Війна, яку розпочала Росія, вплинула на освітній процес в Україні. Цього року багато закладів освіти можуть розпочати навчання офлайн, але все буде залежити від безпекової ситуації в регіоні. Дитячий сімейний психолог Світлана Ройз розповіла, як батькам адаптувати дітей до нового навчального року, пише NV.
Режим дня та налаштування рутини
Важливо вже зараз починати всій сім'ї прокидатися раніше. Зараз у нас може бути замало сил на швидку адаптацію. Налаштування тілесних ритмів — само собою терапевтично, прокидання, їжа, підготовка до сну — це внесок в загальний стан стійкості (шкода, що вони у нас збиваються тривогами).
Налаштування дітей більше пов’язане з емоційними, «зовнішніми» діями — перебирання одягу, розкладання по поличках того, що «шкільне».
Підготовка робочого місця: при навчанні онлайн теж важливо розділити простори — «домашній» та «робочий». Це може бути стіл, лампа, прапорець, що позначає «робочий простір», постер на стіні. Це прискорюватиме процес налаштування на роботу.
З дитиною, що ходить в молодшу школу, — підготувати рюкзак. Подумати разом, що із собою потрібно мати в школі, окрім канцелярії (минулого року ми готували маленький ліхтарик, іграшку-брелок, необхідні ліки, виписували телефони близьких на папері, робили бейдж з ім'ям дитини).
Важливо готувати руку до письма. Можливо, грати в ігри, де потрібно писати слова, ліпити з тіста чи пластиліну.
Дорога до школи
Якщо дитина навчається офлайн і ходитиме до школи сама — пройти кілька разів дорогою до школи.
Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв’язок із нами.
Якщо є така можливість — зайти до школи. Дітям важливо «тілом відчути» місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню.
Якщо дитина навчатиметься онлайн — домовитися, що робити вдома під час сирени. Нагадати, як вмикаються додатки, які використовують у навчанні.
Відносини
У дитини перед початком навчального року завжди буває багато тривоги: чи приймуть її однокласники, чи збереглися відносини, чи знайде вона своє місце в класі. Війна та стрес загострюють відчуття одинокості. У дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн-формат, може бути багато різних почуттів одночасно — і радість, і тривога. Прекрасно, якщо діти зможуть озвучити те, що їх турбує (ми можемо почати розмову самі, зі своїх спогадів).
Якщо цього року система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі, важливо дитину попередити про це, побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.
Самооцінка та емоції
Сором, провина, тривожність, самотність, відчуття неадекватності, неспроможності — це можливі наслідки травматизації та хронічного стресу. Перше, що потрібно створювати, — простір безпеки та близькості поруч з дорослими.
Дітям важливо відчути і почути від нас, що вони здатні вчитися, здатні хоч щось контролювати та створювати в світі, який неможливо проконтролювати і який руйнується.
Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Святкування «перемог дня». Це дуже важливо, бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил продовжувати процес.
Чим більший рівень тривоги, тим більша потреба в контролі, в інформації, в створенні «рамок безпеки та відносин». Потрібно розповідати, що за чим буде йти в діях та планах. Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з переналаштуванням, зі швидкою адаптацією.
Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій: гіперактивність і загальмованість (важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але потрібно бути готовими цю активність скеровувати.
Діти будуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим — дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання. Дітям важливо не просто чути слова, а відчувати, що у них, особливо зараз, є свій час і свій темп в засвоєнні матеріалу. І ми їм допоможемо.
Навчальний процес
Діти (і дорослі), що пережили досвід травматизації, часто «забувають» правила орфографії (на наслідки ковіду у багатьох наклався стрес). Можливо, ігри зі словами, кросворди, картки будуть допоміжні.
Можуть бути складності із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією (це одночасно і геометрія, тригонометрія, і те, що пов’язане з прийменниками: над, за, під, через). Потрібні будь-які активності, де дитина могла б створювати 3D моделі: лего, пластилін, оригамі, ліпка, — а також спорт і гра на музичних інструментах.
Навички читання у дітей можуть погіршитись. У кожного з нас (дорослих та дітей) була своя адаптація до стресу — хтось почав вчитися і більше читати, а хтось досі не може сконцентруватись.
Травматизація впливає на нашу здатність зв’язно висловлювати думки. І з одного боку, коли ми починаємо писати, говорити, рефлексувати, це завжди терапевтично, а з іншого, ми маємо бути готові до того, що у дітей це може бути ускладнене.
Багато дітей за цей час звикли тримати телефон в руках — це для них символ керованості, контрольованості. Потрібно подумати, що з цим робити — може, включати додатки в телефонах в процес навчання.
Незалежно від формату навчання, першокласникам треба відвідати лікаря і отримати необхідну довідку. Нагадаємо, перелік обстежень та щеплень, які доведеться зробити першокласникам.