Чи вдаватиметься новопризначена без/поза конкурсом наглядова рада НАК "Нафтогаз України" до кардинальних дій і яких? Чи погодиться уряд продовжити реформу корпоративного управління НАКу і передати її наглядовій раді вагому частину своїх повноважень? Яка доля розробленої стратегії розвитку "Нафтогазу"? Вона потрібна тільки менеджерам НАКу, її дочірнім компаніям чи країні? Коли "анбандлінг" перестане бути лише словом і стане реальністю? Що очікує ГТС і видобуток газу в Україні? Відповіді на ці й багато інших запитань значною мірою залежать від наглядової ради "Нафтогазу України".
Перший склад незалежних директорів (їх було троє, усі британці) після невиконаних, на їхню думку, обіцянок про реформу корпоративного управління й ринку газу Кабміном - засновником і поки ще єдиним акціонером "Нафтогазу" - у вересні подав у відставку. Представниця КМУ, що очолювала наглядову раду "Нафтогазу", пішла ще раніше.
Другому складу наглядової ради НАК "Нафтогаз України" навряд чи доведеться філософськи ставити собі запитання заголовку. Працювати доведеться в умовах не легших, ніж попередньому складу ради.
Хто із "щасливчиків" другого набору в наглядовій раді "Нафтогазу" - стійкі особистості, дуже скоро стане зрозуміло, вони себе покажуть. І, зрозуміло, виберуть для цього законоприйнятну форму. Як інакше, вони ж охоронці корпоративної реформи й законослухняні громадяни, хоча й не України. Написано в контракті: "ані пари з вуст", тож так тому й бути. Поки журналісти не розкажуть більше.
Попередній склад наглядової ради НАК "Нафтогаз України" було затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 квітня 2016 р. №725. До наглядової ради входили: незалежні директори - Пол Ворвік, Чарльз Проктор і Маркус Річардс; від держави - тодішній перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі Юлія Ковалів і екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин.
У квітні 2017 р. з наглядової ради звільнилася її голова Юлія Ковалів, у вересні три незалежні директори повідомили про відставку, пояснюючи своє рішення згортанням реформ з боку уряду.
Від імені держави (чи акціонера?)
У новій наглядовій раді "Нафтогазу" тепер замість п'яти - сім людей. Як і вирішив акціонер НАКу Кабмін. Що конкурсний відбір уряд "ліквідував" - півбіди. Значно гірше, якщо з усіх кандидатів, яких на останньому етапі залишалося близько трьох десятків, в "обойму" потрапили не всі, хто заслуговує на довіру. Не лише влади, а й громадян.
Незамінного (для президента) поки що члена наглядової ради, екс-очільника Міненерговугільпрому, екс-голову НКРЕКП Володимира Демчишина президент заміняти не став.
Інтереси держави також представлятиме Олександр Гриценко, який нібито готовий заради такої ратної праці розпрощатися з посадою голови правління Укрексімбанку.
Прем'єр Гройсман, схоже, зробив ставку на свого радника - Сергія Попика. У вузьких колах він начебто фігура відома. Спроби з'ясувати, кого він представляє, уперлися в Кабмін. І не те щоб дуже вперлися… Просто стало зрозуміло, "чий" це представник у наглядовій раді "Нафтогазу України"…
Незалежні директори
З чотирма іноземними директорами - членами наглядової ради "Нафтогазу" читачі DT.UA поки що малознайомі. Крім Амоса Хохштейна (див. DT.UA №6 від 20 лютого 2015 р.; "Амос Хохштейн: "Уряди, як і люди, починають діяти, коли їх лякає рахунок"). З усього було видно, що він не дуже до вподоби "Нафтогазу". Хоча й неодноразово вів переговори з керівництвом НАКу як представник Держдепу США, а точніше, як посланник і координатор з міжнародних енергетичних питань, керівник Бюро енергетичних ресурсів у Державному департаменті США, який змінив на цій посаді екс-посла США в Україні Карлоса Паскуаля. І говорив Хохштейн і з урядом, і з "Нафтогазом" саме про енергетичну безпеку.
В інтерв'ю майже дворічної давності я розпитувала його пр варіанти розвитку ринку газу, на що, коли коротко, пан Хохштейн відповів: "Важливо,щоб сусіди України були впевнені у ній як у безпечному та надійному транзитері й операторі. Потрібно, щоб цінова ситуація відображала ринкову ситуацію".
Ще три члени правління "Нафтогазу" - Стів Хейсом, Клер Споттісвуд, Брюно Лескьор. Поки що інформації про них значно менше. Напевно, подаючи заявку на членство в наглядовій раді "Нафтогазу", вони зазначили і причини, і мотиви. Але поки що за них говорить їхня біографія та журналісти.
Стів Хейсом - випускник Університету святої Марії (Канада, Saint Mary's University), бакалавр наук в галузі геології та геохімії.
Клер Споттісвуд - математик і економіст за освітою, багато років пропрацював у державному секторі Великої Британії на енергетичних ринках і в секторі фінансових послуг, у британському казначействі. Вона добре знає, що таке енергорегулятор, бо брала участь у його створенні у Великій Британії. За данними "ЛігаБізнес", у 1993–1998 рр. обіймала посаду глави державного регулятора Ofgas - аналога НКРЕКП в Україні. Нині невиконавчий директор британських G4S plc, Just Group plc, Llika plc, Payments UK і голова Gas Strategies Limited.
Брюно Лескьор був головою в головним виконавчим директором Transalpina di Energia Srl, головним виконавчим директором EDF International Sas. З 1 січня 2015 р. по 14 січня 2016 р. працював радником президента в Electricite de France SA. З березня 2015 р. по 1 січня 2016 р. був виконавчим віце-президентом Gas and Italy Electricite de France SA і віце-президент Gas&South Europe з квітня 2010 р. Обіймає посаду незалежного директора Edison S.p. з 14 січня 2011 р. До 7 червня 2016 р. був директором EDF Trading Limited. У 2014 р. очолював EDF Trading, що поставляла газ в Україну.
Хто є хто в наглядовій раді "Нафтогазу", скоро довідаємося. Не з їхніх формальних біографій і зазначених колишніх досягнень - особистості себе проявлять.
За словами голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, призначення членів наглядової ради є лише першим із кількох невідкладних кроків, які потрібно зробити найближчим часом для успішного просування реформ у газовому секторі.
Крім того, необхідними кроками є завершення виконання плану реформи корпоративного управління в повному обсязі з подальшою передачею управлінських повноважень від уряду до органів управління компанії, а також затвердження урядом стратегії розвитку компанії та деполітизація ціни на газ.
А прем'єр вважає, що НАК потрібно поділити за видами діяльності: видобуток, транспортування і продаж газу.
У "Нафтогазі" запевняють, що відокремлення видобутку гратиме на користь тих, кому не вигідна енергетична незалежність України.
Однак є бізнес економічний, а є політичний. У кожного свій Мінотавр. Питання в тому, чи захочуть його перемогти?