Чиновники, які цьогоріч в один голос говорили про потребу в швидкому відновленні, планують 2024-го суттєво скоротити ці видатки.
Відтак, на українців можуть чекати пауза в компенсаціях за пошкоджене і зруйноване житло, часткове згортання відбудови на державному та місцевому рівнях, а також повільні темпи відновлення пошкодженої інфраструктури.
І справа не в переведенні цих видатків на оборону, якби ж то. Справа в інших «пріоритетах» держави.
Не секрет, що весь соціальний блок — пенсії-стипендії, зарплати державного сектору, освіта і медицина, програми підтримки бізнесу і громадян, відбудова — майже повністю фінансується за рахунок міжнародної допомоги. Не стане винятком і наступний рік, на який Україні потрібно залучити майже 43 млрд дол.
До того ж витрачання західних грошей на «проїдання» через збільшення видатків на оплату праці в окремих нереформованих центральних органах виконавчої влади (ЦОВВ) — серйозний сигнал для міжнародних партнерів, на плечах яких лежить уся майбутня відбудова нашої країни.
Адже для Заходу пріоритетами допомоги залишаються два:
- перший — зброя задля перемоги;
- другий — гроші на відбудову й соціалку в обмін на реформи.
У п’ять разів менше відбудови
Цифри навпроти міністерств і держвідомств у проєкті бюджету чітко демонструють політичні розклади в уряді з ухилом на силовий блок і соціалку.
Найбільший ривок в отриманні коштів зроблять Мінекономіки (+628%) і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості (+618%). Цікавою є логіка збільшення фінансування Мінстрату до 56 млрд грн, коли цьогоріч міністерство із виділених 7,7 млрд грн на програми розвитку оборонно-промислового комплексу витратило лише 633 млн. Майже стільки ж, як Міноборони на розенблатівські дрони, що не злітають.
Кидається в очі також трикратне зменшення бюджету Мінвідновлення та Агентства відновлення порівняно з нинішнім роком. Їхнє фінансування «порізали» із 119 млрд до 39 млрд грн на двох. Агентство відновлення після різкого старту може згортати діяльність із відбудови: із планових 26 млрд грн 23 млрд доведеться віддати як погашення колишніх кредитів Укравтодору. Ще менше — 12,5 млрд грн планують спрямувати Мінвідновлення.
Натомість мінімальні потреби на відбудову України 2024 року майже у п’ять разів вищі і сягають більш як 170 млрд грн.
Із них найважливіші:
- компенсації за знищене житло у сумі 20 млрд грн, які планували виплатити людям на придбання понад 10 тис. квартир і 6 тис. будинків;
- будівництво об'єктів захисту критичної інфраструктури;
- комплексне відновлення населених пунктів;
- завершення реалізації об'єктів, аби ті не стали довгобудами, загалом на суму ще близько 53 млрд грн.
Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який найбільш прозоро фінансує об'єкти відбудови, 2024 року, за прогнозами, зменшиться вдвічі. Адже тепер його наповнюватиме лише одне джерело — кошти, конфісковані у російських фізичних та юридичних осіб на території України (цьогоріч це 25,8 млрд грн із 62 млрд).
Таким чином, 2024-го варто очікувати, що замороженими будуть:
- заходи з відбудови;
- програма «єВідновлення».
Rollback of reforms
Ukraine Facility механізм, що його розробляє Єврокомісія, передбачає 50 млрд євро на відбудову України впродовж наступних чотирьох років. Однак європейські інвестиції нам дадуть лише в обмін на українські реформи, а також антикорупційні механізми та інструменти прозорості.
Ключові здобутки, які вдалося напрацювати 2023 року, — пріоритезація проєктів відбудови, публічність роботи фондів, старт електронної системи відбудови DREAM — Кабмін може «помножити на нуль» лише одним резервним фондом. Це зручний механізм для уряду, коли кошти спрямовують через підконтрольні ЦОВВ, а не комісію Фонду, засідання якої транслюється.
Саме через нього в ручному режимі наступного року планують відбудовувати всю критичну інфраструктуру — від доріг і мостів до водогонів і споруд захисту критичних об'єктів.
Так, Мінекономіки залишає за собою право фінансувати деякі проєкти відновлення (зокрема, дороги) через механізм резервного фонду, а не на базі вже сформованих державних інституцій. Уже у короткостроковій перспективі це може призвести до їхнього руйнування та необхідності створювати нові фактично з нуля.
Міжнародним партнерам навряд чи сподобається, що після майже року розробки методології в Україні відмовляються від правил пріоритезації проєктів відбудови та нехтують публічністю. Саме ці дві умови зупинили виділення мільйонів на стадіони та басейни у війну.
Головним ризиком усього цього може стати зменшення довіри до України і, як наслідок, підтримки.
Що можна зробити
Одна з головних проблем полягає в короткому терміні існування працюючих ініціатив. До прикладу, Фонд ліквідації наслідків збройної агресії 2023 року був передбачений згідно з бюджетною програмою та регулюється законом про державний бюджет лише на певний рік.
Відповідно, усі механізми прозорості та зниження корупційних ризиків зникають, як тільки зникає відповідна програма або графа фінансування на рік. Крім того, це може призвести до згортання DREAM, яка прямо протилежна «ручному режиму», адже працює за принципом «усі бачать усе» та орієнтована на прозору відбудову.
Для того аби всі напрацьовані інструменти, які дають змогу громадськості та ЗМІ контролювати витрати, працювали, потрібно передбачити створення фонду на рівні Бюджетного кодексу — за прикладом Державного фонду регіонального розвитку.
Національний фонд відновлення
Внесення змін до Бюджетного кодексу може вирішити ситуацію. Наразі така ініціатива є. Як підтверджують документи, що є в нашому розпорядженні, депутати пропонуватимуть створити Національний фонд відновлення.
Поправки до законопроєкту №10037 будуть внесені до другого читання і передбачатимуть зміни до статті 24 Бюджетного кодексу (резервний фонд) щодо створення постійно діючого Нацфонду відновлення.
У чому плюси
По-перше, аргументом «за» є те, що у Фонді спробують об'єднати нині розпорошену міжнародну допомогу на заходи з відновлення та подолання наслідків збройної агресії, а також кошти Компенсаційного фонду для відшкодування збитків (Гаага) і гроші загального фонду держбюджету, передбачені на відбудову.
По-друге, і це найважливіше, до всіх видатків із Фонду планують застосувати критерії пріоритезації, як це почало працювати у Фонді ліквідації. Важливо передбачити, щоб така пріоритезація стала обов'язковою для вибору об'єктів. Це дасть змогу використовувати кошти тільки з урахуванням першочерговості потреб населення.
Ці дві ключові умови можуть спростити моніторинг витрат на відбудову, а також не допустити фінансування проєктів, які не на часі.
На що пропонують спрямовувати кошти Нацфонду
Очікується, що Фонд стане джерелом фінансування всіх напрямів відбудови (від компенсації за житло до відбудови соціальних об'єктів), зокрема таких:
- розробка проєктно-кошторисної документації (ПКД), демонтаж і будівництво об’єктів житлового призначення, громадських будівель і споруд, об’єктів інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту та іншого нерухомого майна, які знищені або пошкоджені або які є необхідними для подолання наслідків збройної агресії РФ;
- закупівля шкільних автобусів, спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, спеціального транспорту для комунальних підприємств з благоустрою територій;
- розробка ПКД і будівництво об’єктів критичної інфраструктури та інших інженерно-технічних засобів із їхнього захисту;
- проєкти комплексного відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ;
- компенсації громадянам за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій;
- співфінансування з державного бюджету у визначеному грантовими угодами обсязі для здійснення заходів з відновлення України та подолання наслідків, спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України;
- інші роботи та послуги для здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, за рішенням Кабінету міністрів України.
Чого немає
Важливо за прикладом Фонду ліквідації передбачити діяльність комісій з розгляду заявок на фінансування перед прийняттям рішення Кабміну, можливість подавати проєкти органами місцевого самоврядування (це особливо актуально з огляду на те, що вони залишилися без військового ПДФО), публікацію всіх звернень на фінансування до засідання комісій, а також звітів використання коштів, звітів пріоритезації та застосування DREAM у цьому процесі.
***
Упродовж минулих днів і тижнів Україна отримала низку дзвіночків, які краще за будь-які висновки говорять про ситуацію з реформами та майбутню підтримку соціального блоку і відбудови.
По-перше, Білий дім недвозначно натякнув на необхідність пришвидшити реалізацію реформ і боротьбу з корупцією, надіславши шорт-лист із дедлайнами від трьох місяців до півтора року. Серед ключових — призначення генеральних інспекторів з відбудови в уряді.
По-друге, США призначили генерального інспектора Міноборони Роберта Сторча наглядачем за допомогою в Україні, аби мати інформацію, що «американська допомога досягає цільових бенефіціарів, поставлених цілей і є захищеною від шахрайства та корупції». Він розпочне роботу з 18 жовтня та співпрацюватиме з Держдепом та USAID. Нині готуються 79 звітів щодо використання допомоги США.
По-третє, Євросоюз працює над розробкою інструменту надання допомоги в рамках 50-мільярдного Ukraine Facility, виплати за яким можливі після щоквартальної перевірки виконання умов.
Здається, інформації для роздумів більш ніж достатньо.