Кожен перехід економіки РФ у новий стан супроводжується появою «новоязу». Посипалося все навесні 2022-го — з'явилося «негативне зростання». Зникли санкційні товари — привіт, «імпортозаміщення». З'явилися абриси кризи — пішли розмови про «м'яку посадку». Почалася рецесія — привіт, «контрольоване охолодження».
Що ж, у полку «новоязу» поповнення, отже, ми перейшли на новий рівень, у реальність під назвою «реалізація накопичених ризиків».
І не посперечаєшся ж…
Санкційний тиск
Нагадаємо, що «наш слоняра» Дональд Трамп минулого місяця відправив у SDN-лист дві найбільші нафтові компанії Росії — «Роснєфть» і «Лукойл».
Російська влада вирішила нівелювати ефект санкцій (на кону під 20 млрд дол. закордонних активів «Лукойла»), продавши все разом мало не наступного дня трейдеру «Гунвора», який аж ніяк не російський, бо зареєстрований росіянами у Швейцарії.
Несподівано в Мінфіні США заявили, що вони не дурники й номер не пройде. Тут «Лукойл» різко занедужав. Бо стало очевидно, що активи «Лукойла» (всі ці нафтопереробні заводи в Болгаріях, Сербіях та інших Румуніях, мережі заправок у Фінляндіях та інше нажите добро) із задоволенням розтягнуть усі, кому не лінь.
Братня Болгарія, наприклад, вирішила позбавити «Лукойл» його прав на найбільший НПЗ на Балканах Neftohim. Серби намагаються не відставати й збираються «купити» нафтопереробний завод NIS «Лукойла» у максимально стислий термін.
Тож якщо вже брати так поводяться, то чого тоді очікувати від решти.
Для «Лукойла» це якщо не кінець, то його, кінця, початок. Бо на одному демпфері довго не протягнеш, а бан від США доволі витверезливо подіяв на основних зарубіжних покупців нафти.
Новин у цьому контексті було так багато, що всі їх ми не перелічимо, наведемо лише кілька для наочності:
- найбільший нафтопереробник Індії Indian Oil Corp. планує в першому кварталі 2026-го майже п'яту частину імпорту нафти з країн обох Америк, замінивши нею поставки із РФ;
- китайські державні Sinopec і Petrochina скасували низку закупівель сировини з РФ, до них приєдналися невеликі приватні НПЗ;
- іракська держкомпанія Somo скасувала відвантаження трьох партій нафти, видобутої «Лукойлом» у межах його частки на родовищі «Західна Курна-2».
Загалом експорт нафтопродуктів із РФ у жовтні впав до мінімуму з початку 2022 року. А найбільший за обсягом вивезення сировини за кордон порт Приморськ на Балтійському морі зафіксував падіння відвантажень у 3,7 разу.
А ціни на нафту чомусь не почали зростати. Можливо, тому, що Саудівська Аравія оголосила знижки на нафту для Індії та Китаю, щоб замінити російські барелі. Надійний партнер завжди підставить якщо не плече, то ногу.
Після цього дисконти на російську нафту досягли максимальних за рік позначок: дисконт на Urals відносно еталонної марки Brent у портах Приморська й Новоросійська станом на 10 листопада становив 19,4 дол. за барель.
Єдиною світлою плямою в усьому цьому стала інформація, що США подовжили термін набуття чинності санкціями проти «Лукойла» до 13 грудня. Тож історія триває.
Звільнення, простої та інші трудові будні
Мінпраці відрапортувало: на кінець жовтня кількість росіян, що відправлені у простій, на неповну зайнятість або перебувають під ризиком звільнення, досягла 254 тисяч людей. Причому з липня показник збільшився більш як на 50%, а за десять місяців — у півтора разу.
Буквально дві-три новинні замальовки з цього приводу:
- Ашинський металургійний завод до кінця року законсервує цех нержавіючої сталі та звільнить понад 300 працівників. За словами співробітників, інші цехи теж практично не працюють, людей відправляють у відпустки без утримання або переводять на скорочений графік;
- керівництво Ярославського суднобудівного заводу перестало видавати зарплату ще наприкінці вересня, а працівників відправило в простій;
- близько 300 співробітників АТ «Інститут «Оргенергострой», що зводить в Уляновській області дослідницьку ядерну установку, оголосили страйк через двомісячну затримку заробітної плати;
- на Кінгісеппському машинобудівному заводі співробітники також не одержують зарплати, а до закриття готується виробничий майданчик заводу в Петергофі;
- Полевський механічний завод не виплачував зарплати 60 працівникам протягом кількох місяців;
- На Лучегорській ГРЕС люди не могли домогтися виплати зарплат, прийшли в офіс до начальства й там залишилися ночувати.
Хтось скаже, що це все «черріпікінг», просто два-три унікальні кейси. А ми скажемо: «Ласкаво просимо в 90-ті!».
А Росстат підтвердить у звіті «Про прострочену заборгованість по заробітній платі на кінець жовтня 2025 року».
Як з’ясувалося, на кінець жовтня 2025-го сумарна заборгованість по заробітній платі становила 2156,4 млн руб. і порівняно з попереднім періодом збільшилася на 205,8 млн, або на 10,6%. Виглядає не дуже страшно? А як щодо такого факту: порівняно з відповідним періодом попереднього року сумарна заборгованість по заробітній платі зросла на 1 427,5 млн руб., або втричі. Тобто 80% боргу по зарплаті сформувалися 2025 року.
Хто на першому місці за обсягами невиплат зарплати? Будівництво. Це до питання про те, що жодної кризи в девелоперів немає, будинки ростуть як гриби, а квадратні метри розкуповуються на стадії фундаменту, ага…
Невиплати зарплат — це перші ластівки кризи неплатежів, що насувається. У третьому кварталі цього року 39% великих компаній у Росії вже стикалися з неплатежами з боку контрагентів.
І хоча проблеми в російській економіці стали очевидними плюс-мінус усім, Росстат і надалі стверджує, що промислове виробництво зростає ударними темпами.
Від’ємне зростання
На думку Росстату, в січні—жовтні 2025 року порівняно з січнем—жовтнем 2024-го промвиробництво зросло на 1%. У жовтні 2025 року порівняно з жовтнем 2024-го — на 3,1%, порівняно з вереснем 2025 року — на 10,7% (!).
Що ж, зазирнемо всередину звіту Росстату й поглянемо, як змінилися окремі статті за рік, тобто зіставимо жовтень 2025 року з жовтнем 2024-го.
Щось цього року не задалося з овочами — мінус 21%. Чи то нікому їсти, чи то нічим.
Уже звично все погано з виробництвом шкіри: мінус 47%, ця хронічна «дерматологічна» хвороба чомусь загострилася після 2022 року.
Ще нікому в РФ нині не потрібна сірка — мінус 59%. Це досить цікавий непрямий індикатор у контексті низки інших виробництв, але про це якось поговоримо окремо. Зазначимо лише, що виробництво шин знизилося на 30%.
У будівництві все без змін — основні будівельні матеріали падають у середньому на 20%.
Приблизно такі ж темпи «зростання» у різної побутової техніки (телевізорів, пральних машин, холодильників та інших комп'ютерів).
Трактори для сільського господарства — мінус 47%. Це все, що потрібно знати про перспективи сільського господарства в Росії.
До речі, про перспективи. Ви будете сміятися, але стаття «автомобілі легкові» також показала результат мінус 47%. Збіг? Не думаємо!
Проте не одним виробництвом живе економіка Росії. У січні—вересні 2025 року сальдований фінансовий результат (прибуток/збиток до оподатковування) організацій у чинних цінах становив 19 221,5 млрд руб., або 92,3% до січня—вересня 2024-го.
Якщо детальніше, то прибуткові підприємства заробили менше на 1%, а збиткові при цьому наростили збитки на 25%.
Головним невдахою за січень—вересень 2025 року виявилася, звичайно, вугільна галузь — мінус 309 млрд руб. (68% вугільних компаній генерують збитки).
Але ж нас із вами більше цікавить, що там із нафтою. Усе гаразд: прибуток упав на 42%, а збитки зросли в 2,3 разу. Звертаємо увагу, що дані закінчуються вереснем, тобто до санкцій імені Трампа й 19-го пакета Євросоюзу.
Ще один факт: прибутки автовиробників знизилися на 43%, а збитки при цьому зросли на 50%.
Ну, й закінчимо опис цього нового прекрасного світу фінрезультатами залізничників — прибутки мінус 50%, збитки зросли в 9,4 (!) разу.
Та біда, як відомо, не приходить одна. Уламки безпілотників постійно падають то на НПЗ, то на заводи, причому так невдало, що провокують пожежі й масові руйнування. Що ну ніяк не сприяє економічному розвитку.
Але інфопростір уже традиційно морозило від бюджетних новин, а не якихось там руйнувань.
Справи бюджетні
Судячи з того, що федеральний бюджет у жовтні було виконано з дефіцитом 402 млрд руб. (при прогнозах профіциту 200–400 млрд), гульня на всі, що традиційно відбувається наприкінці року, почалася.
У принципі дефіцитом федерального бюджету вже нікого не здивуєш, зате жовтень відзначився справді неординарною бюджетною подією: ненафтогазові доходи знизилися на 4% рік до року.
Подія епохальна, оскільки множить на нуль концепцію трансформації економіки РФ і секрет її економічного дива. Секрет простий: заливаємо економіку бюджетними грішми, запускаємо економічний мультиплікатор (зарплати зростають, люди більше споживають і платять більше податків, бюджетні доходи зростають як на дріжджах — профіт!), і в нас тут вічний двигун на виході. Шах і мат, свідки санкцій!
Отже, падіння ненафтогазових доходів натякає на те, що вічного двигуна не існує.
І це далеко не кінець. Бо геніальна ідея підвищити податки з 1 січня 2026 року може збільшити не доходи, а кількість компаній, які закриються. Уже добра половина малих компаній заявили, що продовжувати роботу в нових умовах вони не мають наміру.
А тут ще так недоречно держбанки повідомили, що обсяг їхньої докапіталізації 2025 року становитиме не менш як 560 млрд руб., у шість раз перевищивши показник попереднього року. Якщо раптом хто не розуміє, що відбувається, пояснимо. Проблемні кредити зростають і треба готуватися якось їх списувати, а для цього потрібні резерви. Нагадаємо, що кредити праворуч-ліворуч були ще одним елементом «економічного дива».
Та якщо банкам федеральний бюджет грошей відсипле, то народу доведеться потерпіти. Частку видатків бюджету на соціальну підтримку росіян скоротили до мінімуму за 15 років.
Коротше, прекрасна схема з вічним економічним двигуном розвалюється на очах, і попереду маячіє дефіцит під 8–10 трлн за підсумками року.
Підсумки, висновки, перспективи
2025 рік економіка Росії планує закінчити на мінорній ноті. Але вона його принаймні доживе. А от що робити і як жити далі, рішуче незрозуміло.
Втома системи наростає і скочування в спадну спіраль виглядає неминучим. А це своєю чергою чревате втратою контролю над падінням і переходом у штопор.
Тріщини розбігаються по греблі:
- чотириденка й простої означають зниження не тільки доходів громадян, а й бюджету;
- падіння споживання означає падіння продажів у компаній, зокрема всіляких девелоперів;
- зниження продажів — фундамент для кризи неплатежів;
- проблеми компаній і громадян — зростаючі проблеми банків.
Навіть на перший погляд стабільні й стійкі системи час від часу скочуються в кризи. Що вже тут казати про нестабільні й нестійкі.