Цієї зими європейськім країнам вдалося уникнути газової кризи. Практично на термінаторі опалювального сезону європейські газосховища заповнено на 83%, а це на 65% вище за аналогічний показник минулого року. Європейські уряди тим часом уже почали готуватися до сезону 2023/2024 років. Тепер на російський газ уже ніхто не розраховує. Точніше, російський газ тепер нікому не потрібен.
Ретельно спланований газовий шантаж Путіна провалився. Європа не замерзає, запаси в газосховищах перевищують минулорічні, дедалі більше країн відмовляються від російського імпорту, а ціни на природний газ поступово стабілізуються.
Ще навесні та влітку 2022 року більшість європейських країн стверджували, що на відмову від російського газу їм потрібні роки, а послідовне скорочення Росією поставок у період традиційного заповнення газових сховищ викликало паніку та рекордне зростання цін на європейському хабі. Проте країнам ЄС вдалося значно зменшити залежність від російського газу швидше, ніж планувалося. На тлі російського газового шантажу країни активізували зусилля з пошуку альтернативних постачальників. І виявилося, що це цілком можливо. Нарощування видобутку в Норвегії та інших країнах Північної Європи, а також домовленості про додаткові постачання скрапленого газу з Алжиру, Близького Сходу і США суттєво зменшили дефіцит на газовому ринку.
Єврокомісія спільно з урядами європейських країн під час підготовки до опалювального сезону розробила та реалізувала низку заходів, зокрема, вимоги щодо економії газу та обов’язкового заповнення газових сховищ у всіх країнах ЄС. Завдяки цьому на початку листопада 2022 року загальний обсяг газу в газосховищах європейських країн на 25% перевищував показник минулого року.
Уже з вересня паніка на газовому ринку поступово спадала, а ціни знижувалися і до кінця року досягли рівня, що востаннє спостерігався ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Станом на 10 січня ф’ючерси на газ на біржі TTF у Нідерландах становили 70,75 EUR/МВт∙год, що нижче за минулорічний рівень.
Ключовими причинами зниження ціни в Європі стали тепла зима, посилення енергозберігаючих заходів, збільшення імпорту скрапленого природного газу. Не властиві для зимового періоду високі температури сприяють збереженню значних запасів газу в сховищах і зниженню попиту. Ще одним фактором стало заміщення газу при виробництві електроенергії: у ряді країн збільшилася частка відновлюваної енергетики, уповільнилися темпи відмови від використання вугілля, Німеччина на рік відклала заплановане закриття атомних станцій.
При цьому істотної залежності від російського газу у переважної більшості країн уже немає. Ще на початку минулого року низка європейських країн були повністю відключені від російського газу через відмову платити за поставки в рублях. Інші країни скоротили закупівлі через запроваджені ЄС санкції або за власним політичним рішенням.
На сьогодні російський газ надходить до Європи лише через один із пунктів транскордонного газопроводу на території України та через одну нитку газопроводу «Турецький потік» через Туреччину до Угорщини та Сербії. З початку цього року поставки через українську ГТС скорочено до мінімуму.
За підсумками 2022 року, російський газовий монополіст «Газпром» скоротив експорт природного газу до Європи до найнижчого рівня як мінімум з 1991 року. А загальний експорт зменшився майже вдвічі, досягнувши найнижчого рівня з початку XXI століття.
Та чи можна вважати, що газова криза Європі більше не загрожує? Існують побоювання, що після закінчення опалювального сезону, коли європейські країни почнуть поповнювати запаси у сховищах, дефіцит газу збільшиться, а ціна зростатиме. Найшвидше, так і відбуватиметься. Але вже в значно менших масштабах. Зростання цін на початку 2022 року було викликане високою залежністю від російського газу, посиленою фактором несподіванки для Європи та спланованим шантажем з боку Росії.
Зараз європейські країни вже успішно виробили рецепти, як жити без російського газу, — будуються додаткові термінали для прийому скрапленого газу, укладаються нові контракти, розвивається відновлювана енергетика. Тобто ринок газу розвивається та регулюється за звичайними ринковими законами — попит створює пропозицію, а ціни поступово стабілізуються.
Ба більше, для того щоб унеможливити неконтрольоване зростання цін у майбутньому, міністри енергетики країн — членів Євросоюзу домовилися про встановлення обмеження ціни на газ, яке почне діяти з 15 лютого 2023 року. Вартість газу не має перевищувати 180 євро за 1 МВт∙год. Індустрія на це обмеження погодилась. Адже спекуляції та короткострокові суперприбутки трейдерів — геть не гарантія стабільного розвитку та передбачуваності. Що їх так любить справжній великий бізнес.
Фактично газове домінування Росії в Європі залишилось у минулому. Цивілізовані країни — всього світу, не лише Європи — будуватимуть цивілізований прозорий ринок. Частиною його є і Україна.