Міністри фінансів та голови центральних банків країн світу збиралися у Вашингтоні на щорічні збори Міжнародного валютного фонду та Світового банку, які проходили з 21 по 26 жовтня 2024 року. Зараз лідери фінансового світу планети стикнулися з дуже складною геополітичною та економічною ситуацією. Повномасштабна війна в Європі та на Близькому Сході, гальмування зростання світової економіки й міжнародної торгівлі, погіршення кліматичних умов, зростання розмірів як державних боргів окремих країн, так і глобального боргового навантаження, фрагментація світової економіки, необхідність модернізувати стратегію й окремі аспекти політики кредитування МВФ — всі ці та інші проблеми і шляхи їхнього розв’язання були предметом обговорення та дискусій цього представницького форуму. Усі ці проблеми пов’язані одна з іншою і потребують спільних зусиль усіх країн та ефективних комплексних рішень.
Узгодження макроекономічних політик основних світових центрів економічного впливу
Більшість світових економік, включаючи США та Канаду, Китай, Англію та Європейський Союз, стикнулися з контрциклічними обставинами, коли зростання економік уповільнюється, а інфляційні процеси хоча і дещо пригальмували, залишаються суттєвими. Зокрема World Economic Outlook (IMF) констатує, що, незважаючи на стабільний прогноз світового економічного зростання 3,2% у 2024-му та 2025 роках, ризики глобального гальмування залишаються вкрай високими:
— поточна волатильність фінансових ринків може призвести до посилення фінансових умов, що своєю чергою призведе до послаблення інвестування, особливо в країнах, що розвиваються;
— інтенсифікація протекціоністських політик і геополітична напруга призводять до гальмування світової торгівлі, розривають світові виробничі ланцюжки та підривають довіру інвесторів.
Проінфляційні ризики також залишаються високими, хоча прогноз Міжнародного валютного фонду щодо світової інфляції наразі має понижуючий тренд 5,8% у 2024 році та 4,3% у 2025-му.
Виходячи із цього, МВФ, Світовий банк, уряди та центральні банки провідних економік мають розглядати більш тісну координацію макроекономічних політик і посилення структурних реформ для забезпечення «м’якої посадки», тобто уникнення переходу світової економіки у стан рецесії або у більш негативному сценарії — у стан економічної та фінансової кризи.
Запобігання геоекономічній фрагментації та управління наслідками геополітичних конфліктів
МВФ ретельно проаналізував негативний вплив геоекономічної фрагментації в економічних і фінансових відносинах між окремими країнами та групами країн. Очевидно, що це призводить до зростання виробничих витрат, скорочення торгівлі та призупинення зростання інвестицій у світовій економіці. Особливо болючим цей процес є для найбідніших країн, коли переривання торгівлі, зокрема товарами харчування та першої необхідності, спричиняє зубожіння десятків мільйонів людей у країнах Африки, Південної Азії та інших бідних країнах Глобального Півдня. На базі цього аналізу МВФ запропонував новий підхід, який спрямований на збереження національної безпеки всіх країн — членів МВФ, посилення стійкості ланцюжків поставок і безпеки інвестицій, ширший обмін даними і політичні діалоги між країнами — членами МВФ замість торговельних воєн. Разом з тим МВФ і Світовий банк засудили будь-які форми насильства та військової агресії з боку одних країн відносно інших. Цей напрям найбільш важливий зараз для України. Саме завдяки фінансовій підтримці з боку МВФ, зокрема в рамках програми розширеного кредитування (EFF), разом із допомогою інших провідних країн-союзників Україні вдається під час війни з РФ забезпечувати макроекономічну стабільність. Поточна програма EFF із МВФ дісталася до рекордного етапу — її п’ятого перегляду. Жодна попередня програма України з МВФ на досягала такого результату, а майже всі попередні програми були перервані на більш ранніх етапах і не мали логічного завершення.
Треба віддати належне Фонду, який з метою підтримати Україну під час широкомасштабного вторгнення РФ, змінив певні власні підходи в умовах надання фінансової допомоги та проявив гнучкість у нових геополітичних умовах, що склалися. Але можна здогадуватися, що за лаштунками офіційних заходів, на технічних зустрічах із керівництвом Фонду, членами місії по Україні та представниками країн-донорів, та під час обговорення умов продовження програми українська сторона також повинна відповідати на гострі запитання щодо ефективності використання фінансової допомоги та посилення боротьби з корупцією, а також брати на себе подальші зобов’язання щодо покращення системи державного управління, ефективності судової гілки влади та низки інших важливих питань.
Зміна клімату та стимули для посилення фінансування відповідних заходів
Проблеми зміни клімату стали менше висвітлюватися та дискутуватися публічно у зв’язку з початком епідемії коронавірусу, а потім війни РФ проти України та військовими подіями на Близькому Сході. Але кліматичні проблеми нікуди не зникли, а тенденції атмосферного потеплення прискорилися. Тому Світовий банк і МВФ пообіцяли надати аналітичну, технічну допомогу, а також фінансову підтримку країнам для пом’якшення наслідків зміни клімату та на заходи із зменшення викидів вуглецю в атмосферу. Зокрема Світовий банк пообіцяв збільшити частку кліматичних кредитів у власному портфелі з 35 до 45% у 2025 році. МВФ організував власний фонд (RST) , який уже фінансується за рахунок 23 країн і спрямований на підтримку країн із низькими доходами, для пом’якшення негативного впливу кліматичних змін. Та, як зазвичай, цих коштів явно замало, і учасники щорічних зборів мають обговорити подальші шляхи вирішення проблем зміни клімату.
Шляхи щодо зменшення відносного розміру державного боргу та допомога країнам із низькими доходами
Глобальний державний борг продовжує зростати значними темпами. За прогнозом МВФ, він перевищить 100 трлн дол. уже 2024 року і збільшуватиметься у середньостроковій перспективі. За базовим сценарієм МВФ прогнозується, що глобальний державний борг наблизиться до 100% світового ВВП до кінця десятиліття. Таке його зростання зумовлене передусім збільшенням боргу Китаю та Сполучених Штатів Америки, враховуючи розміри двох найбільших економік світу, а також те, що державний борг у них і зараз високий, але, як очікується, зростатиме швидше, ніж це прогнозувалося до пандемії.
Тому МВФ зосередився на трьох наборах додаткових фіскальних заходів.
По-перше, необхідно збалансувати витрати та здійснити фіскальні реформи з метою мобілізувати внутрішні ресурси, попри те, що це завжди викликає політичні труднощі. Та якщо такі дії відкласти, це завдасть іще більшої шкоди економікам у майбутньому. А розв’язання проблеми зростання державного боргу допоможе уникнути більш болючих коригувань пізніше. Це також створить бюджетний простір для пріоритетних видатків і подолання майбутніх шоків.
По-друге, МВФ підтримує зараз і надалі підтримуватиме установи, які надають гранти або позики з низькими відсотками країнам для подолання бідності та стимулювання зростання.
І, по-третє, МВФ допомагає в програмах реструктуризації зовнішніх боргів для країн, які потрапили у скрутне фінансове становище, зокрема в перемовинах із приватними власниками державних облігацій.
Особливо небезпечним зростання державного боргового навантаження є для країн із низькими доходами, які не мають достатніх фінансових подушок безпеки і у разі негативних шоків можуть зануритися у боргову кризу.
Фінансові питання стратегії МВФ
Фонд завершив 16-й перегляд квот, схваливши 50-відсоткове збільшення внесків країн-членів у власні квоти на рівнопропорційній основі. Тим самим МВФ підвищив власну кредитну спроможність до майже одного трильйона доларів. Рада директорів Фонду також доручила керівництву Фонду переглянути формулу квот, яка стосується кількісного розподілу квот/голосів серед країн-членів та мала б краще відображати відносну вагу країн-членів у світовій економіці. Крім того, Фонд планує переглянути та затвердити політику додаткових комісій, що застосовуються до частини кредитів, яка перевищує розмір квоти, а також низку інших технічних питань, що пов’язані з програмами фінансової допомоги для країн-членів.
Якщо основні світові економічні та фінансові лідери скористаються нагодою та знайдуть шляхи до більшої координації власних економічних політик, це створить підґрунтя для «м’якої посадки» світової економіки та допоможе у фінансуванні програм щодо зміни клімату. Також це може бути внеском і в більшу фінансову підтримку України в боротьбі з російською агресією.