Справді, аграрії нинішнього року зібрали небувалий урожай пшениці — 32 млн т. Але чи має середньостатистичного обивателя «житниці Європи» тішити цей рекорд? Спірне питання. Кого ж тішитиме перспектива вживати в їжу хліб із фуражного зерна, та ще й платити за нього світову ціну? Відвідавши найближчий продуктовий магазин, кожен бачить сумний лик реальності: ціна за буханку пшенично-житнього все ближча й ближча до психологічної позначки 1 долар. А рекордами ситий не будеш…
Краще — на експорт
Зірки зійшлися: аграрії України виростили цього року чудовий урожай. «Нинішній урожай — рекордний за всю історію України», — радісно відзвітував аграрний міністр Роман Лещенко.
Фермерів як ніколи супроводжувала удача: основної сировини для випічки хліба — пшениці — зібрали 32 млн т. Причому вперше в історії незалежності країни подолано планку в три десятки.
Рекорд очевидний. Однак є одне прикре «але» — якість зібраного зерна. Зазвичай співвідношення продоволка—фураж становить 60 до 40%. Нинішнього ж рекордного року, за різними оцінками (виробники, торговці, пекарі), лише 40% зібраного зерна можна вважати придатним для випічки хліба.
Нескладна математика, і… вуаля: отримуємо вже зовсім іншу історію — зібрано лише 13 млн т продовольчого зерна. Уточнимо, хто не в курсі: щоб були ситими жителі та гості України, потрібно, плюс-мінус, 6,5 млн т якісного зерна щорічно. Здавалося б, немає приводу розхитувати човен, адже для забезпечення потреб внутрішнього ринку, з урахуванням навіть невеликих перехідних залишків, цілком достатньо. Але... люди, близькі до власників портфелів, стверджують, що аграрне відомство в рамках Меморандуму на 2021/2022 маркетинговий рік затвердило граничний обсяг експорту пшениці 24,3 млн т, причому влада згодна, що трейдери вивезуть на зовнішні ринки понад 14 млн т продовольчої пшениці. Таким чином, «аборигенам» доведеться давитися фуражем. Інакше арифметика не сходиться.
Чи хтось переплутав фуражне зерно з продовольчим?
Ціни будуть високі і ще вищі
Ми вже звертали увагу на цю небезпечну тенденцію: на початку 2021/2022 маркетингового року ціни на пшеницю «зашкалювали». В розпал жнив пшениця дорожчала як на дріжджах — по 10 дол. на тонну за два-три дні. Та ось — урожай зібрали, про рекорд із пафосом відзвітували, а ціни однак продовжують підвищуватися. Хоча, за логікою, якщо врожай рекордний, то хліб має подешевшати.
Але ні. Виявляється, високий урожай — не привід для зниження цін. Насправді нинішнє повсякдення свідчить, що хліб дорожчає за будь-яких розкладів. Просто в неврожайні роки ціни зростають сильніше, ніж у рекордні. Чому?
Річ у тому, що українські внутрішні ціни чітко корелюють із глобальними ринками, оскільки багато років тому Україна вибрала ринкові відносини. Так, експортні ціни на пшеницю (12,5% протеїну) на початок вересня-2021 становлять 294–302 дол./т, FOB для поставок у вересні-жовтні. Дорожчає і фураж: 282–292 дол./т, FOB. Ціни, як і раніше, підтримуються інтересом із боку глобальних імпортерів.
Слід зазначити, що основні країни-покупці зерна нинішнього маркетингового року чекали хоч тимчасового зниження цін, але ураган у США, який зіпсував термінали, сплутав усі карти, зігравши на руку Україні. Імпортери один по одному стали оголошувати тендери, прагнучи швидко наповнити свої засіки.
Наприклад, один із останніх тендерів єгипетської GASC показав ціну української пшениці на рівні 310,25–312,90 дол./т, FOB з поставкою в жовтні—листопаді. Це приблизно на 6 дол./т вище, ніж наприкінці серпня.
У перекладі зрозумілою мовою всі ці цифри означають, що й наші борошномели мають бути готовими платити високу ціну за сировину. На початок вересня 2021 року йдеться про 7700–8500 грн/т. І це попри те, що в цей самий час торік ціна становила 6050–6600 грн/т.
Таким чином, українці платять за хліб світові ціни плюс місцеві особливості (інфляція, жадібність бізнесу, тарифи на комуналку…). І, фактично, тільки на касі в магазині можуть відчути гордість за мільйони тонн експорту, віддаючи свої кровно зароблені, наприклад, за житній «Український».
«Сьогодні ціна на традиційні види хліба впритул наближається до психологічної позначки один долар», — каже генеральний директор асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко.
За даними «Укрхлібпром», упродовж 2021 року хліб уже подорожчав на 10% (нагадаємо, рівень інфляції, за підсумками 8 місяців, становить 6,2%). За підсумками серпня, середня ціна в Україні за хліб пшеничний з борошна першого ґатунку становить 23,91 грн/кг, хліб житній і пшенично-житній — 24,95 грн/кг.
Слід нагадати також, що, наприклад, у січні 2021-го ціна на пшеницю підстрибнула з 7000 грн/т зразу до 9500 грн/т. Важливо (!) — минулої зими вперше за багато років пекарі навіть купували пшеницю за межами країни. А це ж уже йдеться про імпорт сировини. Бо в умовах ринку так було вигідніше. Як таке може бути в «житниці Європи»?
Причому представники хлібозаводів упевнені, що зимовий стрибок цін на сировину — чистої води спекуляція, оскільки через кілька місяців пшениця «відкотилася». Напередодні жнив-2021 знову позначилася тенденція до зростання цін, попри чудові прогнози на врожай.
Отож хліб дорожчатиме у кожному разі. «Збільшення в рази або на сотні відсотків не станеться, але всі орієнтуються на ринок», — констатує О.Васильченко. І додає: це раніше пекарі нарікали, що в нас найнижчі ціни на хліб, а в сусідніх Росії та Білорусі — вищі. Тепер у сусідніх Польщі, Болгарії, Угорщині ціни на хліб нижчі, а купівельна спроможність у рази відрізняється…»
Державі — 20% із кожного буханця
Минули часи, коли хліб був виключно категорією політичною. Тоді підвищення ціни на хліб на 3 копійки ламало долі. Тепер хліб в арсеналі політиків успішно замінили гречка, соняшникова олія, цукор, макаронні вироби. Але як індикатор продовольчої стабільності хліб продовжує залишатися хлібом.
І тут ролі держави не можна недооцінювати. Тим паче що найбільше від зростання цін на хліб виграє сама держава. Судіть самі. Рентабельність пекарів становить близько 5%, ритейлу — як мінімум, 10%. А держава стабільна отримує свої 20% із кожного буханця. Йдеться, звісно, про ПДВ.
Тільки соціально відповідальні держави встановлюють податок 4% на важливі для суспільства групи товарів. У нас чомусь на це не йдуть. Воліють рапортувати про високі врожаї, які невдовзі волею долі осідають у чужих засіках, а потім — на банківських рахунках.
Тому готуйтеся, що ціни, наприклад, на «Український» або «Бородинський» вражатимуть нашу з вами уяву ще не раз. Тим більше що ніхто поки що не може зрозуміти, наскільки зростуть ціни на енергоносії.
P.S. Свіжа інформація на тему: за період із 1 липня по 17 вересня 2021 року всього експортовано пшениці 6892,3 тис. т. З них продовольчої — 6256,9 тис. т. З такими темпами плани вивезення пшениці можуть виконати достроково, залишивши країні-рекордсменці лише фураж…