UA / RU
Підтримати ZN.ua

Без кредитів і довіри

Заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард про можливе згортання програми співробітництва з Україною, якщо та не повернеться на "перспективний шлях реформ", пролунала з Вашингтона на тижні, що минає, майже як грім з неясного неба. Тобто хмари згущалися давно, але ж тільки недавно український президент із Давосу вихвалявся, що вже про все домовився (саме з Лагард), і гроші будуть от-от - у лютому. І тут таке.

Автор: Юлiя Самаєва

Заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард про можливе згортання програми співробітництва з Україною, якщо та не повернеться на "перспективний шлях реформ", пролунала з Вашингтона на тижні, що минає, майже як грім з неясного неба.

Тобто хмари згущалися давно, але ж тільки недавно український президент із Давосу вихвалявся, що вже про все домовився (саме з Лагард), і гроші будуть от-от - у лютому. І тут таке. Подібна заява завжди підкреслено дипломатичної пані Лагард, та ще підтримана країнами G7, - очевидний скандал. Особливо якщо врахувати її явне політичне підґрунтя. Адже хоча на словах головний донор України стурбований "ослабленням реформи системи державного управління, боротьби з корупцією, а також зниженням впливу закону та законності у формуванні політики держави", хто повірить, що збіг цієї заяви з нинішньою політичною кризою в Україні - "просто збіг"?

Скандал довелося заминати на найвищому рівні. Увечері того ж дня в директора-розпорядника МВФ відбулася "конструктивна дискусія" з Петром Порошенком, який у черговий раз запевнив її в "своїй незмінній прихильності реформам". А українців, що фонд не збирається припиняти підтримку України. Понад те, сторони вже узгодили, які кроки Україні потрібно зробити найближчим часом для виконання умов із отримання чергового траншу. От тільки вірити на слово нинішньому українському президенту вже не будуть ні у Вашингтоні, ні в його рідній країні. Адже запевнянь уже звучало надто багато, а от реальних результатів і там "вони", і тут "ми" все ще чекаємо.

Серед реалій - чергова новина-розчарування, що уряд України, виявляється, й досі не узгодив текстової частини Меморандуму, який має бути відправлений у штаб-квартиру Міжнародного валютного фонду - у Вашингтон для завершення процедури другого перегляду програми реформ, схваленої в березні 2015 р.

Нагадаємо, що відповідно до тодішньої угоди, Україна мала одержати від МВФ чотири транші фінансування у 2015 р. і ще чотири - у 2016-му. У загальній сумі - 12,5 млрд дол., з яких отримано поки що тільки 6,7 млрд.

Крім того, від успішного співробітництва з фондом залежить і надання кредитів іншими донорами. У повітрі зависли 1,2 млрд дол. від ЄС, 1,5 млрд від Світового банку, 1 млрд від уряду США, 1,3 млрд від уряду Японії, понад 1,2 млрд дол. від ЄБРР і стільки ж - від Європейського інвестиційного банку.

"Усі транші МВФ в основному йдуть на поповнення золотовалютних резервів, своєрідний страховий запас, який прямо на економічні показники не впливає. Але співробітництво з МВФ - це не лише гроші самого фонду, це ще й гроші, які нам обіцяють інші донори. Усі вони дивляться на МВФ. По-перше, його вимоги всім зрозумілі та з ними всі згодні. По-друге, МВФ регулярно присутній в Україні й моніторить поточну ситуацію. По-третє, саме фонд бере на себе найбільші ризики. Отже, його думка є визначальною для всіх наших потенційних донорів. А от відсутність інших зовнішніх кредитів прямо позначиться на бюджеті, наприклад, 1 млрд дол. від уряду США надходить прямо до бюджету", - розповів DT.UA керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Виконання програми МВФ забуксувало вже влітку 2015-го. Тоді ще так-сяк нам удалося виконати всі необхідні структурні маяки, і 4 серпня ми отримали другий і на сьогодні останній транш у 1,7 млрд дол. Оптимісти казали, що з урахуванням зміщення строків виконання програми Україна може розраховувати на об'єднання третього та четвертого траншів (3,3 млрд дол.), які офіційний Київ мав одержати 2015-го. Ближче до кінця року стало зрозуміло, що не буде не тільки об'єднання, а й траншів як таких. Їх перенесли вже на 2016-й.

Наприкінці січня президент Порошенко зустрічався з Крістін Лагард на Давоському форумі, після чого повідомив, що про виділення грошей домовився й навіть назвав орієнтовну дату - кінець лютого. Зі свого боку й міністр фінансів, і голова НБУ запевняли, що претензій у фонду до прийнятого держбюджету немає, всі вимоги виконано, триває узгодження текстової частини Меморандуму, залишилося доопрацювати технічні моменти. Проте фонд все одно не поспішав із виділенням коштів і спостерігав за розвитком політичної кризи та низкою корупційних скандалів в українському політикумі. Чому це затишшя не насторожило перших осіб держави? Самі себе переконали в економічній стабілізації?

Реакція президента України багатозначна. Ми, ризикуючи всім, обіцяємо "підготувати дорожню карту пріоритетних реформ, які додадуть нового імпульсу відносинам із МВФ". До цього моменту практично всі зміни, які худо-бідно проходили в Україні, були зумовлені виконанням умов співробітництва з фондом. Більш того, офіційний Київ не раз доводив, що не в змозі вчасно і якісно виконувати його рекомендації. А якщо й виконував, то з натяжкою, півзаходами та поправками на корупційний інтерес. Прикладів чимало - спецрежим ПДВ для аграріїв, спрощена система оподаткування, підвищення пенсійного віку, скорочення видаткової частини та оптимізація витрат. Перші особи жебрацької держави, яка ризикує опинитися в повній фінансовій ізоляції, без найменшого вагання займаються не реформами та навіть не точковим виконанням маяків МВФ, які в нас ці реформи давно замінили, а чварами, торгом за місця біля годівниці та пошуком винних.

"У поточній ситуації наші зовнішні кредитори, МВФ, ЄБРР, Світовий банк, ЄІБ - це єдине зовнішнє фінансування, яке в нас є. Приватні кредитори до нас не йдуть з огляду на ситуацію в Україні із захистом прав власності та інші ризики. Вибору в нас немає, якщо ми не будемо отримувати кошти від міжнародних наддержавних організацій, ми взагалі нічого не одержуватимемо. Тому ми або домовляємося з МВФ, або на нас чекають сумні наслідки, - вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Фінансування для нас дуже важливе, у нас бюджет розрахований з його урахуванням і багато інших макропараметрів. Якщо ми перервемо співробітництво з фондом, з великою ймовірністю будуть проблеми з утриманням макроекономічних показників, тиск на гривню підсилиться. Слідом за ослабленням національної валюти почне зростати інфляція. Крім того, нам потрібно буде скорочувати дефіцит, знижуючи держспоживання та використовуючи емісію для його покриття".

Різка риторика МВФ контрастує з нещодавно поданим звітом уряду, сповненим оптимізму та декларацій про виконані на 90% завдання. Насправді ж, якби Україна демонструвала реальні результати, МВФ спокійніше ставився б до наростаючої політичної кризи. Але результатів функціонери фонду не бачать і більше нам не вірять. Отже, не повірять й інші кредитори. У нещодавно опублікованому аналізі МВФ левова частка рекомендацій стосується системи оподаткування, системи соцзабезпечення, управління публічними фінансами, держпідприємствами та держбанками. Усього того, що ми нібито реформуємо вже рік. Останній звіт датований жовтнем минулого року. Уряд точно ознайомився з ним тоді ж, однак не використав ні при верстці бюджету, ні під час податкової реформи та реформи держуправління. До більшості пропозицій ми глухі й досі. Коментуючи ситуацію, президент звертався до "ворогів", які чекають, що співробітництво МВФ із Україною припиниться. Погано те, що реальні вороги цього співробітництва прописалися на Печерських пагорбах, у тому числі й на Банковій.

"Заяву Лагард можна вважати останнім французьким попередженням українській владі. І добре, що вона пролунала, шанси на позитивні зміни у поточній ситуації набагато вищі. Якби все спустили на гальмах, система продовжила б деградувати, а так є шанс на активізацію реформ і перезавантаження, - поділився з DT.UA думкою експерт із цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. - Насамперед це поштовх для того, щоб партії та коаліція знову об'єдналися, позначили чіткі пріоритети, підтвердили, що обіцяні реформи будуть зроблені, парламент за них голосуватиме, а кількість технократів в уряді буде збільшуватися, а не зменшуватися".

Експерти сходяться в тому, що поки що є надії, що з програми ми все-таки не вилетимо. Інстинкт самозбереження в керівників країни візьме гору над жадібністю та властолюбством. Щоправда, для цього необхідно щось більше, ніж "дорожні карти реформ". Адже інфантильність нашого уряду для фонду не новина, і каталізатором нинішньої кризи став корупційний скандал, владнати який повинен президент, а робив він це поки що непереконливо.

МВФ зі свого боку теж не ризикне розривати співробітництво з Україною, але не тому, що вірить у наш успіх. Улітку фонд вибиратиме нового директора-розпорядника, і Крістін Лагард претендує на подовження свого мандата. У неї хороші шанси й підтримка найбільших акціонерів фонду, однак вона напевно постарається уникнути додаткових репутаційних ризиків. Тим паче що в рідній Франції Лагард є однією з головних фігуранток судового процесу про розтрачання державних коштів. Виліт України з програми співробітництва, відразу після провальної "грецької" епопеї, стане черговою поразкою МВФ і ще однією тінню на репутації Лагард. Але продовжити тривалу паузу в співробітництві фонд може, і допоки вона триватиме, ми не одержимо грошей ні МВФ, ні інших кредитів. А запасу міцності в нас на два-три місяці, не більше.