На позачерговому засіданні уряд схвалив зміни до бюджету 2015 р. Базуються вони на рекомендаціях МВФ. Принаймні так кажуть вищі чиновники країни. Для яких уже стало (не)доброю традицією виправдовувати всі прорахунки воєнними втратами, а непопулярні рішення - вимогами кредиторів. Однак нинішні дії - не прорахунок і не реформа, вони подібні до злочинної бездіяльності. Маючи реальну можливість внести принципові зміни до держбюджету, Кабмін пропонує косметичні поправки, які анітрохи не змінюють суті документа. Закладаючи відносно реальні макропоказники, уряд продовжує наполягати на цілком нереальних обсягах наповнення бюджету, повністю відмовляючись урізати його видаткову частину. Складається враження, що на Печерських пагорбах дотепер не визначилися з обмінним курсом, який закладається при бюджетних розрахунках (на папері одне - на думці зовсім інше), і використовують старі напрацювання, які не можна застосовувати в поточній ситуації.
Інфляцією єдиною
Попри те, що експерти в один голос назвали вже прийнятий бюджет-2015 "роздутим і нездійсненним", Мінфін вважав раціональним його збільшити, а не зменшити. Збільшилися і доходи, і видатки, і дефіцит, і держборг, і закладений валютний курс, і інфляція. За великим рахунком, усе, крім, звичайно, добробуту населення.
Дохідну частину збільшено майже на 22,2 млрд грн порівняно з чинним держбюджетом і на 134 млрд (37%) - з торішнім його варіантом. При цьому очікується падіння реального ВВП на 5,5% і збільшення номінального - на 22% (до 1,85 трлн грн.)
Принагідно важливо зазначити, що 2014-го, коли зростання споживчих цін відповідно до навіть офіційної статистики розкрутилося до 24,9%, бюджетні доходи зросли тільки на 24,4 млрд грн (лише 5,51% до "факту" 2013-го). При цьому за минулий рік економічна ситуація істотно погіршилася, впало виробництво, припинилися інвестиції, завмерло кредитування. Де ж планує Мінфін узяти ще 22 млрд до тих 475 млрд грн, джерела яких також незрозумілі. В основному, мабуть, ставку зроблено на інфляцію, яка, зокрема, дасть змогу збільшити надходження внутрішнього ПДВ на 4,9 млрд грн, а імпортного - на всі 8,9 млрд. Теоретично, при не падаючому попиті інфляція справді має працювати, адже, купуючи кілограм гречки за 8 грн, українець платив до скарбниці 1 гривню 30 копійок ПДВ, а купуючи цей самий кілограм крупи за 25 грн - уже 4,16 грн. Однак експерти в один голос кажуть про те, що спрогнозувати рівень інфляції хоч скількись точно нині просто неможливо. МВФ вважає, що це будуть 27%, НБУ - 19%, у чинний бюджет закладали 13%, а в нинішні поправки - уже 26%.
Як самі двозначні показники, так і такий широкий розбрід і хитання в оцінках показують, що цінова ситуація в країні явно виходить з-під контролю.
Особливо з огляду на те, наскільки обмеженими є інструментарій і можливості НБУ в боротьбі з інфляцією, хоч скільки декларуй перехід до її таргетування. У монетарному відомстві й самі визнають це, зазначаючи в матеріалах до парламентських слухань, які відбулися нинішнього тижня, що "зниження сукупного попиту та перетікання заощаджень із банківського у позабанківський (читай - тіньовий) сектор істотно звужують можливості Національного банку в частині регулювання грошово-кредитного ринку та, відповідно, досягнення стабільно низьких темпів інфляції".
Зазначене вище дає чітке усвідомлення того, наскільки небезпечну затіяно гру з девальваційно-інфляційним вогнем. І нехай нікого не тішать умовляння, що основними складовими зростання цін будуть чергове адміністративне підвищення енергетичних і комунальних тарифів і девальваційне збільшення вартості імпорту (за якими вже галопом понеслися й внутрішні ціни). Адже масованої емісії НБУ на покриття потреб держбюджету в надрах відомчої звітності та статистики за операціями з ОВДП не сховаєш...
Щастя ще, що цього року завдяки хорошому врожаю та падінню споживчого попиту ціни на продукти харчування залишаються відносно стабільними (а подекуди навіть знижуються). Однак країна ще надто добре пам'ятає, що таке тотальний дефіцит і порожні полиці магазинів. Як і те, як швидко часом грошові знаки можуть перетворюватися на звичайні фантики, які коштують дешевше за витрачений на них папір…У зв'язку з цим урядовий прогноз на 2016 р., який передбачає зниження темпів споживчої інфляції до 7%, виглядає надто самовпевненим і незрозуміло чим підкріпленим, крім необхідності взяти майже комсомольське зобов'язання перед Вашингтоном (як кажуть, партія сказала "треба!"...).
Крім розкручуваної інфляції у бюджеті дуже погано проглядаються джерела, на які могли покладатися в Мінфіні та уряді, закладаючи таке підвищення надходжень. На сьогодні дуже погано прогнозована ситуація всередині країни, а через погану передбачуваність зовнішніх факторів складно оцінити й потенційні валютні надходження. Девальвація, що вже відбулася, б'є багаторічні рекорди, за своїми масштабами вона порівнянна з аналогом 1998–2000 рр. Це також ускладнює прогнозування, тому що вітчизняна система національних рахунків розпочала працювати лише 2002-го. Тому надто багато даних просто немає з чим порівнювати. І одне з ключових питань на сьогодні - наскільки адекватні будь-які прогнози щодо впливу тієї цінової динаміки, на яку розраховує уряд. "Навіть якщо в нас буде гіперінфляція (що виглядає дуже ймовірно), і номінальний ВВП дасть заплановане зростання доходів бюджету, на момент, коли такий результат стане реальністю, наші зобов'язання в гривні зростуть на незрівнянно більшу суму й потребуватимуть ще більшої емісії гривні. Тому дуже сумно, що Кабмін вирішив піти таким шляхом", - вважає економіст Дмитро Боярчук.
При цьому та сама підтримка МВФ, на думку експерта, від галопуючої девальвації не рятує. "Навіть якщо МВФ нам надасть 10,8 млрд дол., максимум можливого, за словами Яресько, цього буде досить, аби лише розплатитися за боргами. Тобто питання з дефолтом знімається, але що робити з надрукованою гривнею?" - переймається запитанням пан Боярчук. Теоретично Україні можуть допомогти інші донори, але ми пам'ятаємо, що торік Україну підтримували здебільшого обіцянками (хто в цьому винен - це вже окреме питання), отже, розраховувати на допомогу інших донорів потрібно з великою обережністю.
Водночас добробут населення під вантажем девальвації продовжить знижуватися, і досить швидко можливості людей купувати гречку навіть по 25 грн вичерпаються. Індекс споживчих настроїв в Україні в січні 2015 р. становив 45,8, що на 6,7 п.п. менше, ніж у грудні 2014-го (дані щомісячного дослідження GfK Ukraine). Це - найбільше його падіння за останні п'ять місяців. Ще більше - на 8,8 пункту - просів індекс поточного матеріального становища. І попри те, що цей показник традиційно просідає в січні, за умов заморожених на рік соціальних стандартів і мінімум 20-відсоткової інфляції він напевно істотно не збільшиться.
"Податки вже нині на 50–60% сплачуються авансом, при цьому борг держави за відшкодування ПДВ зростає, а економіка продовжує скорочуватися. За таких умов жодних підстав, крім інфляційних, для збільшення надходжень від податків немає, - пояснив DT.UA Артем Рудик, директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку. - При цьому я дуже сумніваюся в адекватності розрахунків податкових надходжень хоча б виходячи з того, що грамотно спрогнозувати результати 2015 р. на сьогодні не зможе ніхто. Та й ті методи, якими керується держава для наповнення бюджету, уже давно виходять за економічну площину. Наприклад, компанії, які претендують на відшкодування ПДВ, мають заплатити податки "наперед", це вже шантаж, який нічого спільного з економікою не має".
Ще 2 млрд грн уряд планує одержати завдяки ввізним митам, 1,3 млрд - завдяки надходженням від інших країн (девальвація і тут враховується, звісно), а решту, очевидно, з допомогою збільшення фіскального тиску. Зокрема, за рахунок підвищення ренти за користування природними ресурсами з 20 до 70% уряд має намір одержати додатково понад 9 млрд грн. Однак зважаючи на затіяну навколо цього нововведення бучу і персоналії інтересантів процесу, щодо реальної здійсненності цих планів поки що виникають сумніви.
Сумнівні й плани Мінфіну зібрати на 2,5 млрд грн більше податку на прибуток за рахунок збільшення фінансового результату з оподаткування. Об'єктивно факторів, які сприяють збільшенню прибутку вітчизняних підприємств, немає. Більш того, за даними Держстату, кількість збиткових компаній уже перевищила 44% від їхньої загальної кількості, а їх консолідований мінус перевалив за 215 млрд грн. Причому найбільшою мірою постраждали підприємства промисловості, будівельної, торговельної та транспортної галузей, грубо кажучи, ті, на кому тримається левова частка внутрішнього виробництва. Де ж візьмуться додаткові 2,5 млрд? І чи не позначиться "збільшення фінансового результату" на кількості збиткових, яка продовжить зростати в 2015-му?
За інформацією Леоніда Рубаненка, президента Спілки податкових консультантів, "поліпшення" в адмініструванні вже йдуть на повний хід. "Діючий мораторій на позапланові перевірки анітрохи не сковує ДФС. Оскільки багато підприємств затримують зарплати або скорочують співробітників, то знайти того, хто погодиться написати кляузу на керівництво, неважко. Після чого представники ДФС наприкінці робочого дня вламуються в кабінети директорів, виганяють юристів, вилучають документи, відверто тероризують персонал, - розповів DT.UA Л.Рубаненко. - Причому це повсюдна практика, до нас зверталися вже керівники підприємств із різних областей, буквально днями з Харківської та Сумської, - схема дій податкової збігається. І йдеться, що неприємно, не про шахраїв, а про компанії, заводи, які працюють десятиліттями, справно платять податки і завжди були готові піти назустріч і заплатити наперед". Очевидно, незважаючи на декларації влади про дерегуляцію і реформи, ДФС сприймає будь-яке підвищення планів з наповнення бюджету як пряме керівництво до дій, що вочевидь виходить за правові рамки і прямо суперечить європейському курсу влади.
Секвестр буде, але не зараз
При цьому якоїсь чіткої економії коштів не передбачається, адже її не було і в діючому бюджеті, у який було закладено 13-відсоткову інфляцію (тепер цей показник збільшено до 26%). Видатки навіть у відкоригованому варіанті випереджають доходи й настільки суттєво, що дефіцит бюджету, у разі прийняття поправок, перевищить 76 млрд грн, або 4% від ВВП. Порівняно з грудневою версією видаткова частина бюджету збільшилася на 34,7 млрд грн, 21,5 млрд з яких - це обслуговування зовнішнього боргу, збільшення видатків на яке зумовлене девальвацією. Ще 12,5 млрд грн - субсидії для населення, 2,9 млрд - допомога переселенцям із зони АТО. Субсидії необхідні як компенсація збільшення тарифів, однієї з основних вимог МВФ, настільки для фонду принципової, що він погодився навіть на збільшення бюджетного дефіциту. От тільки ціна цим старанням, на жаль, невисока.
За даними Держстату, заборгованість населення за оплату комунальних послуг тільки за грудень зросла на 7,4%, перевищивши 14,7 млрд грн. Справно люди платять тільки за електрику, а за решту комунальних послуг стандартно недоплачують, причому від місяця до місяця ситуація дедалі гірша. Майже напевно зростання тарифів на газ і теплопостачання, що потребуватиме додаткових видатків на субсидії, тільки збільшить суму боргу. "Будемо сподіватися, що анонсована зміна системи надання субсидій допоможе вирішити проблему з хронічними неплатежами. А якщо ні, то всі вжиті заходи матимуть зворотний економічний ефект, - вважає аналітик Олександр Жолудь. - На сьогодні ситуація катастрофічна. З одного боку, економіка в глибокій рецесії, яка почалася ще в другому півріччі 2012-го, і в багатьох громадян справді немає можливості оплатити комунальні послуги. Але з іншого - до неплатників ставляться занадто лояльно, а можливості на них впливати обмежені, що призводить до явних зловживань".
Довгоочікувана економія виразилася у зменшенні трансферту Пенсійному фонду майже на 4 млрд грн. Це, по суті, "дрібниця" порівняно із загальним обсягом квазіфіскального дефіциту, який формується нинішньою солідарною пенсійною системою на тлі абсолютної індиферентності влади до проблем пенсійної системи.
Умовно позитивним можна вважати зменшення бюджетних зобов'язань НБУ на 4,5 млрд грн (з 65 до
60,5 млрд). От тільки 2014-го Нацбанк видав скарбниці на третину менше, і, за винятком емісійних маніпуляцій, передумов, що дозволяють йому настільки збільшити внесок до бюджету, не видно.
Фінансування НАК "Нафтогаз України" також поки що запланували зменшити - на 1,8 млрд грн (з 31,5 до 29,7 млрд). Як бачимо, це також не принципове для поточної картини зменшення. Усього за різними статтями уряд заощадив близько 7,8 млрд грн. Це, звісно, якийсь результат, але принципово ситуації він не змінює. Адже паралельно зросли видатки Мінінфраструктури (+1,04 млрд грн), Укравтодору (+1,7 млрд), Державного космічного агентства (+900 млн), МОЗ (+1,1 млрд), Міністерства закордонних справ (+500 млн) і багатьох інших. Дуже цікавий збіг: 300 млн уряд вирішив заощадити на реформі освітньої галузі і виділити 300 млн на компенсацію ставок за кредитами для аграрного сектора. Це, за ідеєю, має залучити понад 5 млрд грн інвестицій у галузь. Як кажуть, дай Боже!
При цьому план запозичень збільшено на 35,3% (до 397,4 млрд грн - сума еквівалентна майже 80% неборгових надходжень держбюджету), у тому числі у валюті - на 58,4% ( до 286,74 млрд у гривневому еквіваленті). Нагадаємо поточна редакція бюджету передбачала їх незначне, на 0,5%, але все ж таки скорочення. При цьому в спецфонд завдяки міжнародним кредитам планують залучити ті ж 14,16 млрд грн, що й у грудневій версії держкошторису. Підвищили в законопроекті і плановані обсяги погашення державного боргу на 58,4% (до 158,88 млрд грн), у тому числі зовнішнього - на 26,7% ( до 123,6 млрд грн, ця сума на 80% перевищила зафіксований обсяг виплат 2014-го). Обсяг обслуговування держборгу збільшився на 24%, з 74,6 до 92,6 млрд грн, що на 55% вище торішнього показника. А граничний розмір держборгу підвищено з 1,176 трлн грн до 1,394 трлн. Звичайно, ми пам'ятаємо, що діючий бюджет розраховувався за курсом 17 грн/дол., а нині закладається значення - 21,7 грн/дол., що автоматично збільшує на 27,6% суми, зафіксовані в грудні. А тепер згадуємо про курс нинішній, який вже перевалив за 28 грн/дол. І робимо висновки.
Усі без винятку опитані DT.UA експерти вважають, що секвестр бюджету необхідний, багато хто вважає, що їх (секвестрів) має бути кілька, і жоден не вважає задовільним запропонований урядом варіант зміненого бюджету.
Ефект обманутого очікування
Побачивши остаточну ще діючу версію, прийняту поспіхом за кілька днів до нового року, усі констатували, що виконати такий бюджет неможливо. На що уряд поспішив заявити, що в лютому держкошторис відредагують. Усі очікували секвестру, але він не відбувся. Дійсно, зміни є, але вони пов'язані виключно з курсовою та інфляційною переоцінками. На жаль, ситуація з формуванням видаткової і дохідної частин залишилася незмінною. Єдине, що відзначається, - це виділення додаткових коштів на надання субсидій населенню відповідно до вимог МВФ, мотивоване однією з принципових вимог фонду - підвищенням тарифів на газ. Але і їхні виплати за відсутності ресурсів для наповнення дохідної частини під сумнівом.
"Звичайно, запропонований варіант більш реалістичний, але це не означає, що до нього не треба вносити змін. І я думаю, що вони вноситимуться протягом року неодноразово, - вважає Олександр Жолудь. - Причому, на мою думку, більше уваги треба приділити саме скороченню видатків на держапарат, тому що наша система держуправління неефективна, а її утримання потребує чималих коштів, які в нинішній ситуацію було б раціонально спрямувати на інші потреби".
При початкових розрахунках фінансового ресурсу на 2015 р. відштовхувалися не від фактичних, а від планових показників 2014-го, це й було головним прорахунком уже прийнятого бюджету. Оскільки план минулого року в результаті не виконали, це дало колосальний розрив між обсягами податкових надходжень минулого року і планами на 2015-й. Завищивши плани ще більше з урахуванням непрогнозованої, але неминучої інфляції, уряд остаточно прирікає бюджет на провал.
Адже основним викликом у результаті стане від самого початку закладений у документ механізм самопідтримуваної девальвації. Заплановані обсяги видатків навіть при курсі 21,7 грн/дол. все одно потребуватимуть емісії. У результаті гривня знецінюватиметься, а потреби в докапіталізації банків, підтримці "Нафтогазу" і видатках на обслуговування держборгу продовжать зростати, вимагаючи чергових емісій і, як наслідок, нових витків девальвації та інфляції. Запитання, хто за все це в підсумку заплатить, - з розряду риторичних. Хоча в гаманцях у переважної частини населення вже й так порожньо. І реальна його купівельна спроможність завдяки надрукованим для покриття розривів дефіциту держбюджету гривням точно не поліпшиться. Як мінімум, цього року.