Через війну, яку розпочала РФ, гинуть військові і цивільні українці. Громадяни можуть зіштовхуватися з тими чи іншими проблемами, пов’язаними з прийняттям спадщини. Фахівці південного міжрегіонального управління міністерства юстиції розповіли, хто може бути спадкоємцем четвертої черги та як відбувається спадкування за законом.
Хто вважається спадкоємцем четвертої черги
В Україні ст. 1264 цивільного кодексу визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Специфікою четвертої черги спадкоємців за законом є дві обставини:
- До четвертої черги включені особи, які не перебували зі спадкодавцем ні в шлюбних відносинах, ні в кровному спорідненні, а були пов’язані з ним лише спільним проживанням однією сім’єю.
- Для закликання до спадкування одного лише цього факту недостатньо, спільне проживання повинно тривати не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
Фахівці зазначили, що в цій частині на практиці постає питання визначення кола спадкоємців цієї черги, а у процесуальному аспекті безпосередньо для спадкоємців – доказування факту проживання однією сім’єю разом зі спадкодавцем не менш як п’ять років.
«Факт проживання спадкоємців однією сім’єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (п. 4.4. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 9», – йдеться у повідомленні.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:
- свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану;
- повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису;
- копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин (п.п. 4.2 п. 4 глави 10 розділу II Порядку).
Фахівці додали, що спадкоємці четвертої черги за законом мають право на звернення до суду із заявою про встановлення цих фактів.
«Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини», – йдеться у повідомленні.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), підлягають врахуванню, зокрема, положення ч. 2 ст. 3 сімейного кодексу України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Як відбувається спадкування за чергою
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
«Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України, коли черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором зацікавлених спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини (ст. 1259 ЦК України)», – пояснили фахівці.
Також Порядком, встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру розв'язання зазначеного питання в судовому порядку.
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
- вчинення такої дії суперечить законодавству України;
- не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
- в інших випадках, передбачених законом (відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат»).
Спадкоємці можуть оскаржити нотаріальну дію або відмову у її вчиненні у суді.
«Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (згідно з ст. 50 закону України «Про нотаріат»)», – резюмували фахівці.
Прийняття спадщини – досить непросте питання, яке істотно актуалізувалося й ускладнилося під час війни. І це пов’язано не лише зі зростанням смертності серед мирного населення, а й із втратами серед військових і пов’язаними з цим нетиповими випадками успадкування, яких не враховувало законодавство мирного часу. Детальніше про це читайте у статті журналістки Тетяни Кириленко «Смерть і спадщина на непідконтрольній території» на ZN.UA.