UA / RU
Підтримати ZN.ua

Рішень поки що немає

Одне з ключових зобов'язань, на виконанні якого продовжує наполягати МВФ, - підвищення тарифів на газ та опалення для кінцевих споживачів серед населення. У версії документа, яка стала доступною увазі DT.UA, - на 40%, що навряд чи обрадує широкі електоральні маси.

Автор: Олександр Дубинський

DT.UA стали відомі основні пункти зобов'язань офіційного Києва перед Міжнародним валютним фондом у фіскальній сфері, які погоджують нині відповідно до проекту Меморандуму про економічну і фінансову політику, що стане легітимним у разі підписання нової угоди stand-by.

Проект угоди містить низку непопулярних і складних для української сторони пунктів, особливого бажання виконувати які не спостерігалося досі ані в нинішнього уряду, ані в його попередників. А невблаганне наближення дати чергових президентських виборів може свідчити про те, що й не з'явиться.

Треба сказати, що відповідно до нового проекту угоди потреби України в зовнішньому фінансуванні значно скорочено порівняно з раніше озвученими цифрами. Так, планована угода stand-by тривалістю 17 місяців передбачає виділення Україні 3,26 млрд СПЗ (або близько 5 млрд дол. в еквіваленті - 238% української квоти).

В обмін на одержання цієї суми "ми плануємо впровадити комплексну програму, яка має зацементувати" фінансову стабільність, закласти підґрунтя для стійкого й збалансованого економічного зростання, підвищити життєві стандарти населення". Навряд чи хтось ризикне взяти під сумнів доцільність реалізації кожного зі стратегічних зобов'язань української сторони, які викладаються в листі про наміри й кожне з яких підійшло б для економічної платформи практично кожної з політичних партій.

Та от із подальшими пунктами ситуація набагато складніша. Так, одне з ключових зобов'язань, на виконанні якого продовжує наполягати
МВФ, - підвищення тарифів на газ та опалення для кінцевих споживачів серед населення. У версії документа, яка стала доступною увазі DT.UA, - на 40%, що навряд чи обрадує широкі електоральні маси.

Однак підвищення тарифів - це один із ключових елементів оздоровлення державних фінансів, стан яких експерти МВФ оцінюють з урахуванням і фінансового стану НАК "Нафтогаз України" (а також обсягів держгарантій, які пропонується обмежити 8 млрд грн). Розробка графіка підвищення тарифів (як і затвердження програми підвищення ефективності використання енергоресурсів задля підвищення ефективності житлового, комунального й державного секторів) для ліквідації збитків "Нафтогазу" передбачається як попередня умова підписання угоди. У результаті цих і низки інших заходів, а також нарощування внутрішнього газовидобутку дефіцит НАКу має скоротитися до 0,5% ВВП уже у 2014 р.

Утім, для незаможних верств населення є й хороша новина: одна з умов програми - вдосконалення адресності програм соціальної допомоги відповідно до рекомендацій МФО. При цьому для часткової компенсації підвищення тарифів передбачається виділити субсидії для найбідніших домогосподарств на 2,3 млрд грн. А от прямі субсидії з бюджету для комуненерго (на 4,4 млрд грн) мають бути ліквідовані.

Загалом показник так званого комбінованого дефіциту (поєднує дефіцит сектора загальнодержавного управління і "Нафтогазу") передбачається обмежити на рівні 4,6% ВВП у 2013-му та 3,5% - у 2014 р. (критерій ефективності програми).

Без урахування газової монополії дефіцит українського держбюджету не повинен перевищити 2% ВВП нинішнього та 1,9% - наступного року. З цією метою, крім зобов'язання дотримуватися "консервативного портфеля видатків", установленого в рамках бюджету на 2013 р., українському уряду доведеться утриматися і від підвищення зарплати для першого базового розряду (852 грн). А також "утримувати темпи підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до показника середньорічного зростання, що становить 5%, як передбачено в бюджеті на 2013 р.". У бюджеті-2014 мають бути передбачені скасування запланованого зниження ставки ПДВ із 20 до 17%, а також "політика нульового зростання реальної заробітної плати в державному секторі" при обмеженні витрат на товари й послуги.

Бюджетна консолідація також передбачає скорочення пільг для агросектора на 4 млрд грн уже у 2013-му і на 8 млрд щороку починаючи з 2014 р. Це - лише основні заходи, передбачені проектом угоди. Яка, схоже, ризикує так і залишитися проектом.

Бай-бай, МВФ?

Треба сказати, що до надзвичайно млявого перебігу переговорного процесу між офіційним Києвом і МВФ інвестори вже навіть звикли. Тому запевнення міністра фінансів Юрія Колобова в тому, що домовленостей з МВФ буде досягнуто до кінця нинішнього року, які пролунали на чергових річних зборах Європейського банку реконструкції та розвитку у Стамбулі, багато хто з них сприймає з неабиякою часткою скепсису. "Якби хотіли, то давно вже домовилися б", - сказав один з представників ЄБРР, який був присутній на обговоренні перспектив розвитку української економіки.

Інвестори розуміють, що тривалі і вже неабияк набридлі спостерігачам ігри між фондом та урядом України можуть і не дати якогось результату. Для України допомога фонду - запасний аеродром, на який доведеться сідати у разі нових світових катаклізмів.

Причина банальна і давно відома: виконання непопулярних вимог, на яких продовжує наполягати фонд, означатиме зростання протестних настроїв у суспільстві. А цього з наближенням президентських виборів нинішнім мешканцям владного Олімпу дедалі більше хочеться уникнути. Особливо якщо є можливість уникнути "опіки" вашингтонських функціонерів, шанси на яку, очевидно, розцінюються, як досить високі. Більш того, певні кроки влади свідчать про те, що деякі реформи, реалізовані під наглядом фонду, і зовсім можуть бути скасовані (йдеться про зниження пенсійного віку жінок до 55 років - норму, яка опинилася в законопроекті нардепа Зубика про одновідсотковий збір з купівлі валюти: докладніше читайте у статті В.Пасочника "Валютно-пенсійні каруселі").

Що може бути приводом для таких сподівань? Незважаючи на те, що цього року з бюджету треба заплатити рекордні 7,4 млрд дол. за зовнішніми боргами (наступного - 6,3 млрд дол.), яскраво виражених проблем з обслуговуванням цих зобов'язань уряд поки що не має. "З початку року уряд зміг залучити 4,7 млрд дол., тобто майже половину запланованого річного обсягу, розміщуючи валютні облігації на зовнішньому і внутрішньому ринках, - говорить головний економіст ІК "Драгон Капітал" Олена Белан. - При цьому очікується, що сприятлива ситуація на зовнішніх ринках збережеться мінімум до 2014 р., завдяки безпрецедентним вливанням ліквідності з боку найбільших центробанків світу. Крім того, додатковим джерелом залишається банківський ринок, вільна ліквідність якого на кінець березня становила близько 10 млрд дол.".

Проблема закриття гривневого дефіциту бюджету перед урядом гостро теж не стоїть, тому що на допомогу у разі гострої потреби завжди можуть прийти держбанки і НБУ, в якого завдяки сприятливій ціновій ситуації зберігається певний запас "емісійної міцності". "Крім того, ми бачимо, що здійснюються спроби запровадити схеми, подібні до вексельного відшкодування ПДВ, які дають змогу вивільняти ресурси для обслуговування боргів", - говорить директор аналітичної групи DaVinci AG Анатолій Баронін.

Що стосується валютно-курсових прогнозів, то, попри досить песимістичні прогнози світових інвестбанків, які оцінюють курс гривні до долара на рівні 9,6–10 грн за долар до кінця нинішнього року, багато українських експертів зауважують, що українська влада за бажання може поки що обійтися і без значних курсових коригувань. "Величина курсу визначається динамікою попиту та пропозиції валюти на ринку, а в Нацбанку достатньо інструментів для втримання попиту на поточному рівні", - говорить директор казначейства Укрсоцбанку Сергій Маноха.

Тим же, хто "порушуватиме", цілком можуть "відключити газ". За даними DT.UA, на додачу до одновідсоткового збору в Пенсійний фонд уряд підготував проект рішення, при якому імпортери, котрі купують валюти за контрактами, будуть зобов'язані сплатити ПДВ до бюджету у момент придбання валюти на міжбанківському ринку (а не при ввезенні товарів на митну територію України). Плюс завжди залишається резерв у вигляді можливості збільшити обсяг обов'язкової до продажу валютної виручки експортерів.

Єдиним курсовим зрушенням, на який очікують експерти, може бути підгін офіційного курсу НБУ до усередненого показника, закладеного в бюджет, - 8,4 грн/дол. - для компенсації недоотриманих податкових доходів від експортно-імпортних операцій.

Що ж до зростання ВВП, то й тут, попри останню серію погіршень прогнозів, українська економіка може теж відбутися тільки "легким переляком". За даними головного аналітика групи UniCredit Ауреліо Маккаріо, Україна зберігає шанси на завершення року з позитивним зростанням ВВП - його приріст за підсумками року може становити 0,3%. На тлі падіння експорту металургійної продукції відбувається збільшення експортних поставок сільгосппродукції та продуктів харчування, що дає зарубіжним аналітикам підстави розраховувати на зростання ВВП України на рівні 2,4% у 2014 р. і 3,5% - у 2015-му.

Утім, шанси вийти на позитивне економічне зростання у другому півріччі 2013-го в України - швидше, статистичні. "Це зростання буде пов'язане із пониженням бази порівняння, а також із високим урожаєм зернових", - каже старший радник "Альфа-Банку", голова комітету НАБУ із захисту прав кредиторів Роман Шпек.

При цьому проблемою залишається забезпечення зростання бюджетних доходів, які розраховані з прогнозу 3,4-відсоткового зростання економіки за підсумками вже цього року. За даними Держказначейства, у квітні доходи бюджету становили 22,3 млрд грн, що означає скорочення динаміки надходжень на 6,6% стосовно квітня-2012. Водночас статистично доходи держбюджету продовжують зростати - +4,9% з початку року.

"За таких умов треба визнати, що Україна не має фінансових надлишків. Тому важливо відмовитися від збільшення видатків,б це може призвести до втрати контролю над розміром бюджетного дефіциту", - каже Р.Шпек.

"Якщо пройтися по ключових бюджетних показниках, то стане очевидно, що вони далекі від реальності, тому бюджет потребує якнайшвидшого перегляду, щоб уникнути дисбалансу між його дохідною та видатковою частинами", - каже Анатолій Баронін. Однак, судячи з усього, уряд поки що готовий іти тільки на косметичну ретуш головного кошторису. Приклад цього - бажання монетизувати пільги на оплату проїзду, що, безумовно, дасть можливість рапортувати про локальну оптимізацію бюджету, але не розв'яже його структурних проблем.

Насправді Україна (як загалом і вся світова економіка) зіштовхнулася з кризою діючої моделі розвитку економіки: слабке зростання ринку збуту для ключових галузей (металургії, машинобудування), підвищення конкуренції. Водночас так і не було створено виробництв і галузей, які могли б дати новий поштовх розвитку виробництва. "Нинішня стагнація - це плата за відсутність структурних реформ", - вважає Роман Шпек.

Утім, очевидно, що переорієнтувати економіку на внутрішній ринок за умов кризи - нереальне завдання. "Тому нічого не залишається, як очікувати поліпшення зовнішньої кон'юнктури. Однак ніхто не знає, як швидко це поліпшення настане", - каже Анатолій Баронін.

Виправити ситуацію зсередини, незалежно від відновлення чи невідновлення фінансування з боку МВФ, можна лише оптимізацією бюджетних видатків і надходжень через детінізацію економіки. "Україна має ряд внутрішніх резервів, які можуть дозволити наростити надходження до бюджету", - каже екс-в.о. міністра фінансів Ігор Уманський. За його словами, найбільший потенціал сьогодні в контролю над трансфертним ціноутворенням, скороченням переліку податкових пільг і в електронної контрольної стрічки для касових апаратів, яку потрібно запроваджувати для всіх без винятку суб'єктів господарювання.

Без реалізації фіскальних реформ і зниження корупції домогтися відчутного поліпшення ситуації в економіці буде неможливо. "Єврозона та США також перебувають фактично в стагнації. Тому сприятливої кон'юнктури для України із зовнішніх ринків очікувати не доводиться, - каже Ігор Уманський. - Вливши у фінансові ринки ліквідність (яку нині й залучає український уряд), ЄС і США просто купили собі час на прийняття рішень. Але рішень поки що немає".