Зниження скасовується
Постійне зростання цін на базові продукти споживчого кошика крок за кроком перетворює українців на людей, які керуються принципом zero-waste (безвідходне виробництво). Реальне життя переконує, ZW — це не тільки світовий тренд, це ще й продуманий та ефективний механізм захисту і збереження бюджету окремо взятої родини, якій доводиться ледь не щодня щось купувати й споживати.
Офіційний Київ, який обіцяв доступне продовольство та зниження цін хоча б на овочі, чомусь передумав і вже переніс еру дешевої їжі на майбутнє через... погану погоду.
Уже навіть озвучено два нові орієнтири: липень та осінь 2023-го. Саме тоді, переконані чиновники, дефіцит продовольства зникне і ціни стабілізуються.
Хоча незрозуміло, де ж той дефіцит: полиці магазинів заповнені під зав’язку, ринки працюють. Маленькі стихійні базарчики щодня пропонують дедалі ширший асортимент. Та й черг зовсім не видно.
Минули часи, коли купували черешню ящиками, картоплю мішками, цибулю-моркву клумаками. Тепер споживач купує рівно стільки, скільки необхідно, щоб вижити.
Миска борщу
У скільки ж сьогодні обходиться тарілка борщу? Фахівці з моніторингу цін кажуть, що звична для кожної родини страва лише в травні подорожчала на 57 копійок. Одна умовна тарілка (порція) борщу — 500 грамів, котрі включають м’ясо, картоплю, капусту, моркву, буряк і таке інше. За розрахунками, поточна ціна борщового набору становить 31 грн/порція.
Цікава деталь: половина суми припадає на овочі, інша половина — на 100 грамів свинини.
З овочами простіше, хоча без грошей їх не відпускають. Так, станом на кінець травня ціни в торговельних мережах на ріпчасту старого врожаю — 59,9 грн/кг. Морква підросла до 57 грн/кг. Ще одна учасниця «борщового клубу» — білокачанна — додала в ціні 83,5%. Тільки за останній тиждень травня капуста зросла ще на 15%, до 27 грн/кг у середньому по країні.
Картопля відносно стабільна, хоча знайти якісну майже нереально. До речі, опитані українці кажуть, що знову цього року активно садили бараболю. Тому «другий хліб», можливо, більш-менш утримається. Поки сказати важко, адже молоду бульбу (імпортну та вітчизняну) пропонують по 50–130 грн.
Єдиний, хто впевнено тримається, — буряк: 7–8 грн за кіло практично скрізь починаючи з листопада 2022 року.
Крім того, влада анонсувала, що цього року промислове вирощування культур з «борщового» набору (моркви, цибулі, капусти, червоного буряку) збільшиться на 20–30% у центральних областях України.
А от ситуація з м’ясом менш оптимістична.
Свинина за відсутності свиней
Високі темпи здорожчання м'яса учасники ринку пояснюють обмеженими можливостями виробництва. Свиней в Україні вже менш як 5 млн голів. За даними Мінагрополітики, поголів’я свиней станом на початок травня скоротилося на 7% проти відповідного періоду 2022-го.
Попередні роки баланс попиту-пропозиції трохи вирівнював імпорт, однак на тлі підвищення світових цін імпорт ослаб. Після того як ціни в Європі виросли, продавати за межі ЄС уже невигідно. Якщо торік Україна завезла майже 47 тис. тонн свинини та 31 тис. тонн сала, то за чотири місяці поточного року — 3,5 тис. тонн свинини (приблизно у 4,5 разу менше) і 8,5 тис. тонн сала.
Ціни на свинину продовжують збільшуватися. Держстат зафіксував середню ціну в роздрібній мережі за результатами квітня на рівні 182 грн/кг, хоча ще в березні ціна трималася позначки 167,65 грн/кг. Ще навесні 2022 року свинина в магазинах продавалася по 130–132 грн/кг.
Учасники ринку не виключають подальшого зростання цін по країні до 200 грн/кг. Приблизно така ж ситуація з готовими м’ясними та ковбасними виробами.
Доступна птиця (як вважалося завжди) злетіла на крилах з 82 грн/кг у січні до 88 грн (курячі тушки).
Яєчні стандарти
Трохи дешевшали «сніданки». Але ненадовго.
А взагалі ситуація з цінами на продукт від несучок незрозуміла. В одному з магазинів столиці на ціннику — 60 грн за десяток, в іншому — 25 грн. Причому яйця відрізнялися не лише ціною, а й розміром.
І якщо ви подумали, що дорожче продавалися більші за розміром яйця, то мушу вас розчарувати. Вага яйця, яке коштує 2,5 грн, становить 72 грами, а яйця по 6 грн/шт. — 54 грами. Звучить майже як нова тема для гумористів. (Як тут не згадати скандальну зимову новину про «нові стандарти на яйця» — проєкт наказу «Про затвердження Вимог до курячих яєць», вводиться в дію 1 січня 2028 року.)
Дешевша полуниця
Почала дешевшати полуниця. За всієї поваги до фермерів та їхньої праці купувати ягоди по 200 грн за кілограм пересічний українець не дуже поспішав. На початку червня ціна опустилася до 65–70 грн. Можливо, тепер торгівля активізується.
Радують око ціни на олію. В багатьох супермаркетах акції. Замість звичних 60–70 грн за пляшку майорить 45–50 грн.
Спокійні наразі ціни на цукор. Але хто знає, як зміниться ринок найближчим часом, після того як уряд заборонив експорт солоденького.
Дорожчає потихеньку хліб. Пшеничний з борошна першого ґатунку продається в середньому по 34,8 грн/кг (у травні 2022-го — 30,64 грн/кг). Раптом ви не знали, то найдорожчі хліб і хлібобулочні вироби в Києві, на Одещині, Миколаївщині, Полтавщині.
Ваш гаманець і цінові танці
Покупцям слід бути обережнішими, бо не тільки ціни на яйця не піддаються будь-якій логіці. Тиждень до тижня ціни на продукти харчування буквально «танцюють»: половина трохи дешевшає, половина дорожчає. Це спочатку. А потім (через кілька днів) ситуація змінюється: якісь нові товари починають зростати в ціні, інші — дешевшають.
Однак уже з липня подальша ситуація з цінами на овочі, які традиційно вирощують у країні, залежатиме насамперед від виробництва. А далі вже фактори, на які фермер не впливає: логістика, можливості зберігання, ціни на енергоносії, доступність фінансових ресурсів.
Причому завжди варто бути обережним із чинником «енергоносії», бо часто саме через нього спрогнозувати майбутні ціни майже нереально.
Ще один чинник, на який варто завжди звертати увагу, — експорт. Продавати на зовнішні ринки вигідніше. Тому як тільки ситуація на кордонах вирівняється на тлі скандалу з українським зерном, то відразу ж пересічний покупець десь у Полтаві чи Києві відчує нову хвилю зміни цінників. Звичайно, в не бажаний для нього бік.
Французький філософ і кулінар Жан Антельм Брія-Саварен колись сказав, що долі націй перебувають у залежності від того, як вони харчуються. Доля українського споживача залежить ще й від ціни на продовольство, яке вперто не бажає дешевшати, хоча йому це весь час пророкують.