Міжнародні ланцюги доданої вартості - феномен останніх двадцяти років. Проте лише протягом останнього десятиріччя цей процес набув глобального значення і впливу на загальносвітовий економічний розвиток. Сьогодні Україна як ніколи має "вгризатися" в глобальні ланцюги створення вартості та ланцюги поставок у міжнародній торгівлі.
Приблизно 80% світової торгівлі припадає саме на ланцюги поставок. За оцінками Світового банку та Всесвітнього економічного форуму, зменшення високої вартості трансакцій і зайвої бюрократії, з якими стикаються торговельні оператори, забезпечить відчутне зростання глобального ВВП. Зокрема, цьому сприятиме спрощення процедур експортно-імпортних операцій, що, в свою чергу, може забезпечити зростання світової торгівлі на 3–5%.
Статистика СОТ свідчить про позитивну взаємозалежність між участю у глобальних ланцюгах і темпами економічного зростання. Причому як для найбільш розвинених країн, так і для тих, що розвиваються. Наприклад, 30 найбільш інтегрованих до глобальних ланцюгів країн, що розвиваються, за останні два десятиріччя (1990–2010 рр.) мали середній темп економічного зростання на рівні 3,3%. Натомість економіки 30 країн, що були мінімально інтегровані в ці процеси, зростали щорічно в середньому на 0,7%.
У цьому сенсі значним прогресом у розвитку світової торгівлі стало прийняття в 2014 р. нової багатосторонньої Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі (УСПТ). Вона покликана сприяти здійсненню експортно-імпортних операцій у максимально стислі терміни та у зручний спосіб. Також очікується скорочення торгових витрат на більш як 14% у країнах з низьким рівнем доходу і на більш як 13% - у країнах з доходом вище середнього. До речі, це перша багатостороння угода СОТ, що була прийнята після створення організації у 1995 р.
Зрозуміло, що спрощення процедур торгівлі важливе для всіх членів СОТ. Але на практиці в кожній країні торговельні процедури досить своєрідні, тому потребують специфічного переліку документів і процедур для здійснення експортно-імпортних операцій. Більш того, достовірну інформацію щодо цих вимог не завжди можна знайти у відкритому доступі та зрозумілому форматі.
Україна є яскравим прикладом необхідності та актуальності УСПТ. Вітчизняний бізнес зіштовхується з надзвичайно складною, забюрократизованою, непрозорою та корумпованою процедурою експортно-імпортних операцій.
Торговельні аутсайдери
Україна на шляху імплементації УСПТ пасе задніх. Із 44 необхідних процедур ми виконали лише… одну. Локального успіху досягнуто в межах проекту "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці і портів Одеської області. До локальних "перемог" можна віднести врахування більшості положень УСПТ у Митному та Податковому кодексах України. Проте ці успіхи є незалежним надбанням ініціативних груп вітчизняних і міжнародних експертів, які започаткували цю роботу ще задовго до появи профільної угоди СОТ.
Ці напрацювання, безумовно, є позитивом для бізнесу, а також з огляду на необхідність підготовки до повномасштабної імплементації в Україні УСПТ. Угода стане обов'язковою для всіх членів СОТ після внутрішньої ратифікації 2/3 країн - членів організації. Крім того, імплементація передбачає три формати: (А) - всі положення УСПТ будуть реалізовані одразу з моменту набрання чинності; (В) - імплементація окремих положень угоди протягом перехідного періоду; (С) - імплементація положень протягом перехідного періоду з використанням ресурсів міжнародної технічної допомоги.
Уряд України свого часу зробив нотифікацію про категорію (А). Відповідно, з моменту набрання чинності УСПТ спрощення експортно-імпортних операцій має відбуватися на національному рівні та передбачати спрощення процедур перетину кордону та комплексного митного контролю на всіх пунктах пропуску (морський, залізничний, автомобільний, авіаційний тощо). Більш того, Кабмін повинен забезпечити стандартизацію і гармонізацію торговельних процедур і супутніх інформаційних потоків, необхідних для руху товарів від продавця до покупця, з іншими країнами - членами СОТ. До цього також необхідно додати й автоматизацію торгових процедур.
Проте в Україні є низка гострих питань щодо спрощення експортно-імпортних операцій. Існуючих напрацювань не вистачає для повноцінного виконання зобов'язань у межах угоди. Натомість невиконання будь-якою країною - членом СОТ зобов'язань у межах організації може призвести до спорів і відповідних санкцій у торгівлі.
Хоча для країн - членів СОТ, які нотифікували про категорію (А), передбачено пільговий дворічний період. До його закінчення не можна ініціювати спорів щодо невиконання країною зобов'язань у межах цієї угоди. Тому уряду варто зайняти більш активну позицію у питаннях щодо спрощення процедур торгівлі. Зокрема, йдеться про необхідність створення національного комітету за участі представників органів державної влади, науки та бізнесу.
Домашнє завдання
Очевидно, що одним із найбільш важливих і складних завдань комітету мають стати, як цього вимагає УСПТ, розробка та реалізація національної стратегії зі спрощення процедур торгівлі відповідно до положень цієї угоди. Документ повинен містити чітко визначені заходи та часові рамки їх реалізації. Тому для забезпечення успішної реалізації УСПТ, зокрема реального спрощення процедур торгівлі, потрібно якомога якісніше виконати домашнє завдання:
1. Вдосконалити міжвідомчу кооперацію, зокрема підвищити рівень ефективності та прозорості адміністрування експортно-імпортних операцій і усунути дублювання функцій.
2. Налагодити державно-приватне партнерство, що допоможе спільно виробити практичні рішення щодо нормативно-правових, інституційних і процесуальних основ реалізації експортно-імпортних операцій.
3. Налагодити механізм збору і обміну інформацією щодо суб'єктів та об'єктів ЗЕД, обсягів, напрямів торгівлі тощо на національному та міжнародному рівнях.
4. Автоматизувати окремі процеси експортно-імпортних операцій, зокрема створити автоматизовані бази даних суб'єктів ЗЕД і персоналізацію даних. Це дасть змогу за умов належної реєстрації отримувати дозвільні документи та попередні рішення.
5. Забезпечити прозорість у здійсненні експортно-імпортних операцій, зокрема чітко закріпити законодавчо етапи та процедури здійснення експорту, імпорту та транзиту.
Гадаю, реалізація запропонованих заходів буде більш продуктивною за умов налагодження тісної співпраці з профільними міжнародними організаціями. Не варто забувати і про залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги для забезпечення змістовної та фінансової підтримки.
Імплементація УСПТ на національному рівні допоможе розширити географію та номенклатуру міжнародної торгівлі України, а також збільшити її обсяги до 10% незалежно від кон'юнктури світових ринків. Досягнення цього показника залежить від успіху усунення надмірної бюрократії та корупціогенних чинників при здійсненні експортно-імпортних операцій, скорочення часу та вартості їх здійснення.
У цьому контексті також важливо зазначити ініціативу щодо створення Експортно-кредитного агентства, яке гармонійно вписується у процеси щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, його впровадження та розвиток мають відбуватися разом із спрощенням процедур торгівлі. Але паралельно з цим важливо зберігати баланс між швидкістю здійснення експортно-імпортних операцій і безпекою у зовнішній торгівлі.