UA / RU
Підтримати ZN.ua

Валерій П'ятницький: "СОТ загине, якщо буде накладено вето на зміни"

СОТ - це передусім форум для переговорів, а не суд або збори обуреної громадськості для пошуку та призначення "винуватих", "ворогів" або "чужинців" (панаєхалі тут всякіє!).

Автор: Юрій Сколотяний

Минулого тижня DT.UA опублікувало коментарі заступника торговельного представника Сполучених Штатів, посла США при Світовій організації торгівлі Майкла ПУНКЕ (Michael Punke) з приводу ініційованого торік офіційним Києвом звернення до країн - членів Світової організації торгівлі з пропозицією переглянути максимальні ставки мит на понад 370 видів товарів, яке викликало "серйозну стурбованість" торговельних партнерів, зокрема Сполучених Штатів і Євросоюзу.

Слід зазначити, що отримані редакцією нашого тижневика відповіді пана Пунке виявилися досить жорсткими і прямолінійними, у зв'язку з чим ми звернулися в Міністерство економічного розвитку та торгівлі з пропозицією викласти власну позицію з цього приводу.

Сьогодні DT.UA пропонує увазі своїх читачів відповіді на надіслані нами запитання урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія П'ЯТНИЦЬКОГО.

- Що ви можете сказати з приводу заяви посла США в Світовій організації торгівлі, що Україна діє як справжній порушник спокою у СОТ, оскільки, зокрема, "стаття 28 зовсім не призначена, щоб нею користувалися для ширшого перегляду зобов'язань, що взяті країною-членом при вступі до СОТ, у спосіб, який, по суті, порушує баланс тарифних поступок". Крім того, як було зазначено, "намагання України зробити це може зашкодити умовам торгівлі для всіх нас".

-Україна діє як суверенна держава - член міжнародної організації, що регулює 95% світової торгівлі. Стаття XXVIII з'явилася в ГАТТ ще в 50-х роках минулого сторіччя. Протягом часу вона була уточнена, було розширено та уточнено спеціальні регламентні процедури щодо її застосування, якими керуються всі країни-члени в разі застосування цієї статті. Вона не містить жодних вимог або обмежень щодо кількості тарифних ліній, які можна переглядати.

Історія застосування статті знає випадки перегляду кількох, десятків, сотень тарифних ліній або навіть цілих тарифних розкладів. США саме з тих країн, які не раз користувалися статтею та резервують право на перегляд практично кожний трирічний період. Отже, те, що робить Україна, є нормальним застосуванням норм СОТ для здійснення своєї торговельної політики.

Певно, це порушує чийсь усталений комфорт і звичний стан речей, який прикривають терміном "передбачуваність". СОТ загине, якщо буде накладено вето на зміни. До того ж не варто забувати, що СОТ - це передусім форум для переговорів, а не суд або збори обуреної громадськості для пошуку та призначення "винуватих", "ворогів" або "чужинців" (панаєхалі тут всякіє!). Отже, скористаймося основоположною функцією СОТ - проведемо переговори. Україні відмовляють у цьому? Чи нам надсилають сигнал - у вас є права, але ви ними не користуйтеся, бо нам це не подобається. Вже протягом багатьох місяців ідуть розмови про "системну стурбованість" щодо наслідків для багатосторонньої системи СОТ.

На запитання, які саме наслідки застосування одного із легітимних інструментів СОТ турбують країни-членів, ми ані конкретної відповіді, ані пояснень так і не почули, крім того, що крок України матиме серйозні багатосторонні та двосторонні наслідки (з негативним підтекстом?). Однак переговори завжди потрібні там, де хочуть почути, зрозуміти і досягти компромісу. В іншому разі вдаються до політики тиску. Але що є більшою загрозою для системи, побудованої на правилах, - тиск і залякування чи повага прав усіх сторін і пошук компромісу?

- Наскільки обґрунтованою, на ваш погляд, є заява, що потенційними наслідками цього може бути те, що американські та інші компанії просто не будуть готові інвестувати за такого клімату, надаючи перевагу інвестуванню радше в тих країнах, де уряди чітко дотримуються правил відкритого ринку?

- Україна вже багато років дотримується правил відкритого ринку. І дорікнути нам тут не може жодна країна, навіть Сполучені Штати. А вибір компаній, де інвестувати, навряд чи залежить від того, що стосовно застосування якоїсь статті ГАТТ окремою країною сьогодні точиться дискусія в Женеві. Невже є хтось такий наївний, хто вважає, що американські автомобілебудівні компанії заберуть свої інвестиції, наприклад, з Китаю, якщо останній скористається статтею XXVIII ГАТТ? Очевидно, компанії більше цікавить можливість отримання якнайбільшого прибутку. Інакше "спокійніше" і "передбачуваніше" інвестувати у себе вдома. Часи змінилися, і світ уже живе глобальними проектами, які буває складно приписати лише одній країні.

- Пан Пунке заявив, що Сполучені Штати услід за Євросоюзом збираються вимагати повної компенсації від України, причому "потенційно Сполученим Штатам належатиме компенсація за більш як 150 тарифними лініями". Як ви можете це прокоментувати?

-Питання так званої компенсації - питання двосторонніх переговорів і пов'язане із можливим скороченням торгівлі внаслідок переходу до модифікованих рівнів зв'язаних тарифів на окремі товари. У випадку, якщо країна не торгує певним товаром, то про яку компенсацію може йти мова? Тобто бажання США отримати компенсацію за 150 тарифними лініями має бути підтверджене реальними обсягами торгівлі.

- Чи збирається Україна змінити свою позицію у нотифікації з огляду на вищесказане?

- Змінити позицію у нотифікації неможливо - це вже документ, який офіційно вийшов. Далі все вирішується в процесі переговорів і консультацій. Україна тут вже не одна, а працюватиме з трьома десятками партнерів. Чи будуть вони проводити переговори або ж відмовляться від них, їм усе одно тепер також доведеться зважувати свої кроки і зважати на наслідки для системи у разі відмови від переговорів або різних інших аспектів, які можуть насправді поставити всю систему правил та принципів СОТ під загрозу.

- Як заявив американський посол з приводу намірів створення ЗВТ між США та ЄС, "американські угоди про вільну торгівлю, завдяки всеохоплюючому усуненню мит і широті зобов'язань, на нашу думку, надають значні вигоди нашим партнерам, у тому числі і у формі стимулювання економічного зростання". Чи ви повністю поділяєте таку точку зору?

-Не можу не погодитись зі словами пана посла щодо ЗВТ між США та ЄС, що ця угода зніме митні бар'єри, буде всеосяжною та надасть значні вигоди партнерам і стимулюватиме зростання. Тільки хочу наголосити, що ЗВТ - це формат преференційної торгівлі, який є певним винятком з основоположних принципів СОТ (хоча і будується на нормах і положеннях СОТ). Створення преференційної зони такими двома партнерами, з такими обсягами товарообігу, який щодня становить мільярди доларів, - це тектонічне зрушення в системі торгівлі. Водночас це загострення конкуренції на ринках ЄС і США для інших країн, насамперед тих, що розвиваються, і, як наслідок, їх витіснення з цих великих ринків. Потенційно це нові правила СОТ+, які, не виключаю, з часом поширюватимуться і на решту світу. Тому сьогодні більш важливо всім членам СОТ сконцентрувати увагу саме на таких глобальних процесах, і Україна має діяти на упередження, пристосовуючи свою торговельну політику до нових викликів.

- Як ви прокоментували б заяву пана Пунке, що існування антидемпінгової маржі, яка нині діє щодо українських товарів, зумовлено здебільшого тим, що "українські експортери просто відмовляються брати участь у цих процедурах, які могли б напряму розв'язати їхні проблеми"?

- Сьогодні ми маємо досить сумну статистику застосування Сполученими Штатами антидемпінгових заходів щодо українських товарів.

Станом на березень 2013 р. у США діють сім антидемпінгових заходів щодо імпорту з України сталевих арматурних прутків, карбаміду сухого, нітрату амонію, прокату гарячекатаного сталевого та виробів з нього, прутка та дроту з вуглецевої та деяких видів легованої сталі, деяких виробів з обрізного вуглецевого прокату плоского та феросилікомарганцю із обсягами поставок до застосування заходів понад 350 млн дол. США.

"Найстаріший" із цих заходів діє з 1986 р., "наймолодший" - з 2001-го. При цьому рівень антидемпінгових мит становить від 41 до 237%. Тобто на десятки тарифних ліній встановлено заборонний рівень мит, що призвело до згортання на десятки років українського експорту. Час від часу українські компанії беруть участь у переглядах, але в американської сторони завжди знаходяться підстави подовжити дію заходів. А вимога забезпечити поставки на американський ринок зі сплатою антидемпінгових мит для того, щоб перегляд мав хоч якісь шанси на успіх, є взагалі досить сумнівною як із точки зору відповідності нормам СОТ, так і з точки зору звичайної комерційної логіки - який бізнес платитиме 100–200% понад ціну поставки, не маючи після цього жодного шансу реалізувати такий дорогий товар. Тобто дуже "прозоро" і "передбачувано" - антидемпінгові заходи назавжди!