Повномасштабна війна в Україні стала причиною проблем в ключових елементах ринку праці. Яких саме елементів це стосується, розповів експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський у статті «Де люди?! Ринок праці на межі колапсу».
«Війна спричинила деструкції в ключових елементах ринку праці: системі оплати, обов'язковому соціальному страхуванні, неформальній зайнятості та тристоронньому соціальному діалозі. Кількість застрахованих працівників впала до 8,8 мільйона на грудень 2024 року — це на 968 тисяч менше, ніж 2021-го. Неформальна зайнятість охоплює понад 30% працівників, і цей показник зростає через перехід бізнесу в «тінь», страх мобілізації та поширення платформної економіки, як таксі чи доставка», – пише Павловський.
Ще одна проблема, на яку вказує Павловський, – це заборгованість із виплати зарплат. До повномасштабного вторгнення РФ заборгованість становила 3,1 млрд грн, а після 24 лютого 2022 року – стала ще більшою.
«Наприклад, у Києві на березень 2025 року — 596 млн грн (зростання на 35,5%), а в донецьких і луганських шахтах — 500 млн. Це не тільки б'є по кишенях працівників, але й підриває довіру до системи», – пише автор.
Під час війни також загострилися соціально-економічні нерівності. Зокрема, [blink title="коефіцієнт заміщення пенсій" headinfo="Коефіцієнт заміщення пенсій"]Коефіцієнт заміщення пенсій — це співвідношення розміру пенсії до розміру заробітної плати, що показує, яку частину попереднього доходу людина отримуватиме на пенсії.[/blink] впав: у 2015 році становив 37,7%, а 2024 – 23,9%. При тому, що в Міжнародній організації праці він становить 40%.
«Високі зарплати топ-менеджерів (наприклад, CEO «Нафтогазу» — 2 092 500 грн на місяць проти середньої в галузі 23 200 грн) різко контрастують із середньою зарплатою по економіці у 21 500 грн 2024-го. Заморожені соціальні стандарти і гарантії, такі як мінімальна зарплата у 8 000 грн 2025-го (нижче фактичного мінімуму у 16–20 тис.), тільки посилюють бідність.
За словами Павловського, сьогодні в Україні поряд із дефіцитом робочої сили існує досить двозначний рівень безробіття. Тоді як політика зайнятості взагалі не враховує трендів, які принесла із собою повномасштабна війна.