Деякі українці не реєструють свої стосунки офіційно та не укладають шлюб, але проживають однією сім'єю. Але майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. У Міністерстві юстиції розповіли, як укласти договір про спільне проживання чоловіка і жінки, щоб захистити свої права та майно.
Коли можна укласти договір про спільне проживання
У Мін'юсті пояснили, що відповідно до Сімейного кодексу України, на майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, які регулюють питання права спільної сумісної власності подружжя.
Для того, щоб уникнути непорозумінь і конфліктів, забезпечити захист прав та інтересів обох сторін, можна укласти договір про спільне проживання чоловіка та жінки.
«Це важливий інструмент для врегулювання відносин між людьми, які проживають разом, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі», – йдеться у повідомленні.
Що можна прописати у договорі про спільне проживання
Такий договір може містити:
- Дату початку спільного проживання;
- Інформацію про правовий режим майна, набутого під час проживання однією сім’єю;
- Домовленість про право користування майном, яке набуте у спільну сумісну власність, або майном, що є особистою власністю чоловіка чи жінки;
- Спосіб поділу майна, у тому числі у разі припинення стосунків.
У Мін'юсті додали, що договір може містити будь-які не заборонені законодавством умови та які не суперечать моральним засадам суспільства.
«Правочин не може регулювати особисті відносини подружжя та особисті відносини між ними та дітьми. Він має бути оформлений письмово», – пояснили у відомстві.
Чи треба посвідчувати договір про спільне проживання у нотаріуса
Нотаріально посвідчувати законодавством не вимагається. Але оформлення такого договору у нотаріуса має свої переваги. Зокрема, нотаріус:
- допоможе скласти проєкт договору та надасть роз’яснення з питань вчинення нотаріальної дії;
- визначить обсяг цивільної дієздатності сторін;
- перевірить, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін;
- з’ясує та переконається, що кожна зі сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки.
У відомстві підкреслили, що договір про спільне проживання допоможе забезпечити прозорість у фінансових і майнових питаннях і створить міцну правову основу для спільного життя.
Раніше юрист Андрій Топчій розповів, чи треба жінці після розлучення змінювати прізвище.