12 травня Верховна Рада затвердила указ президента, що розпочинає так звану націоналізацію російських активів в Україні. Фактично це, радше, конфіскація, адже згідно з нашою Конституцією примусове відчуження майна передбачає виплату компенсацій попереднім власникам. У випадку з російським майном в Україні жодної компенсації не передбачено.
Та хоч як це називай, першу російську власність — корпоративні права та фінансові активи українських «дочок» російських державних «МР банку» та Промінвестбанку — передадуть Національному фонду інвестицій України.
Це лише початок широкомасштабної кампанії. Розбираємося, хто і як це майно шукатиме в Україні та як його вилучатимуть.
Хто розшукує російські активи
Закон чітко не визначає, хто має розшукувати та виявляти російські активи. Відомо, що прем'єр-міністр доручив формувати перелік об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів Міністерству економіки. Воно це робитиме на підставі пропозицій, які відомству надаватимуть центральні органи виконавчої влади, обласні державні/військові адміністрації, а також інші державні органи. Перелік наразі формується, однак деякі держоргани почали публічно висвітлювати свої досягнення у царині розшуку російського майна.
Одним із перших, хто повідомив про виявлені активи РФ, було Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). У середині березня його очільник розповів про список із 21 компанії, якими в Україні володіє Росія. До нього увійшли, зокрема, уже згадані Промінвестбанк і «МР банк», а також ПАТ «Енергомашспецсталь», ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України», ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ТОВ «Газпром збут Україна», «Южніігіпрогаз», 13-й судноремонтний завод Чорноморського флоту та інші.
Агентство разом з Офісом генерального прокурора, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки, Національним антикорупційним бюро, Національною поліцією та Держфінмоніторингом входить до міжвідомчої робочої групи з розшуку та арешту активів РФ — Task Force UA. Разом вони шукають російські активи не лише в Україні, а й за кордоном.
У межах цього проєкту НАЗК запустило Портал, де кожен охочий може повідомити про активи осіб, причетних до агресії Росії проти України.
Одразу після вторгнення РФ Національний банк України відкликав ліцензії Міжнародного резервного банку та Промінвестбанку, які перебували під контролем держави-агресора, та запропонував уряду «націоналізувати» їхні активи. НБУ оцінив їх у 26 млрд грн. Важливо, що частину активів також становлять права вимоги цих банків щодо боргів українських компаній, серед яких «Укрзалізниця», завод «Електроважмаш», державні підприємства «Артем» і «Зоря»-«Машпроект», на суму 14,6 млрд грн.
Натомість «Альфа-Банк», акціонерами якого є російські бізнесмени, що потрапили під санкції Євросоюзу, НБУ «націоналізувати» не планує. Спочатку росіян хотіли зобов’язати передати свої частки іншим, не пов’язаним із ними, особам. Однак у результаті НБУ визначив довірену особу, якій передали їхнє право голосу. Підсанкційні власники, своєю чергою, пообіцяли докапіталізувати банк на 1 млрд дол.
Бюро економічної безпеки розшукало та арештувало активів Російської Федерації та Республіки Білорусь на понад 30 млрд грн. Серед них:
- корпоративні права та активи Гірничо-збагачувального комбінату, який видобував титановмісну сировину;
- 17800 вагонів орієнтовною вартістю 15 млрд грн;
- понад 160 одиниць автомобілів і спецтехніки на 220 млн грн;
- активи компаній російського олігарха Михайла Фрідмана, через які він володіє згаданим вище «Альфа-Банком», на загальну суму понад 12,4 млрд грн.
Також Бюро виявило 342 одиниці техніки (легкових і вантажних автомобілів, спец- і сільськогосподарської техніки), що належали підприємствам з Росії та Білорусі.
Розшукує та ініціює примусове відчуження російського і білоруського майна також Державне бюро розслідувань. Станом на середину травня відомство виявило:
- понад 3500 залізничних вагонів;
- 8 вантажних суден і 2 танкери на 1 млрд грн;
- 27 вантажівок;
- металевих заготовок і виробів на 93 млн грн;
- 238 одиниць побутової техніки на 1,9 млн грн;
- 276 тонн сільськогосподарських добрив на понад 151 тис. дол.
Усе виявлене майно ДБР оцінює в десятки мільйонів доларів.
Нещодавно стало відомо, що ДБР розслідує факт привласнення групою росіян, наближених до Кремля, п’яти енергорозподільчих підприємств: «Херсонобленерго», «Кіровоградобленерго», «Житомиробленерго», «Рівнеобленерго», «Чернівціобленерго». Окрім цих об'єктів критичної інфраструктури, група контролює запорізьке підприємство «Дніпроспецсталь» і мережу готелів Premier Hotels&Resorts, серед яких п'ятизіркові «Прем'єр палац» у Києві та «Прем'єр готель» в Одесі.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), розшукує російські активи в межах кримінальних проваджень, пов’язаних із війною, як в Україні, так і за кордоном. Це промислові підприємства, корпоративні права, рухоме та нерухоме майно на понад 1 млрд дол.
Служба безпеки України разом з Офісом генерального прокурора заблокували діяльність енергокомпанії, що входила до російської групи «Роснефть». На кошти цієї компанії в розмірі 23 млн грн було накладено арешт, а до Кабміну було направлено пропозиції щодо націоналізації майна заблокованого підприємства.
Однак виявляти майно РФ в Україні допомагають не лише держоргани. Ще в березні «Укрзалізниця» ідентифікувала 15 тис. вагонів, що належать Росії та компаніям, із нею пов’язаним, і запропонувала їх конфіскувати.
Усього, за даними YouControl, приблизно 14 тисяч активних українських компаній мають серед власників, засновників або кінцевих бенефіціарів громадян або резидентів Російської Федерації, а понад 270 українських компаній є співвласниками російських підприємств.
Як вилучатимуть активи
На сьогодні в Україні існує чотири законодавчі механізми вилучення і конфіскації активів РФ та її резидентів.
- Конфіскація майна на підставі рішення суду. Чинний Кримінальний кодекс визначає низку кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено такий вид покарання. Наприклад, колабораційна діяльність, пособництво державі-агресорці, виправдання збройної агресії РФ проти України. Однак конфіскація можлива, лише якщо буде встановлено, що власник майна винний у вчиненні такого кримінального правопорушення. Отже, всі російські активи у такий спосіб вилучити не вийде.
- Реквізиція відповідно до чинного ще до війни Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Що таке реквізиція та як вона застосовується, ми вже розповідали. У цього механізму є суттєвий недолік, — він передбачає обов’язкове відшкодування вартості вилученого майна. Ми вважаємо, що це неприпустимо стосовно держави-агресорки та пов’язаних із нею осіб.
- Передбачений прийнятим під час війни Законом «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» механізм. Саме за ним буде вилучено корпоративні права та фінансові активи Міжнародного резервного банку та Промінвестбанку. Проте цей закон має низку ризиків. Зокрема, він не визначає відповідального органу, який розшукуватиме і виявлятиме російські активи. Окрім цього, документ суперечить Конституції України. Отже, колишні власники майна можуть оскаржити його конфіскацію у міжнародних судах. Але, як зазначив один із народних депутатів перед ухваленням цього закону, «соромитися в механізмах не варто, як і обмежувати себе».
- Паралельно із затвердженням указу президента про примусове вилучення перших активів РФ набув чинності законопроєкт №7194. Він визначає новий правовий механізм конфіскації — застосування санкцій у вигляді стягнення за рішенням суду в дохід держави. Попри питання щодо розподілу функцій із реалізації цього механізму між інституціями та його відповідності стандартам Європейського суду з прав людини, законопроєкт передбачає більш ефективну процедуру стягнення в дохід держави, ніж наведений вище третій механізм.
Конфіскація — це виправдане реагування на дії держави-агресорки. Кошти від продажу російських активів можна буде спрямувати на армію, відновлення знищеної інфраструктури та компенсації жертвам злочинів РФ. Водночас важливо, щоб конфіскація не створила в майбутньому проблем для України в юридичній площині. Примусове позбавлення права власності є винятковим заходом, який має бути обґрунтованим і пропорційним у конкретних умовах. Тому важливо, щоб активи РФ та її резидентів вилучали за процедурою, яка узгоджуватиметься із положеннями українського законодавства, а також відповідатиме міжнародно-правовим стандартам.