В умовах війни з РФ єдиним напрямком постачання українських товарів на експорт залишаються країни Євросоюзу (майже 70% у загальних обсягах українського експорту) та Молдова. Власне, тому безперечно позитивним кроком є нещодавні зміни законодавства щодо імплементації так званого митного безвізу. Зокрема, з початку жовтня для України набрали чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту, що відкрили для бізнесу можливість міжнародного переміщення товарів у рамках території 35 інших країн — учасниць Конвенції (27 країн ЄС, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Велика Британія, Туреччина, Північна Македонія і Сербія).
Приєднання України до Конвенції дає можливість використовувати електронну систему NCTS (new computerized transit system) та отримати переваги від спрощення митних процедур. NCTS сприяє налагодженню обміну інформацією щодо митного оформлення й уніфікує та прискорює здійснення процедур. Очікується зниження рівня корумпованості та розширення експортних можливостей. Окрім сприяння обміну інформацією між митницями країн-учасниць, система NCTS дає можливість впровадити відповідні спеціальні транзитні спрощення (загальна фінансова гарантія, звільнення від гарантії, авторизований економічний оператор та ін.).
Зрозуміло, що на початкових етапах впровадження українським суб’єктам ЗЕД варто очікувати зростання рівня контролю митниці. Проте після проходження компаніями відповідної авторизації (встановлення відповідності визначеним критеріям) рівень митного контролю буде знижено. Тобто у разі підтвердження компанією відповідності встановленим критеріям до неї знижуються і вимоги з боку митного органу. Саме статус авторизованого економічного оператора надає суб’єкту ЗЕД можливість спростити процедури митного контролю.
Зазначене є важливим, оскільки із застосуванням «митного безвізу» з’являється особливість при оформленні транзитної декларації — блокування коштів (блокується сума, еквівалентна митним платежам при імпорті таких товарів). Альтернативою блокуванню коштів є фінансова гарантія. Фінансова гарантія у режимі спільного транзиту є обов’язковою для всіх груп товарів, її можуть надавати лише компанії, які отримали статус фінгаранта (це окрема платна послуга банку, страхової компанії, фінпосередника).
Упровадження нової системи NCTS дає можливість українським фінансовим установам оформлювати гарантії на доставку вантажу. Зрозуміло, що за час дії Конвенції про процедуру спільного транзиту компанії країн-учасниць уже пристосувалися до нових умов, мають відповідний досвід, що дозволяє забезпечити доступність до гарантій і низьку їхню вартість. Тоді як в Україні компанії будуть змушені переплачувати українським гарантам, оскільки зрозуміло, що, крім конкуренції, до комісії за надання гарантії буде включено ризики, пов’язані з війною та девальвацією.
Водночас запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) сприяє наближенню митного законодавства нашої країни до європейських стандартів. Це не тільки спрощує та полегшує міжнародну торгівлю, а й забезпечує участь українських АЕО у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів і підвищує їхню конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
АЕО — це особливий статус, який засвідчує високий ступінь довіри до суб’єкта господарювання та надає йому суттєві спрощення при здійсненні митних формальностей.
Статус АЕО може надати компанії такі вигоди, як спрощене декларування, економія часу і коштів за рахунок швидшого процесу переміщення товарів через митний кордон, зниження ризиків у системі митного оформлення, право самостійно накладати пломби на транспортні засоби.
Підприємство-резидент, що виконує будь-яку роль у міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач митного складу), у разі отримання авторизації набуває статусу АЕО. Авторизація АЕО визнається на всій території України, надається безоплатно та діє безстроково.
Для надання авторизації АЕО застосовують такі критерії:
- дотримання вимог митного та податкового законодавства України, а також відсутність фактів притягнення до кримінальної відповідальності;
- належна система ведення бухгалтерського обліку, комерційної та транспортної документації;
- стійкий фінансовий стан;
- забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації відповідальної посадової особи підприємства;
- дотримання стандартів безпеки та надійності.
При цьому варто зазначити, що у цьому переліку, напевно, найбільш проблемним для українських компаній є критерій із підтвердження стійкості фінансового стану. Нормативи до цього критерію тимчасово послаблено (на період воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення), тож це послаблення може допомогти компаніям пройти відповідну авторизацію.
Варто також звернути увагу на відповідні процедури та форми документів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 27.09.2022 року №1092 «Деякі питання реалізації положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій» (форму заяви, анкети, звітів, висновків, порядок проведення митними органами оцінки та моніторингу відповідності підприємства критеріям авторизованого економічного оператора).
Загалом законодавство дозволяє зацікавленим підприємствам подати заяви про надання авторизації АЕО, а митним органам — провести оцінку та моніторинг відповідності підприємства критеріям АЕО і надати авторизацію.
Начебто все просто, проте згідно з Єдиним державним реєстром авторизованих економічних операторів, за весь час проведення оцінки відповідності починаючи з 2020 року авторизованим економічним оператором було зареєстровано лише одне підприємство (Публічне акціонерне товариство «Джей Ті Інтернешнл Україна», м. Кременчук). Решта заяв підприємств щодо надання авторизації АЕО були або відкликані, або Держмитслужба відмовила в проведенні оцінки відповідності.
Також слід звернути увагу і на той факт, що, окрім підготовки підприємства до перевірки для набуття статусу АЕО, яка може зайняти кілька місяців (залежно від розміру компанії), сам процес отримання статусу є достатньо тривалим: попередній розгляд заяви — 30 днів, проведення оцінки відповідності — 120 днів. У разі відмови в наданні авторизації АЕО з повторною заявою підприємство зможе звернутися лише через шість місяців.
Актуальність набуття статусу АЕО та отримання відповідних преференцій наразі особливо доцільна, оскільки з початком війни переважна більшість імпортерів працювала за спрощеною процедурою (декларація типу ЕА), яка давала можливість їхати від кордону напряму до пункту вивантаження, без заїзду на митницю (додаткова економія коштів). Із запровадженням «митного безвізу» декларація типу ЕА підлягає скасуванню, це призведе до певних додаткових витрат та ускладнень (черги на заїзд авто на термінали).
Також у рамках так званого митного безвізу Кабмін затвердив оновлений перелік товарів, необхідних для обороноздатності держави, до яких не має застосовуватися забезпечення сплати митних платежів у період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення. Однією з причин цього стала можливість надати суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності певного часу, аби адаптуватися до нових вимог законодавства в частині необхідності обов’язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів.
Загалом «митний безвіз» і відповідні зміни — це, безперечно, крок у напрямі подальшої інтеграції України в ЄС. Проте українським компаніям потрібно врахувати та очікувати на початкових етапах впровадження змін посилення рівня контролю митниці. Лише з часом, за результатами проведення авторизації, можна буде скористатися спрощеннями від лібералізації «митного безвізу».
Більше статей Андрія Терещука читайте за посиланням.