Цікаво, правда ж? Урожаї в Україні рекордні, а продовольство дороге й надалі дорожчатиме… У цьому точно ніхто не сумнівається. А професійні учасники продовольчого ринку це лише підтверджують. Утім, багатьох цікавить відповідь на запитання: «Якими будуть ціни на хліб, цукор і масло, м'ясо, крупи, овочі… 2022 року й конкретно чому?». У цьому прогнозі ми спробували відповісти на це життєво важливе запитання.
Україна — країна, що виробляє основні види сільськогосподарської продукції у кількості, здатній забезпечити не лише внутрішній ринок, а й із претензією нагодувати світ. У нас — і чорноземи, і врожаї, у нас — статус «житниці», врешті-решт. Плюс рекордний урожай зерна та соняшника за результатами 2021 року. Але забудьте про все це. Нині у справах продовольчих задають тон енергоносії, що різко подорожчали. А на відміну від населення, підприємства сплачують за газ і електроенергію стільки, за скільки їх реально готові відпустити. На жаль, у цьому випадку 5 грн за кіловат електрики або 61–65 тис. грн за тисячу кубів газу вже не є чимось надзвичайним.
Представники продуктового бізнесу констатують, що дорогий газ і постійне зростання тарифів на електроенергію штовхають ціни на їжу вгору. 2022 року продукти харчування неминуче подорожчають.
Слабка ланка
Першими в бою з непомірними цінами на газ полягли овочі. Точніше, виробники овочів закритого ґрунту. Ще у вересні 2021 року директор із виробництва корпорації «Дніпро» Андрій Душейко мимохіть зауважив: «На дешеві овочі взимку не чекайте. Ціни на газ бачили? Тепличники сезон пропустять».
Як у воду дивився. Ні-ні, полиці порожніми не будуть. Світ великий, і нам, у принципі, не звикати до імпортної картоплі або цукіні. Але логістика, на жаль, теж грошей коштує.
І ось вам результат — уже чутно сумні заяви, що ціни на овочі оновлять історичні рекорди. І ймовірність такого прогнозу є досить високою. На сьогодні великі вітчизняні тепличні комплекси простоюють. Саме так — через дорогий газ. А президент асоціації «Теплиці України» Євген Чернишенко зазначає, що всі заклики про допомогу влада проігнорувала.
За тепличними підтягнуться й інші представники овочевого ряду. Запаси продукції до літа 2022-го дедалі меншатимуть, а попит, самі розумієте, нікуди не зникне.
Сумновідомий «борщовий набір» — це взагалі окрема тема. Якщо порівнювати ціни на картоплю, моркву, буряк, цибулю, капусту станом на листопад 2021 року з кінцем 2020-го, то окремі позиції борщу вже додали в ціні 50%, окремі інгредієнти подорожчали на третину.
Ба більше, якщо проаналізувати перші місяці календарного року, стає очевидним, що чинник зниження пропозиції завжди працює проти споживача, й у другій половині сезону ціни зростають. Розгляньмо на прикладі буряку. Січень 2021 року — 6,4 грн/кг, травень — 10,67, червень — 17,65 грн/кг. Далі крива пішла вниз. Нині буряк уже продається в магазинах по 10–11 грн/кг, на базарі — трохи дорожче.
Другий хліб — картопля — попрямує курсом товаришів по борщу. Картоплі загалом зібрали достатньо — 21,3 млн тонн, але овочесховища необхідно опалювати… Ціновий пояс знову зав'язується на енергоносіях. Іще один парадокс: картоплю в магазинах зараз можна купити плюс-мінус 10–11 грн за кг. (Якщо фасована й мита — близько 30 грн/кг).
Таку саму, але на базарі, дешевше за 20 грн/кг нині вже не знайдеш. І це навіть іще не лютий-березень. Щоправда, й картопля з городу («від дядька») виглядає набагато привабливішою й найчастіше якіснішою за товар із супермаркету.
Цукор, що розчинився
Особливі надії населення та влада покладали на цукор. Усі чекали на зниження цін: посіяли більше, врожай гарний. Однак дива не сталося. Вже у вересні стало зрозуміло, що очікуване зростання виробництва в сезоні 2021/2022 плюс імпортний сирець ситуації не врятують. Отже, на дешевий цукор не сподівайтеся. Аргументи учасників ринку — сировина та ціни на газ.
Заводи практично від самого початку сезону переробки цукрового буряку почали бити на сполох, адже виробництво вимагає газу. Задля справедливості зазначимо, що цукровики трохи лукавлять. Є підприємства, які використовують вугілля або палети.
Станом на середину грудня заводи виробили 1,2 млн тонн цукру (з буряку врожаю 2020 року загалом зварили трохи більш як мільйон тонн). Ось лишень цінники в магазинах наразі не поспішають реагувати.
Представники цукрових заводів акцентують увагу ще на одній деталі. Дорогий газ сьогодні — це видима частина проблеми. 2022 року ситуація може ще погіршитися, оскільки буряк просто перестануть сіяти. Виробництво цукрового буряку — не той бізнес, який приваблює фермерів. Інша річ — соняшник.
Ліквідна олія
«Якщо ціни на соняшник зростатимуть, то, повірте, сіятимуть його навіть на Хрещатику в Києві», — іронічно зауважує генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. І додає — різкого стрибка цін на олію соняшникову (як це було 2020 року) очікувати не варто, однак звернімо увагу, що 80% у собівартості олії — сировина, тобто соняшник». Нагадаємо, у минулому сезоні ціна соняшнику стрибнула з 8 тис. грн/т до 24 тис. грн.
У сезоні 2021/2022 ціна стартувала з 15 тис. грн за тонну, піднялася до 20 тис., потім трохи відкотилася. Станом на середину грудня, соняшник в Україні можна було купити по 18 500 грн/т, EXW. Щоб отримати тонну олії, необхідно 2,5 тонни соняшнику.
Окрім того, ціноутворення соняшникової олії залежить від глобального ринку інших рослинних олій: пальмової, рапсової, соєвої. Чотири базові олії пов'язані: якщо дорожчає одна, інші підтягуються. Плюс треба моніторити вартість нафтопродуктів і енергоносіїв.
Здавалося б, урожай соняшнику зібрали на 3 млн тонн більший, ніж 2020-го, але «олія» на полицях магазинів дешевшати теж не квапиться.
Без ПДВ на всі продукти?
На сьогодні в парламенті лежить проєкт закону №6374 про внесення змін до Закону «Про ціни та ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін на соціальні продукти харчування шляхом упровадження граничної націнки 5–15% від відпускної ціни виробника.
До переліку потрапили крупа гречана, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель із борошна вищого ґатунку пшениці, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб пшенично-житній, батон із пшеничного борошна, яйця курячі категорії С1, тушки курячі, вода мінеральна негазована, масло вершкове жирністю 72,5%, олія соняшникова.
Учасники ринку продовольства впевнені, що державне регулювання цін проблеми не вирішить. Бізнес пропонує шукати інші механізми, сідати за стіл переговорів, включно з ритейлом, домовлятися, щоб у цьому ланцюзі споживач не залишався крайнім.
Як один із варіантів пропонують розглянути ініціативу ЄС. Європа має намір скасувати ПДВ на всі продукти харчування 2022 року, щоб зробити їх доступнішими для споживача.
Про хліб насущний
Кілька коментарів про головне — про хліб. Економіка України є повністю відкритою, внутрішні ціни повністю залежать від кон'юнктури світового ринку. Кон'юнктура на зовнішніх ринках моментально позначатиметься на цінах ринку українського. Світовий вал пшениці непоганий, але постає питання щодо якості зерна. Це вже буде фактично другий сезон, коли у світі бракує високоякісної пшениці. Аналітики сходяться на думці, що друга половина сезону 2021/2022 буде напруженою як за балансом, так і за цінами. Відповідно, ціни на хліб—борошно—крупи — в зоні особливої уваги та напруги.
Розпочнімо з круп. Основні види — гречка та рис — дорожчатимуть. Зросли витрати на сушіння сільськогосподарських культур — знову винні недешеві енергоносії.
«Щодо рису, який переважно імпортується, то дорожчає логістика, зокрема зростають ціни на контейнери», — стверджує директор компанії «Бест Альтернатива» Віталій Аверкін.
Пов'язані одним ланцюгом борошно та хліб залежать від цін на культуру сезону — пшеницю, зокрема 2-го класу. Ціна продовольчої пшениці залежатиме від попиту з боку трейдерів, пропозиції від аграріїв і, не виключено, — адміністративного втручання в ринок влади. Тут не зайве згадати, що в грудні в кулуарах влади зненацька активізувалися розмови щодо можливого обмеження експорту продовольчої пшениці. Навіть серйозно обговорювався граничний обсяг експорту «продоволки» на рівні 3,8 млн тонн.
«Вчасно» схаменулися, нічого не скажеш, коли вивозити від рекордного врожаю пшениці по суті уже було нічого, й саме час було думати, звідки імпортувати пшеницю, щоб випікати звичайний хліб.
Особливий тиск на цей сегмент чинитиме перезимівля озимих і стан посівів стратегічної культури. Звісно, свою лепту внесе й ціна на матеріально-технічні ресурси (особливо на добрива) на момент старту посівної кампанії-2022. Але ж ціни на добрива намертво пов'язані із цінами на газ. Наприклад, азотні добрива по суті на 70–80% складаються з газу.
Водночас на пекарів і борошномелів намагатимуться тиснути місцева влада, офіційний Київ, торговельні мережі через неминуче зростання цін на хліб.
М'ясо—молоко—яйця
Сектор тваринництва, крім енергетики, залежить іще від вартості кормів. Водночас будь-яке подорожчання у сегменті м'ясо—молоко—яйця однаково буде лімітовано обмеженою купівельною спроможністю споживачів.
З іншого боку, зниження пропозиції у сегменті яєць моментально позначається на ціні за десяток.
Цілком імовірно, що навесні 2022-го на українців чекає ситуативне зростання цін на м'ясо та яйця перед святами (Великдень).
Цікавий момент: третій або четвертий рік поспіль ближче до зими зростає ціна на сало. Особливо помітно це цього року. Учені з НААН України стверджують, що аграрії нині воліють вирощувати м'ясну породу свиней, відповідно, пропозиція сала на ринку зменшується.
Іще один момент, що непокоїть: зменшення поголів'я свиней в Україні загалом і в населення зокрема. Якщо на початок грудня 2017 року поголів'я свиней у населення становило понад 3 млн, то на 1 грудня 2021-го воно зменшилося до 2,2 млн голів. Якщо не вжити заходів, то 2022-го на Україну чекає обмежена пропозиція свинини, що спричинить новий виток цін. Навіть імпорт не врятує, адже країни ЄС планують зменшити поголів'я.
***
Кожен споживач вирішує для себе питання забезпечення якісним і доступним продовольством. Хтось починає вирощувати салат на підвіконні, хтось купує будиночок у селі, саджає картоплю та заводить двох поросят. Хтось шукає додатковий дохід, а хтось замість звичних двох кілограмів сала купує лише один. Головне, щоб споживачі не заганяли самі себе в глухий кут ситуативними сплесками паніки, якими завжди користуються бізнес і ритейл. І хоча ринок уже багато разів поспіль переживав так звану гречану кризу, стверджувати, що щось подібне не повториться, ніхто не ризикує.
Свого часу Петроній Арбітр Гай казав: «Легкодоступне мало цінують». У нашому ж випадку однозначно — настають часи панування продовольства. І це лише початок, стверджують фахівці ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), констатуючи, що восени 2021-го продовольство знову оновило рекорд зростання цін.
Більше статей Лариси Гук та Сергія Следзя читайте за посиланнями.