В експертному середовищі на найвищому рівні розгорнулася жвава дискусія з приводу того, чи достатньо ефективною є робота з наведення ладу з адмініструванням ПДВ, що безпосередньо впливає на фактичні податкові надходження державного бюджету. Відповідь однозначна: достатньо ефективною. І, як на мене, іншої думки бути не може, адже свідченням цього є навіть не тенденції зростання показників фіскальної ефективності податку, про які звитяжно звітує ДПС і має на це право. Ми бачимо протягом останніх п’яти місяців безперервний наступ на шахрайські схеми з ПДВ, з використанням усіх доступних засобів і методів. Адже раніше запалу попередників вистачало максимум на три місяці, коли і всі схемники, і корумповані податківці сиділи тихо в очікуванні того, що ж там робитиме нове керівництво на Львівській у Києві. Зазначеного часу було достатньо, аби зрозуміти, що керівництво в темі або дилетанти, а тому з новими силами швиденько поверталися до старих справ, оскільки ні в першому, ні в другому випадку нікому нічого не загрожувало. Цьогорічна ситуація в зазначеному контексті якісно відрізняється від усього того, що ми мали раніше. Наочним свідченням цього є викриття ДПС разом із СБУ кілька днів тому конвертаційного центру з обігом понад 15 млрд грн за неповні два роки.
Наступні два не менш важливі запитання, що логічно випливають з першого, полягають у такому. А чи варто вважати справу зробленою, і на яку суму податкових надходжень від сплати ПДВ можемо розраховувати цього та наступного років?
Як зазначалося раніше, фіскальна ефективність ПДВ має потенціал для подальшого зростання. Для доведення цього твердження не знадобляться якісь особливо вишукані розрахунки, адже очевидно, що ми все ще втрачаємо значні суми від сплати цього податку. База оподаткування ПДВ у вигляді кінцевих споживчих витрат порівнянна за своїми розмірами з величиною ВВП України. 2019 року вона становила 93,4% ВВП, а в першому кварталі поточного була навіть вищою! Водночас податкові надходження до державного бюджету становлять у середньому лише 10% ВВП при основній нормативній ставці податку 20%. Якщо згадати, що ¾ податкових надходжень зі сплати ПДВ — це надходження від оподаткування імпортних товарів, на які нульова ставка експорту не поширюється, то цілком очевидно, що фіскальна ефективність ПДВ має бути значно вищою.
З огляду на це впевнений: найцікавіше запитання, що не має такої однозначної відповіді, як попередні два, стосується очікуваних надходжень від сплати цього податку найближчим часом і наступного бюджетного року.
Динаміка зростання податкових надходжень до кінця поточного року і наступного (і, до речі, не лише зі сплати ПДВ) залежатиме від того, з якими показниками економіка України завершить третій квартал 2020-го. З огляду на це, а також для того, щоб більш достовірно оцінювати прогнозні показники податкових надходжень доцільно було б дочекатись інформації про зведені національні рахунки і виконання державного бюджету за третій квартал поточного року. Попередні дані вселяють оптимізм, але вони характеризують нестійку тенденцію, втім, як і в усьому світі.
Ключовий чинник для вітчизняної економіки на 2021 рік — це кон’юнктура на вітчизняну продукцію на зовнішніх ринках. В одному з останніх досліджень впливу пандемії на світову економіку в розрізі країн зазначається, що Китай відновлюється швидше за решту країн світу від наслідків пандемії та локдауну. Враховуючи, що в структурі товарного експорту України питома вага торгівлі з КНР становить майже 16,8% станом на кінець другого кварталу поточного року, це може бути одним із факторів подальшого відновлення економічного зростання.
Крім цього, за даними ДПС про обсяги постачання товарів і послуг, що наразі є найбільш оперативною і достовірною інформацією про економічну активність суб’єктів господарювання, у третьому кварталі поточного року можна побачити слабке її пожвавлення і тенденцію до відновлення зростання. Приріст обсягів постачання до попереднього кварталу становив 7,3%. Повільно, але й це дуже добре. Якщо у четвертому кварталі не буде жодних ексцесів (стукаємо по дереву і бажаємо всім здоров’я) і побачимо остаточний злам тренду падіння ВВП і його основних агрегатів, то прогноз Міністерства фінансів за податковими надходженнями на наступний рік можна вважати цілком прийнятним за всіма податками, крім ПДВ (463 млрд грн)! Ця цифра дорівнює приросту на понад 20% до попереднього року, тому більше за інші видається трохи завищеною. Хіба що знову побачимо якісь дива детінізації.
Проста закономірність полягає у тому, що за інших рівних обставин динаміка податкових надходжень має змінюватися пропорційно динаміці бази оподаткування. А тут бачимо значні розбіжності. До кінця 2020-го експерти Світового банку передбачають падіння споживання сектору домогосподарств України за результатами поточного року на 7,3%, а наступного року — незначний приріст у річному еквіваленті на 3,2%. Як бачимо, ця цифра ніяк не співставна з приростом податкових надходжень аж на 20%. Як показує досвід кризи 2009‑2010 років, вітчизняна економіка від таких глибоких шоків відновлюється досить повільно, і лаги відновлення приросту податкових надходжень можуть бути досить тривалими в масштабах такого короткострокового періоду, як один бюджетний рік. Впали доходи, заощадження, у першому півріччі 2020-го на 10% порівняно з попереднім роком зменшились обсяги грошових переказів в Україну, а тому достатніх передумов для відновлення купівельної спроможності населення в тих розмірах, щоб забезпечити запланований рівень надходжень від сплати ПДВ наступного року, на сьогодні не спостерігається.
Інші матеріали автора читайте за посиланням