За січень—червень 2020 року до державного бюджету України надійшло 519,4 млрд грн, а до зведеного бюджету — 653,8 млрд. До доходів загального фонду державного бюджету України за січень—червень 2020-го було залучено 450,9 млрд грн, що становить 92,2% від планового показника, тобто план наповнення загального фонду бюджету не було виконано на 7,8%. Водночас надходження по спеціальному фонду бюджету було перевиконано, в результаті чого сумарні доходи державного бюджету становили 93,8% від планового показника.
Порівняно з першим півріччям 2019 року абсолютна сума доходів державного бюджету в першому півріччі 2020-го збільшилася на 2,5%, а доходів зведеного бюджету України — на 1,7% (див. рис. 1). З урахуванням темпів інфляції за останній рік — 2,5% — такі номінальні показники засвідчують незмінність реальної величини доходів державного бюджету та малопомітне зниження — на 0,8% — реальних доходів зведеного бюджету.
Практично стала величина доходів державного і зведеного бюджетів України в умовах зниження реального ВВП України (орієнтовно на 3–4% за останній рік) вказує на дієвість зусиль фіскальних і силових органів, пов’язаних із ліквідацією різних схем ухилення від оподаткування, та активне залучення неподаткових джерел поповнення бюджету. Так, доходи від власності і підприємницької діяльності, які надходять до державного бюджету, збільшилися з 89,8 млрд грн у першому півріччі 2019-го до 112,5 млрд грн у першому півріччі 2020 року. А частка податкових надходжень у доходах державного бюджету зменшилася з 74,5% у першому півріччі 2019 року до 69,4% у першому півріччі 2020-го. У структурі доходів зведеного бюджету також фіксувалося зменшення частки податкових джерел на 3,5 в.п.
В останні місяці зростала ефективність роботи податкових органів у вимірі виконання помісячних планів наповнення бюджету. Так, у травні 2020 року податківці виконали місячний план надходжень до державного бюджету на 109%, а в червні — на 107,7% (див. рис. 2).
Для порівняння, в січні—квітні 2020 року відсоток виконання плану доходів податковими органами у середньому становив лише 92,2. Певну роль у підвищенні відсотків виконання плану, безумовно, відіграло прийняття у квітні нового розпису державного бюджету і доведення нового плану збору доходів до податкових і митних органів. Але збільшення номінальної і відносної величин надходжень до бюджетів України в останні місяці вказує також на позитивну дію управлінських факторів.
Показники роботи митних органів були менш оптимістичними, але ситуація із збором платежів, які адмініструються митною службою, у червні суттєво покращилася. В цьому місяці Державна митна служба виконала місячний план надходжень до бюджету на 100,1%. При цьому середній показник виконання плану у січні—квітні становив 73,3%, а в травні 2020 року — 85,8%.
Про позитивні зрушення у сфері податково-митного адміністрування свідчать і такі дані. 2 липня Служба безпеки України повідомила про проведення спецоперації з викриття протиправного механізму формування сум податкових кредитів з ПДВ у Державній податковій службі. За версією слідства, незаконна схема у період свого існування протягом 2019–2020 років завдавала державі збитків на понад 2 млрд грн на місяць. Встановлено, що у схемі були задіяні посадовці Державної фіскальної служби, її регіональні підрозділи та транзитно-конвертаційні групи, загалом — майже 400 суб’єктів господарювання. Незаконне формування сум податкових кредитів з ПДВ відбувалося, у тому числі, через несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційних систем. У Службі безпеки також повідомили, що завдяки запровадженню нових підходів до державного бюджету у травні та червні 2020 року додатково надійшло 6,4 млрд грн податкових платежів.
За оцінками голови Державної податкової служби О.Любченка, сума «скрученого» ПДВ, який не надійшов до бюджету, за трьома категоріями продажів — зерна, тютюнових виробів і нелегального імпорту — сягає 40 млрд грн. А ефективна ставка ПДВ (яка зменшує номінальну ставку на обсяги ухилень від сплати податку та обсяги продажів за пільговими ставками 7 і 0%) скоротилася з 16,6% у 2015 році до 12,7% у 2019-му. Таким чином, 2019 року ефективна ставка ПДВ була навіть нижчою, ніж 2013-го — у період розквіту корупційних схем режиму Януковича.
Загалом за перше півріччя 2020 року Державна податкова служба майже повністю виконала план надходжень до державного бюджету — на 99,4%. Водночас митні органи забезпечили виконання планового показника доходів лише на 78,6% (див. рис. 2). Останній факт був пов'язаний як з об'єктивними економічними процесами (передусім з падінням імпорту), так і з низькою результативністю роботи цих органів, яка все ж таки зростала починаючи із травня.
Найбільш проблемними статтями надходжень до державного бюджету в першому півріччі 2020 року стали:
- ПДВ з імпортованих в Україну товарів (недонадходження становили 33,2 млрд грн, або 22,3% від планового показника);
- рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (6,2 млрд грн, або 47%);
- рентна плата за користування надрами для видобування природного конденсату (0,2 млрд грн, або 18,1%);
- рентна плата за користування надрами для видобування нафти (0,3 млрд грн, або 13,7%);
- ввізне мито (0,9 млрд грн, або 9,2%);
- трансферти від ЄС, урядів іноземних держав, донорських установ (0,4 млрд грн, або 47,1%);
- збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (0,4 млрд грн, або 8,4%).
Податку на доходи фізичних осіб до держбюджету надійшло на 3,9% менше відносно плану. А збори по податку на прибуток підприємств було перевиконано на 1,7%. При загальному недоотриманні акцизного податку з вироблених в Україні товарів суттєво збільшилися доходи бюджету від оподаткування спирту і лікеро-горілчаних виробів (перевиконання плану на 169,9 і 9,8%, відповідно).
Зазначені вище показники доходів бюджету формувалися під впливом низки несприятливих макроекономічних тенденцій в економіці України:
- падіння реального ВВП (у першому кварталі ВВП знизився на 0,7% відносно попереднього кварталу, а прогнозні оцінки падіння ВВП 2020 року коливаються від 4,8 до 8,2%);
- різкого скорочення обсягів промислового виробництва (на 8,3% у першому півріччі 2020-го до першого півріччя 2019 року) та збільшення у структурі ВВП частки галузей з низьким податковим коефіцієнтом;
- зниження світових цін на природний газ і нафту, що зменшували суми сплати ПДВ, рентних платежів, відрахувань прибутку до бюджету;
- низхідної траєкторії імпорту товарів і послуг, що впливало на суми надходжень від ПДВ і ввізного мита (у першому півріччі 2020 року обсяги імпорту були на 19,7% нижчими, ніж у першому півріччі 2019-го).
Щодо дохідних джерел, за рахунок яких активно поповнювався державний бюджет, то в першому півріччі 2020 року було мобілізовано більше надходжень порівняно з планом від:
- ПДВ з вироблених в Україні товарів (перевиконання плану на 6,9 млрд грн, або на 16,6%);
- акцизного податку із ввезених на митну територію України товарів (на 0,5 млрд грн, або на 30,8%);
- платежів за надання адміністративних послуг (на 0,1 млрд грн, або на 16,6%);
- коштів від реалізації майна, конфіскованого за рішеннями судів (на 0,1 млрд грн, або на 605,9%).
Підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що зростання відносної величини доходів бюджетів України в умовах коронакризи сигналізує як про позитивні зрушення у системі податкового адміністрування, так і про низький рівень використання урядом України податкових стимулів для підтримки економічної активності під час кризи.
Адже з початку коронакризи багато країн світу затвердили фіскальні пакети порятунку, складовими яких стали відстрочки із сплати корпоративного податку на прибуток, податку на особисті доходи, внесків на соціальне страхування, надання вагомих податкових пільг постраждалим від карантинних обмежень фірмам і домашнім господарствам, а також пільг у сфері виробництва/постачання медичних товарів і послуг. В Україні подібні заходи мали символічний характер, а сумарну вартість фіскального пакета порятунку оцінено нами на рівні 4,9% ВВП, що є вчетверо нижчим від рівня розвинених країн (19,8% ВВП) і незначною мірою відстає від середнього рівня у країнах з ринками, що формуються (5,1%).
Отже, негативний вплив макроекономічних тенденцій України на доходи бюджету частково нівелювався покращенням податкового та митного адміністрування. Однакрезультативністьтакого інструментарію у площині нарощування доходів бюджету має свої об’єктивні межі, які диктуються падінням рівня економічної активності та погіршенням соціально-гуманітарної ситуації в країні.
Продовження економічної кризи в Україні та ймовірність нових спалахів пандемії знову підніматимуть на поверхню проблеми з наповненням бюджету та потребуватимуть від держави застосування нетривіальних заходів стимулювання економічної діяльності та управління державними фінансами. У цьому контексті важлива роль належить як ефективній і некорумпованій системі податково-митного адміністрування, так і контрольованому застосуванню податкових стимулів активізації економічної діяльності. При цьому важливо забезпечити надання податкових стимулів за чітко визначеними критеріями чітко окресленому колу суб’єктів економічної діяльності: тим із них, які зазнають найбільших втрат від карантину або які у майбутньому стануть драйверами посткризового відновлення і зростання економіки України.
Усі статті Тетяни Богдан читайте тут.