Свої перші візити як генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Яап де Хооп Схеффер наніс у країни — члени НАТО. За ними йшли відвідування пріоритетних для альянсу країн. Першою була Росія, далі — Україна. Те, що наша країна опинилася серед пріоритетів нового генсека НАТО, відзначили і в Києві. У цілому, коментуючи візит де Хоопа Схеффера, українські чиновники вкотре повторювали, що це була ознайомлювальна поїздка генерального секретаря альянсу, що дозволила налагодити особисті контакти між керівництвом НАТО та України. Параметри зустрічей визначали й те, що на переговорах практично не було конкретики і в частині перспектив розвитку відносин Києва та Брюсселя, і щодо саміту альянсу в Стамбулі. Сторони фактично обмежилися обговоренням ситуації в Косово та Іраку, а в контексті внутрішньополітичної ситуації в Україні та виконання Києвом «амбіційного», за висловлюванням де Хоопа Схеффера, Цільового плану-2004 лише загалом торкнулися теми імплементації політичної преамбули цього документа — проведення демократичних та економічних перетворень, захисту прав людини і свободи ЗМІ.
Втім, на прес-конференції Яап де Хооп Схеффер укотре підкреслив, що «НАТО є організацією, що базується на загальних цінностях. І впродовж усього свого існування відстоювала ці цінності. Тому НАТО, як і ЄС, завжди надавали великого значення таким цінностям і принципам, як демократія, верховенство права і свобода ЗМІ. І ми також сподіваємося, що впродовж усього політичного процесу Україна приділятиме гідну увагу саме цим питанням». Вочевидь, цю саму думку де Хооп Схеффер неодноразово повторював і на зустрічах з українськими політиками.
Проте при цьому не можна не відзначити й інше. У Москві пан Схеффер передав Володимиру Путіну запрошення відвідати стамбульський саміт альянсу. У Києві ж лідер політико-військової організації фактично обмежився констатацією відсутності в країн — членів Північноатлантичного альянсу консенсусу щодо рівня засідання комісії Україна—НАТО (КУН) у Стамбулі й висловив надію, що Київ і Брюссель «зможуть створити умови, що дозволять Україні взяти участь у цьому форумі на вищому рівні».
Нагадаємо, що на сьогоднішній день немає рішення не тільки щодо рівня, на якому пройде засідання КУН. Ще тиждень тому здавалося, що КУН усе-таки відбудеться. Сьогодні, хоч як переконували б у зворотному українські дипломати, під сумнівом і саме проведення засідання комісії Україна—НАТО.
За цієї ситуації слабкою розрадою служить те, що бажання натовської сторони бачити Володимира Путіна в Стамбулі продиктовано наміром Брюсселя «освятити» присутністю російського президента нову хвилю розширення альянсу на схід. На відміну від Москви Київ проголосив своїм курсом євроатлантичну інтеграцію, тобто членство в НАТО. А виходить, у випадку з Києвом мають значення інші чинники. Ряд країн — членів НАТО, особливо ті, хто вважає себе другом України й підтримує її намір стати членом організації, серйозно переймаються розвитком внутрішньополітичних процесів у нашій державі. На думку представників цих країн, те, що сьогодні відбувається в Україні, суперечить цінностям, яких дотримується євроатлантичне співтовариство.
Йдеться не лише про становище в сфері свободи слова — продовження практики поширення темників, припинення трансляції радіо «Свобода» і закриття радіостанції «Континент», тиск на П’ятий канал, — а й про ситуацію, пов’язану з виборами. Зокрема, представників західних посольств і організацій шокували вибори в Мукачевому, що пройшли минулої неділі. Дипломати оцінили їх як не вільні. Що, у свою чергу, негативно відбивається не лише на українських планах підняти рівень співробітництва з НАТО, а й бути присутніми на стамбульському саміті.
На думку посла Канади в Україні Ендрю Робінсона, який відзначив позитивні зрушення у виконанні Києвом своїх зобов’язань перед альянсом, «події в Мукачевому серйозно ускладнюють прийняття країнами — членами НАТО рішення надіслати Україні запрошення на стамбульський саміт». «З точки зору розвитку відносин Україна—НАТО, ці події не могли статися в гірший час», — вважає канадський дипломат. Як можна зрозуміти з його слів, те, що сталося в Мукачевому, розглядається в столицях країн — членів альянсу в контексті майбутніх президентських виборів. І оцінка того, що сталося, дуже негативна. На думку пана Робінсона, те, яким чином Президент України виконає свої зобов’язання після оприлюднення результатів виборів у Мукачевому, буде визначальним в подальшому розвитку відносин країн альянсу з Україною напередодні саміту НАТО.
Думка, репрезентована канадським дипломатом, характерна для посольств багатьох західних країн. І до неї слід прислухатися, якщо Україна справді хоче реалізувати свої честолюбні плани й приєднатися восени до плану дій щодо членства в НАТО. Адже рішення про прийом нових членів ухвалюють не в Брюсселі, а в столицях країн — членів альянсу. У протилежному випадку надії Києва приєднатися до ПДЧ після президентських виборів не збудуться.