Більшість податкових новел 2024 року запрацюють вже з 1 січня наступного року, і за розрахунками Мінфіну збільшать доходи держбюджету-2025 на 126 млрд грн. При цьому не секрет, що бюджет країни втрачає значні суми податкових надходжень через високий рівень тіньового сектора (близько 40% ВВП) та неефективного адміністрування податків, які, за оцінками експертів, становлять понад 500 млрд грн, або майже третину доходів держбюджету на 2024 рік.
Показовим для оцінки рівня спроможності держави контролювати тіньовий ринок є адміністрування акцизного збору, де задіяні усі можливі інструменти контролю діяльності бізнесу: ліцензування, єдиний реєстр податкових накладних, акцизні марки, фіскалізація торгівлі. Однак рівень тіні й у цьому сегменті залишається доволі значним.
Так, за даними економічної експертної платформи, у третьому кварталі 2024 року тіньовий ринок у тютюновій галузі сягнув 18% (втрати 18–20 млрд грн), ринок пального — 18% (втрати 9–10 млрд грн), алкогольна продукція — 22% (втрати 7–8 млрд грн).
Тіньовий ринок підакцизної продукції має високу прибутковість, оскільки в легально виробленій продукції висока питома вага акцизного збору та ПДВ (у пачці сигарет вона перевищує 60%), тому нелегальне виробництво та збут контрафактної підакцизної продукції приносить їх організаторам шалені прибутки.
Тенденція останніх двох місяців показує зменшення легальних продажів у всіх групах підакцизних товарів та свідчить про наступ тіньового ринку на легальний:
- алкоголь мінус 10% легальних продаж,
- пальне мінус 4%,
- сигарети мінус 5% за вересень та жовтень 2024 року.
Підвищення ставок акцизного збору окрім гіпотетичного збільшення надходжень до бюджету збільшує доходність також і тіньового бізнесу, тому без активізації роботи щодо протидії тіньовому ринку маємо ризик подальшого скорочення легальних продажів, а отже й втрат надходжень податків до бюджету.
Так, у вересні-жовтні поточного року маємо негативну динаміку офіційних продажів тютюнових виробів: зменшення з 11,4 млрд грн у серпні до 11,1 млрд грн у вересні, до 10,8 млрд грн у жовтні.
Показовою є динаміка зменшення виторгів у розрізі регіонів. У Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Миколаївській та Чернігівській областях легальні продажі зменшилися на 8–17%, що свідчить про збільшення частки тіньового ринку у цих регіонах.
На одній із робочих груп у комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики представники влади намагалися пояснити таке зменшення можливою міграцією населення, однак таке пояснення викликає сумніви та потребує додаткової аргументації.
Ефективність ДПС
За даними ДПС України, в заходах податкового контролю у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів було задіяно 2052 працівники, протягом 2023 року проведено 28,2 тис. перевірок, за результатами яких донараховано 2,3 млрд грн, анульовано 365 ліцензій. Тобто проведено 14 перевірок на одного інспектора за рік, донараховано 10% від розрахункових втрат доходів бюджету, менше 1% анульованих ліцензій за 18–20% обсягів тіньової торгівлі.
Найтиповіші виявлені порушення: невідповідність порядку обліку товарних запасів (743 випадки за І квартал 2024 року); перевищення максимальних роздрібних цін (360 випадків); діяльність без ліцензії (284 випадки); виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка aбo з підробленими марками акцизного податку — 173 випадки. Лише третина встановлених порушень стосувалася тіньового сектора — безліцензійна діяльність та торгівля контрафактом.
Викликає занепокоєння також факт незначної кількості скарг (повідомлень), що надходять до ДПС з приводу незаконної торгівлі тютюновими виробами, в середньому 300 скарг за квартал. За інформацією дописувачів у телеграм-каналі Голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики багато користувачів скаржаться на відсутність реакції та будь-якого зворотного зв’язку про результати перевірки.
За даними ДПС України станом на 1 листопада 2024 року, діяли 110,7 тис. ліцензій на торгівлю алкоголем, 82,0 тис. ліцензій на торгівлю сигаретами та 6,5 тис. ліцензій на торгівлю пальним. З метою аналізу діяльності цих суб’єктів господарювання ДПС України щомісячно проводить моніторинг їхніх виторгів через РРО, за результатами якого надсилає до територіальних підрозділів ДПС переліки платників податків, які потребують додаткового податкового контролю. Зазначений механізм є доволі недосконалим, оскільки від факту порушення (торгівлі без видачі фіскальних чеків) до його виявлення та реакції може минути доволі значний проміжок часу.
Як покращити адміністрування акцизного збору
- Публічність даних про виторги через РРО. Відповідно до положень ПКУ, податкова служба на своєму сайті публікує інформацію про виторги через РРО в розрізі територіальних громад в розрізі по групах підакцизних товарів: алкоголь, тютюн, паливо. Деталізація цих даних в розрізі груп підакцизних товарів (бензин, дизпаливо, газ, сигарети, твени, горілка, вино тощо) надасть значно більше можливостей для публічного аналізу та контролю рівномірності споживання цих груп товарів та присутності тіньових оборотів на окремих територіях;
- Запровадження стимулів для покупця отримати фіскальний чек. Це можуть бути механізми локальних фіскальних лотерей, кешбеку за розрахунок банківською картою, можливості персонального обліку власних витрат (облік фіскальних чеків) через банківський сервіс, створення стимулів для громадян витрачати кошти з банківської карти (подання річної декларації та пільги з оподаткування річного доходу у разі здійснення витрат через банківську картку), можливості перевірки фіскального чека через QR-код та отримання корисної інформації.
- Спрощення діяльності для легального бізнесу. Працювати у легальному правовому полі має бути легко й зручно, тому варто спростити механізм отримання ліцензій на роздрібну торгівлю, реєстрації та перереєстрації РРО, забезпечити стабільну роботу фіскального сервера ДПС та програмних РРО.
- Посилення ефективності правоохоронних та контролюючих органів у питаннях протидії тіньовому ринку. Створення/доопрацювання внутрішніх інформаційно-облікових систем, які дозволять аналізувати дані про виробництво, переміщення та реалізацію підакцизних груп товарів, налагодження міжвідомчої взаємодії, отримання зразків підакцизних товарів від їх виробників, посилення відповідальності (штрафів) за незаконну торгівлю підакцизними товарами, відновлення роботи Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та розвитку добросовісної конкуренції.
- Запровадження ризикоорієнтованого підходу до податкового контролю. Планування перевірок залежно від критеріїв ризику, співвідношень виторгів через РРО до кількості мешканців, автомобілів (в розрізі територій, торгових мереж, груп товарів), запровадження механізму контрольних закупок, таємного покупця, хронометражу тощо, впровадження аналітичної системи аналізу виторгів через РРО, яка буде надавати можливість інспектору бачити наявні ризики у режимі онлайн та своєчасно реагувати на них.
- Громадський контроль. Доцільно розробити зручний сервіс для бізнесу та громадян, щоб повідомити контролюючий орган про незаконну торгівлю підакцизними товарами, надати доступ органам місцевого самоврядування до даних про отримані ліцензії та місця торгівлі, оскільки тіньова торгівля — це втрати і місцевих бюджетів також.
Якщо подивитись у недалеке минуле, то найменший рівень тіні у торгівлі сигаретами становив 4% у 2018 році, пального — 8% у 2022 році, тому ці цифри мали б стати завданням для правоохоронних та контролюючих органів та орієнтиром для влади, яка постійно перебуває у пошуку додаткових джерел надходжень.