Туман щодо перспектив загальносвітової економіки наразі все не розсіюється. І якщо в більшості світових центрів сьогоднішнього економічного впливу справи йдуть ще так-сяк, то вид із вікна в Європу, як і раніше, не вселяє оптимізму.
Європа = рецесія?
Як кажуть, із пісні слів не викинеш. Офіційна статистика - це далеко не фільчина грамота, й ігнорувати її не вийде. Не довіряти їй до кінця ми навчилися давно (у такій країні живемо), однак закривати очі на цифри не варто. А вони свідчать про те, що, за попередніми оцінками, Франція закінчила перші три місяці 2013 р. економічним спадом, а дані щодо ВВП Німеччини та єврозони в цілому за перший квартал теж не збіглися з прогнозами експертів.
Отже, вранці в середу, 15 травня, стало відомо, що падіння французької економіки за результатами першого кварталу (на 0,2%) перевищило середню оцінку аналітиків (-0,1%). Хоча відхилення від прогнозів не кардинальне, однак негативна динаміка простежується. Тим паче не слід забувати, що раніше й дані за попередні квартали переглядалися у бік зниження. У тому разі, якщо початкові оцінки підтвердяться, ризики поглиблення рецесії в другій економіці регіону значно зростуть.
Тим часом рецесія поглиблюється не лише у Франції. Економіка Італії продовжує перебувати в летаргічному сні, зафіксувавши за підсумками перших трьох місяців цього року спад на 0,5%. Це - останній акорд у діяльності уряду Маріо Монті, який раніше на своє виправдання нарікав на те, що йому в спадок дісталася економіка, яка вже перебувала в рецесії в другому півріччі 2011-го.
На даний момент ознаки відновлення італійської економіки розпізнати досить складно. Цілком імовірно, що в останньому кварталі 2013 р. вона досягне дна наймасштабнішої рецесії від часів Другої світової. Багато експертів пом'якшувальною обставиною вважають той факт, що темпи спаду італійської економіки в першому кварталі виявилися не такими високими, як у четвертому кварталі 2012-го, коли ВВП країни скоротився на 0,9%.
У дрібніших економік ситуація не краща - квартальні показники ВВП знизилися у Фінляндії, на Кіпрі, у Нідерландах, Португалії та Греції, а в Іспанії негативний результат зафіксовано вже сьомий квартал поспіль.
Можна було б сподіватися на традиційний локомотив - Німеччину, економіка якої виробляє близько третини ВВП єврозони та на яку неодноразово робилися ставки. Однак у нинішніх умовах і на неї надії мало: у першому кварталі 2013 р. німецький ВВП виріс лише на 0,1%. Слід зазначити, що від локомотива європейської економіки очікували значно вищих показників (середній прогноз становив +0,3%). Єдина європейська валюта відреагувала на новини падінням до шеститижневих мінімумів проти долара.
За підсумком зведений показник ВВП єврозони за січень-березень ц.р. залишився від'ємним: мінус 0,2% після -0,6% у четвертому кварталі 2012 р. Це найбільш затяжна рецесія з моменту введення в обіг єдиної валюти. Вона триває вже шість кварталів поспіль та за своєю тривалістю побила рекорд, установлений після кризи, яка грянула слідом за банкрутством Lehman у 2008–2009 рр. Слід додати, що рівень безробіття в регіоні нині перебуває на історичному піку в 12,1%.
США (поки що) на плаву
Хоча в нинішній ситуації американський долар одержує стимули для зміцнення, однак це зовсім не свідчить про те, що стан справ у Новому світі значно кращий, ніж у Старому. Проблема "подвійного" дефіциту (і бюджетного, і зовнішньоторговельного балансів) так нікуди й не зникла, а останні позитивні макроекономічні показники виглядають не надто впевнено. Ознаки поліпшення в США стану ринку праці та споживчого сектора дають лише невелику зачіпку для оптимістів.
Одним із них можна назвати управляючого Федерального резервного банку Філадельфії Чарльза Плоссера, який, користуючись моментом, поспішив заявити, що він розраховує на поступове згортання програми щомісячного скуповування казначейських активів на суму в
85 млрд дол. з її подальшим припиненням. Слід зазначити, що коментарі було надано Плоссером після опублікованої наприкінці минулого тижня статті у виданні The Wall Street Journal про те, що Федеральна резервна система розробляє стратегію із завершення своєї програми кількісного пом'якшення. От і подивимося, чи буває дим без вогню...
Китай узяв тайм-аут
У той час як рецесія продовжує розгулювати вулицями європейських міст, а економіка США періодично подає ознаки пожвавлення, китайська помітно пригальмувала в зростанні (і це не дивно, якщо згадати, якими карколомними темпами ВВП Піднебесної нарощувався багато останніх років!). І от зараз будь-яке негативне повідомлення з Пекіна може стати своєрідним детонатором для світової економіки, оскільки Китай "витягає" на собі ряд країн, що "заробляють" на життя експортом сировини, найбільшим споживачем якої він є.
Серед таких країн тільки в азіатському регіоні найбільше за всіх потерпає Австралія. У середу вранці австралійський уряд озвучив нові прогнози щодо дефіциту бюджету. І, відповідно до переглянутих оцінок, цього року він очікується в розмірі 19,4 млрд австралійських доларів (19,2 млрд дол. США), що набагато більше, ніж прогнозувалося раніше. А якби економіка Китаю продовжувала б невгамовно нарощувати свої параметри, й інші трималися б на плаву. Як мінімум якийсь час. Прем'єр-міністр Китаю Лі Кецян сказав, що економіка країни зіштовхнулася із "досить складними перешкодами, і місця для маневрів практично не залишилося". Принаймні зараз.
Цього тижня Bank of America Merrill Lynch знизив свої економічні прогнози стосовно Китаю. Тепер там очікують зростання ВВП Піднебесної на 7,6% за підсумками 2013-го, тоді як раніше прогнозувалося прискорення темпів зростання на 8%. Merrill Lynch із трудом втримався від зниження прогнозів у березні після того, як у Пекіні було опубліковано серію слабкої макроекономічної статистики. Також експерти інвестбанку понизили прогноз щодо ВВП на 2014 р. до 7,6%, зазначивши, що їхні цифри нижчі за середні оцінки інших фінансових інституцій (у середньому - 7,8 та 8% зростання на поточний і наступний роки відповідно).
Вранці у четвер, 16 травня, відрізнилася інша азіатська країна - Японія. Статистичне бюро повідомило, що, за попередніми оцінками, зростання економіки країни в першому кварталі 2013 р. становило вагомі 3,5% у річному вираженні, а квартальне досягло 0,9%. Дані перевищили середні прогнози аналітиків в +0,7% квартал до кварталу та +2,8% рік до року відповідно. Необхідно зазначити, що квартальне зростання утричі перевищує показник за останні три місяці 2012 р. (+0,3%), причому до цього два квартали поспіль економіка Японії демонструвала спад.
Токіо намагається щосили відповідати визначеній Банком Японії лінії поведінки. Новий глава банківського регулятора Харухіко Курода налаштований досить рішуче й має намір покінчити з багаторічною дефляцією в країні. Він заявляє, що зможе вжити заходів, необхідних для забезпечення 2-відсоткового зростання інфляції в найближчі кілька років. Таким є офіційний прогноз, який озвучувався й раніше, однак поки що не справджувався.
З метою стимулювання економіки центральний банк продовжує контролювати ліквідність у країні, здійснюючи політику пом'якшення. Уникнувши на останньому саміті "великої сімки" критики на адресу нещодавно вжитих центробанком заходів щодо збільшення програми викупу активів, Японія одержала "зелене світло" для подальших дій. Статистика щодо ВВП лише зміцнить віру пана Куроди в тому, що він на правильному шляху. Головне тепер - з нього не збитися.
Резюме
Отже, що в підсумку? Європа продовжує тягти себе за вуха, намагаючись вирватися з пут тривалої рецесії. Але, попри активні дії ЄЦБ та участь міжнародних кредиторів у програмах фінансової допомоги для периферійних країн (до яких навесні приєднався Кіпр), картина залишається невтішною. Це помітно знижує інвестиційну привабливість європейських активів, що стимулює падіння курсу євро та підтримує американський долар.
На не надто райдужному європейському тлі ситуація в економіці Сполучених Штатів виглядає краще. Останні дані з ринку праці також більше схиляють інвесторів до американських активів, тим паче, що й тамтешній фондовий ринок наблизився до своїх історичних піків. І хоча рівень безробіття в США перевищує 7% і поки що не дає Федеральному резерву достатніх підстав для перегляду своєї монетарної політики, позитивна динаміка наявна. Це, знову ж таки, свідчить на користь більшої привабливості "бакса" перед єдиною європейською валютою. Багато експертів вважають, що негативна тенденція щодо курсу єдиної валюти збережеться, і в найближчі три місяці євро проти долара може знизитися до 1,2600 дол. (сьогодні співвідношення становить 1,28–1,29 дол. за євро). Утім, одразу зауважимо, що ці цифри найкраще лише брати до відома. А надмірно покладатися навіть на дуже авторитетні прогнози стосовно валютного курсу все-таки не варто - надто часто вони не збігаються з дійсністю.