"Ми відповідаємо за тих, хто нас читає", - каже керівник "Ранку". Саме в такій мотивації і полягає секрет успіху одного з найпотужніших українських видавництв дитячої книжки, яке наступного року відзначатиме двадцяту річницю від дня заснування.
Нині "Ранок" - один з лідерів на українському книжковому ринку і перший у сегменті дитячої та навчальної літератури. 2015 року, за даними Книжкової палати України, видавництво посіло друге місце за кількістю виданих новинок та накладів. Але лідерство "Ранку" забезпечується не тільки обсягами книжкової продукції. Видавництво багато років виступає ще й у ролі новатора та креатора цікавих ідей. Після розпаду радянської книготорговельної системи саме "Ранок" першим почав продавати книжки в супермаркетах та інших нетипових для такої продукції точках продажу. У той період категорійні менеджери та баєри не могли зрозуміти, як в одному приміщенні з овочами й тортами продавати книжки. А ще видавництво "Ранок" першим в Україні створило дитячі книжки-іграшки та книжки, які поєднують у собі ігрові й інформативні елементи. Для реалізації своїх ідей видавництво навіть відкрило експериментальну ділянку в одній з партнерських друкарень, де народжуються нетиповий, але креативний книжковий продукт. До речі, водні розмальовки (це коли дитина може пензликом, змоченим у воді, малювати різнокольорові картини) та розмальовки-невидимки, прописи з калькою і книжки з відривними сторінками - це також досягнення "Ранку".
Про те, як працює, за якими принципами живе "Ранок" і які плани на майбутнє має його колектив, розповів власник і керівник видавництва Віктор Круглов.
- Вікторе, чому ви обрали для спеціалізації видавництва саме дитячу літературу?
- Коли майже двадцять років тому "Ранок" стартував у книжковій справі, ми були колективом однодумців і молодих батьків. Цей колектив почав вигадувати й створювати книжки насамперед для власних дітей. До речі, кістяк свого колективу ми зберегли і досі працюємо разом. У нас навіть у місії "Ранку" зазначено: ми робимо тільки те, що хотіли б подарувати власним дітям! Улюбленим нашим напрямом (якщо не враховувати навчальної книги й підручників) є книжки для найменших читачів - від дев'яти місяців. Ця читацька аудиторія дуже важлива. Спитаєте, чому? Відповім: бо передусім розвиток дитини пов'язаний із читанням. Через книжки дитина осягає світ, спілкується зі своїми татом і мамою. Крім того, "Ранок" видає книжки й для інших дитячих вікових груп. Приділяємо багато уваги літературі для підлітків. Нещодавно видавництво представило читачам перекладну серію книжок "Мисливці за привидами" Корнелії Функе - автора дитячих фентезійних та пригодницьких бестселерів. Сподіваємося наступного року запросити пані Корнелію на Львівський форум видавців.
- Дитячі книжки належать до категорії фінансово витратних продуктів. Вони потребують цупкого недешевого паперу, яскравих гарних ілюстрацій. Яка найбільша стаття витрат у собівартості книжки?
- У всьому світі витрати на матеріали приблизно сумірні з витратами на інтелектуальну складову - авторські й редакторські гонорари, гонорари художникам-ілюстраторам тощо. Але в Україні, на мій превеликий жаль, найдорожчими статтями витрат залишаються поліграфія і папір. І зрозуміло, що нині, коли витратні матеріали дуже подорожчали, набагато складніше балансувати й експериментувати зі своїми виданнями. По суті, книжки стають продуктом для людей, які читають та ще й можуть собі це дозволити в матеріальному плані. І тут треба дивитися на роль держави. Адже безперешкодний доступ для всіх охочих до читання книжок у бібліотеках повинна забезпечувати саме вона. А в Україні на 18 тисяч бібліотек закуповується лише тисяча книжок одного найменування. Сумно, що наступного року на закупівлю книжок у бібліотеки заплановано менше ніж одну гривню з розрахунку на одного жителя України.
- Як дорого на сьогодні коштують книжки "Ранку"?
- Ми працюємо в середньому ціновому сегменті і намагаємося не переступати психологічного порога, коли вартість книжки починає відштовхувати. Але через інфляцію за останні кілька років книжки подорожчали втричі. Книжку "Ранку", яка коштувала 15-20 гривень, тепер мусимо продавати за 50 гривень. У середньому за накладів 2-3 тисячі примірників ми намагаємося зберігати ціну в діапазоні 25-150 гривень. Це можна порівняти з вартістю кількох пачок сигарет або квитка в кіно. Але кіно триває півтори години, а книжку можна читати, перечитувати роками і дарувати.
- Чи є в "Ранку" власні бестселери?
- Авжеж є. Окрім творів знаменитої Ірини Сонечко, яка вже багато років посідає цю позицію, до бестселерів можна віднести підліткові історії про дівчинку Лолу від німецької письменниці Ізабель Абеді. Загальний наклад книжок про пригоди Лоли перевищив уже 100 тисяч. Крім того, більш як стотисячним накладом вийшли книжки серії "Банда піратів" (автори Ж.Парашині-Дені, О.Дюпен). Книжки серії "39 ключів", яку створив автор знаменитого циклу про Персі Джексона Рік Ріордан спільно з іншими авторами, вийшли накладом близько 80 тисяч.
- Коли "Ранок" видав свій перший мільйон книжок? Ідеться про сумарний наклад.
- О, це було вже дуже давно. Ми таких фактів навіть не фіксуємо. Насправді видавництво "Ранок" щороку друкує не менше ніж 4-5 мільйонів примірників. Це в середньому 500-600 найменувань книжок. Тобто в "Ранку" щодня виходять два-три найменування нових книжок.
- Великий обсяг. Вам вдається дотримуватися чітких видавничих планів?
- У нашій країні взагалі дуже важко щось спланувати. Але нам вдалося знайти кілька "своїх" партнерських друкарень, які цінують співпрацю з "Ранком" і дотримуються термінів. Узагалі на ринку поліграфії почала створюватися конкуренція, коли друкарні борються за своїх замовників. А ми боремося за своїх клієнтів і прагнемо дотримуватися видавничих планів. Здебільшого в нас це виходить.
- Чи відчувається на видавничому ринку конкуренція? Який цей ринок сьогодні? Чи з'явилися нові канали розповсюдження книжок?
- Насправді нинішній період я б назвав навіть бумом на видавничому ринку. Адже останнім часом з'явилося багато цікавих нових видавництв і, відповідно, яскравих книжкових видань та літературних проектів. Інша річ, що в нас досі немає повноцінних книгопровідних каналів, які мають доносити інформацію про книжки до кінцевих споживачів. Майже не розвивається роздрібна торгівля. Інтернет-канали працюють здебільшого для бізнес-літератури. З нашими книжками їм працювати невигідно. Інтернет-магазинам, зважаючи на витрати на доставку та обслуговування товару, нерентабельно працювати з продукцією, вартість якої нижча за 150 гривень. Крім того, дитяча книжка -річ дуже емоційна, яка потребує тактильності. Треба, щоб мама або бабуся (а дитячі книжки переважно купують саме жінки) перш ніж вирішити, чи купити книжку, мала можливість потримати її в руках. Важливо, щоб було багато місць, де покупці могли би ознайомитися з книжками. І це не обов'язково книгарні. Ось, наприклад, нещодавно під час подорожі до Німеччини я зауважив, що книжки продаються в магазині дорогого модного одягу. І це круто!
- Чи намагалися ви запровадити подібну практику в Україні?
- Ще б пак! Ми навіть вели переговори з керівниками магазинів дитячого одягу. Але їх дуже важно переконати спробувати взяти книжки на реалізацію. Їхній аргумент: ми ніколи не торгували книжками, тому навіть не будемо ризикувати.
- В Україні існує практика друкування дитячих книжок за кордоном. Це вигідно?
- Абсолютно всю свою книжкову продукцію "Ранок" друкує в Україні. У нас був єдиний досвід друкування за межами країни у проекті, реалізованому за принципом co-edition (це коли книжка виходить одразу в кількох країнах кількома мовами). Тоді частину накладу ми друкували у Словаччині. Але решта книжок "Ранку" вітчизняного виробництва. До речі, рівень та якість нашої поліграфії, сервісу обслуговування на сьогодні не тільки вигідні для вітчизняних замовників, а й заслуговують на експорт. І ці послуги вже експортуються.
- Якою нині повинна бути державна політика, спрямована на підтримку галузі?
- Видавнича галузь в Україні працює майже без державної підтримки. Узагалі дуже нелогічно, що книговидавці сплачують такі самі податки, як і виробники автомобілів. Так, видавці позбавлені необхідності сплачувати ПДВ. Але, як усім відомо, основна стаття витрат у виробництві книжки - папір. А папір ми купуємо з усіма податками. Для зменшення собівартості книжки держава повинна створити для виробників паперової продукції пільгові канікули. Крім того, я вважаю: якщо книжка виходить державним коштом, вона обов'язково має друкуватися тільки в Україні і на вітчизняному папері. Дуже хотілося б, щоб Україна почала дбати не тільки про виробників сільгосппродукції, які мають сильне лобі і створюють міф про глибоку збитковість галузі.
- Як ви оцінюєте проекти "Ранку" з погляду іміджевості та прибутковості?
- Ми ніколи не дивилися на книжку як на комерційний чи іміджевий продукт, бо насамперед робили продукт, який нам подобається. Ми завжди експериментували. Іноді ці експерименти були невдалі - як, наприклад, 3D книжки з віртуальною реальністю. Зрозуміло, що такі проекти неокупні. Але акцент у них ми робили не на імідж, а на їх цікавість для кінцевих споживачів - наших дітей. Можливо, ми ще повернемося до них, але в іншій інтерпретації.
- У зв'язку із загостренням відносин України з основним постачальником книжкової продукції в Україну - Росією - імпорт книжок різко скоротився. Як це вплинуло на наш книжковий ринок і, зокрема, на ринок дитячих книжок?
- Справді, імпорт книжок з Росії скоротився. І через воєнний конфлікт, і через девальвацію гривні. Ці чинники дали поштовх для розвитку вітчизняних виробників. Місце на полицях звільнилося. Видавці побачили нові можливості. Але купівельна спроможність населення дуже впала. Паралельно із цим держава і далі відсторонюється від необхідності стимулювати читання серед українців. На жаль, традиційно більшість батьків легко віддає перевагу придбанню пластмасових іграшок, життя яких деколи триває не довше ніж один вечір. Хоча книжка може зайняти дитину на багато днів і, впевнений, принести більше користі для розвитку дитини, ніж іграшка.
- Які ще проблеми вітчизняного ринку гальмують його розвиток?
- Наш книжковий ринок дуже закритий. Видавці неохоче розповідають про свої проекти та ефективність їх реалізації. Це нетипово для країн Європи. Нещодавно я спілкувався зі своїми німецькими колегами. У Німеччині видавці звикли ділитися інформацією про продажі, випуск книжок, видавничі плани. Усе це є на сайтах видавництв. Навіть плани щодо книжок, які виходитимуть у видавництві через рік. Причому із цінами й накладами. А ще цікаво, що німецькі студенти та випускники поліграфічних і видавничих факультетів мають можливість проходити піврічне стажування в одному видавництві, а остаточно працевлаштуватися після захисту диплома в іншому. Це вважається нормальним, бо ринок відкритий. Моє запитання про можливість витоку комерційної інформації викликало щирий подив. Німці зацікавлені у прозорості ринкових відносин, бо саме їхня інформація є підґрунтям для досліджень і прогнозів, які, зрештою, підуть на користь видавцям.
- Із чим пов'язана закритість українського книжкового ринку?
- Думаю, з його недорозвиненістю. Коли відносини між операторами ринку виходять на професійний рівень довіри, і всі працюють заради єдиної мети - створити якісний і цікавий ринковий продукт, тоді книжкова галузь набуває істотного потенціалу. Я пропонував розміщувати на сайті нашого видавництва тематичний план на наступний рік, але мої колеги з комерційного відділу переконали мене, що для України це ще зарано. Поза тим ми дуже відкриті і навіть радіємо, коли наші конкуренти копіюють ідеї "Ранку" - такі, наприклад, як розміщення електронної версії підручників у відкритому доступі на сайті видавництва. Це лише підтверджує, що ми робимо все правильно і всі разом рухаємося вперед.
- У книжковому бізнесі, порівняно з іншими, традиційно маленькі ставки і гонорари - авторські, перекладацькі, ілюстраторські. Як на тлі такої тенденції вам вдається співпрацювати з професійними "підрядниками" - перекладачами, ілюстраторами?
- Кваліфікованих кадрів на видавничому ринку великий дефіцит. І часом ми домовляємося про співпрацю з відомими перекладачами та ілюстраторами на основі добрих стосунків і балансуємо на межі. Ми розуміємо, що їхня праця коштує набагато більше, ніж ми можемо собі дозволити заплатити, бо збільшення гонорарних витрат призведе до подорожчання книжки. Мені достеменно відомо, що наші ілюстратори отримують за кордоном гонорари у п'ять-шість разів вищі, ніж сплачує їм "Ранок". Але й книжки за кордоном коштують дорожче, ніж в Україні. Низька, порівняно з європейською, вартість книжки також убиває галузь. В Україні більшість споживчих товарів коштує так само дорого, як і в інших європейських країнах. Ідеться про одяг, меблі, автомобілі... А деякі товари навіть дорожче. Лише книжка залишається чи не єдиним знеціненим продуктом порівняно з європейським.
- Чи багато у видавництва "Ранок" спільних проектів з іноземними партнерами? У чому полягає співпраця з ними?
- З іноземними колегами ми активно працюємо насамперед у напрямку продажу авторських прав на наші видання. На цей час книжки "Ранку" вже читають болгарською, чеською, польською, німецькою і навіть австралійською англійською мовами. Крім того, ми ще три роки тому розпочали експансію на Захід, відкрили представництво "Ранку" в Польщі. А цього року разом із грузинським видавництвом "Зебра" плануємо розширити грузинський книжковий ринок. Цікаво, що цей проект народжується в інтернаціональній співдружності. Адже на його створення надихнули француз, грузинка і українець. Вважаю, що таким чином ми об'єднуємо світ. До слова, майже всі книжки видавництва "Зебра" друкуватимуться в Україні.
- Як ви вважаєте, за яких обставин вітчизняний книжковий бізнес може стати стабільним і прибутковим?
- Українці повинні зрозуміти, що книжка спонукає до критичного мислення, мінімізує вплив та маніпуляції зі свідомістю. Державні мужі повинні це затямити і нарешті долучитися до світової практики просування книжки як інтелектуального продукту. Наведу цікавий американський лайфхак: група відомих журналістів домовилася, що в будь-якому їхньому інтерв'ю з політиками та зірками буде запитання про останню прочитану книжку. Але за умови, що респонденти не гратимуть у банальщину. Тому варіант відповіді на кшталт "я читаю Біблію чи "Кобзар" Шевченка" не пройде. Із часом знаменитості почали цікавитись останніми літературними тенденціями і трендами, читати й знайомити своїх фанатів з модними новинками, пропагувати читання книжок. Упевнений, що така практика пішла б на користь і українським селебритіз та політичному бомонду. Читання нарешті закріпилося б у тренді. А це своєю чергою позитивно позначилося б на розвитку галузі.
- І наостанок: яку книжку нещодавно прочитали ви?
- Насправді я дуже багато читаю. Остання прочитана книжка - "Богиня" Михайла Юдовського.