Втрата доступу до відкритих даних — це шлях до непрозорості та хибних рішень. Насамперед для бізнесу, адже він позбавляється можливості перевірити благонадійність своїх контрагентів. Закрито Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) — базовий реєстр для верифікації, аналізу та моніторингу правового статусу компаній, без даних якого в рази ускладнилася робота банків та інших фінансових установ. Відсутність реальної можливості здійснити належну перевірку клієнтів створює низку проблем: посилює ризики фінансової системи України, гальмує й без того слабку економіку, створює умови для порушень вимог регуляторного законодавства. Зокрема, в частині виявлення «російського сліду» та інших аналогічних «слідів» (Білорусі, Ірану та ін.) в українському бізнес-середовищі.
Через неоприлюднення інформації про фінансову звітність підприємств, розпорядниками якої є Державна податкова служба та Державна служба статистики, сьогодні тисячі компаній (у тому числі державних) і приватних підприємців, правоохоронців, громадських діячів, журналістів не отримують необхідної їм інформації про фінансові можливості бізнесу. Як шукати і знаходити найкращих потенційних партнерів, якщо обмежено доступ до актуальних фінданих? Або візьмемо логістику. Як шукати в нетрадиційних і без того складних умовах нових постачальників і перевізників без доступу до допоміжної інформації?
Далі. Унаслідок закриття даних про податковий борг компанії стикаються з ситуаціями, коли їм відмовляють у кредитуванні або не допускають до участі в грантах через застарілу інформацію щодо податкової історії. Цікавий момент: Міністерство економіки України видало наказ, який передбачає оцінку отримувачів мікрогрантів у системі YouControl. Оскільки інформація YouControl базується на первинній офіційній інформації, в тому числі про податковий борг, яка наразі відсутня, тепер до нас звертаються користувачі з претензіями, що вони не можуть узяти участі в гранті, бо АТ «Ощадбанк» використовує застарілі дані і відмовляє в задоволенні грантових заявок. Тобто в державі права рука робить одне, ліва — інше, а страждають бізнес та економіка.
Відсутність даних про ліцензії може призвести до масових зловживань недобросовісними виробниками та надавачами послуг. Вже були прецеденти монополізації ринків через маніпуляцію процесом видачі ліцензій, які можна було виявляти через відкриті реєстри.
Як закриття даних впливає на рівень корупції, роботу медіа та громадськості
Однак не лише реальний сектор потерпає від закриття даних. Якщо коротко, то за відсутності відкритих реєстрів корупція зростає в геометричній прогресії. Без даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, значно погіршився рівень громадського контролю за діями влади. Фактично зупинився процес виявлення корупційних ризиків чиновників на підставі аналізу фактів про динаміку майнового стану декларантів.
За даними НАЗК, декларації про доходи за 2021 рік добровільно подали лише близько третини суб'єктів декларування. З останнього: за інформацією Антикорупційного штабу, народна депутатка від «Слуги народу» Анна Колісник отримала підозру — вона повідомила недостовірні дані в декларації. Це яскраве свідчення того, чому всі топ-чиновники мають подавати декларації за попередній рік, попри воєнний стан. Якщо цього не зробити зараз, довести факти порушення законодавства про запобігання корупції буде вкрай складно.
На сьогодні закрито відомості Державного земельного кадастру України та Публічної кадастрової карти. А це важливі елементи для ефективної реалізації земельної реформи. Інформація є критичною для банківського та аграрного секторів економіки. Внаслідок закриття цих даних суттєво збільшуються корупційні ризики на місцевому рівні, оскільки зникає можливість громадського контролю та публічного моніторингу за змінами прав на землю. Ускладнюються можливості швидко перевірити права на земельні ділянки, посилюються ризики рейдерства.
Від початку повномасштабного вторгнення на адресу YouControl значно почастішали запити від громадських антикорупційних організацій і журналістів щодо вивантаження тих чи інших даних. Це свідчить про значне ускладнення пошуку інформації активістами та медійниками через закриття даних. Насправді доступ до деяких реєстрів закритий для широкого загалу, але залишився для комерційних клієнтів, на платній основі, у вигляді спеціальної сервісної послуги. Наразі такий доступ відкрито до ЄДР і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте абонентська плата за таку сервісну послугу починається від 5 тис. грн. До того ж отримання таких даних ускладнене відсутністю звичайного веб-інтерфейсу і необхідністю мати та налаштовувати власну облікову систему (а це ще десятки тисяч гривень).
Можливо також звертатись із запитами про отримання публічної інформації до розпорядників. Це безплатно, проте час обробки заявки (до десяти днів) сам по собі значно ускладнює отримання інформації. По-перше, через час, якого в умовах війни стало критично менше, по-друге, через фактичні обставини (відсутність світла, доступу до Інтернету та пошти), по-третє, це вкрай незручно.
Як «антикорупційна» складова питання впливає на співпрацю України із донорами
Донори люблять підзвітність. Відкритість, прозорість, довіра — саме це і потрібно зараз нашій країни для ефективного протистояння ворогу, а також для швидкого відновлення завдяки допомозі союзників та інвесторів. Корупція — це союзник Путіна. І що потужнішим буде громадський контроль і прозорішими дії влади, то менший рівень корупції спостерігатимемо, зросте довіра до держави зсередини і ззовні. Громадськість, міжнародні партнери мають знати, як розподіляються кошти, чи їх не розкрадають, чи використовують за призначенням на допомогу армії та постраждалим у війні. І забезпечити це можуть теж відкриті дані.
Чи виправданим навіть в умовах війни є закриття такого масиву даних?
Ні. Зрозуміло, що 24 лютого, в момент невизначеності, таке рішення було прийняте поспіхом. Але від початку повномасштабного вторгнення минуло дев’ять місяців: країна продовжує жити, і надалі відбуваються важливі процеси, працює бізнес, і закриття відкритих даних дуже ускладнює все це. За весь цей час держава не надала обґрунтованих відповідей на запитання щодо причин такого закриття, а жоден розпорядник узагалі не здійснив процедури встановлення умов для обмеження доступу до інформації, як того вимагає стаття 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Слід зауважити, що ця процедура (так званий трискладовий тест) жодного разу не проводилася і перед початком війни. Наразі в кращому випадку маємо пояснення «закрито через ризики для національної безпеки». Із цим можна було б погодитися, оскільки оприлюднення, наприклад, даних про оборонні підприємства, військові частини, об'єкти критичної інфраструктури тощо дійсно може зашкодити у воєнному сенсі. Водночас очевидно, що інформація про компанії, які продають ковбасу, влаштовують корпоративи, надають страхові послуги тощо, жодних ризиків безпеці держави не несе, навпаки, є корисною для контрагентів.
Які реєстри можна і треба відкрити вже зараз без жодних ризиків
З огляду на результати опитування користувачів сервісу YouControl і з власних спостережень очевидно, що негайного відкриття потребують:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- фінзвітність від ДПС і Держстату;
- Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
- екологічні дані (інформація про стан довкілля).