Окрім того, що український бізнес і надалі потерпає від непередбачуваних дій держави та тиску силових структур і численних регуляторних органів, його шаленими темпами заганяють у «тінь». І це під час тривалої війни і за величезного дефіциту державного бюджету.
Тут треба зауважити, що наші партнери дають нам гроші виключно на соціальні та інфраструктурні проєкти. Військо ми утримуємо лише за рахунок наповнення бюджету податками від бізнесу та громадян. Є великий шанс, що ми зможемо використати значну частину майбутніх доходів від заморожених активів РФ у рамках програми «50 млрд» на військові потреби, але деталі наразі невідомі.
При цьому ініціативи деяких державних органів у прямому сенсі можуть призвести до того, що доходи бюджету тільки скорочуватимуться. Йдеться про збільшення податкового навантаження, тарифів. А ще Верховна Рада прийняла закон про «Клуб білого бізнесу», який негативно змінює правила гри для малого та середнього бізнесу.
Не кажучи вже про те, що на тлі спроб Міністерства економіки підтримати розвиток українських виробників Верховна Рада ухвалює рішення, спрямовані на їхнє знищення. Наприклад, учергове прийнято рішення, яке надає преференції імпортерам перед вітчизняними виробниками енергетичного обладнання (зокрема, енерджі сторедж).
«Клуб білого бізнесу»
Мотивація створення «Клубу білого бізнесу» виглядає раціональною — впровадження ризик-орієнтованого підходу. Ба більше, 20% підприємців вважають, що це позитивна ідея.
Та чи означає те, що ті, хто не увійшов до цього «клубу» з тих або інших причин, автоматично стають «чорним» або недоброчесним бізнесом? Чому доброчесність має визначатися рівнем зарплат? Це питання бізнес-моделей і конкуренції. І не вправі держава вказувати бізнесу, як він має формувати власну стратегію.
Понад те, за умовами, які прописані у законі про так званий Клуб білого бізнесу, до нього зможе фізично потрапити не більш як 10% українського бізнесу. І це буде переважно міжнародний бізнес і великий бізнес.
Відповідно, 90% бізнесу автоматично буде записано в бізнес сірий. Такий бізнес, згідно із цим законом, стає недоброчесним за замовчуванням, і на нього автоматично буде посилено тиск.
Однак хочу нагадати, що, за українським законодавством, ані генпрокурор, ані податківець, ані сам пан Гетманцев, та й узагалі жоден чиновник у країні не може назвати бізнес недоброчесним. Це може зробити тільки суд.
До цього держава — і кожен її інститут і представник — повинна ставитися до бізнесу як до доброчесного. Як до такого, який, окрім податків, щорічно донатить на армію близько 200 млрд грн. Реалізовує гуманітарні проєкти. Інвестує в ОПК. Створює робочі місця для адаптації ветеранів.
Підняття податків
Ще одна перспектива українського бізнесу — це підняття податків, яке анонсоване Міністерством фінансів і комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. За нашими підрахунками, за найкращого і найоптимістичнішого сценарію, це підняття податків наступного року може дати збільшення надходжень до державного бюджету на рівні 150 млрд грн.
Це якщо брати до того природного зростання, яке буде на рівні 340 млрд грн на наступний рік через інфляційні процеси, зростання економіки та через бізнес-активність. Звичайно, якщо зростання не буде знищене збільшенням податків, бо в такому сценарії моделювання вказує на 3% економічного падіння замість зростання вже у наступні роки.
Ми розрахували наслідки підвищення податків на кілька років наперед з урахуванням падіння інвестицій і скорочення бізнес-активності та отримали такі результати. У разі такого сценарію підвищення податків замість плюс 150 млрд грн 2025 року вже 2026-го ми матимемо мінус 50 млрд грн у бюджеті. Отакі наслідки.
Передусім через те, що замість економічного розвитку і стимулювання бізнесу та його підтримки ми маємо абсолютно радянську економічну політику, як у прислів'ї про доїння корови. Нас намагаються переконати досвідом США 80-річної давності або високими податками в ЄС, але забувають про ключову логіку порівнянь. Потрібно дивитися не на те, що роблять розвинені країни, а на те, що вони зробили, аби стати розвиненими.
Тут ключове правило — забезпечити економічне зростання. Збільшення доходів державного бюджету має бути наслідком розширення податкової бази, тобто перш за все відбуватися за рахунок збільшення оборотів бізнесу, прибутків, доходів населення і споживання.
Хоча в перший рік підняття податків бізнес однаково інерційно продовжуватиме працювати і держава отримає збільшення податкових надходжень, але паралельно відбуватимуться масове закриття бізнесу, зупинка інвестиційних проєктів і тінізація економіки.
Наприклад, зростання ПДВ призведе до збільшення схем ухилення від сплати на 30%. Аналогічні втрати економіки будуть і при запровадженні податку з обороту.
У разі підвищення податків на працю зростуть неофіційні зарплати. Якщо зараз ми маємо 34% тіньових зарплат, то після збільшення військового збору до 5% тіньова частина заробітних плат зросте до 45% (моделювання Advanter Group і офісу шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України).
Альтернатива є — це економічні реформи
Що таке економічні реформи? Це передусім реформи верховенства права і забезпечення економічних свобод.
Першою в списку вже давно є реформа митниці, — і це більш як 100 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету щороку. Це податкова реформа. Наприклад, зменшення практики блокування податкових накладних — це повернення 40 млрд грн до економіки. А в цілому покращення адміністрування — це близько 60 млрд грн додаткового ефекту для державного бюджету.
Отже, якщо порахувати, то можна мати не 150 млрд грн у перший рік із подальшим зменшенням надходжень, а сотні мільярдів на економічних реформах. А за позитивного сценарію ми можемо мати аж до 1 трлн грн збільшення надходжень до бюджету держави. Але це все можливо у разі справді масштабних економічних реформ, зокрема таких:
- економічне бронювання: запровадження економічного бронювання для ключових спеціалістів дасть можливість зберегти виробничий потенціал країни та зменшити втрати бюджету при мобілізації 500 тисяч осіб на 19 млрд грн. За умови, що заброньованими будуть 20% працівників із зарплатою від 30 тис. грн, додаткові надходження до бюджету через детінізацію 570 тис. зарплат становитимуть 165 млрд грн. Очевидно, що навіть один цей крок ефективніший за сукупний ефект підняття податків;
- боротьба з корупцією та тіньовими схемами;
- підвищення якості адміністрування митниці та усунення тіньових схем, що може принести до 160 млрд грн додаткових надходжень;
- реформа БЕБ, СМКОР (автоматизованої системи моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків) та уникнення неефективних тендерів, це може зекономити близько 100 млрд грн і стимулювати зростання оборотів бізнесу на 5%;
- перегляд системи оподаткування землі та нерухомості, усунення необґрунтованих пільг і підвищення ефективності адміністрування цих податків, що може принести до 40 млрд грн додаткових надходжень;
- оптимізація видатків державного бюджету. Потенціал є як у сфері державних і місцевих закупівель, так і в освітній сфері тощо. Зокрема, та сама фіналізація аудиту ефективності використання людського і фінансового ресурсу у Збройних силах теж здатна продемонструвати можливості для перерозподілу вже існуючого бюджету;
- детінізація економіки: виведення зарплат із «тіні», боротьба з конвертаційними центрами та оптимізацією податків через ФОПи дадуть можливість суттєво збільшити надходження до бюджету;
- податкова реформа. Це взагалі окрема тема, яка здатна надати українській економіці величезний поштовх для розвитку і суттєво наповнити бюджет країни. Нагадаю, що аналітичними центрами розроблені пропозиції ліберальної податкової реформи, підтриманої багатьма світовими економістами.
Підвищення передбачуваності держави приведе до зростання довіри. Отже, матимемо більший ефект випуску державних облігацій (ОВДП). Так само довіра міжнародних партнерів дасть змогу отримати додаткові надходження від російських активів.
Мовою цифр у сценарії під назвою «Економічні реформи», з урахуванням перехресного впливу факторів, очікуване зростання доходів зведеного бюджету може становити від 400 млрд грн у короткостроковій перспективі до 1100+ млрд грн у середньостроковій, що значно перевищує показники при банальному піднятті податків.
Навіть якщо виходити з песимістичного сценарію, то 400 млрд грн реально можна отримати у разі здійснення цілком зрозумілих тактичних реформ. Тих реформ, проти більшості яких навіть не виступає Міністерство фінансів.
Отже, можна впевнено стверджувати, що «латання дірок» дає хибне враження позитивного ефекту. Насправді не тільки в середньостроковій, а й у короткостроковій перспективі підняття податків призведе до значної шкоди як для економіки, так і для спроможності бізнесу розвивати ОПК і допомагати безпосередньо Силам оборони, компенсуючи наявні провали в централізованому постачанні з боку держави.
Економічні реформи, спрямовані на детінізацію, підвищення ефективності державних видатків і створення сприятливого інвестиційного клімату, є більш стабільним і перспективним шляхом для України з погляду як довгострокової стратегії, так і короткострокових потреб.