Україну не так часто відвідують глави урядів європейських країн.
На цю особливість звернув увагу в Києві прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш. Він став першим головою чеського уряду, який відвідав Україну після перерви в 11 років. Його супроводжувала велика бізнес-делегація. Підприємці представляли практично весь спектр економіки й промисловості цієї європейської країни. Можна сказати, що саме бізнес став драйвером розвитку економічних і торговельних відносин між двома країнами в останні роки. Водночас у Києві назвали візит Бабіша перезапуском відносин між Україною та Чехією.
Чеський бізнес-десант у Києві
За мірками такої маленької країни, бізнес-делегація, яка складається з 85 бізнесменів, виглядала досить представницькою. При цьому виявилося, що більшість із бізнесменів були представниками компаній, які вже так чи інакше співпрацюють з Україною, ведуть тут проэкти або мають певні ділові інтереси в нашій країні.
Тому візит голови чеського уряду в Київ розпочався саме з ділової зустрічі. Разом із головою Кабінету міністрів Олексієм Гончаруком чеський прем'єр-міністр головував на бізнес-форумі у виставковому павільйоні Української торгово-промислової палати. У ньому взяли участь також понад 200 українських підприємців.
Якщо проаналізувати склад чеської делегації, то в ній були представники великих і добре всім відомих брендів, таких як "Шкода" і виробник зброї "Чешска зборойовка", наприклад. Тут були фірми машинобудування й оборонного сектору, транспорту й логістики, фінансів і управління активами, інжинірингу, IT-сектору, компанії з переробки сільськогосподарської продукції та навіть фірми з набору персоналу, виробники реклами й бюро перекладів на іноземні мови. Слід зазначити, що в Україні працюють 220 чеських компаній. Перед візитом вони подали свої пропозиції про те, що має стати предметом переговорів на рівні керівників урядів.
Чеського прем'єра в поїздці супроводжував віцепрем'єр, міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек. Він також очолює з чеської сторони українсько-чеську змішану комісію з економічного, промислового й науково-технічного співробітництва. Раніше Прага виявляла інтерес до якнайшвидшого проведення нового засідання комісії, яка збиралася останнього разу влітку минулого року в Празі.
Виступаючи на бізнес-форумі в Торгово-промисловій палаті України, Андрій Бабіш заявив, що рішення приїхати в Україну було прийнято з урахуванням нового політичного середовища, що виникло в нашій країні після виборів. За його словами, Україна входить у двадцятку основних торговельних партнерів Чехії, а серед країн, що не входять до ЄС, Україна посідає четверту позицію. Він бачить перспективи для чеського бізнесу в тих змінах, які нині відбуваються в Україні, і вважає, що найбільш багатообіцяючими сферами співробітництва можуть стати енергетика, сфера IT, а також поставки чеської транспортної та військової техніки.
Своєю чергою, Олексій Гончарук заявив, що важливим напрямом можливого співробітництва може стати оборонна сфера, ймовірно, навіть створення виробничих потужностей чеських компаній на території України. Також варто зазначити, що Чеська Республіка є однією з небагатьох держав, які зняли обмеження на поставки зброї Україні та видають спецекспортерам України ліцензії на операції зі зброєю й товарами подвійного призначення. Чехія також допомагає лікувати українських військових у чеських госпіталях, надає гуманітарну допомогу дітям і цивільному населенню окупованого Росією Донбасу.
Український прем'єр намагався переконати чеських гостей у тому, що люди його покоління, які нині займають ключові посади в усіх органах державної влади, інакше дивляться на Європу. Він закликав не сумніватися в тому, що Україна збереже евроінтеграційний шлях розвитку й розширюватиме економічні та політичні зв'язки з Європою. Влада України хоче змінити існуючий порядок речей в українській економіці, який, за словами прем'єра, зберігся незмінним ще з радянських часів, згадавши про запровадження ринку землі, зміну трудового й антимонопольного законодавства.
Олексій Гончарук розповів гостям, що саме Чехія стала першою європейською країною, яку він відвідав ще в зовсім юному віці. Його перше враження про Європу склалося на курорті в Карлових Варах.
Повернення до колишніх рубежів у торгівлі
Нині торгово-економічні відносини України й Чеської Республіки демонструють певне зростання після просідання в кризових 2014–2015 рр. За підсумками 2018-го сторони впритул наблизилися до показника в 2,5 млрд дол. США товарообігу, і цього року зростання триває. За даними, озвученими прем'єр-міністром України, за перші вісім місяців цього року товарообіг досягнув 1,4 млрд дол., що означає збільшення на 14%. Утім, є й потенціал для зростання: якщо проаналізувати графіки, то товарообіг двох країн в останні роки лише повернувся до обсягів 2013-го.
В українському експорті в Чехію домінують руди, шлаки й зола, а також металургійна продукція (46%), хоча майже чверть обсягу припадає на електроустаткування. Із Чехії понад половина товарів представлена електроустаткуванням, продукцією машинобудування, а також енергетики (ядерними реакторами, котлами), ввозяться транспортні засоби. Сальдо торгівлі, звичайно, не на користь України, але воно відносно невелике -
125,9 млн дол. за підсумками минулого року.
Чеські інвестиції, за даними на весну цього року, становили 116 млн дол., причому значна їх частина спрямовується саме в промислове виробництво. Чеська сторона також повідомила, що з 2014 р. Прага виділила Києву 15 млн євро на програми впровадження реформ і змін, яких потребує Україна в процесі виконання Угоди про асоціацію з ЄС.
"Усі наші підприємці й інвестори стежать за антикорупційною діяльністю, за реформою правової системи. Для нас особливо важливим є верховенство права, яке також надто важливе й для підприємницького середовища", - наголосив голова чеського уряду на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Своєю чергою, за словами глави української держави, значну частину переговорів із чеським гостем він приділив тому, що повинна робити українська сторона, щоб збільшувати інвестиції чеського капіталу в українську економіку й кількість чеських підприємств, що відкриваються в Україні.
За повідомленнями чеської сторони, вона поставила перед українською владою давнє питання про погашення так званого Ямбурзького боргу. Це частина боргів СРСР за участь Чехії в будівництві ділянки магістрального газопроводу Ямбург-Західний кордон, що проходив територією України. У червні 1997 р. Київ і Прага підготували угоду, визначивши розмір українського боргу, який був розрахований ще в радянських рублях. Вона набула чинності 1999-го, і спочатку її хотіли погасити поставками газу, але цього не зробили, оскільки Україна не мала своїх резервів блакитного палива. Тепер обидві сторони розходяться в сумі цього боргу. За даними на 2011 р., Україна визнавала свій борг у розмірі трохи більше 79 млн дол. Чехія в різні роки називала різні суми в діапазоні від 200 до 250 млн дол. Але цього разу Андрій Бабіш конкретних сум не називав, а лише зазначив, що є рух у вирішенні й цього питання.
За підсумками офіційних переговорів нічого не було сказано про одну з найважливіших проблем двосторонніх відносин - перспективи повернення українських трудових мігрантів, які вже давно стали чинником зростання для низки галузей чеської економіки, зокрема секторів будівництва й медичних послуг.
У червні нинішнього року чеський уряд подвоїв річну квоту на прийом українських робітників - із 20 до 40 тис. чоловік. А в серпні МВС Чехії змінило правила видачі українським громадянам робочих карт. Тепер тим, хто таку карту одержав уперше, можна змінити роботодавця не пізніше, ніж через шість місяців після її видачі. Зміна місця роботи можлива з повідомленням поліції й МВС не пізніше, ніж за 30 днів до події. Чехія зацікавлена в легальному працевлаштуванні мігрантів, хоча кілька тисяч нелегалів з України однаково ловлять щороку.
За даними Мінпраці Чехії, на кінець 2018 р. у Чехії було працевлаштовано 121 тис. громадян України, що становить понад 20% усіх іноземців, що працюють у країні.
Офіційні дані за перші два квартали 2019-го свідчать про те, що в Чехії постійно легально проживають 140,5 тис. громадян України, що на 14,4 тис. більше, ніж було зафіксовано влітку минулого року. Тобто річну квоту практично повністю вибрано, й очевидно, що її подвоєння залучить ще більше українців у Чехію. Вже нині українці тримають безумовну першість серед громадян держав, що не входять до складу ЄС, які влаштувалися в Чехії.
За словами представників будівельних фірм, де українці найчастіше працюють, останніми роками спостерігається тенденція відпливу українців із сектору будівництва, однак ті, хто пропрацював кілька років, переходять на більш високооплачувані позиції. Стають "босами" і майстрами-бригадирами, які вже самі, своєю чергою, рекрутують у свою команду не тільки українців, а й громадян Молдови та країн Центральної Азії. Українці швидше освоюють чеську мову, перетворюючись на сполучну ланку між чеськими менеджерами й робітниками з колишніх радянських республік.
У майбутньому українці дедалі активніше відкриватимуть для себе чеський ринок праці, де до них ставлення значно більш дружелюбне, ніж у низці інших країн ЄС. Відсутність діалогу про українських трудових мігрантів на переговорах із Бабішем у Києві свідчить про те, що відносно відпливу трудових ресурсів за кордон у нової української влади немає якогось плану. Хоча ця проблема була серед пріоритетів "зеленої" команди під час виборів.
Невдала російська провокація
Незадовго до приїзду в Україну прем'єр-міністр Андрій Бабіш повідомив, що його візит у Київ спрямований на вирішення передусім економічних питань, і він не хотів би займатися політикою. Однак у кожному своєму виступі в Києві чеський прем'єр наголошував на незмінності курсу на підтримку територіальної цілісності й суверенітету України, засуджував Росію за анексію Криму.
Ця важлива, повторена кілька разів заява мала нівелювати наслідки скандалу, що стався за кілька днів до візиту. Під час урочистого прийому з приводу 101-ї річниці утворення Чехословаччини, що відбувся в Празькому граді 28 жовтня, в компанію чеських лідерів проникла представниця лояльної до Кремля кримськотатарської організації "Къырым бирлиги", котра діє як противага Меджлісу кримськотатарського народу.
Після цього інциденту на сайті цієї організації почали з'являтися фото й повідомлення, що нібито президент Чехії Мілош Земан визнав Крим російським. Прем'єр Андрій Бабіш також фотографувався з представницею цієї організації, мабуть, не знаючи, хто це. Так пояснила ситуацію адміністрація чеського уряду після того, як посол України в Чехії Євген Перебийніс звернувся за офіційними роз'ясненнями з приводу цього інциденту, а в український МЗС викликали посла Чехії в Україні.
Очевидно, це була провокація. Як з'ясувалося пізніше, президент Чехії не запрошував "гостей із Криму". Вони проникнули на захід як "супровідні особи разом із запрошеними русинами". Офіс президента Чехії також спростував, що він робив заяви про визнання анексії Криму Росією. Українські дипломати підозрюють, що це була спроба створити конфлікт напередодні візиту Бабіша в Київ, але в Україні з розумінням поставилися до того, що сталося. Цей жест оцінила чеська сторона.
За підсумками візиту чеський прем'єр запросив президента України Володимира Зеленського на саміт лідерів "Вишеградської четвірки", який відбудеться в Празі в травні наступного року.