UA / RU
Підтримати ZN.ua

Цифробачення й передбачення

Нас очікує «цифровий Бреттон-Вудс».

Автор: Володимир Корнєєв

Цифровізація формує ексклюзивні виклики та можливості. Сьогодні «бути цифровим» уже не опція, це необхідність. Інноваційність в ІТ- і фінтех-секторах заявляє про себе повсюдно.

Новітня фінансова картина світу зародилася з появою децентралізованих криптовалют. Разом із традиційними валютами виникли нові «гроші». Цифровізація стала «коїн-продукованою» (від англ. coin — монета). Особиста свобода через фонтани її фінансування, що виникли, розбурхала щасливих ентузіастів, проте й стала обоюдогострою як кураж фінансових спекуляцій. Центробанки, міжнародні фінансові інституції стурбували емісійні дисфункції платіжних інструментів та їхні наслідки. Необхідність модернізації грошового обігу порушила питання про емісію цифрових національних валют (Central Bank Digital Currency, CBDC).

Що сьогодні ми спостерігаємо та чого очікуємо?

У всіх секторах економіки й особливо в корпоративному та домогосподарствах спостерігається зниження бар'єрів доступу до фінансових та інших послуг.

Це стає можливим унаслідок технологічної та сервісної інклюзії. Інакше не можна, — ви не їздитиме на конях, коли весь світ пересувається на авто та літаках. Люди не зможуть жити в різних епохах, коли настає єдина епоха цифрова. Розвиток штучного інтелекту, роботизація, зростання масивів Big data змінюють структуру економіки та її інструментальне забезпечення. Приклади: роботи-охоронці, дрони у військовій та інших сферах. Цифрові (не фізичні) платежі, обслуговування рахунків та інший онлайн-контент стали зручною формою взаємодії банків із клієнтами. Неприйняття цифровізації стає узбічним.

Поступальна діджиталізація буде дедалі більш підсилювальним загальним тлом життєдіяльності. Розрахунково-інвестиційне право людини та її цифрова самореалізація можливі при оперуванні криптоактивами. При цьому обмежується посередництво в розрахунках, скорочуються різні трансакційні контрактні витрати, усувається зовнішній примус у прийнятті рішень.

Через повзучу інфляцію залишати заощадження у фіаті стає невиправданим. Криптоактиви розглядаються і як інвестиція, і як антиінфляційний засіб. Інфляція в Туреччині — майже 17% (травень 2021 року), в Аргентині — 46,9%. На диво, у Сальвадорі — 2,6%. За останні кілька років біткоїн виріс у середньому на 200% на рік, втрати від інфляції явно перекривалися. Отже, вирівнюються можливості фінансування за рахунок нових «грошей».

Технологічна та операційна інклюзія потребує адекватної грамотності, не лише фінансової, а й цифрової.

Цифрова грамотність передбачає вміння користуватися мінімальним набором онлайн-сервісів банків, небанків і платіжних систем (наприклад, при оплаті комуналки та періодичних платежів). Важливі інфраструктура та допуск до цифрових сервісів. Допуск має враховувати:

Користування цифровими трендами орієнтоване більше на середній клас — на тих, хто задовольнив перші потреби життєзабезпечення. У людей має бути резерв маневру для «цифрових експериментів». А якщо немає смартфону, то як бути з цифровізацією?

Ринок праці став помітно більш самоорганізованим і цифровізованим. Сьогодні не можна бути конкурентоспроможним без знань цифрового сервісу.

Збільшуються обсяги робіт, які виконуються вдома, поза офіційним офісом. Місце роботи та місце виконання роботи стали різними в часі та просторі. Дистанційка переважає в офіційному та приватному спілкуванні. Пандемія й соціально-службове дистанціювання прискорили долучення до цифрової грамотності.

В основі цього — акцентований самоменеджмент і цифрова самоорганізація кожного. Неорганізовані в цифровому світі люди ризикують залишитися поза соціумом, як колись ті, хто не вмів читати.

Можливості людини мають бути адаптовані до мінливого цифросередовища.

Щоб е-валюта та криптовалюта стали доступним правом клієнта/інвестора, потрібні єдині правила функціонування ринків. У сегменті CBDC реалізовуються наразі пілотні проєкти, — чотири з п'яти центральних банків вивчають характеристики CBDC і 40% тестують їх. У сегменті децентралізованих валют приватного сектора адміністрований вектор — на податкові аспекти регулювання. Для України це актуально: за даними ДПС України, у червні ц.р. виявлено махінації з криптовалютою та несплату податків на 51,8 млн грн.

Основна ідея криптоіндустрії не надто вже сильно відрізняється від традиційних фінансів: вона також заснована на купівлі та продажу ризиків. Потрібні стандарти бізнес-поведінки на ринках віртуальних активів і реєстрація постачальників відповідних послуг (криптовалютних торговців). Як це роблять у Парагваї (де представлено законопроєкт регулювання майнінгу та обігу крипти — акт поступовий, а не кавалерійський (як у Сальвадорі). У міжнародному проєкті Project Jura центробанки Франції та Швейцарії об'єднали зусилля з консорціумом приватних організацій для тестування можливостей CBDC як інструменту в транскордонних платежах. Китай форсовано будує свій цифровий шовковий шлях.

Відносно ризиків цифровізації — систематичних (не плутати із системними), то вони різні в різних секторах. У публічних централізованих фінансах — ризики суб'єктивні публічного адміністрування, у децентралізованих (особистих) фінансах — суб'єктивні, але технологічні, тобто ризики грамотності та доступу до цифрових послуг.

Ажіотажна капіталізація децентралізованих криптоактивів — це спекулятивні фінансові піраміди. З усіма аспектами ірраціонального інвестування, надволатильністю цін, концентрацією ліквідності. Піраміди базуються на тій фіктивній вартості, якої реально в економічній природі немає. Ринки завжди падають, коли «розбухає» розрив у цінах і вартості активів.

У цій частині застереження МВФ, Світового банку, BIS, JP Morgan щодо «недостатнього тестування» приватних криптовалют як національних досить акцентовані. Також показова застережлива реакція на рішення Сальвадору, де біткоїн як державна валюта узаконюється з 7 вересня 2021 року.

Необхідні постійний облік і превентивність ризиків кіберзлочинності, витоку та крадіжки даних. Інформаційна безпека в інформаційних технологіях стає одним із наріжних питань. Як зазначає Сатья Наделла (Microsoft), потрібно «захищати конфіденційність і створювати етичний штучний інтелект». В Україні в січні ц.р. було підписано ЗУ «Про бюро економічної безпеки», де участь бюро у формуванні інформаційних систем визначено обов'язковим (див. статтю 10).

Цифровізація — це можливість і форма економічного життя в періоди пандемії та постпандемії. Новий світ у більшій своїй частині незабаром стане цифровим. Нас очікує «цифровий Бреттон-Вудс». Попереду усвідомлена поведінкова та фінансова свобода.

Прискорення цифрового перетворення, використання замінників простої праці та послуг у всіх можливих сферах зможуть частково подолати недоліки дистанціювання та провали в спілкуванні. В усіх можливих сферах, оскільки навряд чи робот зможе якісно робити уколи або замість лікаря виконувати операції.

Світ цифровий — це вибір стратегічний від початку. Це бачення пріоритетів і цілей цивілізації. Передбачення нових можливостей. До чого ми прагнемо і як модернізуємося. Це вибір технологічний, психологічний, інвестиційний, фінансовий, інструментальний. У що вкладаємо та в що вкладаємося. Пам'ятаємо, що «кожна формація відрізняється не тим, що люди роблять, а як вони роблять». Класика та новації в цифрі — наше майбутнє.

Інші матеріали автора читайте за посиланням