Як ми вже повідомляли, за інформацією джерел ZN.UA в Офісі генпрокурора, спринтерський захід та вихід із СІЗО мера Одеси Геннадія Труханова — це лише початок процесу усунення його з посади. Але це не єдина проблема Одеси та регіону загалом.
«Два місяці в області немає губернатора (обов'язки виконує перший заступник ексначальника ОВА Максима Марченка, два заступники якого затримані за корупцію), три місяці немає прокурора області, три місяці — керівника ДСНС області, і місяць — начальника поліції: скрізь рулять в.о.» — пише у статті «Чи управлятиме Труханов Одесою після того, як вийшов із СІЗО?» редактор відділу політики Інна Ведернікова.
Одеса під час війни стала одним із логістично найзручніших місць комунікації для міжнародних зустрічей представників центральної влади. Кишинівський аеропорт приймає борти з усього світу, а звідти до Одеси на п'ять годин машиною. Це не із Варшави «тягнутися» до Києва. У місті відкрито представництво МЗС, усі переговори щодо зернового коридору відбуваються в Одесі. І це не кажучи про військове та стратегічне значення міста та всього регіону для України.
«Це що? Наплювальне ставлення до регіону? Некомпетентність центру? Чи неможливість розібратися між «одеськими» та «миколаївськими» (генпрокурор Андрій Костін - з Одеси, голова фракції СН Давид Арахамія - з Миколаєва), які претендують на те, щоб «їсти» Одесу? - Задається питаннями автор. — Товариші на Банковій або дико безвідповідальні (чого ми зовсім не виключаємо), або справді не можуть в себе вирішити, кому «відписати» Одесу. Адже той, хто стане «смотрящим», і заповнить усі ці вакансії своїми людьми?»
Центральній владі в ситуації, що склалася, на думку автора статті, варто думати не про те, кому зі своїх «відписати» Одесу, а про те, як утримати стратегічний регіон під час війни: «Така кадрова політика сьогодні — неприпустима. Хоч би який сценарій був обраний (якщо САП і ВАКС підуть на усунення Труханова), навряд чи варто насильно нав'язувати місту чужинця. Цей монастир вимагає поваги до свого статуту. Одеса за рік війни змінилася, проте все ще може стати тригером, здатним активізувати «ждунів», що зачекалися. Чим обов'язково скористається Росія».