22-й саміт Україна—ЄС став довгоочікуваним: замість звичного липня зустрілися у жовтні за надзвичайних умов безпеки. Другий для президента України Володимира Зеленського і перший для нових лідерів Євросоюзу. Головний сигнал, з яким ми їхали на саміт, — курс України на членство в Європейському Союзі є пріоритетом нашої політики, і ми розраховуємо на підтримку з боку ЄС, особливо в непрості часи пандемії та викликаних нею криз.
До Брюсселя українська делегація прибула із сильною позицією, яка є спільним результатом роботи президента, уряду та парламенту. Верховна Рада протягом року ухвалила низку важливих євроінтеграційних законів. Серед них такі, без перебільшення, історичні, як про електронні комунікації, безпеку та якість донорської крові, концесію, закон про банки і довгоочікувана земельна реформа. Уряд, зі свого боку, прийняв чимало підзаконних актів і створив комісію з питань євроінтеграції, яку очолив прем’єр-міністр. А ще до саміту українська делегація підготувала чітке розуміння очікувань українського бізнесу щодо майбутнього торгівлі з ЄС, а саме: щодо оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, сформоване під час діалогів уряду з підприємцями.
Загалом позицію України можна окреслити так: глибша економічна інтеграція, системна політика «взаємних кроків назустріч» і залучення України до великих трансформаційних процесів у Євросоюзі (Єдиний цифровий ринок, Європейський зелений курс).
Очевидно, що ми ставимо перед собою амбітні цілі глибшої інтеграції, і непрості переговори щодо формулювань у спільній заяві, які тривали до останньої хвилини, тому яскраве підтвердження.
Майбутнє торгівлі Україна—ЄС
У січні 2021-го виповниться п’ять років з початку дії Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. За цей час Європейський Союз став найбільшим і найважливішим зовнішнім торговельним партнером України з часткою понад 40%. І з часу попередніх переговорів про угоду (у 2008–2010 роках) в ЄС і Україні відбулися відчутні внутрішні зміни. Україна зазнала агресії з боку Росії, втративши тисячі людських життів і контроль над частиною територій. Зазнала змін і структура української економіки. ЄС, тим часом, рухається шляхом глибшої інтеграції, з'явилися нові ініціативи, як то Зелений курс, Єдиний цифровий ринок та інші. Сьогодні український бізнес краще розуміє, чим для нього є, а тим більше — може стати 500-мільйонний ринок Євросоюзу. Тому так важливо, що підсумкова декларація саміту вказує на принципову готовність ЄС у 2021 року до проведення спільної оцінки цілей з перспективою оновлення Угоди про асоціацію.
Серед важливих пунктів порядку денного цього саміту було укладення Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз), яка значно спростить доступ на ринок Євросоюзу для українських виробників промислової продукції. Вже розпочала роботу експертна місія з попереднього оцінювання українського законодавства та української інфраструктури якості (певні затримки були пов'язані з карантинними обмеженнями). Після позитивної оцінки місії ми зможемо перейти до наступного етапу — офіційної місії ЄС, що можна назвати зеленим світлом на шляху до «промислового безвізу» з Євросоюзом.
Важливим результатом саміту стало закріплення готовності ЄС і далі підтримувати Україну в інтеграції до Єдиного цифрового ринку. Завдяки спільним зусиллям ми вже досягли значних результатів у розвитку електронного урядування та гармонізації законодавства про електронні комунікації. Іншим важливим завданням для України є укладення угоди щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг, що стане логічним кроком після гармонізації законодавства у цій сфері. На саміті сторони привітали прогрес України за цим напрямом і намір до кінця 2020 року розробити спільний план Україна—ЄС щодо співпраці у сфері електронних сервісів. Взаємне визнання довірчих послуг суттєво спростить укладення контрактів між контрагентами з України та ЄС, а також проведення транскордонних фінансових і банківських операцій, оформлення митних документів тощо.
Про безпеку
Сьогодні ми спостерігаємо зростання напруги в регіоні, зокрема в Білорусі, Нагірному Карабаху, продовження мілітаризації Криму. Тому важливим є посилення безпекової співпраці і тверда дипломатична, політична, санкційна підтримка з боку Євросоюзу незалежності та територіальної цілісності України як однієї з ключових країн в архітектурі континентальної безпеки.
22 вересня, фактично за два тижні до саміту, Київ із візитом відвідав високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель. Візит став важливим сигналом, що питання безпеки в Україні посідає вагоме місце в системі загальноєвропейської безпеки. І водночас спростував стереотипні уявлення, що очільники ЄС із Західної чи Південної Європи (пан Боррель іспанець) менше цікавляться справами Центрально-Східноєвропейського регіону.
Питання Криму також є невід’ємною частиною нашого діалогу з Євросоюзом, який сьомий рік поспіль незмінно стоїть на позиціях політики відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах. Враховуючи збереження напруги у регіонах Чорного та Азовського морів, Україна у співробітництві зі своїми партнерами опрацьовує можливість створення міжнародного майданчика з питань деокупації Криму та мінімізації військових загроз з боку Росії в акваторії Чорного моря. На ньому можуть розглядатися питання, пов'язані з наповненням новим змістом так званої політики невизнання: синхронізація санкційних режимів, убезпечення потрапляння товарів з ЄС на окупований півострів. Також важливо, щоб три організації — ЄС, Рада Європи та ООН — об'єднали зусилля для моніторингу ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Необхідно розвинути і спільні механізми для запобігання паспортизації в Донбасі шляхом отримання російського громадянства. Ми на саміті підтвердили готовність виділити це питання в окремий формат робочих переговорів України і Євросоюзу.
Однак на цьому наш діалог у безпековій сфері не вичерпується. Україна залишається надійним партнером ЄС у його зусиллях з підтримання миру і стабільності на Європейському континенті. Включно з готовністю ділитися набутим військовим досвідом та інтегруватися до місій і операцій ЄС, зокрема участю в міжнародній операції з підтримання миру та безпеки «Алтея», яка проводиться у Боснії та Герцеговині під проводом ЄС.
Разом із Європейським Союзом ми прагнемо діяти і в кіберпросторі. Важливим результатом цього саміту є домовленість про започаткування кібердіалогів Україна—ЄС за прикладом діалогів, які Євросоюз має з державами — нечленами ЄС. Враховуючи, що ЄС нещодавно запустив новий санкційний режим за здійснення кіберзлочинів, на такому майданчику може також обговорюватися і тематика кіберсанкцій.
Україна та Європейський зелений курс
Під час саміту ми чітко підтвердили європейським колегам, що Україна поділяє стурбованість ЄС стосовно питань кліматичної зміни й уважно аналізує ініціативи, які розробляються у рамках Європейського зеленого курсу (European Green Deal) щодо зменшення використання викопного палива та впровадження зелених технологій для досягнення кліматичної нейтральності у Європі. У серпні цього року ми вже передали ЄС позиційний документ, де зафіксували бачення України щодо участі в ініціативі Європейського зеленого курсу. Більше того, ми запропонували дати старт структурованому діалогу високого рівня Україна—ЄС з цього питання та розробити відповідну Дорожню карту з урахуванням пріоритетів Цілей сталого розвитку до 2030 року та реалізації Паризької кліматичної угоди.
При цьому виходимо з реальної спроможності української економіки і будемо формувати нашу Дорожню карту взаємодії на правильному балансі між амбітними завданнями і часовими рамками, в яких наша країна може цього досягти. Це двосторонній процес, в якому Україна має поділяти амбітний порядок денний Європейського Союзу, а Європейський Союз повинен враховувати зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію при формуванні політик у рамках Європейського зеленого курсу.
Так, позиція українського уряду полягає в тому, щоб механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment mechanism) та інші нетарифні інструменти регулювання торгівлі не створювали жодних нових перешкод для інтеграції українських виробників у промислові виробничі ланцюги ЄС та для розвитку торгівлі між сторонами, як це передбачено Угодою про асоціацію та зобов’язаннями України та Євросоюзу у рамках СОТ.
А ще ЄС виділить 10 млн євро у межах програми «Кліматичний пакет для стабільної економіки: (САSЕ) в Україні», що дозволить нам профінансувати додаткові проєкти з розвитку ресурсоефективної економіки України, скорочення викидів парникових газів, стимулювання переходу до кругової економіки. Відповідна угода також підписана під час саміту і є безумовним здобутком, включаючи додаткові можливості для залучення інвестицій в економіку українських регіонів та посилення спроможності уряду для розробки дружніх для довкілля політик.
Крім того, Україна зацікавлена долучитися до водневих ініціатив Євросоюзу. Йдеться про Водневу стратегію ЄС, а також про Європейський альянс чистого водню, який ми вважаємо перспективним проєктом і до роботи якого Україна готова приєднатися. Та, відповідно, сприяти впровадженню водневих технологій і створенню водневої екосистеми в нашій країні.
Вакцина проти COVID-19 і реформування медицини
Пандемія коронавірусу не лише суттєво вплинула на підготовку і проведення цього саміту, а й стала першим із питань до обговорення. Бо усі свідомі того, що забезпечення швидкого доступу до вакцини є важливим міжнародним завданням. Швидке виділення Пакета підтримки ЄС у розмірі 190 млн євро дало нам ресурси для боротьби з COVID-19, протидії соціально-економічним наслідкам і посилення стійкості країни. У свою чергу, Україна також усіма ресурсами долучається до європейських ініціатив у цій сфері і готова запропонувати власні потужності для виробництва вакцини, коли вона з'явиться.
31 серпня Європейський Союз виділив 400 млн євро Фонду «COVID-19 Vaccine Global Access Facility (COVAX)», який забезпечить придбання до 2 млрд доз вакцини до кінця 2021 року, і Україна була відібрана до переліку учасників цієї ініціативи, відтак, зможе отримати до 8 млн доз вакцини. Водночас ми готові зробити свій внесок у боротьбу з коронавірусом. У нас є відповідна інфраструктура, підприємства для виробництва вакцин, і ми готові разом з іншими країнами ЄС брати участь у їх масовому виробництві. Пандемія продемонструвала, наскільки важливою в подібних ситуаціях є партнерська взаємодія, і Україна, зі свого боку, в пікові моменти першої хвилі залучала можливості нашої авіації для доставки засобів захисту в інші країни Європи та допомагала з виготовленням і постачанням антисептиків тощо.
А ще пандемія показала, що, крім реагування на масштабні виклики, слід приділити увагу системній роботі з побудови загальної системи стійкості, зокрема, у сфері охорони здоров'я, як на загальнодержавному, так і на міждержавному рівні. Ми вдячні, що Євросоюз був і залишається нашим надійним партнером у впровадженні медичної реформи та розвитку спроможності державних інституцій України. У свою чергу, ми будемо і надалі розбудовувати співпрацю наших установ з європейськими, перш за все з Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності (ECDC), Європейським агентством лікарських засобів (EMA) та Об’єднаним дослідницьким центром Європейської комісії (JRC).
Результати саміту
Ми прибули до Брюсселя після масштабної підготовчої роботи на всіх рівнях. З чітким усвідомленням своїх цілей як партнера ЄС, що готовий поглиблювати стратегічне партнерство та на рівних брати участь у великих європейських ініціативах. Відтак, результатом саміту стали підтвердження європейських прагнень і вибору України, курс на посилення політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС, підтримка нашої країни у проведені фундаментальних реформ і підтримка загалом, щоб спільно долати виклики у сфері безпеки, охорони здоров’я та економіки, у тому числі підтримки малого та середнього бізнесу, включаючи агросектор.
Українська делегація досягла цілей, які ставила перед собою. Євросоюз відзначив прогрес України у реформах та імплементації Угоди про асоціацію. Ми фактично підтвердили спільне з ЄС бачення по ключових питаннях, таких як «промисловий безвіз», спільний намір щодо оцінки досягнень угоди (фактично перший крок до оновлення), долучення до Єдиного цифрового ринку та Зеленого курсу ЄС, готовність України до підписання угоди про спільний авіапростір і принципове бажання з боку Євросоюзу підписати цю угоду у найкоротші строки. У ЄС окремо відзначили внесок України в енергетичну безпеку Євросоюзу та стратегічне значення нашої країни для транзиту газу до ЄС, а також важливість продовження координації для розвитку ринків газу та електроенергії.
Також було підписано низку угод щодо фінансування в рамках Європейського інструменту сусідства, спрямованих на розвиток ресурсоефективної економіки, громадянського суспільства, допомогу українським регіонам, технічне співробітництво та співробітництво у сфері ядерної безпеки. А також угоди з Європейським інвестиційним банком щодо енергоефективності громадських будівель і модернізації «Укрпошти».
І головне — усі, хто казав про гальмування процесу євроінтеграції України, можуть пересвідчитися, що наш поступ до ЄС не сповільнився, а ефективно продовжується. Більш того, хоч би що стверджували окремі політики та експерти, між ЄС і Україною відсутня суперечка навколо антикорупційних органів, а українському безвізу нічого не загрожує. Президент України Володимир Зеленський зумів перевести євроінтеграцію в площину чітких практичних кроків на двосторонній основі між Україною та ЄС і синхронізував для цього діяльність усіх органів влади в Україні.
Звісно, зважаючи на амбітний порядок денний, який запропонувала Україна, до останньої хвилини довелося вести складні переговори по узгодженню спільної заяви за підсумками саміту. Але її фінальна редакція закладає надійний фундамент для подальшої роботи у рамках двосторонніх органів Україна—ЄС, передусім, засідання Ради асоціації наприкінці року.