Участь громадськості у прийнятті рішень щодо будівництва та діяльності небезпечних для довкілля підприємств — це фундамент демократичного устрою держави. Учасники процедур з оцінки впливу на навколишнє природне середовище не мають остерігатися судових позовів за критику потенційно небезпечних для здоров’я людей і довкілля об’єктів.
Це підтвердив Верховний суд України у справі екологічної Громадської організації «Екоклуб» проти деревообробного підприємства «Кроноспан». Таке рішення Верховного суду робить важливий внесок у подолання стратегічних судових позовів проти участі громадян у процесі аналізу можливого впливу потенційних забрудників на довкілля.
Передісторія
У 2004 році компанія «Кроноспан» побудувала свій перший деревообробний завод у Нововолинську. Регіональні ЗМІ неодноразово рясніли заголовками про сморід і шкоду від діяльності заводу, що відчували місцеві жителі. Зрештою Державна екологічна інспекція у Волинській області оштрафувала підприємство на 300 тис. грн за перевищення норми викидів.
У липні 2019 року у рівненських ЗМІ з’явилася інформація про початок будівництва ще одного деревообробного підприємства «Кроноспану» поблизу обласного центру, у селі Городок.
Компанія оприлюднила звіт з оцінки впливу на довкілля (звіт з ОВД), що є обов’язковою умовою для отримання дозволу на будівництво будь-якого підприємства. Місцева ГО «Екоклуб» проаналізувала документ, виявивши, що фонова концентрація формальдегіду у Городку вже перевищує безпечну концентрацію у 4,5 разу, а бензолу — у 10 разів. Зауваживши при цьому, що «Кроноспан» планує переробляти більш як 3 млн кубометрів деревини на рік — це 20% деревини, яку було заготовлено від усіх видів рубок в Україні 2019 року.
Занепокоєні можливими наслідками для довкілля та здоров’я людей, активісти з Городка та інших громад у січні-лютому 2020 року розпочали перші протести проти будівництва й одразу ж нарвалися на судовий позов від «Кроноспану».
Початок судової тяганини проти активістів
У позові проти ГО «Екоклуб» деревообробне підприємство «Кроноспан» стверджувало, що критика діяльності підприємства необґрунтована і шкодить його діловій репутації. Позивач вимагав спростувати твердження, базовані на звіті з ОВД, і стягнути з «Екоклубу» 150 тис. грн. Згодом підприємство зменшило суму відшкодування до однієї гривні, але на цьому поступки скінчилися — «Кроноспан» через суд намагалося заборонити критичні публікації щодо можливого негативного впливу на здоров’я людей і стан довкілля внаслідок своєї діяльності.
Перша зустріч «Екоклубу» та «Кроноспану» у суді мала відбутися 23 березня 2020 року, однак представники підприємства на засідання не з’явилися, посилаючись на карантинні норми. Не прийшли до суду представники «Кроноспану» й інші п’ять разів.
Суд першої інстанції «Екоклуб» програв. Активісти були змушені звернутися до Апеляційного суду за захистом своїх прав. Але в Апеляційному суді вони також програли, тому подали Касаційну скаргу до Верховного суду України. 26 травня 2021 року Верховний суд задовольнив скаргу ГО «Екоклуб» і скасував рішення рівненських судів, які визнали публікації громадської організації протиправними.
Що постановив Верховний суд?
Це рішення Верховного суду підтверджує демократичне право кожного громадянина України критикувати потенційно небезпечні промислові об’єкти. Нижче наводимо кілька тез із нього.
По-перше, Суд прямо сказав: «У демократичному суспільстві в умовах існування соціальної та правової держави участь громадськості у вирішенні соціально-екологічних проблем є не тільки мірою реалізації громадянських прав, а й умовою розвитку такого суспільства та держави». Економіка — не понад усе, люди мають розуміти важливість безпечного довкілля для життя, а цього можна досягнути лише за участі громадськості.
По-друге, у рішенні вказано на важливість слідкувати за діями влади та бізнесу з боку громадськості. Тобто громадські організації повинні діяти у стимулюючих рамках, що заохочують їх виявляти та оприлюднювати загрози для довкілля. У рішенні також йдеться про таке: для того щоб виконувати своє завдання ефективно, асоціація повинна була оприлюднювати інформацію та факти, які становили публічний інтерес, оцінювати їх, аби в такий спосіб сприяти прозорості діяльності державної влади.
«Рішення вказує, що це не активісти та громадські організації мають доводити, що планована діяльність буде шкідливою, а інвестори та господарюючі суб’єкти повинні переконати, що їхні плани не перевищать допустимої шкоди», — наголосив виконавчий директор ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк.
По-третє, було скасовано рішення рівненських судів на користь «Кроноспану» та зазначено їхню необґрунтованість. Це дає підстави сподіватися, що у майбутньому в Україні буде менше сумнівних судових рішень у галузі охорони довкілля. За словами міжнародного експерта із правової охорони довкілля Андрія Андрусевича, рішення Верховного суду є набагато дієвішим як з погляду захисту прав у цій справі, так і з погляду його впливу на всі майбутні аналогічні справи:
«Це потребувало складного аналізу на перетині національного та міжнародного права, Закону «Про інформацію», екологічного права, Європейської конвенції з прав людини, Оргуської конвенції. Це рішення створює важливу правову парасольку для захисту кожного, хто висловлює свою думку з приводу проєктів, які можуть негативно вплинути на довкілля. Зокрема, громадськості не доведеться доводити достовірність своїх зауважень у процесі оцінки впливу на довкілля», — зазначив Андрій Андрусевич.
По-четверте, у рішенні вказано, що громадяни мають беззаперечне право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком встановлених законом обмежень, а також на участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.
Додамо, що Верховний суд також наголосив, що нормами національного законодавства та положеннями міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, закріплено і гарантовано право громадських екологічних організацій брати участь в обговоренні та поширенні екологічної інформації, зокрема щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.
Оцінка впливу на довкілля — це важлива процедура, що спрямована на запобігання шкоді довкіллю під час прийняття рішень про початок певної господарської діяльності (оскільки будь-яке промислове будівництво у майбутньому може мати значний вплив на довкілля та здоров’я людей). Врахування природоохоронних цілей є важливою передумовою для розвитку промисловості.
«Більшість комерційних підприємств заробляє, використовуючи спільні безплатні ресурси і розподіляючи на все суспільство збитки (екстерналії). Так, «Кроноспан» планує використовувати спільні ресурси — чисте повітря та ліси та заробляти на цьому. Процедури оцінки впливу на довкілля існують для того, щоб суспільство могло оцінити, чи є прийнятними екстерналії планованої діяльності. У звіті з оцінки впливу на довкілля «Кроноспану» самі розробники прямо написали, що за кількома речовинами очікується перевищення безпечних рівнів», — зауважив Андрій Мартинюк.
Судові позови проти активістів — інструмент залякування
Практика залякування судовими позовами активістів, які відстоюють право на чисте довкілля, поширена в усьому світі. Такі судові позови називають «Strategic Lawsuit Against Public Participation» (SLAPP), що співзвучно із англійським словом slap — ляпас, дати ляпаса. Вони стають інструментом для великих підприємств завадити участі свідомого суспільства у прийнятті рішень, що безпосередньо впливають на їхні конституційні права.
Основна мета SLAPP-позовів — не перемога у суді, а залякування активістів, тож часто підприємства вимагають величезні суми компенсації за нібито шкоду, завдану їхній діловій репутації. До прикладу, вже більше року той-таки «Кроноспан» намагається стягнути з представника ініціативної групи із села Городок Андрія Овсійчука 150 тис. грн компенсації за «шкоду діловій репутац