Ініційоване торік офіційним Києвом звернення до країн - членів Світової організації торгівлі з пропозицією переглянути максимальні ставки мит на понад 370 видів товарів викликало "серйозну стурбованість" торговельних партнерів, зокрема Сполучених Штатів і Євросоюзу. Українську ініціативу, зважаючи на її масштаби, було названо безпрецедентною. Також було висловлено побоювання, що в результаті може бути запущена ланцюгова реакція по всьому світові, "підсиливши хвилю протекціонізму і торговельних війн".
Запевняння української сторони в цілковитій легітимності й коректності ініціативи не заспокоїли іноземних візаві - у листопаді минулого року з'явилося колективне звернення групи держав - членів СОТ (серед яких, знову ж таки, були США і ЄС) із закликом до України відкликати свою заявку на ревізію тарифних зобов'язань.
А в лютому цього року з Брюсселя надійшло повідомлення про намір ЄС вимагати повної компенсації у разі перегляду українською стороною своїх зобов'язань.
Завдяки посередництву посольства США в Україні, DT.UA одержало можливість звернутися по коментарі до заступника торговельного представника Сполучених Штатів, посла США при СОТ Майкла ПУНКЕ (Michael Punke). Треба зазначити, що отримані нами відповіді виявилися досить жорсткими і прямолінійними (у зв'язку з цим редакція вже звернулася в Міністерство економічного розвитку та торгівлі з пропозицією викласти власну позицію з цього приводу).
- Наприкінці листопада минулого року 23 держави - члени Світової організації торгівлі (СОТ), серед яких були і Сполучені Штати Америки, закликали Україну відкликати свою заявку на перегляд тарифних зобов'язань. Серед мотивації звернення - вихід кількості найменувань (371) за рамки обсягу, передбаченого тарифними переговорами; незрозумілість способів компенсації та непрозорість у цьому питанні з боку України. Чи не могли б ви більш детально та аргументовано розкрити суть претензій і зауважень на адресу офіційного Києва?
- Власне, у листопаді минулого року не 23, а аж 49 країн - членів СОТ, включаючи Сполучені Штати, висловили серйозне занепокоєння кроком, запропонованим Україною у рамках статті XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). У спільній заяві всі ці країни наголосили, що закріплення рівнів тарифів є одним із наріжних принципів СОТ, оскільки це гарантує безпечність і передбачуваність багатосторонньої торговельної системи. Повідомлення з боку України, надіслане так швидко після приєднання країни до СОТ і з такого широкого спектра тарифних ліній, кидає виклик цьому базовому принципу.
Усі 49 країн також зазначили, що про намір України було оголошено в той час, коли світові лідери закликали всі країни протистояти зростанню протекціонізму в торгівлі. Україна заявила, що такі її дії не будуть протекціоністськими, але велика кількість тарифів, про які йдеться, змушує в цьому сумніватися.
Якщо Україна піде далі заявленим шляхом, їй буде важко "підтримувати загальний рівень обопільних і взаємовигідних поступок, не менш сприятливих для торгівлі", як вимагають її зобов'язання, взяті при вступі до СОТ.
Залишається незрозумілим, якою мірою Україна зможе надати компенсації іншим країнам-членам, якщо вона здійснить свій намір щодо зміни тарифних поступок.
Усі 49 членів Світової організації торгівлі також висловили занепокоєння з приводу недостатньої прозорості з боку України щодо запропонованих нею змін, а також процесу їх втілення. Країна - член СОТ, яка бажає змінити свою тарифну сітку, має викласти суть пропонованої зміни або у нотифікації, або якомога швидше після її оприлюднення. Нотифікацію України було подано понад п'ять місяців тому, а Україна й досі не поширила інформацію про запропоновані нею нові ставки чи про те, як вона компенсуватиме втрати іншим країнам-членам. Україні давно вже належало б надати таку інформацію. Її ненадання обмежує можливість інших країн-членів зрозуміти цілі України та оцінити ймовірний вплив її дій на себе.
В інтересах багатосторонньої торговельної системи і глобальної економіки країни-члени запропонували Україні відкликати свою нотифікацію.
На засіданні Генеральної ради СОТ у грудні 2012 р. промовці, які представляли 126 країн-членів, заявили про серйозне занепокоєння комерційними і системними наслідками запропонованих Україною кроків. Рівень занепокоєння є безпрецедентним для Женеви.
- Уповноваженими особами неодноразово зазначалося, що Україна збирається використовувати лише легальні процедури та механізми, передбачені ст. 28 угоди ГАТТ, та діяти виключно у рамках цивілізованого переговорного процесу. Більше того, йдеться про так звані пов'язані тарифи (тобто policy space), а не перегляд безпосередньо діючих ставок самих тарифів. Що в такому разі є предметом занепокоєння торговельних партнерів?
- Хоча Україна постійно намагається довести, що має право на здійснення цього кроку, стаття 28 зовсім не призначена, щоб нею користувалися для ширшого перегляду зобов'язань, що взяті країною-членом при вступі до СОТ, у спосіб, який, по суті, порушує баланс тарифних поступок. Намагання України зробити це може зашкодити умовам торгівлі для всіх нас.
Ми чули, як представники України заявляли, що можуть і не підвищити своїх тарифів, зазначених у поданій пропозиції. Але це нас не дуже заспокоює, оскільки ми знаємо, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, яким підвищуються тарифи на інші 100 товарів, що становлять ключовий експортний інтерес для США та інших країн - членів СОТ. Це лише посилює і без того значні побоювання та поглиблює враження, що Україна вдається до тарифного протекціонізму.
- З боку ЄС уже заявлено про намір домагатися отримання повної компенсації у разі будь-яких змін Україною зобов'язань щодо тарифів (відповідно до ст. 28 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 1994 р.). Якою буде позиція Сполучених Штатів?
- Позиція Сполучених Штатів така ж, як і Європейського Союзу. Україна повинна надати компенсацію відповідним країнам-членам шляхом аналогічного зменшення інших ставок в українській тарифній сітці. Імовірно, що запити про компенсацію від інших країн - членів СОТ включатимуть товари з чутливих секторів економіки України. Чи готові українські урядовці вибирати переможців і переможених у цих чутливих секторах?
- Які ще санкції можуть загрожувати Україні з боку міжнародної спільноти загалом та США зокрема?
- Ми вкрай чітко давали зрозуміти, що запропоновані Україною дії матимуть серйозні багатосторонні й двосторонні наслідки. Україна діє як справжній збурювач спокою у СОТ, і потенційними наслідками цього може бути те, що американські та інші компанії просто не будуть готові інвестувати за такого клімату, надаючи перевагу інвестуванню радше в тих країнах, де уряди чітко дотримуються правил відкритого ринку.
- Чи не могли б ви повідомити, яким чином та як часто самі Сполучені Штати користувалися вищезазначеним інструментом (процедурою, передбаченою ст. 28 ГАТТ), та скільки разів вдавалося переглядали позиції? Про що говорить досвід США у цій сфері - наскільки ефективним є інструментарій статті 28 ГАТТ та чи не має сенсу переглянути цю статтю?
- Сполучені Штати вдавалися до статті 28, але обмежено: лише коли це було необхідно і з проблем окремих товарів. Ані ми, ані жоден інший член СОТ, безумовно, ніколи не намагалися використати її для перегляду наших тарифних зобов'язань у рамках СОТ у такий спосіб, щоб це порушувало співвідношення тарифних поступок, обумовлених нами з іншими країнами-членами. Стаття 28 просто не призначалася для того, щоб нею користалися так, як це хоче зробити Україна.
- Як зазначається представниками української сторони, незважаючи на значну кількість позицій для перегляду (371), питання фактично стосується лише 0,0001% світового імпорту. Водночас нещодавно ініційоване створення зони вільної торгівлі між США та ЄС стосуватиметься значно більшої частки обсягів та умов світової торгівлі. Що ви можете сказати з цього приводу?
- Це не можна навіть порівнювати із тим, що пропонує Україна, адже згідно з її пропозицією, в кінцевому підсумку Україна може підняти свої тарифи вище рівнів, яких зобов'язалася дотримуватися, коли вступала до СОТ. За своєю природою це є протилежним тому, що узгоджують країни, коли укладають угоди про вільну торгівлю. Угоди про вільну торгівлю - це якраз не підвищення тарифів та інших бар'єрів на шляху торгівлі, а навпаки, їх зменшення. США домовляються і укладають угоди про вільну торгівлю, які доповнюють і узгоджуються із цілями багатосторонньої торговельної системи. Американські угоди про вільну торгівлю, завдяки всеохоплюючому усуненню мит і широті зобов'язань, на нашу думку, надають значні вигоди нашим партнерам, у тому числі і у формі стимулювання економічного зростання. Це також підсилює і розвиває сили, що працюють на глобальні торговельні реформи.
- Чи може, на ваш погляд, ініційований Україною перегляд тарифних угод зашкодити підписанню нашою країною угоди про Асоціацію з ЄС, однією зі складових якої є створення зони вільної торгівлі?
- Це питання потрібно адресувати Європейському Союзу.
- Як зазначають місцеві офіційні особи, у випадку США при перегляді тарифних домовленостей відчутні інтереси стосуватимуться лише шести позицій (одна сільськогосподарська та п'ять промислових, по решті обсяги експорту з США до України дуже незначні). Про яку форму та обсяги компенсацій у такому разі може йти мова?
- Це не відповідає дійсності. Потенційно Сполученим Штатам належатиме компенсація за більш як 150 тарифними лініями, зазначеними в нотифікації України за статтею 28. І ні про яку "незначність" тут говорити не варто - з моєї точки зору, з точки зору американської промисловості і з точки зору американського Конгресу.
- Чи не могли б ви прокоментувати той факт, що самі Сполучені Штати є чи не найбільш частим об'єктом претензій із боку інших країн у рамках процедур урегулювання суперечок (за даними цієї організації, в 25% спорів і диспутів починаючи з 1995 р. фігурантом є саме ваша країна)?
- Сполучені Штати - дуже активний учасник системи розв'язання спірних питань у рамках СОТ і як сторона, що вносить скаргу, і як сторона, що відповідає на скаргу. Але це зовсім інша площина, ніж процес за статтею 28, задіяний Україною.
- Через запровадження свого часту Сполученими Штатами антидемпінгових (фактично - загороджувальних) мит ринок США є закритим для цілого ряду видів української продукції вже протягом більш як десяти років. Як би ви прокоментували цю ситуацію та чи не вважаєте її вартою перегляду?
- Ми розуміємо занепокоєння стосовно антидемпінгової маржі, яка нині діє щодо українських товарів. Але згідно з американським законодавством єдиний шлях для українських експортерів домогтися перегляду маржі щодо їхньої продукції - звернутись з проханням про адміністративну процедуру перегляду до міністерства торгівлі США. Такий перегляд не може бути проведений за відсутності продажів і ввезень до Сполучених Штатів. Експортери з інших країн, які підпадали під дію таких самих антидемпінгових мит і опинялися у таких самих обставинах (високе антидемпінгове мито), брали участь у процедурі адміністративного перегляду, і маржу для них знижували.
Українські експортери також можуть взяти участь у так званих присмеркових переглядах, що проводяться міністерством торгівлі та комісією з міжнародної торгівлі США кожні п'ять років, аби визначити, заходи мають бути скасовані чи подовжені - згідно з вимогою антидемпінгової угоди в рамках СОТ. Для цього процесу не потрібно наявності продажів і ввезень. Українські експортери просто відмовляються брати участь у цих процедурах, які могли б напряму розв'язати їхні проблеми.