Україна обрала євроінтеграційну стратегію й наразі чітко йде цим шляхом. Це засвідчує хоча б єдність влади та опозиції в парламенті при ухваленні відповідних законопроектів. Усвідомлений вибір Києва руйнує перспективи так званого Митного союзу - геополітичного проекту з фактичного відтворення СРСР. Тому кремлівські функціонери організували потужний пропагандистський опір євроінтеграції України, не шкодуючи на це коштів. У результаті навколо майбутньої Угоди Україна-Євросоюз сформувалася ціла низка міфів, які варто розвіяти.
Міф перший:
скасування мит у торгівлі з Євросоюзом боляче вдарить по доходах бюджету
Насправді надходження від ввізних і вивізних мит становлять, за підрахунками "Інституту бюджету й соціально-економічних досліджень", не більш як 3% усіх доходів держбюджету, або близько 13-14 млрд грн на рік. З них майже 40% (5,2-5,6 млрд грн.) - частка надходжень від торгівлі з Європою. За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, станом на 2011 р. від зняття мит на імпорт з ЄС український бюджет втрачав би близько 600 млн дол.(4,9 млрд грн).
При створенні зони вільної торгівлі (ЗВТ) передбачено скасувати чи значно знизити близько 95% тарифних мит. Однак опоненти євроінтеграції не наголошують на тому, що Україна отримає для цього перехідний період. Мита зменшаться поступово протягом наступних десяти років. Натомість країни Євросоюзу вже офіційно вирішили скасувати більшість мит на українські товари одразупісля набуття чинності Угодою про асоціацію. Тож теза про те, що бюджет різко недораховуватиметься надходжень від торгівлі з ЄС, некоректна.
Більш того, незначні скорочення надходжень від зниження Україною ввізних мит буде з лишком перекрито додатковими доходами від збільшення товарообороту. При цьому українські експортери ще й зекономлять, за данимиШтефана Фюле, єврокомісара ЄС з питань розширення та політики сусідства, 487 млн євро (понад 5 млрд грн) щороку завдяки зниженню імпортних мит у ЄС. Це також збільшить доходи держбюджету й перекриє втрати в 4,9 млрд грн від передбаченого зняття імпортних мит у нас.
Міф другий: українські товари
в Європі не потрібні
Згідно з даними Держстату за сім місяців цього року, експорт України до країн ЄС становив 26,7% від загального обсягу (близько 9,5 млрд дол.). Імпорт з ЄС за зазначений період становив 35,4% від загального (14,8 млрд дол.). За підсумками 2012-го, експорт в ЄС дорівнював 17,1 млрд дол., а імпорт з ЄС - 26,1 млрд дол.
За прогнозами зарубіжних експертів з компанії ECORYS і центру CEPS, після входження в ЗВТ Україна зможе збільшити експорт до ЄС за багатьма товарними групами. Насамперед ідеться про продукцію важкої та електронної промисловості - на 2,6-7,4%, чорні метали й вироби з них - на 2,6-6,8% (торік це була найбільша група українського експорту в Євросоюз).
Після створення асоціації з ЄС слід очікувати помітного зростання експорту з України не лише до Європейського Союзу, а й на інші зовнішні ринки. Цьому, на думку експертів, сприятимуть поступовий перехід наших виробників на технічні стандарти ЄС, розширення можливостей зовнішнього фінансування та автоматичне поліпшення міжнародної репутації країни. Також експерти сходяться на тому, що євроінтеграція допоможе диверсифікувати українську зовнішню торгівлю, скоротивши ризики для економіки. Також це дозволить, за підрахунками Київської школи економіки (KSE), наростити частку високотехнологічних товарів у загальній структурі експорту до 28-29%. При цьому вже в перший рік українські експортери зможуть поставити на зовнішній ринок на 9-10 млрд дол. більше товарів порівняно з існуючим режимом торгівлі. І це - далеко не межа. Приміром, посол Польщі в Україні Генрик Литвин вважає, що товарооборот тільки між нашими країнами може бути збільшений до 20-25 млрд дол. проти нинішніх 8 млрд. Польща, нагадаю, нині на другому після Італії місці серед європейських країн за обсягами імпорту українських товарів.
Отже, заяви про те, що український товаровиробник не знайде свого місця в ЄС, абсурдні.
Міф третій: українські виробники
не витримають конкуренції
з європейськими
Для деяких вітчизняних виробників ринок Євросоюзу закриється, якщо вони протягом десятирічного періоду не адаптуються до санітарних та екологічних стандартів ЄС. Однак незалежні зарубіжні експерти не переоцінюють масштабів цієї тенденції. Прогнози ECORYS та CEPS передбачають, що Україна, попри зростання конкуренції та внутрішні проблеми, втримає додатний торговельний баланс з Євросоюзом по кількох товарних групах. Передусім щодо продукції важкої промисловості (баланс щонайменше +5,9%). Фахівці CEPS узагалі очікують додатного сальдо України по сільськогосподарській продукції та продовольству - навіть за масованої держпідтримки в ЄС по цих групах.
Та водночас на українському ринку подешевшають європейські споживчі товари - через поступове обнулення мит. Насамперед ідеться про автомобілі, побутову техніку та харчі. Сьогодні ці товари в Україні дорожчі й гірші, ніж у Євросоюзі. Вітчизняний споживач заслужив на їх вищу якість і доступність.
Тому українські товаровиробники не змушені, а зобов'язані самовдосконалитися для конкуренції з європейцями. "Пільгове" десятиріччя для України, передбачене Угодою про зону вільної торгівлі, - достатній механізм запобігання падінню доходів держбюджету.
Міф четвертий: Євросоюз не зможе інвестувати в Україну через кризу
Згідно з даними Держстату за підсумками минулого року, інвестиції з країн ЄС сягнули 43 млрд дол. (78,9% від усього наявного обсягу інвестицій в Україну). Для порівняння: російські інвестиції становили всього 4,3 млрд дол. Наміри інвестувати в економіку України після її асоціації з Євросоюзом уже підтвердили в Польщі, Німеччині, навіть у США й Китаї. При цьому, на думку експертів Інституту стратегічних оцінок, загальний інвестиційний потенціал ЄС вшестеро більший за відповідний показник Російської Федерації.
Після підписання угоди ЄС виділить Україні 65 млн євро у вигляді гранту на модернізацію дорожньої та авіаційної інфраструктури, а також морських портів. Крім того, 41 млн євро довгострокових кредитів від Євросоюзу будуть спрямовані на управління авіатранспортом, і 200 млн євро - на розширення мережі транс'європейських доріг. Загалом лише у 2014 р. ЄС надасть Україні понад 1 млрд євро фінансової допомоги. Іще до Угоди про асоціацію Європейський банк реконструкції та розвитку відкриє нам кредитну лінію на 326 млн євро для модернізації газотранспортної системи.
Всі ці іноземні ресурси не лише стабілізують, а й помітно поліпшать бюджетну систему України, зменшивши потребу в комерційних банківських позичках для балансування держбюджетів-2014/2015.
Міф п'ятий:
через закриття неконкурентоспроможних підприємств зросте безробіття та скоротяться податкові надходження від фізичних осіб
Як показано вище, наслідки зростання конкуренції для українських виробників не варто перебільшувати, а інвестиційний потік з Євросоюзу - недооцінювати. Тому спрогнозувати темпи збільшення безробіття після створення зони вільної торгівлі важко. Наймасштабнішого скорочення виробництва можна очікувати в харчовій промисловості України. Її продукція поки не відповідає стандартам ЄС і наразі експортується здебільшого до Росії та держав СНД. Однак підприємства цієї галузі зазвичай не є ані численними за штатом, ані містоутворюючими. Відповідно, вони зможуть ефективно використати десятирічний перехідний період для адаптації до нових ринкових умов. Зокрема, для реорганізації та виходу на нові ринки - за межі РФ та Євросоюзу.
Крім того, через три-п'ять років виробники з ЄС почнуть переносити своє виробництво на територію нашої країни. Таким чином, українці отримають додаткові можливості для працевлаштування вдома, а європейці - для скорочення витрат. Адже в Україні мінімальна заробітна плата становить 108 євро, натомість в Євросоюзі - 157 євро. Причому йдеться про мінімальну зарплату в найбідніших країнах - нових членах: Болгарії і Румунії. Вже з 2015 р. громадяни цих країн позбудуться тимчасових обмежень на ринку праці ЄС (з більшим у 4-10 разів мінімальним заробітком). Тому рівень оплати праці в середньому по Євросоюзу різко зросте, "виштовхуючи" виробників до нас. Цьому сприятиме й цілеспрямоване полегшення процедур підприємництва, бізнес-зв'язків і взаємних інвестицій, передбачене Угодою про асоціацію.
Згідно з оприлюдненими віце-прем'єром Костянтином Грищенком експертними підрахунками, в перші два роки після асоціації в Україні буде створено близько 200 тис. нових робочих місць. Оскільки йдеться про "білі" зарплати, то бюджет додатково отримає, навіть за нинішнього рівня мінімальних окладів, до 3,2 млн євро на місяць (мінімум 418 млн грн на рік).
Іншим чинником компенсації бюджетних втрат стане потік грошових переказів ("ремеси") від українських трудових мігрантів. Угода про асоціацію не гарантує (хоча й не забороняє) розширення квот на працевлаштування громадян України в окремих країнах ЄС. Однак заборонено погіршувати трудові можливості і права українців відносно рівня на момент укладення угоди. Крім того, становище наших мігрантів в Євросоюзі покращується положеннями щодо візового режиму, пасажирського транспорту, оформлення документів тощо.
Торік, нагадаю, співвітчизники переказали в Україну щонайменше 6,5 млрд дол., ставши фактично основним іноземним інвестором країни. Ці кошти є важливим джерелом підтримки платіжного балансу, ліквідності банківської системи, а також внутрішнього споживання. При цьому, за даними Інституту стратегічних оцінок, у країнах ЄС уже зараз працює втричі більше українців, ніж у Росії. І це попри значно вужчі, ніж у Росії, трудові права для мігрантів.
Міф шостий: через асоціацію з ЄС Україна втрачає вигоди від торгівлі
в рамках Митного союзу
Лобісти Митного союзу (МС) стверджують, що український експорт при входженні в МС зросте на 17%, а зняття експортних мит і зниження газових цін нібито приноситиме бюджету 9-10 млрд дол. щорічно.
Однак не варто плутати митно-торговельні питання з проблемою російського газу. Адже Росія ніколи не пропонувала нам такої ж низької газової ціни, як, наприклад, для Білорусі (175 дол. за тисячу кубометрів). Не зафіксовано такого й у документах. Бо формульна ціна на газ не є предметом митного законодавства МС чи договору про "обрізану" зону вільної торгівлі країн СНД. Причому в ситуації фактичної здачі суверенітету в путінський "союз" істотна знижка для України навряд чи можлива. Наша країна потребує набагато більше газу, ніж Білорусь, а видобуток газу в РФ стагнує.
Крім того, на практиці "білоруська ціна" супроводжується поглинанням бюджетоутворюючих підприємств російськими конкурентами. Чи й навіть торговими санкціями з боку Кремля. Масштаби та наслідки подібних позаправових процесів складно передбачити. Тому важко спрогнозувати й вплив гіпотетичних "внутрішніх" цін на газ в Митному союзі на бюджетні надходження України.
Що ж до суто митних наслідків вступу до МС, то вони набагато скромніші. Взаємна торгівля трьох нинішніх членів цього "союзу" поки занепадає, а не зростає. Навіть без урахування останніх кількох бізнес-суперечок Росії з режимом Лукашенка. До речі, білоруський експерт А.Єлисєєв відзначає у нормативній базі Митного "союзу" купу шпарин і винятків.
Загалом втрачена перспектива "об'єднання" нібито загрожує Україні втратою ВВП за період до 2015 р., якщо країни МС дійсно запровадять до українських товарів легальні захисні мита. Це приблизно 16 млрд грн (лише 4,33% доходів бюджету-2013). При цьому зростання мит не вийде за межі умов, на яких Україна та Росія вступали до СОТ. Тож про жоден "колапс" або "дефолт" України не йдеться. Наприклад, на порядок більшими є збитки від внутрішньоукраїнської корупції, системна боротьба з якою закріплена в Угоді про асоціацію.
До того ж втрати України від захисних заходів Митного союзу будуть компенсовані після створення зони вільної торгівлі з ЄС. У такому разі очікується приріст ВВП на 3-4%у середньостроковій перспективі (зокрема, про це говорив віце-прем'єр Грищенко).З розрахунку на основі ВВП минулого року це означає додаткові надходження держбюджету на суму 42-56 млрд грн. Тобто навіть з урахуванням санкцій з боку МС фактична вигода для бюджету України від асоціації з ЄС становитиме 26-40 млрд грн щороку.