Неприховане закручування гайок у країні з прийняттям пакета реакційних законів у четвер, 16 січня, задає тон для роботи всієї бюрократичної системи. А враховуючи наближення президентських виборів і супутню необхідність задобрювання "мас", особливо сумні перспективи вимальовуються, зокрема, для бізнесу.
Неадекватно завищена планка доходів у держбюджеті-2014 (прийнятому вже традиційно без обговорення) змушує припустити, що для його виконання знадобляться "особливі" методи роботи не тільки фіскальних органів, але й усієї держмашини (перевірки, штрафи тощо). І робота ця буде значно жорсткішою, ніж у 2012–2013 рр.
Проте не факт, що спускання держконтролерів з цепу забезпечить бажаний результат. Адже "соків" у підприємців і так практично не залишилося. Перегини ж на місцях ще більше наелектризують і так украй напружену атмосферу в суспільстві. А взятися всерйоз за доїння "священних корів" (особливо з власного регіонального загону) влада, схоже, не наважиться.
Тому чи не єдина реальна можливість принаймні спробувати підкупити частину електорату - подальше закопування держави у боргову яму. Тим більше що "екскаватор" і "лопати" з Кремля вже виписано (а точніше, передано в необхідне для цього тимчасове користування).
Остаточної версії держбюджету-2014 після обробки його в профільному комітеті на момент підготовки цього матеріалу ще не оприлюднили. Разом з тим, згідно з даними Мінфіну, депутати збільшили дефіцит держскарбниці на 12 млрд грн (до 4,3% ВВП). Плановані доходи зросли лише на 0,2 млрд грн, а видатки та обсяг надання кредитів - на 15 млрд (див. табл.). У висновку бюджетного комітету парламенту до документа (його поправки, як зазначалося, враховано при його ухвалення) передбачалося збільшити граничний розмір держборгу на 4,4 млрд грн (до 584,5 млрд).
Чи можна спробувати знайти хоч якийсь позитив у продовженні безпідставного роздування видаткової частини і так від самого початку нереалістичного проекту держбюджету (виходячи в тому числі зі "стельового" прогнозу зростання реального ВВП на 3% і номінального - на 13–14%)? Теоретично, так. Адже парламентарії могли зробити його ще більш нереалістичним, ще більше відірвавши головний фінансовий кошторис країни від "грішної землі". Тим більше, що загальний обсяг поданих поправок тягнув на 750 (!) млрд грн. Однак це, погодьтеся, дуже умовна і слабка втіха…
За оцінками екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника (нардепа від УДАРу), прийнятий бюджет - рекордно незбалансований за всі роки незалежності. Реальний дефіцит парламентарій оцінює в 200 млрд грн (!) - на таку суму видатків немає реальних джерел надходжень.
Звідки така неймовірна сума? По-перше, як зазначав В.Пинзеник, вона включає офіційний 70-мільярдний дефіцит. По-друге, завищені доходи в сумі не менш як 30 млрд грн. За даними екс-міністра фінансів, торік загальний фонд бюджету одержав 291,6 млрд грн доходів (Держказначейство офіційні дані ще не оприлюднило). Тобто 2014-го порівняно з фактичними надходженнями 2013-го вони мають зрости майже на 56 млрд грн (+20%), що здається дуже і дуже малоймовірним на тлі стагнації економіки та примарності надій влади на її якнайшвидше видужання за рахунок російських допінгів.
Третій фактор - частину видатків бюджету взагалі не відображено в таблиці видатків, зате вони є в текстовій частині (таких - на 20 млрд грн). Четвертий фактор - новий "дефіцитний сюрприз". В.Пинзеник пояснював, що йдеться про набрання чинності законами, які протягом багатьох останніх років постійно зупинялися при прийнятті чергового бюджету. Уперше в законі про бюджет на 2014 р. цього не було зроблено (очевидно, йдеться про дітей війни, чорнобильців та ін. - В.П.). А кошти на їх виконання (близько 70 млрд грн) закласти в закон теж "забули". З урахуванням інших елементів дисбалансу і набігає 200 млрд грн.
Навіть враховуючи опозиційність риторики екс-міністра, важко з ним не погодитися, що виникнення подібної дірки в держфінансах несе загрозу катастрофи – адже реальних джерел для її фінансування у української економіки, що й так дихає на ладан, зараз обмаль. Особливо якщо "священні корови" залишаються незайманими.
Симптоматично, що на нереалістичність дохідної частини бюджету вказували і представники ПР у Верховній Раді. Зокрема, "дутою" називав її в коментарі УНІАН нардеп Ярослав Сухий. "Ми пропонуємо назвати джерела доходів. Якщо їх не буде, треба переглядати", - зазначав парламентарій до голосування за бюджет. Схоже, що "вгорі" не дослухалися.
Говорячи про непомірні апетити влади в розрізі окремих бюджетоутворюючих податків, навіть у лояльному до влади Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) звертали увагу на заплановане урядом зростання надходжень від ПДВ на 12,4% порівняно з планом на 2013-й (який, до речі, знову ж через нереалістичність, швидше за все, не було виконано на суму близько 20 млрд грн). Також вказувалося, що чималий тиск на дохідну частину держскарбниці цього року створюватимуть і значні авансові переплати податків у 2013 р. (на суму яких мають автоматично зменшитися відрахування нинішнього року), і очікуване зниження доходів бюджету від сплати податку на прибуток (що зумовлено погіршенням у 2013 р. фінансового результату вітчизняних підприємств порівняно з показником 2012-го).
Крім того, за словами голови комісії УСПП з питань економічної політики Юлії Дроговоз, є ризик неконтрольованого збільшення обсягу податкових пільг через ухвалений Закон "Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць". Він не лише знімає обмеження для практики застосування податкових стимулів, а й упроваджує ручний режим їх надання.
Щоб уникнути наприкінці 2014 р. такої небажаної перед президентськими виборами лихоманки з фінансуванням запланованих видатків, влада може вдатися хіба що до стрімкого нарощування держборгу. До речі, як зазначав радник президента РФ Сергій Глазьєв, російський кредит призначений насамперед для балансування дефіцитного бюджету України (нагадаємо, що у 2013 р. запозичення до загального фонду держбюджету зросли більш як на половину - на 52% порівняно з 2012-м, до 156,94 млрд грн).
Саме з урахуванням цього не такими вже стримано песимістичними виглядають прогнози фінансистів, що навіть якщо Москва виділить Україні всі анонсовані 15 млрд дол. (з урахуванням уже наданих 3 млрд.), резерви НБУ відчутно не поповняться, збільшившись лише до 22–24 млрд дол. (на кінець грудня 2013-го - 20,4 млрд дол). Тому, ймовірно, у держкошторис і закладений середньорічний прогноз курсу 8,4–8,5 грн/дол.
А йому, як солов'ю - пісня...
У запропоновану урядом Миколи Азарова версію проекту держбюджету нардепи внесли кілька поправок, місцями - досить принципових. Відбулося це здебільшого на засіданні бюджетного комітету, який працював не те що в закритому, а навіть у секретному режимі. Доступ до нього мало украй обмежене коло осіб. З боку уряду коригування погоджував перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський.
Показова деталь. За даними DT.UA, затримка з початком засідання бюджетного комітету в середу, 15 січня, була зумовлена тим, що в держбюджеті не було достатньою мірою враховано інтереси… ДТЕК. Непогодженості, що їх утрясали у високих урядових кабінетах понад чотири години (засідання, яке мало розпочатися о 17.00, у підсумку реально відкрилося о 22.00), стосувалися, зокрема, компенсацій, передбачених законодавством для енергетичних компаній. А без голосів депутатів, афілійованих з Рінатом Ахметовим, який не погодився миритися з обмеженням своїх інтересів, про можливість набрати 226 голосів, звісна річ, не могло бути й мови.
Порівняльну таблицю з поправками-пропозиціями до держбюджету так і не було оприлюднено (її попередній варіант є в розпорядженні DT.UA). Як пояснювали в бюджетному комітеті, це через "особливу процедуру" розгляду проекту, яку Рада визначила в грудні й уповноважила комітет опрацьовувати поправки фактично автономно.
У будь-якому разі зрозуміло, що далеко не всі "побажання" навіть самих регіоналів (виходячи, у тому числі, з кінцевих параметрів загальних видатків) враховано - тільки, мабуть, "вибраних з обраних". Хоча, мабуть, "переконливі аргументи" для комуністів, які досить жорстко напередодні критикували держкошторис, усе-таки знайшлися - судячи з їхнього голосування.
Серед важливих змін привертають до себе увагу насамперед такі.
Платежі НБУ. Мінімальний обсяг перерахувань Національного банку до держбюджету (за статтею "Перевищення доходів над видатками") начебто залишився на рівні не менше (!) 5,7 млрд грн щокварталу, а загальнорічна сума - не менше (!) 22,8 млрд грн. Виходячи з практики, зокрема, 2012–2013 рр., зазначене "не менше" означає, що буде значно більше. За даними В.Пинзеника, торік НБУ заплатив до держскарбниці 28,3 млрд грн (+20% до 2012 р.), що становило майже 10% усіх надходжень до загального фонду держбюджету.
При цьому Верховна Рада зменшила для НБУ норму його відрахувань до загальних резервів (потрібних для покриття ймовірних збитків) з 10 до 5% від його грошово-кредитних зобов'язань. Крім того, встановлено, що перерахування в бюджет прибутку до розподілу здійснюється згідно зі статтею 15 закону про держбюджет (де й встановлено мінімальні квазіфіскальні зобов'язання) без урахування частини 5 статті 5-1 Закону "Про Національний банк України". Тобто без необхідності спрямовувати 50% прибутку до загальних та інших резервів Національного банку.
Зрозуміло, що зроблено це для істотного полегшення процедури надання центробанком фінансової підтримки уряду (зокрема, щоб попередити "зайві" запитання зовнішніх аудиторів до НБУ). При цьому додаткові вливання у держбюджет у результаті скорочення рівня страхових резервів (які на кінець року, за даними нардепів, становили приблизно 20 млрд грн) можуть становити 10 млрд грн. Таке от зближення "потреб" і "можливостей" з допомогою "друкарського верстата" Нацбанку…
Очевидно, що саме цей механізм є одним з основних підстрахувань для держскарбниці на тлі очікуваного невиконання завищеного плану загальних фіскальних платежів.
До речі, зазначену норму про зниження страхового ліміту для НБУ до 5% передбачено в законопроекті №3870, який голова бюджетного комітету Євген Геллер зареєстрував у парламенті 14 січня ц.р. Її внесення до закону про бюджет може відображати сумнів у тому, що така одіозна новація здатна пройти самостійне голосування в парламенті…
Відшкодування "зернового" ПДВ. У своїх висновках до проекту держкошторису бюджетний комітет ВР рекомендував парламенту пролонгувати діючий до 1 січня 2014 р. режим невідшкодування ПДВ при експорті зернових культур (у прикінцевих положеннях записано - до 1 січня 2016 р.). Ціна питання - від 8 млрд грн (оцінки окремих агроасоціацій) до 18 млрд грн (урядові оцінки; за деякими з них - навіть більше 20 млрд грн).
Уже під час блискавичного розгляду бюджету в парламентській залі звучала пропозиція вилучити відповідну норму і прийняти окремий, уже поданий у ВР урядовий законопроект №3863. Навмисно це було зроблено чи ні, але в потоці відштампованих у ручному режимі голосувань №3863 так і не фігурував. Принаймні за даними порталу ВР. Тому, напевно, до опублікування остаточної редакції прийнятого держбюджету поки що рано говорити, відбулася відстрочка відшкодування "зернового" ПДВ чи ні.
Поки що зберігається теоретична ймовірність того, що принаймні частина зернотрейдерів зможе повертати ПДВ - згідно зі змінами, внесеними до Податкового кодексу у грудні в пакеті з дюжиною інших податкових новацій (законопроект №3757, уже підписаний В.Януковичем). Йдеться про тих трейдерів, які закуповують зерно безпосередньо у сільгоспвиробників, тобто переважно про вітчизняні агрохолдинги. Іноземні ж зернотрейдери, таким чином, опиняються за бортом.
За даними джерел DT.UA., на відшкодування "зернового" ПДВ, незважаючи на всі декларації уряду, було закладено 10 млрд грн. Нескладно вгадати, кому вони призначалися в першу чергу. Хоча, як стверджують джерела в Міндоходів, податкове відомство підтримувало відстрочку відшкодування ПДВ для зернотрейдерів для "збереження бюджетного ресурсу".
Нагадаємо, що частина компаній (насамперед з числа міжнародних торговців) виступали за пролонгацію режиму невідшкодування ПДВ, оскільки були впевнені, що, незважаючи на відкриття законодавчих шлюзів, повернення податку їм не світить. А щоб конкуренти не опинилися у вигіднішому становищі, вони й відстоювали принцип "тож не діставайся ти (ПДВ) нікому".
Сплата ПДВ при імпорті газу. Того ж четверга, 16 січня, нардепи прийняли законопроект №3853-1 (автор - Кабмін), який знову звільнив від ПДВ імпорт газу в Україну (як це було до 1 січня 2014 р.).
Проти цього виступав Мінфін. Як зазначав на засіданні податково-митного комітету ВР представник міністерства Микола Чмерук, у проекті бюджету вже враховано 2 млрд грн відповідних платежів (щоправда, за експертними оцінками, ціна питання значно вища - понад 10 млрд грн). Але перемогло в результаті, мабуть, енергетичне лобі (пояснювальну записку до прийнятого урядового законопроекту підписав міністр енергетики Е.Ставицький), яке виправдовувало свою пропозицію поганим фінансовим становищем "Нафтогазу". Про домовленості з Росією, які, за логікою речей, мали б його поліпшити, замовчувалось. Як і про те, що в остаточному підсумку відкривається можливість не платити ПДВ також іншим структурам, які імпортують газ...
Схоже на те, що норми про векселі (якими держава дозволила й ПДВ повертати, і за своїми боргами перед постачальниками товарів і послуг розраховуватися, і теплокомуненерго розплачуватися ними за газ) у держбюджеті залишилися в початковому вигляді. Хоча, судячи з депутатських поправок до проекту держкошторису, відповідну статтю (19) пропонувалося або взагалі виключити, або частково урізати. Показово, що в частині ПДВ це пропонували депутати, яких прийнято вважати лобістами інтересів Р.Ахметова...
Ліміт держгарантій залишився без змін - 50 млрд грн. Збереглася й норма про можливості для Пенсійного фонду залучати банківські кредити "для покриття тимчасових касових розривів". Правда, зроблено уточнення, що порядок кредитування має визначати Кабмін. При цьому бюджетний комітет для "посилення парламентського контролю" додав положення, що кошти Держфонду регіонального розвитку уряд розподілятиме за погодженням із ним. Під потреби Державного земельного банку Кабміну доручено випустити ОВДП на 200 млн грн.
Серед дуже "цікавих" новацій не можна не звернути увагу на зміну редакції статті 18 бюджетного закону. У ній зафіксовано дозвіл Міністерству оборони у 2014 р. "для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних сил" укладати з суб'єктами господарювання - переможцями процедур закупівлі 2013 р. "додаткові угоди про подовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних асигнувань Міністерства оборони". Простір для фантазії в інтерпретації такої норми просто величезний. Одна з них - закупівлі для армії виводяться з-під тендерного законодавства. "Правильні ж" переможці тендерів-2013 можуть одержати річний гарантійний карт-бланш на поставки без потреби дотримуватися формальностей тендерних процедур...
Якщо вже торкнулися теми Міноборони, слід згадати й про скорочення видатків на розвиток озброєнь і техніки майже на 40% порівняно з 2013 р. - до 563,3 млн грн. Загальний же рівень держфінансування Збройних сил оцінюється в 15,1 млрд грн, що на 1,47% менше порівняно з 2013 р. І це на тлі бравурних заяв про перехід армії на контрактну основу. Як із таким фінансуванням вона працюватиме - величезна загадка... Для порівняння: видатки на прокуратуру у 2014 р. планується збільшити на 1,88 млрд грн.
Розгін у стіну
Завищений план доходів однозначно дасться взнаки всій українській економіці. Як це вплине на інвестиційний клімат, теж очевидно й не раз говорено. Це при тому, що відповідно до свіжого "Індексу економічної свободи", який розраховують Heritage Foundation та Wall Street Journal, Україна - і так на останньому місці в Європі за рівнем економічної свободи.
У публікаціях DT.UA уже зазначалося, що, скоріш за все, наприкінці 2014-го владі доведеться повторювати "фінт вухами" зразка кінця 2013-го, коли в авральному режимі 19 грудня планку доходів знизили на 19 млрд грн. Однак і це, якщо виходити з оприлюдненого В.Пинзеником показника фактичних доходів загального фонду бюджету минулого року (291,6 млрд грн), не вберегло його від недовиконання на рівні майже 13 млрд грн (не враховуючи гри в наперстки зі скороченням доходів - понад 32 млрд грн).
Найгірше в поточній ситуації те, що й опозиційні політичні сили, які претендують на прихід у владу після нинішньої команди, не пропонують системно альтернативи, натомість змагаючись у популізмі та безвідповідальності з нинішніми можновладцями.
Розрекламовані вимоги на кшталт скорочення видатків на 20 млрд грн на утримання держапарату і спрямування їх на охорону здоров'я, науку й культуру тощо, на жаль, через фрагментарний популістський характер викликають лише дюжину запитань і сумніви. А попередній аналіз більшості офіційних опозиційних поправок до держбюджету їх тільки підсилює. Так, тут можна нарікати, що, мовляв, шансів на те, що їх врахують у бюджетному законі, все одно практично не було. Але таке виправдання, погодьтеся, звучить не дуже зрозуміло. І означає це, що очікувати від української держави реалізації більш зрозумілої бюджетно-фіскальної політики за нинішніх політичних лідерів (як провладних, так й опозиційних) не доводиться.
І все ж політична відповідальність за проголосований на поточному тижні бюджетний законопроект лежить на уряді і персонально Миколі Азарові, який ще зовсім недавно запевняв громадськість, "що бюджет-2014 буде збалансованим та реалістичним". А ще – на 249-ти провладних депутатах, голоси яких були зараховані в підтримку законопроекту з імітацією легітимності процесу ще більш примарною, ніж закладені в бюджетному законі показники. Але в першу чергу – на президенті Вікторі Януковичі, що дуже оперативно (вже на наступний день) його підписав. Як подібні "реалістичність", "легітимність" та оперативність можуть позначитись на бізнесі та економіці, що вже й так задихаються в фіскальній петлі, та на країні в цілому – не хочеться і загадувати…