UA / RU
Підтримати ZN.ua

Непроста розмова: як правильно говорити з дітьми про війну

Рекомендації дали у ЮНІСЕФ.

Через війну діти можуть відчувати страх, тривогу, невизначеність. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Щоб допомогти дитині, батьки мають дати їй відчуття захищеності та безпеки. Психологи Дитячого фонду ЮНІСЕФ дали рекомендації батькам, як говорити з дитиною про війну.

Говорити з дитиною, але не травмувати її

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту.

Необхідно говорити з дитиною зрозумілою для неї мовою – через казки та історії, де, наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю («Котигорошко», «Чарівні історії про козаків»). Батькам під час розмови треба стежити за реакціями дитини та бути чутливими до її рівня тривоги.

Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну.

Читайте також: Поради психолога: п'ять способів не піддатися паніці

Дбати про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини

Під час війни треба приділяти увагу тому, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас.

Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива – виправити це.

Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?».

Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини – вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними.

Необхідно, щоб дитина знала, що вона може поговорити з вами чи іншим дорослим, коли захоче.

Читайте також: Опікунство над дитиною: як оформити його під час війни

Обмежити потік новин

При дітях дошкільного та молодшого шкільного віку краще вимикати новини.

«Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх», – зазначили психологи.

З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад.

Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

Читайте також: Психологічна допомога: як її отримати українцям за кордоном

Зосередити увагу на допомозі

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть дитині про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона.

Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому.

Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе.

Слідкувати за станом дитини

Вкрай важливо цікавитися життям дитини під час війни. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

Подбати про себе

Психологи радять батькам обмежити своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо.

Краще зосередитися на якомусь важливому завданні або робити те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією – це допомагає і дітям.

Раніше у Мінреінтеграції дали рекомендації, як допомогти дитині, рідні якої на фронті.