Підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) стало, напевно, найбільшим сюрпризом у нинішньому бюджетному процесі.
Незважаючи на запевняння Мінфіну в тому, що цей крок прораховувався протягом останніх шести місяців, ніхто не береться точно передбачити його наслідки. Втім, на перший погляд позитивів у підвищення МЗП чимало - податкові надходження збільшаться, частина заробітних плат, за очікуваннями, вийде з "тіні", у перспективі зменшиться кількість одержувачів субсидій, та й стриманий споживчий попит, можливо, розігріється. Віце-прем'єр з соціальних питань Розенко обіцяє ще більше - стабілізувати пенсійну систему і якщо не зупинити, то стримати темпи підвищення пенсійного віку в країні. І от із цього приводу виникають сумніви. Упевненості в тому, що лише підвищенням МЗП можна вирішити "пенсійні" проблеми України, в експертів немає. Зате у соціального блоку уряду з'явилося чергове виправдання для бездіяльності та відмови від реформування пенсійної системи.
Напівреформи
Про провальне зниження ЄСВ удвічі зараз на вулиці Грушевського намагаються не згадувати. А даремно, адже подія була, без перебільшення, доленосною. До речі, продиктована вона була бізнесом, що скаржиться на непосильний фіскальний тягар. І цей самий бізнес у результаті, одержавши очікуване зниження ставки збору, не відповів владі взаємністю, продовживши платити як мінімум частину зарплат у конвертах. Традиційно успішна в розвинених країнах стратегія в українських реаліях трансформувалася з блага у проблему. Дефіцит Пенсійного фонду зріс до колосальних розмірів, фактично третина всіх пенсійних виплат тепер фінансується прямо з держбюджету, більш того, щомісяця проблема поглиблюється.
Доходи ПФ, як відомо, складаються із власних надходжень і коштів держбюджету. ЄСВ - основне джерело власних доходів фонду, і в 2015 р. він становив близько 64% надходжень (165,3 млрд грн). Кошти держбюджету доводиться спрямовувати на покриття дефіциту ПФ, що виникає через брак надходжень власне ЄСВ для виплат усім пенсіонерам. У 2015 р. бюджет виділив фонду 94 млрд грн, тобто профінансував 36% його витрат. Після зниження ЄСВ картина змінилася принципово: за січень-серпень (вісім місяців) поточного року до ПФ надійшло 159,5 млрд грн, з них власних надходжень (тобто ЄСВ) - тільки 71,6 млрд грн, що на 35,2 млрд менше, ніж за аналогічний період 2015-го. При цьому дефіцит зростає від місяця до місяця, адже за підсумками семи місяців недонадходження від ЄСВ були на 5 млрд грн менші - 30 млрд. Очевидно, що під кінець року недоїмка зросте ще більше, і профінансувати її доведеться з держбюджету.
Спочатку розрахунок був на те, що зарплати з конвертів перекочують в офіційні виплати. Втім, уже тоді, проводячи приблизні розрахунки, ми доходили висновку, що вигода від зниження ЄСВ очевидна лише для підприємств, які працюють "по білому", - вони дійсно одержали економію. Компанії, що виплачують частину зарплат неофіційно, продовжили працювати за старими схемами, але з новою ставкою. Стимулів для детінізації у них не було від самого початку. Робота ДФС з контролю над тіньовими виплатами закінчилася, так і не розпочавшись. Так, якісь конвертаційні центри закривалися, але загалом умови роботи для несумлінних роботодавців, очевидно, принципово не змінилися. І навіть якщо вони й відчули на собі "важку руку" фіскалів, то можливість її
"золочення" для усунення проблем так званим неформальним способом, очевидно, залишилася.
За ідеєю, останнє підвищення МЗП, що наробило так багато шуму, має підвищити темпи надходження ЄСВ, адже автоматично збільшується база оподаткування. Але єдиною й достатньою відповіддю на всі пенсійні питання воно точно не стане. "Обсяг дефіциту ПФ становить близько 155 млрд грн. При цьому кількість співробітників, які одержують мінімальну заробітну плату в Україні, - десь 4 млн чоловік. Загальна сума ЄСВ, сплаченого з їхніх зарплат після підвищення МЗП, становитиме близько 33 млрд грн. Чи врятують Пенсійний фонд ці 33 млрд? Навіть за умови, що 55 млрд цього дефіциту - це спецпенсії, які відповідно до законодавства мають фінансуватися з державного бюджету, а нам потрібно побороти тільки 100 млрд дефіциту", - ставить справедливе запитання експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. На його думку, проблему дефіциту ПФ закладено в самій суті солідарної системи. І якщо її не змінити, не трансформувати, ми матимемо дефіцит постійно, і він продовжить зростати. "Сьогодні з моїх виплат платять пенсії тим, хто зараз на пенсії. Мені ж будуть платити пенсію з виплат тих працівників, які залишаться на ринку праці після мого виходу на пенсію. Враховуючи демографічні тренди, зниження народжуваності та відсутність передумов до поліпшення ситуації в майбутньому, кількість пенсіонерів продовжить зростати, кількість працюючих - скорочуватися, а проблеми з фінансуванням виплат - тільки наростатимуть", - пояснює експерт.
При цьому важливо розуміти, що підвищення МЗП удвічі не означає, що відрахування ЄСВ виростуть пропорційно, швидше за все, вони будуть нижчими. "Є ряд об'єктивних причин так думати, - вважає експерт із соціальних питань Інституту економічних і соціальних досліджень Маріанна Онуфрик. - МЗП хочуть "відв'язати" від доплат і надбавок, частина зарплат досі ще перебуває в "тіні", і вихід з неї навіть якщо й буде, то розтягнеться в часі. Тому важко сказати, наскільки збільшаться власні надходження Пенсійного фонду, і яким чином це позначиться на видатках на пенсійне забезпечення з державного бюджету. Адже у зв'язку з появою істотного раніше запланованого ресурсу в кілька десятків мільярдів Кабмін може по-різному ними розпорядитися".
За словами експерта, може йтися, наприклад, про зменшення видатків з держбюджету, підвищення пенсій (у т.ч. їх "осучаснення" або проведення індексації), подальше зниження ставки ЄСВ, використання цих коштів як компенсаторів для впровадження обов'язкового накопичувального рівня. Діапазон можливостей досить широкий, причому уряд може використовувати одразу кілька варіантів. Однак говорити про стабілізацію пенсійної системи в результаті підвищення МЗП до 3200 грн рано.
Пенсійна система України хронічно хвора, причому відразу на кілька хвороб. Проблема дефіциту Пенсійного фонду, на думку деяких експертів, не вирішувана в принципі. Придумати систему, яка змогла б згодом звести цей дефіцит нанівець, неможливо. Він у будь-якому разі зростатиме значно швидше, ніж надходження від ЄСВ. Правильним на сьогодні рішенням було б виділити фінансування дефіциту в окрему бюджетну програму й постаратися за кілька років заповнити цей пролом. Щоправда, для цього потрібно, щоб темпи її зростання якщо не зупинилися, то хоча б уповільнилися. А сама пенсійна система почала, нарешті, трансформуватися.
Детінізація. Другий підхід до снаряда
Розрахунки показують, що зниження ЄСВ об'єктивно призвело до зменшення загальних витрат на оплату трохи більше ніж на 10,8% при мінімальній ставці ЄСВ (36,76%) і на 18,5% - при максимальній (49,7%). Це створило передумови для підвищення бізнесом зарплат своїм працівникам від 12,2% (якщо підприємство платило ЄСВ за мінімальною ставкою) до 22,8% (при максимальній ставці). Якщо не всі, то багато хто цією можливістю скористався: за дев'ять місяців цього року середня зарплата в Україні зросла саме на 22,8%. І навіть індекс реальної заробітної плати за цей період підріс із 90 до 93,2%, за даними Держстату. Але якщо зарплати зросли, то чому у бюджеті Пенсійного фонду утворилася діра, якої не можна залатати?
Справа в тому, що платниками ЄСВ є не тільки фірми, а й приватні підприємці. Причому "спрощенці", як правило, платять мінімальний ЄСВ, який при ставці в 34,7% становив 478 грн, а потім, після її зниження до 22%, різко зменшився до 303 грн.
Підвищення МЗП до 3200 грн почасти вирішить і цю проблему, адже розмір ставки єдиного податку для "спрощенців" 1-ї і 2-ї груп прив'язаний до мінімальної зарплати, тож при її дворазовому збільшенні їм доведеться платити, відповідно, більше. Але не будемо забувати про пільги для мікробізнесу, надані Мінфіном уже цього року в рамках чергових податкових змін. Зокрема, підприємці, річний дохід яких не перевищує 250 МЗП (тобто вже 800 тис. грн, а не 344, як планував Мінфін), можуть самостійно визначати базу нарахування ЄСВ, і щось нам підказує, що ця база буде мінімальною.
Втім, якщо друга спроба детінізувати заробітні плати виявиться успішною, недоплати мікробізнесу відчутно не вплинуть на ситуацію. А в успіх майбутньої детінізації вірить, треба сказати, хоч і із застереженнями, але багато хто.
"Бізнес буде зобов'язаний платити працівникам зарплату не нижче мінімальної, що хоча б частково виведе зарплати з "тіні". При цьому підвищувати МЗП слід не відразу, а поступово, щоб її рівень досяг 3200 грн під кінець року. Така політика дасть можливість бізнесу адаптуватися до змін і змінити свою систему оплати праці відповідно до вимог уряду, - зазначає член парламентського комітету з фінансових питань Павло Різаненко. - Оскільки вітчизняні компанії, як правило, працюють за схемою "мінімальна зарплата + конверт", то середній на сьогодні рівень зарплат у країні є штучно заниженим. Відповідно, після підвищення МЗП очікується не тільки детінізація, а й зростання середніх зарплат по галузях. Що, до речі, позначиться і на зростанні зарплат в іноземних компаніях, що працюють в Україні, адже вони найчастіше орієнтуються на середні дані про зарплату у своїх секторах, і їхні співробітники раніше одержували зарплати нижчі, ніж їхні колеги, що працюють в інших країнах".
А пенсіонерам що?
Навіть зараз при штучно занижених даних про зарплати в Україні співвідношення середньої пенсії та середньої зарплати катастрофічно низьке. У 2013-му середня пенсія становила 45% від зарплатного аналога, але з 2014 р. пенсії підвищувалися мінімально, і цього року вищенаведений показник становить лише трохи більше 29% від середньої зарплати по країні. За рекомендаціями Міжнародної організації праці, таке співвідношення має становити не менш як 50% (а в країнах ЄС - 60%). Після підвищення МЗП цей розрив зросте ще більше, досягти рекомендованих 50% стане практично неможливо. Чи обіцяє уряд нинішнім пенсіонерам зростання виплат і покращення їхнього матеріального становища за рахунок збільшення надходжень від ЄСВ? Навряд чи. А пенсіонери тим часом продовжують убожіти.
"Підвищення МЗП дасть змогу лише частково покрити дефіцит Пенсійного фонду, та й то за оптимістичними розрахунками. Так зване осучаснення пенсій у короткостроковій перспективі малоймовірне, - вважає Павло Різаненко. - На сьогодні їх навіть платити нема з чого. Спочатку треба залатати діру в ПФ, потім запровадити накопичувальний рівень пенсійної системи і тільки після цього стане можливим зростання або "осучаснення" пенсій".
У цьому ключі відмова влади від підвищення пенсійного віку бентежить з кількох причин. По-перше, пізніший вихід на пенсію відтерміновує у часі зростання пенсійних виплат, здатний дати нинішнім пенсіонерам шанс одержати хоча б мінімальну індексацію. Адже що раніше українці виходять на заслужений відпочинок, то менше грошей залишається для виплат. По-друге, при такому величезному розриві між середньою зарплатою й пенсією самі ж громадяни зацікавлені в тому, щоб працювати і забезпечувати себе самостійно, а не розраховувати на допомогу (читай - подачку) держави.
"Якщо підвищити пенсійний вік, цього буде достатньо для забезпечення фінансування пенсій виключно за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду. Але цей крок потребує одночасного впровадження програм із працевлаштування осіб передпенсійного віку, як це робиться в усіх розвинених країнах світу", - вважає Маріанна Онуфрик. Експерт пояснила, що оскільки питання підвищення пенсійного віку стоїть гостро скрізь, у багатьох країнах діють різні програми з підтримки тривалості активного робочого життя шляхом надання ширшого доступу до навчання протягом життя; адаптації робочих місць до більш різноманітної робочої сили; забезпечення можливостей працевлаштування для літніх працівників і підтримки активного й здорового старіння.
Думають наші політики про це? Чи обговорюють варіанти? Або ж просто на догоду електоральним уподобанням товкмачать про відмову від підвищення пенсійного віку, нічого не роблячи для зниження болючості цього кроку для суспільства? Підвищення пенсійного віку неминуче, і без підготовки до нього ми в результаті матимемо справу зі ще більшою кількістю літніх безробітних, які потребують послуг Державної служби зайнятості та допомог від держави. Тобто умовно позитивний ефект від підвищення пенсійного віку в публічних фінансах буде значною мірою нівельований необхідністю фінансувати програми зі сприяння зайнятості та боротьби з безробіттям. І замість підвищення пенсій витратимо гроші на працевлаштування громадян передпенсійного віку.
"Підвищення пенсій - це питання соціальної справедливості, і воно має бути вирішене. Якщо солідарна система не почне змінюватися вже зараз, то навіть 30-відсоткове підвищення пенсій (а це мізерне збільшення, яке по суті не виведе мінімальної пенсії навіть на рівень прожиткового мінімуму) з'їсть усе збільшення, отримане від ЄСВ після підвищення МЗП", - переконаний Олег Пендзін.
При цьому сама суть солідарної системи на сьогодні викривлена до невпізнанності, сума страхових внесків (сплаченого ЄСВ) жодним чином не прив'язана до суми виплат, які працівник одержить, виходячи на пенсію. Немає ніяких стимулів віддавати системі більше внесків зараз, щоб одержати вищу пенсію потім. Що почасти й пояснює катастрофічну ситуацію з обсягами тіньових доходів громадян. На думку Маріанни Онуфрик, додаткові відрахування, отримані внаслідок підвищення МЗП, слід спрямувати саме на "осучаснення" пенсій. Хоча б спробувати відновити страхову природу пенсійного забезпечення в Україні. Втім, уряд навряд чи вибере цей шлях. Адже для цього потрібні структурні зміни самої системи, а влада досі не продемонструвала бажання бодай щось принципово змінювати в сфері пенсійного забезпечення.