UA / RU
Підтримати ZN.ua

Платіжний баланс України та джерела його підтримки

Автор: Тетяна Богдан

За січень—березень 2023 року поточний рахунок було зведено із дефіцитом 0,8 млрд дол. США, тоді як у січні—березні 2022-го було зафіксовано профіцит 2 млрд дол. Дефіцит поточного рахунку означає, що Україна отримала менше доходів, ніж здійснила виплат, за поточними операціями з нерезидентами. При цьому цьогорічний дефіцит поточного рахунку поєднується із суттєвим припливом коштів за фінансовим рахунком — 4,6 млрд дол., що згенерувало додатне сальдо платіжного балансу в сумі 3,9 млрд дол. Така ситуація різко контрастує з першим кварталом 2021-го і 2022 років, коли загальне сальдо було від’ємним (див. рис. 1).

Дефіцит поточного рахунку 2023 року пояснювався здебільшого стрімким розширенням дефіциту торговельного балансу (див. табл.). Якщо в першому кварталі 2021-го торговельний дефіцит дорівнював 0,8 млрд дол., а в першому кварталі 2022-го — 1,5 млрд, то в першому кварталі 2023 року — вже 9,3 млрд дол. Це близько 23% ВВП України, що вказує на дуже низький ступінь покриття імпорту експортом (59,5% проти 95,3% у першому кварталі 2021 року).

Експорт товарів і послуг скорочувався в унісон із нарощуванням імпорту. Основними факторами несприятливої динаміки експорту стали зниження світових цін на продовольство, пошкодження виробничих потужностей експортерів, розрив торговельних зв’язків із державою-агресоркою, ускладнення транспортних маршрутів, обмеження електропостачання, зниження врожаю зернових культур і часткова втрата робочої сили.

З боку імпорту збільшення його обсягів диктувалося пожвавленням споживчого попиту, потребами економіки в паливі та генераторах, матеріалах і комплектуючих для відновлювальних робіт. Від’ємне сальдо торгівлі послугами сягнуло 3,3 млрд дол. і утворилося здебільшого під впливом значних витрат українських біженців за кордоном: імпорт послуг за статтею «подорожі» сягнув 5,4 млрд дол.

За перший квартал 2023 року вартісні обсяги експорту товарів з України зменшилися на 24%, а імпортузросли на 14% відносно аналогічного періоду 2022-го. Найбільш вагомими позиціями скорочення українського експорту стали чорні, кольорові метали та вироби з них (падіння майже утричі), мінеральні продукти (утричі), машини, устаткування і транспортні вироби (на 35%).

У складі товарного імпорту України найбільш істотно зріс імпорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів (на 25%), продовольчих товарів і сільгоспсировини (на 22%), промислових виробів (на 19%).

Експорт послуг з України зменшився за аналізований період на 13% при тому, що імпорт послуг зріс на 47%. Експорт комп’ютерних та інформаційних послуг скоротився на 19% внаслідок погіршення світової кон'юнктури ІТ-ринку та релокації частини українських компаній за кордон.

Читайте також: Нацбанк прогнозує зниження облікової ставки наприкінці року

Надходження від оплати праці українців за кордоном у першому кварталі 2023 року становили 3,1 млрд дол. проти 3,3 млрд рік тому. З’явилася тривожна тенденція зменшення грошових переказів в Україну в умовах міграції за кордон кількох мільйонів українських біженців і працевлаштування частини з них у приймаючих країнах.

Відплив валюти за статтею «доходи від інвестицій» зменшився удвічі — з 2,2 до 1 млрд дол. Це пояснювалося зупинкою платежів з обслуговування державного боргу, зменшенням дохідності іноземних інвестицій і впровадженням заходів валютного контролю після 24 лютого 2022 року.

У 2022–2023 роках однією з найвагоміших статей підтримки платіжного балансу стало надходження грантової підтримки та гуманітарної допомоги міжнародних партнерів. Саме тому поточні трансферти зросли з 1,6 млрд дол. у першому кварталі 2021 року до 2,8 млрд у першому кварталі 2022-го і до 6,6 млрд дол. у першому кварталі 2023 року. Понад 60% поточних трансфертів було спрямовано до сектору державного управління.

За січень—березень 2023 року основними статтями надходження іноземної валюти в Україну стали (див. рис. 2):

Водночас у січні–березні мав місце суттєвий відплив іноземної валюти за такими статтями:

Фінансовий рахунок платіжного балансу було зведено з профіцитом в основному завдяки тому, що держсектор економіки залучив 7,1 млрд дол. зовнішніх кредитів. При цьому за операціями приватного сектору мав місце відплив валюти значною мірою під впливом нарощування зовнішніх активів банками (1,7 млрд. дол.) та іншими секторами (3,0 млрд).

Суттєві надходження кредитів за фінансовим рахунком і трансфертами за поточним рахунком стали відображенням безпрецедентної фінансової та гуманітарної підтримки України країнами-союзниками.

Читайте також: НБУ поліпшив свій макропрогноз на 2023 рік: що буде з економікою та цінами

Вагомість різних донорів у наданні військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні демонструє рис. 3. Як бачимо, лідерами у наданні трьох видів допомоги є США (71,3 млрд євро за сумою зобов'язань), Велика Британія (9,8 млрд), Німеччина (7,4 млрд), Японія (6,2 млрд) і Нідерланди (3,9 млрд). Разом колективні інститути ЄС і країни-члени мають надати Україні допомоги на 61,9 млрд євро.

За обсягами фінансової допомоги найбільшими донорами є США (24,5 млрд євро) і колективні інститути ЄС (30,3 млрд). Важливо, що США 100% своєї фінансової допомоги надають у формі грантів, а інститути ЄС — здебільшого у формі кредитів.

Крім США, помітні обсяги грантової підтримки уряду України надали Німеччина (1370 млн дол.), ЄС (760 млн), Італія (120 млн), Іспанія (50 млн дол.). Грантова допомога урядів Фінляндії, Ірландії, Швейцарії та Данії становила від 10 до 23 млн дол.

Доступ суб'єктів національної економіки до ресурсів міжнародного ринку капіталів з початку воєнних дій обмежений, що не лише є однією з причин відпливу коштів за фінансовими операціями приватного сектору, а й сигналізує про високу вразливість нашого платіжного балансу та його залежність від іноземного офіційного фінансування.

Деякі позитивні ознаки спостерігалися у сфері залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Без урахування реінвестованих доходів сума отриманих ПІІ за січень—березень 2023 року становила 0,3 млрд дол. Ймовірно, частина офшорних капіталів українських власників поверталася в Україну для підтримки критично важливих бізнесів. Незначна підтримка надавалася і материнськими транснаціональними корпораціями дочірнім компаніям в Україні.

Додатне загальне сальдо платіжного балансу в сумі 3,9 млрд дол. (як результат перевищення припливу валюти за фінансовим рахунком над її відпливом за поточними операціями) дозволило поповнити міжнародні резерви НБУ на 3,1 млрд дол. Частину профіциту платіжного балансу було використано на погашення основної суми боргу перед МВФ (0,8 млрд дол.). Обсяг міжнародних резервів на 1 травня досягнув 35,9 млрд дол.

Незважаючи на деякі сприятливі тенденції 2023 року, очікується, що в середньостроковому періоді платіжний баланс України перебуватиме під чималим тиском. Так, за прогнозом МВФ, розрив платіжного балансу в 2023–2026 роках сягатиме 118,3 млрд дол. На покриття цього розриву Україна повинна отримати 92,8 млрд дол. офіційного іноземного фінансування без МВФ. А чисте фінансування МВФ у 2023–2026 роках становитиме 4,9 млрд дол. Засобом підтримки бюджету і платіжного балансу має стати й реструктуризація зовнішнього боргу держави в 2024-му і 2026 році.

Загалом платіжний баланс у найближчі роки зазнаватиме впливу численних негативних факторів: руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, перебування мільйонів українських біженців за кордоном, збільшення імпорту на цілі відновлення. У таких умовах критичного значення набувають розширення експортних можливостей, отримання адекватного зовнішнього фінансування та зменшення втечі капіталів у зовнішні активи.