У 2012 році збережеться залежність економіки України від зовнішніх чинників. Це означає, що тиск світового ринку не дасть можливості збалансувати бюджетні показники і додасть проблем національній економіці. І хоча ситуація не виглядає настільки гнітюче, як наприкінці 2008-го, ризики, які проявилися вже сьогодні, свідчать про необхідність досить серйозно підкоригувати макропоказники.
Ціна на природний газ. Перспективи України закуповувати в Росії природний газ за ціною менш як 400 дол. за тисячу кубометрів без великомасштабної здачі стратегічних інтересів наближаються до нуля. Альтернативою може стати білоруський сценарій, за яким зниження ціни на газ забезпечується за рахунок передачі контролю над ГТС. Якщо відштовхуватися від заяв представників «Газпрому», 2012-го побачити ціну в межах 210-230 дол. за тисячу кубометрів навряд чи вдасться. Це означає, що зросте не тільки навантаження на бюджет, а й бюджетний дисбаланс.
Те, що Кабмін уже знизив прогноз ВВП із 5 до 3,9%, ситуації аж ніяк не змінює. Передусім він зіткнеться з необхідністю збільшити дотування НАК «Нафтогаз Україна», а значить, збереження нинішніх тарифів на газ для населення стрімко збільшуватиме цю бюджетну діру. Відповідно до початкових оцінок, компенсація відповідних витрат НАКу в ЖКГ обійдеться держскарбниці в суму близько 16 млрд. грн., але вже до середини 2012 року ця очікувана бюджетна дірка похитне бюджетний фундамент настільки, що спровокує подальше збільшення дисбалансу.
Оскільки майбутні парламентські вибори навряд чи дозволять привести ці тарифи до економічно обгрунтованого рівня, уряд буде змушений перекривати стрімко зростаючий перекіс новими позиками і посиленням фіскального тиску на внутрішньому ринку, пік якого, вочевидь, припаде на кінець третього - початок четвертого кварталу.
Вітчизняну металургію зростання ціни на природний газ зачепить помірно, однак істотніше позначиться на хімічній і переробній галузях, де в собівартості продукції 50-80% припадає на природний газ.
Окрім того, триватиме зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Адже на частку енергоносіїв припадає основна частина імпорту.
Металургія. У 2012 році ринок металопродукції в Україні продовжить слідувати у фарватері світової кон’юнктури. Ціни на сировину відповідатимуть низхідним світовим тенденціям і трохи послаблять тиск на собівартість виробництва. Однак, попри очікуване зниження, ринкові ціни на руду і коксівне вугілля відчутно перевищать аналоги за внутрішньокорпоративними поставками.
Таким чином, годі очікувати значного підвищення цін на готову металопродукцію, а її вартість 2012-го, навпаки, буде дещо нижчою від рівня 2011 року, хоча навряд чи розрив перевищить 5% рік до року. Приблизно на такому ж рівні - 5% буде і рентабельність українських металургійних підприємств. Що значно нижче, ніж у зарубіжних конкурентів. Так, рентабельність роботи російських металургів очікується на рівні 20%, азіатських - 15, США та ЄС - 10%.
Якщо бульбашка на ринку нерухомості в Китаї лусне, це спричинить параліч внутрішнього ринку металопродукції, адже її надлишки хлинуть на зовнішні ринки, посилюючи тиск на вітчизняний експорт. У результаті ризики звуження ринків збуту зростають, тож навіть за найоптимістичнішого сценарію розвитку ситуації надходження до бюджету від локомотива економіки збережуться на рівні 2011 року (частка бюджетних надходжень від ГМК становить близько 10-12%).
Сьогодні можна вже чітко казати про скорочення зовнішнього попиту на металургійну продукцію. І якщо цей процес не супроводжуватиметься зниженням цін на енергоносії, то негативний тиск на національну економіку буде досить серйозним, хоча й не досягне рівня 2008-2009 років.
Боргові ринки. Ще в середині 2011 року уряд України втратив здатність підтримувати життєдіяльність країни без позик. Криза в єврозоні підвищила попит на ринку боргового капіталу. Облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) сьогодні залишаються для Кабміну фактично єдиним джерелом залучення коштів для обслуговування раніше взятих позик. Звуження ринку зовнішніх запозичень змушує уряд шукати шляхи підвищення привабливості ОВДП та активізувати первинний ринок цих паперів. Із метою активізації внутрішнього облігаційного ринку Мінфін спростив доступ до ОВДП, збільшивши кількість банків, які мають право купувати облігації в ході первинного аукціону. Однак, попри всі зусилля, спрямовані на те, щоб зробити вітчизняні боргові папери більш привабливими на ринку, ентузіазму потенційним інвесторам вони не додадуть. Підтвердженням цього є неодноразові зриви аукціонів через відсутність заявок протягом останніх кількох місяців. Це свідчить в основному про упередженість ринку і вкрай високі побоювання інвесторів щодо стабільності фінансової системи країни.
Згідно з проектом держбюджету Україні, 2012 року планується випустити ОДВП на 28,35 млрд. грн. (3,5 млрд. дол.) Однак існуючі проблеми в ЄС підвищують попит на дешеві кредитні ресурси, особливо Міжнародного валютного фонду. Це підтверджують плани Угорщини отримати транш від цієї організації на суму в 15-20 млрд. євро. Очевидно, що порятунок Італії та деяких економік єврозони в майбутньому також може здійснюватися з допомогою кредитних коштів МВФ. При цьому їхні шанси на отримання позик значно вищі, аніж в України. Це означає, що найреальнішим ресурсом кредитування української економіки є позики російських банківських установ з відповідними політичними ризиками.
Таким чином, зниження обсягів припливу капіталу в економіку Україну стане ще одним чинником погіршення платіжного балансу 2012 року. Тож за результатами року його дефіцит може перевищити 6% ВВП.
Традиційні експортні ринки. Сьогодні вже не виникає сумнівів, що криза в єврозоні призведе до скорочення темпів зростання ВВП.
За оцінками компанії Ernst&Young, цієї зими на економіки країн, що належать до зони обігу євро, чекає «м’яка» рецесія, внаслідок чого зростання ВВП становитиме за підсумками року всього 0,1%. Відповідно, існують усі передумови для скорочення імпорту цих країн. Італія - найбільший партнер України в ЄС, із яким до того ж є профіцит у зовнішній торгівлі в розмірі понад 1 млрд. дол. Рим очікує уповільнення приросту ВВП наступного року до 0,4-0,5%. Це, безумовно, негативно позначиться на обсягах українського експорту до цієї країни.
З іншими проблемними країнами єврозони показники зовнішньоекономічної діяльності Україні значно гірші: Іспанія -56,9 млн. дол., Португалія +70,3 млн., Ірландія -107,6 млн., Греція +59,9 млн. дол. Однак навіть незначне «просідання» цих ринків тільки посилить негативний тиск на показники української зовнішньої торгівлі. Товарообіг України з ЄС має від’ємне сальдо загалом понад
6 млрд. дол. Зниження вітчизняного експорту до країн єврозони здатне призвести до його погіршення на 10-15% у 2012 році. Це стосується не тільки промислового експорту, а й експорту сільськогосподарської продукції нашої країни, в якій частка Іспанії становить 6%, а Італії - 2% усіх вітчизняних зарубіжних зернових поставок.
Збереження нестабільності на Близькому Сході і в Північній Африці також негативно позначиться на українських експортерах і, відповідно, на обсягах їхніх бюджетних відрахувань. Політичні трансформації в окремих країнах регіону змінюють звичну картину геоекономічних зв’язків, що призводить до переформатування зв’язків торговельних. Такі зміни несуть загрозу втрати Україною одних ринків (зокрема, Лівії, Тунісу) і скорочення доступу на інші (наприклад, Єгипту). Так, керівники зовнішньополітичних відомств країн - членів Євросоюзу дозволили відкриття торгових переговорів з Єгиптом, Йорданією, Марокко і Тунісом щодо створення глибокої та всебічної зони вільної торгівлі. Фактично цим країнам пропонується поступова економічна інтеграція в ринок ЄС, що створює реальні ризики для українських ринків збуту продукції.
Таким чином, згідно з найімовірнішим сценарієм, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України у 2012 році наближатиметься до показника в 10 млрд. дол. Це значно гірше від попередніх підсумків 2011 року. При цьому підтримання зростання ВВП в нинішніх умовах світового ринку на позначеному Кабміном рівні 4-5% виглядає утопією. Його реальний рівень на наступний рік - не більш як 2,5%.