UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зламаний компроміс

Чому проблема абортів знову вивела поляків на вулиці

Автор: Олександр Шевченко

Сотні людей вийшли на вулиці найбільших міст із прапорами та гучними гаслами. Їх супроводжують   десятки спецпризначенців, що, в повному обмундируванні і з закритими обличчями, охороняють ту чи іншу будівлю. Уже бували випадки застосування сльозогінного газу поліцією проти протестувальників.

Це не початок репортажу про протести в Білорусі. Це те, що останніми днями відбувається в містах Польщі. Причина протестів – рішення  Конституційного суду, який  визнав проведення абортів за медичними показаннями такими, що суперечать Конституції Польщі.

Тема абортів далеко не нова в польській політиці.  З 1993 року в країні діяв так званий   аборційний компроміс    між правими силами, що виступали за повну заборону абортів, і лівими, які обстоювали їх повну легалізацію. Компроміс полягав у тому, що було заборонено аборти за бажанням, натомість легально проводилися аборти за медичними показаннями і у випадках зґвалтувань та інцесту. Показово, що коли в 1997 році  легалізували   аборти з соціальних причин, то за рік їх  було проведено   в кілька разів більше, ніж   абортів за медичними показаннями і у випадках зґвалтувань та інцесту, разом узятих. Тоді Конституційний суд швидко визнав аборти з соціальних причин неконституційними, і компроміс повернули.

Спроби порушити компроміс  (тоді у бік  повної заборони абортів) траплялися   в часи президентства Леха Качинського, але покійний польський президент і брат-близнюк нинішнього лідера  ПіС  був рішуче  налаштований на його збереження. Знову ця тема виникла у 2016 році, вже в часи президентства Анджея Дуди та уряду «Права і справедливості». Тоді Сейм розглядав проєкт повної заборони абортів, що викликало багатотисячні протести в польських містах. Сейм відправив проєкт на доопрацювання.

Однак зараз рішення у справі абортів прийняв не Сейм, а, як і в 1997 році, – Конституційний суд. Тільки якщо тоді Суд зберіг «аборційний компроміс», то тепер, навпаки, порушив його. У 2017 році група депутатів Сейму подала  до Конституційного суду запит про конституційність проведення легальних абортів за медичними показаннями. Після торішніх  парламентських виборів запит потребував оновлення, що й  було зроблено:   119 депутатів із партій  ПіС, «Конфедерація» та «Кукіз'15» повторили цей запит наприкінці 2019 року. Зрештою, 22 жовтня  Конституційний суд виніс рішення:   проведення абортів за медичними показаннями не відповідає статті 38 Конституції Польщі, в якій сказано: «Республіка Польща забезпечує кожній людині право на охорону життя». Водночас  рішення Суду не забороняє аборти в Польщі   повною мірою. У жінок залишається право на легальний аборт у випадку зґвалтування або інцесту. Однак це рішення породжує  низку інших проблем:  не вироблено механізмів, які б дозволяли  доступно і безпечно народжувати жінкам, чия вагітність проходить  важко й загрожує  здоров'ю жінки чи дитини. Є питання щодо кількості та якості притулків і медичних установ для дітей із різноманітними відхиленнями. Це несподіване рішення Конституційного суду з'явилося на абсолютно непідготовленому ґрунті, що  напевно створить проблеми для багатьох поляків, особливо з незаможних  сімей.

Уже ввечері 22 жовтня під будинком Ярослава Качинського у Варшаві розпочалася багатолюдна маніфестація, яка переросла в нічні сутички з поліцією. Правоохоронці використали  проти протестувальників сльозогінний газ, і фото жінок із почервонілими очима швидко з'явилися в низці  європейських ЗМІ, завдаючи чергового удару по й так не найкращому іміджу Польщі на міжнародній арені.

Протести тривали  й у вихідні, – в суботу люди вийшли на вулиці вже,  крім Варшави, в багатьох інших великих польських містах, зокрема у Гданську, Кракові, Познані та інших. У неділю протест продовжився в трохи  інакшій формі. Водії, за прикладом Білорусі, влаштовували «дорожній протест», сигналячи впродовж тривалого часу на вулицях міст. Крім того, перед недільними месами біля костелів з’явилися  провокативні листівки. Подекуди стіни церков були розписані гаслами протестувальників. Траплялися    випадки вторгнення протестувальників усередину костелів під час служіння. Зокрема, так зірвали месу   в Познані. 

Схоже, нинішній протест цілком має потенціал перерости у  тривале протистояння всередині польського суспільства. Легкого виходу й компромісу тепер досягти майже неможливо, адже рішення  Конституційного суду —  остаточне й мусить  бути реалізоване.

Деякі опозиційні політики швидко виробили вимоги до влади. Лідер Польської селянської партії Владислав Косиняк-Камиш запропонував три кроки виходу з ситуації: затримання публікації рішення Суду в урядовому журналі (саме після цієї публікації рішення набирає чинності), проведення референдуму щодо абортів у перший рік після пандемії, зміну Конституції згідно з результатами референдуму. Ідею   референдуму підтримав депутат Сейму від лівих Мачей Ґдула, але підкреслив: питання має ставитися не про відновлення  аборційного компромісу, а про легалізацію абортів за бажанням до 12 тижня вагітності.

Якщо справа  таки дійде до референдуму, основною проблемою може стати формулювання запитання. 53% поляків вважають, що жінка має право переривати вагітність до 12 тижня. При цьому  в іншому опитуванні 2019 року, де питання ставилося про необхідність зміни державної політики щодо абортів, 49,9% поляків висловилися за збереження  аборційного компромісу  і лише 28,7% — за лібералізацію законодавства щодо абортів. Тому фактичний результат референдуму багато в чому залежатиме від того, як буде поставлене запитання. Крім того, на практиці референдум означатиме ще кілька місяців дуже гострих дебатів і  протистояння в польському суспільстві.

На відміну від попередніх відчутних криз у польській політиці (пов’язаних,  зокрема,  з прийняттям поправок до закону про інститут національної пам'яті два роки тому  та забороною розведення хутрових звірів минулого місяця), цього разу президент Дуда не зайняв позицію арбітра  над конфліктом, а чітко став на бік Конституційного суду. «Я вважаю і завжди вважав, що кожна дитина має право на життя. Я багато разів про це говорив і ніколи цього не приховував:   аборти з так званих євгенічних приводів не повинні бути дозволені в Польщі». 

Увечері 25 жовтня з'явилася заява партнерів  ПіС  по коаліції — партії «Порозуміння» Ярослава Ґовіна. Вони запропонували внести зміни до законодавства щодо абортів, а саме:

1.      Прописаний законодавчо захист дітей із синдромом Дауна, та водночас  — впровадження права на аборт у вкрай тяжких випадках, таких як невиліковні летальні вади дитини, які не залишають шансів на її виживання;

2.      Підвищення соціальних виплат для опікунів неповносправних дітей до середнього рівня місячної зарплати;

3.      Створення спеціального фонду для будівництва і утримання інтернатів для неповносправних дітей, а також для підтримки їхніх опікунів.

Варто зазначити, що  «Порозуміння» не вперше  пропонує компромісні варіанти під час політичних криз у Польщі. Кілька разів Ґовін через це був навіть близький до    виходу з  коаліції, що могло б призвести до затяжної політичної кризи чи навіть позачергових парламентських виборів. Однак цього разу градус напруження в суспільстві дозволяє припускати, що запропонований Ґовіном варіант, який  хоча б  певною мірою  повертає зламаний компроміс, керівництво   ПіС  цілком може  прийняти.  

Адже саме порушення  аборційного компромісу  видається в цій ситуації найбільшою проблемою, яка може мати далекосяжні негативні наслідки. Бо  коли рано чи пізно до влади прийдуть ліберали, вони не матимуть підстав  повертатися до компромісу після його порушення, а цілком зможуть знехтувати думкою тої частини суспільства, котра виступає проти легалізації абортів, як тепер   ПіС  знехтувала думкою прибічників  легалізації абортів. А це означатиме лише продовження емоційних дискусій і протистояння у польському суспільстві навколо цієї теми.