Меморандум із МВФ говорить про посилення спрощеного режиму оподаткування.
Природно, численні захисники малого бізнесу стають за нього горою, обвинувачуючи донорів і уряд у всьому. Втім, жодної крамоли в плані уряду немає, ба більше, на Грушевського не перший рік обговорюють проблему "внутрішнього офшору" і знайшли цілком адекватне її вирішення - максимально наблизити умови спрощеного та загального режимів оподаткування. А загроза для дрібних підприємців очевидна. Будь-які зміни в системі оподаткування - це як мінімум незручності в короткостроковій перспективі. Але трансформація "спрощенки" може обернутися тривалим погіршенням умов роботи і зростанням податкового навантаження.
В уряду аргументів небагато, в основному в козирях готельні комплекси, оформлені на ФОПів, і мережі брендових магазинів, що видають чеки від "спрощенців". Це легальна, нехай і вкрай агресивна, податкова оптимізація. Причина якої у відсутності, з одного боку, контролю з боку фіскальної служби, яка де-факто не підкоряється уряду, а з іншого - довіри до держави з боку бізнесу. Але при чому тут дрібні підприємці? Чого вони очікують від держави? І чи хоче хтось почути сам малий бізнес?
У парламенті виросла численна плеяда захисників дрібного бізнесу. З кулаком біля грудей і піною біля рота вони боронять інтереси. Правда, не завжди зрозуміло, чиї саме. Адже спрощена система справді вигідна, і не тільки малому бізнесу, а й оптимізаторам із тіньовиками. І якщо одні захисники заробляють на темі МСБ політичні дивіденди, то інші побудували ще й досить прибутковий бізнес, лобіюючи інтереси далеко не дрібних крамарів. Ці ж сумніви слушні стосовно численних бізнес-асоціацій, які, захищаючи інтереси мікробізнесу, частенько були помічені в лобізмі й просуванні вигід далеко не дрібних виробників.
Досить до речі 3 представив аналітичний звіт "Щорічна оцінка ділового клімату", в якому велику увагу приділив саме малому й середньому бізнесу. Що цікаво, самі підприємці, які взяли участь у дослідженні, трохи інакше дивляться на бізнес-клімат і по-іншому бачать потрібні зміни. Членами якихось бізнес-асоціацій, наприклад, є лише 15% МСБ. І половина тих, хто в різні асоціації не вступив, зробили це тому, що не бачать у цьому потреби. Не виявляє малий і середній бізнес і лояльності до держави - 58% його представників вважають державу перешкодою та обмеженням, 28 - ворогом і тільки 14% вбачають у ній партнера. Але цікаве дослідження не тільки цими даними.
Загалом бізнес дивиться в майбутнє з оптимізмом: за минулий рік показники всіх складових Індексу ділового клімату поліпшилися, крім довгострокового планування. І якщо планувати на кілька років наперед підприємці все ще не ризикують, то відносно ділового середовища, регуляторного клімату й темпів зростання зазначають позитивні зміни. Втім, далеко не все так райдужно.
Індекс ділової активності, як коротко-, так і довгострокової, перевищує значення індексу оцінки ділового середовища. На думку дослідників, це свідчить про те, що сектор МСБ зростатиме за умови стабільності й результативності реформ, спрямованих на розвиток бізнесу. Довгостроковий індекс ділової активності зменшився, але його значення залишається додатним. Одночасно з підвищенням оптимізму щодо короткострокової ділової активності це свідчить про те, що підприємці готові розвивати свій бізнес.
Додатне значення індексу змін регуляторного середовища фіксується другий рік поспіль. Але показовим є інше: якихось принципових поліпшень за рік при цьому не сталося. Бізнес зазначає скорочення позапланових перевірок і спрощення реєстрації бізнесу. Ці ж чинники були позитивними змінами 2015-го. При цьому решта складових не поліпшилися. Мова про одержання санітарних висновків, процедури сертифікації, регулювання експортних операцій, адміністрування податків. Незначно підвищилися показники відносно одержання ліцензій і регулювання імпортних операцій. Але не настільки, щоб можна було говорити про реальні поліпшення.
Головною проблемою для бізнесу став недостатній попит із боку як кінцевих споживачів, так і бізнес-партнерів. Відсутність попиту є для МСБ значно більшою проблемою, ніж податкові ставки, складнощі адміністрування й політична нестабільність. Саме відсутність попиту й низька купівельна спроможність населення - основна причина, чому половина опитаних МСП не планує розширювати діяльність бізнесу протягом наступних двох років.
Перешкоди, що стосуються оподаткування, - наступні за важливістю. Високі ставки податків перешкоджають зростанню 35% опитаних - ця частка трохи зросла порівняно з 2015 р., коли високі ставки податків називали перешкодою 31% респондентів.
Обтяжливість податкового адміністрування й бухгалтерського обліку майже не змінилася - 26% повідомляли про цю проблему у 2015 р. і 27% повідомляють про неї 2016-го. Але ж перша реформа "не тільки про ставки" до початку 2016-го вже відбулася, чому ж ефекту немає? Проблема адміністрування податків, природно, актуальніша для юридичних осіб. Вони скаржаться і на високі ставки податків (38%), і на складнощі в адмініструванні й веденні бухгалтерського обліку (29%).
Наступні найпоширеніші перешкоди для розвитку в 2016 р. стосувалися регуляторного середовища. Це часті зміни економічного законодавства й регуляторний пресинг. Із цими проблемами стикається приблизно кожне четверте опитане підприємство. Знову в основному ці біди торкнулися юросіб (30%). Негативний вплив обох перешкод посилюється зі збільшенням розміру підприємств. Утім, приблизно 20% ФОПів також називають ці перешкоди для розвитку.
Загалом звіт однозначно свідчить про втому бізнесу від постійних змін. З одного боку, кожен четвертий підприємець назвав часту зміну законодавства перешкодою для розвитку, з іншого - понад половина опитаних серед очікуваних реформ хочуть бачити трирічний мораторій на зміну законів, які стосуються ведення господарської діяльності. Якщо підприємець уже чекає не так змін, як їх припинення, це свідчить багато про що, зокрема й про якість пропонованих бізнесу трансформацій.
Понад 70% керівників малих і середніх підприємств не відчули жодного впливу заходів щодо дерегуляції, які здійснювалися у 2016 р. Ба більше, ще 17% респондентів повідомили про погіршення умов діяльності. А от реальні поліпшення помітили лише 9,8%.
Залежно від сфери діяльності від 40 до 77,2% опитаних підприємців повідомляють, що проходження регуляторних процедур створює певні проблеми для їхньої діяльності та зростання бізнесу.
Ба більше, основними проблемами, пов'язаними з адмініструванням податків, залишаються всі ті ж "нестабільність податкового законодавства, розмір штрафних санкцій за помилки, ставки податків і зборів і часті зміни форм податкової звітності".
Утім, погляд на перспективи змінюється залежно від розміру самого бізнесу. Фізичні особи-підприємці оцінюють фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж підприємства, що є юридичними особами. І що більший розмір підприємств-юросіб, то краща їхня оцінка поточної фінансово-економічної ситуації й оптимістичніше вони оцінюють поточне ділове середовище. Що цікаво, відносно майбутніх змін ставлення бізнесу змінюється на протилежне - серед фізосіб-підприємців переважають оптимістичні очікування щодо змін ділового середовища протягом наступних шести місяців, а от серед підприємств-юросіб усіх розмірів переважають негативні очікування.
Кількість підприємців, що вважають поточну фінансову ситуацію своїх підприємств задовільною, зросла за рік несуттєво - з 56 до 59,6%. Але знову відчутно різницю у відповідях ФОПів і юросіб. Очікувано, приватних підприємців, які вважають свій фінансовий стан незадовільним, більше, ніж підприємств.
Очевидна і відмінність між юрособами різних розмірів: що більший бізнес, то кращі його оцінки.
Проте кожне третє підприємство (34,5%) серед опитаних МСБ зазначає погіршення фінансової ситуації. Більш того, чверть опитаних не очікує її поліпшення в найближчі півроку.
Наймасштабніші плани з розширення діяльності - у малих і середніх компаній. Так, 59% малих і 50% середніх підприємств висловили намір розширити свою діяльність протягом найближчих двох років. Це найвище значення серед усіх індексів, обчислених за результатами цього дослідження, але й цей індекс зменшився порівняно з 2015 р.
У середньому 27,4 тис. грн 2016-го витрачали малі й середні підприємства в Україні, щоб вести бізнес легально. У цю суму входять реєстрація, ліцензування, технічне регулювання, санітарно-гігієнічний контроль, перевірки тощо. В 2015-му сума була вищою - 29,8 тис. грн. Правда, дослідники відразу ж поспішають уточнити, що у 2016 р. зменшилася не тільки середня вартість регулювання, а й середній розмір регульованого підприємства. І в перерахунку на одного працюючого регуляторний тягар за минулий рік, навпаки, зріс.
І нехай не втішає читача зниження витрат на перевірки. Самих перевірок за рік менше не стало. Порівняно з 2015-м у 2016 р. значно збільшилася частка МСБ, які перевіряв принаймні один контролюючий орган, - із 51 до 68%, відповідно. Також зросла і кількість підприємств і підприємців, перевірки яких закінчилися сплатою штрафів, - до 60,7% з 34,7, тобто майже вдвічі. Відповідно, зниження вартості перевірок за рахунок менших за обсягами штрафів, конфіскацій і неофіційних платежів не свідчить про те, що бізнес почав дихати на повні груди. Як мінімум час на всі ці перевірки було витрачено. Враховуючи частоту й пов'язані з цим витрати (як час, так і гроші, зокрема з урахуванням неофіційних платежів), найбільш обтяжливими для підприємців залишаються перевірки податкової інспекції.
На сплату податків у 2016 р. малий і середній бізнес витрачав у середньому 25% доходу. Це хороший тренд, бо попереднього року податкове навантаження в середньому перевищувало 27%. Але слід розуміти, що частина середнього бізнесу - це ФОПи на загальній системі або юрособи. Їхні витрати на сплату податків удвічі перевищують витрати "спрощенців".
Очевидно, що стригти всіх під один гребінець "малого й середнього" не вийде, універсального рецепту для всіх не придумаєш. От чому ідея уніфікувати податкові правила для всіх не знайде стовідсоткового відгуку в підприємців. Те, що буде спрощенням для одних, обернеться складнощами для інших. Адже сумнівно, що після зниження ЄСВ уряд ризикне настільки спростити загальну систему, щоб у ній було комфортно "єдинщикам", це неминуче призведе до зниження податкових платежів.
Парадокс у тому, що, не бажаючи податкових змін, вважаючи їх однією з перешкод для розвитку, малий і середній бізнес вважає саме податкову реформу разом із дерегуляцією пріоритетом. І є сумніви, що під податковою реформою слід розуміти ліквідацію спрощеної системи. Очевидно, все-таки має йтися про збереження спрощеної системи, але з обов'язковим створенням умов для зростання підприємств, щоб на мікрорівні залишилися винятково самозайняті, а решта зростали й поступово переходили на все-таки реформовану загальну систему. Це нешвидкий і трудомісткий підхід. З одного боку, треба все-таки провести нормальну податкову реформу, лік яким уже давно втрачено, з іншого - забезпечити мікробізнес інвестиціями, потрібними для зростання.
Та головна нездоланна перешкода - це взяти під контроль фіскальну службу й почати боротися з податковими оптимізаціями та оптимізаторами, а не зі спрощеною системою як такою. Без цієї складової якісно трансформувати систему не вийде. Її або збережуть під впливом "захисників бізнесу" зі збереженням усіх схем, або ліквідують під впливом утомлених від цих же схем кредиторів. І погано те, що чесних підприємців не влаштує жоден із цих варіантів.