У відносинах України і Міжнародного валютного фонду намітилися перші складнощі з того моменту, як офіційний Київ отримав перший транш за програмою stand-by на початку травня.
Пам'ятаючи про те, що українські програми 2008-го і 2010 років обривалися після отримання двох-трьох траншів, цього разу МВФ вирішив не видавати перший і другий транш тандемом, а направляти оцінні (технічні) і консультаційні місії перед кожним новим виділенням порції кредиту. Найближча оцінна місія працюватиме в Києві наприкінці червня - на початку липня і саме за суттю її оцінної доповіді рада директорів МВФ і ухвалить рішення щодо виділення другого траншу.
Поки ж у першій половині червня Україну відвідала консультаційна місія фонду, яка пильно вивчала не тільки критерії виконання програми, а й загальний перебіг економічних реформ у країні. Цікаво, що 11 червня на сайті МВФ було розміщено спеціальний звіт за підсумками консультацій з Україною 2013 року, коли уряд Азарова вів безрезультатні переговори щодо подовження колишньої програми. "Короткі програми кредитування економіки України найбільш прийнятні, - резюмується у звіті. - Тривалі програми можуть бути використані у разі постановки цілей на середньострокову перспективу, що може виявитися занадто амбіційним для країн із таким послужним списком, як в України". Іншими словами, фонд вважає найбільш прийнятними відносно нашої країни короткострокові програми кредитування з визначенням чітких цілей та економічних орієнтирів. Такі програми дозволяють концентруватися на найважливіших цілях і надавати потрібний обсяг коштів у стислий термін.
Наскільки відомо DT.UA, каменем спотикання у відносинах України і МВФ уже стали кілька питань. Передусім, це млявий процес переходу до інфляційного таргетування. По-друге, обмеження на зняття грошей у банках, яке досі існує і навіть стає жорсткішим. По-третє, процес масового банкрутства банків, що триває далі. По-четверте, спроби розв'язати проблеми позичальників за рахунок комерційних банків.
Заборгував - прощаю
Останнє може переродитися у великий скандал, що загрожує всій програмі міжнародного фінансування України (вже ухвалено рішення про виділення позичок на суму понад
21 млрд дол.). Як відомо, одним з останніх законів, підписаних Олександром Турчиновим як в.о. президента, став мораторій на вилучення майна громадян України, що є забезпеченням кредитів в іноземній валюті. Законопроект, ухвалений 3 червня з подачі одного з ключових законотворців "Батьківщини" Сергія Терьохіна, передбачає заборону банку відчужувати квартири площею до 140 кв. метрів і житлові будинки площею до 250 кв. метрів без згоди власника такої нерухомості. Ба більше, будь-яке інше майно позичальника не може бути вилучене в рахунок погашення такої заборгованості.
Іншими словами, ті, хто брав валютний кредит під заставу своєї єдиної квартири або будинку, можуть спати спокійно. Принаймні, доти, доки не виконано пункт 3 Закону "Про мораторії на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті".
Він передбачає появу особливого законодавчого акта, що врегулює "питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті", "порядок погашення (обліку) курсової різниці", а також "порядок списання пені й штрафів, які нараховують на основну суму заборгованості".
По суті, дано зелене світло поточному необслуговуванню валютних кредитів. І в цій ситуації регулятор не опинився на стороні кредиторів. Ба більше, керівник Національного банку Степан Кубів під час низки зустрічей із протестуючими позичальниками пропонував конвертувати валютні депозити за колишнім курсом 7,99 гривні за долар. Тепер банкіри, своєю чергою, заговорили про потребу дзеркальної примусової конвертації валютних депозитів. У разі реалізації цього сценарію масштабних мітингів розгніваних вкладників під стінами управлінь НБУ не уникнути.
Не виключено, що народні депутати Терьохін і Рудьковський мали шкурні інтереси. Податком на нерухомість в Україні не обкладають квартири загальною площею до 120 "квадратів", а в антиіпотечному законі зазначено граничну площу 140 квадратних метрів (щодо житлового будинку - ті ж
250 квадратних метрів). Жодної іншої версії, крім тієї, що просто в когось зі знайомих або партнерів по бізнесу народних депутатів зібралися заставні квартири площею 120-140 "квадратів", зустрічати не доводилося. До речі, мораторій не поширюється прямо на державних службовців, народних депутатів, суддів, військовослужбовців (крім строковиків і мобілізованих),
аудиторів, нотаріусів, оцінювачів, арбітражних керуючих, співробітників міжнародних організацій, а також на майно, розташоване в Криму.
Національний банк уже офіційно повідомив ціну питання. Сума боргу за договорами про іпотечні кредити в іноземній валюті становить 46,4 млрд гривень (близько 52% усіх валютних кредитів фізосіб). Усього таких договорів 87,1 тис. Зокрема зареєстровано 64,2 тис. договорів за іпотечними житловими кредитами в іноземній валюті на загальну суму 26,4 млрд гривень. За даними регулятора, середня вартість одного кредиту становить 45,5 тис. і
35 тис. доларів відповідно. Загалом борг за валютними кредитами фізосіб скорочувався на 100 млн доларів щомісяця. Тепер, мабуть, цей процес зупиниться, хіба що окремі банки і позичальники досягатимуть якихось компромісів у погашенні кредитів.
Фонд украй незадоволений ухваленим законом не тільки через його неринкову суть. Вагома частина умов МВФ за програмою stand-by (див. Що зажадав МВФ?) стосується саме питань життєдіяльності банківського сектора.
Нині у 35 великих банках проходить стрес-тестування, за результатами якого регулятор визначить власникам таких фінустанов, наскільки їм слід наростити власний капітал. Крім того, ще до 15 травня уряд мав визначитися з тим, у яких банках держава проводитиме примусову рекапіталізацію. Процес затягується - цього року тимчасові адміністрації введені в банки "Даніель", Реал Банк, Брокбізнесбанк, "Меркурій", "Форум", Інтербанк, Промекономбанк, Південкомбанк, Західінкомбанк, Автокразбанк (АКБ Банк). Лише щодо лічених банків із цього списку ухвалено рішення про ліквідацію. Однак фактично переговори про порятунок ведуться лише щодо 25-го за розміром активів банку "Форум". Найбільший банк з-поміж проблемних - який належав структурам "родини Януковича" Брокбізнесбанк - попри наполегливі спроби НБУ знайти інвесторів, ніхто рятувати зрештою не захотів.
Список проблемних банків значно ширший. Досить сказати, що, за підсумками січня-квітня, активно залучали рефінансування Приватбанк, "Дельта", VAB, "Фінансова ініціатива", "Надра", "Київська Русь", Златобанк, Ощадбанк. Питома вага кожного в сукупному рефінансуванні банківської системи значно вища, ніж за активами чи депозитами. Скажімо, Приватбанк, що належить нинішньому губернаторові Дніпропетровщини з товаришами отримує 35% усього рефінансування по системі, тоді як частка банку в активах становить 15 і 24% по депозитах фізосіб.
Загалом рефінансування стало доступним більшості банків, однак говорити про те, що цей механізм цілком прозорий і до всіх фінустанов застосовуються однакові критерії, не можна. Так, на валютному ринку улюбленим механізмом адміністрації колишнього коменданта Майдану стало відлучення банків від системи "Валклі" (доступу на міжбанківський ринок). Як говорять дилери комерційних банків, "отримати бан" можна за що завгодно: окремі угоди на міжбанку, завищені котирування на ринку готівкових продажів, нарешті, за злостивий коментар на адресу політики регулятора.
Усе це ми вже проходили за колишніх голів Нацбанку. Загалом, не дивно, що ЗМІ тиражують інформацію про першу фінансову ініціативу президента Порошенка - на посту голови НБУ Степана Кубіва має змінити досвідчений інвестбанкір Валерія Гонтарєва. Хоча можливі й інші кандидатури.
Довга дорога по депозит
Поступове зняття обмежень на валютному ринку - ще один предмет розбіжностей українського уряду і МВФ. Як відомо, Національний банк вирішив подовжити на все літо заходи, що передбачають обмеження купівлі валюти або зняття валютного депозиту сумою 15 тис. гривень (в еквіваленті). До того ж НБУ ввів із 1 червня обмеження на видачу коштів із поточних і депозитних рахунків клієнтів у розмірі 150 тис. гривень. А заступник голови НБУ Віра Ричаківська вже повідомила про наміри регулятора незабаром зменшити граничну суму для фізосіб за розрахунками готівкою - з 150 тис. до 100 тис. гривень. При цьому український уряд пообіцяв відмовитися від інтенсифікації чинних обмежень. Поетапне скасування таких обмежень (зокрема ліміту на валютообмінні операції і зняття депозитів в іноземній валюті) мало початися, відповідно до меморандуму із МВФ, наприкінці липня 2014 року.
Призводить це до того, що населення, яке загалом уже перебороло бажання "виносити" гривневі депозити з банківської системи, продовжує, як і раніше, вилучати звідти валютні внески. Згідно з даними НБУ, у травні банківські вклади фізосіб у вільно конвертованій валюті скоротилися на 1,1 млрд доларів. Загалом із початку року населення вилучило з банків 5,1 млрд доларів (кожен четвертий депозит). Як зазначають банкіри, нині багато людей бажають покласти валюту на депозит, тим паче, що прибутковість за строковими доларовими вкладами перебуває на унікально високому рівні від 8 до 12,5% річних. Однак наявні обмеження це бажання геть-чисто відбивають: клієнти банків стикаються з тим, що покласти гроші в банк можна за 15 хвилин, а от закриття депозиту (навіть планове) означає регулярні щоденні походи в банк - спочатку, щоб замовити валюту, а потім щодня знімати не більш як 1250 дол. на день (більше не видають, посилаючись на брак доларових купюр дрібного номіналу). При цьому частенько в банківських відділеннях і зовсім повідомляють про те, що, мовляв, сьогодні інкасація підвезла не повний обсяг. І замість 15 тис. гривень в еквіваленті (1280-1285 дол.) можна отримати 1000 доларів, а то й зовсім 200. Дзвінки на "гарячу лінію" нічого не дають. Там чемно рекомендують дзвонити в департамент банківського нагляду НБУ. Одна зі співробітниць цього департаменту спересердя навіть вигукнула у відповідь на скаргу: "Та, боже ж мій, радійте, що ваш банк щось повертає! Адже тепер така ситуація в країні..."
І насамкінець про вербальні інтервенції. Меморандум України і МВФ припускає, що вже з травня 2015 року в нашій країні буде введено режим таргетування інфляції на рівні 3-5% на рік. Чи знає про це населення? Навряд. Уряд і центральний банк воліють про нові критерії ефективної фінансової політики не говорити. А брифінги членів правління Національного банку, де ринку диктуються чіткі меседжі, стали великою рідкістю.
Деякі фахівці знають, що, відповідно до домовленостей із МВФ, у складі Нацбанку України має з'явитися ще одне правління - Комітет монетарної політики. Останній повинен зайнятися здійсненням операцій на відкритому ринку, тоді як правління НБУ виконуватиме функції поточного управління. Тепер триває боротьба за те, щоб монетарний комітет було створено у складі Ради НБУ (його члени призначаються за політичними квотами). Боротьба підкилимова, прихована від широких мас.
Тим часом українську або російську версію Меморандуму про економічну ій фінансову політику досі не розміщено на сайті ні президента, ні Кабінету міністрів, ні Національного банку, ні Міністерства фінансів, хоча англомовна версія документа з'явилася на сайті МВФ ще 1 травня. Отака прозорість.