Децентралізація відкрила перед регіонами нові можливості, але водночас поставила перед ними серйозні виклики. Ключовий із них — необхідність самостійно залучати інвестиції для розвитку. Якщо раніше на місцях могли розраховувати на централізований розподіл ресурсів, то тепер успіх багато в чому залежить від їхньої власної активності й компетенцій.
На жаль, не всі громади готові до такої самостійності. Одні відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів для роботи з інвесторами. Іншим не вистачає розвиненої інфраструктури або вигідного географічного положення. Треті потерпають від браку досвіду в просуванні інвестиційного потенціалу.
Як справлятися із цими та схожими проблемами, коли шукаєш іноземних партнерів, експерти обговорювали під час публічного діалогу «Децентралізація на зв'язку»: «Партнерство без кордонів: міжнародне співробітництво для розвитку громад», який провів 25 жовтня Український кризовий медіа-центр.
Коротко про два мільярди громадам на поповнення обігових коштів
Тут варто переключитися в новинний формат. Отже...
Як повідомив під час обговорення народний депутат, голова підкомітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Аліксійчук, підкомітет підготував законопроєкт щодо внесення змін до проєкту держбюджету на 2025 рік про державну підтримку міжнародних проєктів.
Як пояснив голова підкомітету, суть поправки в тому, щоб допомогти громадам і регіонам з обіговими коштами у разі прийняття їхнього проєкту в будь-якому європейському фонді. Річ у тім, що, за правилами Євросоюзу, претендентові на фінансування необхідно спочатку вкласти свої кошти, які потім повернуть.
«Ми пропонуємо передбачити в проєкті держбюджету два мільярди гривень на ці обігові кошти. Ви [громада] зможете отримати... [певну суму], а потім одержати ще стільки ж від Євросоюзу», — наголосив Олександр Аліксійчук.
Коли і якщо законопроєкт стане законом, це буде гарною новиною для громад і регіонів. Але багато, точніше, дуже багато громад просто не знають відповіді на запитання: як підготувати якісний, приречений на перемогу проєкт?
Відповідь: необхідно мати проєктний офіс або хоча б проєктного менеджера. Так, це дорого. Тим паче що війна вимиває класних фахівців з українського ринку. Що робити?
Кооперуватися з іншими громадами, вважає Олександр Аліксійчук. Він нагадав, що в жовтні Верховною Радою прийнято за основу законопроєкт №11412, що спрощує внутрішнє міжмуніципальне співробітництво. Відповідно до норм законопроєкту (якому ще належить стати законом), кілька громад зможуть об’єднуватися для розв’язання загальних проблем, зокрема створювати проєктні офіси не для однієї, а одразу для кількох громад. Крім того, народний депутат послався на законопроєкт №10284 (прийнятий за основу в червні), ухвалення якого розв'яже руки громадам у пошуку коштів для оплати послуг якісних фахівців. Нарешті, закон №9450 (підписаний президентом 25 червня) ухвалювали для того, щоб дати можливість усім громадам і регіонам України співпрацювати зі своїми закордонними партнерами, зокрема в рамках фондів і програм Євросоюзу.
Та насамперед треба знати відповідь на запитання: у які двері стукати?
Питання ключове, і, щоб дати громадам вичерпну відповідь на нього, Український кризовий медіа-центр запросив на обговорення представників низки урядових і неурядових організацій, які готові звести громаду з інвестором. Це:
- представники Конгресу місцевої та регіональної влади при президентові України;
- Міністерства розвитку громад і територій України;
- комітету ВРУ з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
- департаменту координації міжнародної технічної допомоги секретаріату Кабінету міністрів України;
- асоціацій органів місцевого самоврядування;
- голови територіальних громад;
- представники програм міжнародної технічної допомоги.
Експерт Всеукраїнської асоціації територіальних громад Сергій Шаршов розповів про те, як асоціація допомагає налагоджувати відносини громад із закордонними партнерами: на її майданчику діє міжнародна платформа, завдання якої — націлювати членів цієї організації на участь у міжнародних заходах.
Зокрема, у жовтні члени асоціації взяли участь у масштабній акції — Європейському тижні регіонів і міст, що проходила в Брюсселі. Подібні заходи забезпечують істотну динаміку в налагодженні співробітництва між українськими громадами та закордонними партнерами.
Представник Асоціації міст України Наталія Лазаренко розповіла, зокрема, про досвід налагодження співробітництва між членами асоціації та закордонними партнерами і про допомогу в проєктній роботі, яку надає асоціація.
Заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин запропонував посередницькі послуги в налагодженні співробітництва між українськими й закордонними муніципалітетами.
Усі, хто виступав, були єдині в думці, що співробітництво українських громад із закордонними партнерами має бути взаємовигідним. Вони закликали громади втриматися від свого роду жебракування на кшталт «дайте грошей на ремонт доріг» тощо. Гроші треба заробляти.
Загалом обговорення показало, що «дверей», у які можна стукатися щодо підготовки програм і бізнес-планів для потенційних закордонних інвесторів, достатньо. Головне не лінуватися.
Голосуємо за креативних.
І от що ще важливо й про що прямо не говорилося під час публічного діалогу «Децентралізація на зв'язку»: дуже важливою є особистість лідера, якого обирають жителі громад. Якщо обрали людину пробивну, креативну і не злодійкувату, вона приведе інвестора обов'язково й не бідкатиметься, що землі неродючі, золотих розсипів немає й міжнародні автодороги далеко, а громада почне багатіти. Приклади є.
А щоб інвестор знайшов громаду, її голові, всім і кожному потрібно дуже енергійно ворушитися — це головний принцип. І постійно вчитися. Тоді все вийде.
Є чудовий приклад, як треба робити. Це невелика громада з населенням трохи більше двох тисяч осіб із центром у селі Високе (Житомирська область). Зараз там ведуться роботи на рівні геологічних вишукувань для підготовки до будівництва вітрової електростанції, що складатиметься з 18 вітроелектричних установок. Громада здала в оренду інвесторові (українській компанії з іноземним капіталом) землі запасу, непридатні для ведення сільського господарства. Орендна плата вже надходить плюс, коли вітряки почнуть роботу, відрахування інвестора до бюджету громади зростуть у рази. Далі в планах — будівництво сонячної електростанції.
Запитуємо у голови громади Миколи Бардука, як громада та інвестор знайшли один одного і чи користувався він чиїмись посередницькими послугами. Він з усмішкою відповів: «Це була майже випадковість, але ми підіграли собі так, щоб ця «випадковість» відбулася». За його словами, в обласній адміністрації донедавна навіть не знали про цей інвестпроєкт, а коли довідалися, дуже здивувалися.
Микола Бардук визнав необхідність вчитися ведення бізнесу. Відзначив, що приходили й псевдоінвестори, обіцяли золоті гори, однак їхньою метою був лише перепродаж корпоративних прав. Низка громад піймалися на такий гачок, підписали довгострокові договори оренди земель. Однак у псевдоінвестора перепродажі зірвалися. Тепер і землі простоюють, і орендна плата не надходить.
Тож пропозиції про посередницькі послуги, що прозвучали під час публічного діалогу, аж ніяк не зайві.
Ну й під завісу пригадаємо яскраві приклади, як країни та території, геть-чисто позбавлені ресурсів, ставали суперекономіками тільки завдяки креативному лідерові. Купка сіл на болотистому острові стала Сінгапуром, чудом світу. Тайвань із держави, що катастрофічно втрачала міжнародне визнання, став світовим лідером у галузі мікроелектроніки. Старіші приклади того, як побудувати багату державу на рівному місці, — Японія, Швейцарія. Те саме і про громади: якщо справи зовсім кепські — треба активно ворушитися, а не жебрати, подавати виграшні проєкти до європейських фондів, заводити в громади інвесторів, і все вийде.