COVID-19 пригальмував зовнішньополітичну активність держав. І вніс свої корективи у плани Києва та Будапешта з урегулювання конфлікту в україно-угорських відносинах.
Протистояння, розпочате через сьому статтю українського закону "Про освіту", впливає не тільки на двосторонню сферу. Воно досить серйозно позначається на співпраці нашої країни з альянсом: Угорщина продовжує блокувати засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) на високих рівнях. Адже, як запевняє глава угорського МЗС Петер Сіярто, для Будапешта етнічні угорці в Закарпатті важливіші за будь-яке геополітичне питання.
Ще місяць тому, під час візиту до нашої країни Сіярто, українські й угорські дипломати домовилися, що в березні в Будапешті відбудеться засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва. Цей захід, що не проводився вже сім років, мав передувати особистій зустрічі угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана та президента Володимира Зеленського, адже переговори тет-а-тет лідерів держав дають набагато більші й кращі можливості для обговорення складних питань і пошуку компромісу.
Однак через пандемію коронавірусу та вжиті урядами двох країн захисні заходи українська делегація так і не вирушила до угорської столиці. Натомість відбулися переговори міністрів закордонних справ у режимі відеоконференції. Такий формат, як із жалем зазначив угорський міністр, "дає обмежені можливості для обговорення складних і чутливих питань".
Зважаючи на ситуацію з пандемією, не дивно, що тема коронавірусу домінувала у відеопереговорах. Як випливає з повідомлення українського МЗС, міністри домовилися про негайне підписання угоди про співпрацю двох країн у сфері охорони здоров'я, яка дозволить спільно боротися з COVID-19. Крім того, Сіярто також запевнив українського колегу, що впродовж дії обмежувальних заходів українських громадян не штрафуватимуть за прострочені візи, оскільки угорський уряд продовжив їх термін.
Коментуючи підсумки переговорів на своїй сторінці у Facebook, угорський міністр також підтвердив роботу "гуманітарного коридору". За словами Сіярто, його існування для українських громадян, що повертаються додому, можливе доти, доки українці будуть чітко дотримуватися вказаного маршруту, зупинятися в певних місцях, а також доки прикордонні органи України працюватимуть зі швидкістю, яка дозволить запобігати виникненню заторів на території Угорщини.
Нагадаємо, що з 12 березня в Угорщині на невизначений термін впроваджено надзвичайний стан, - вживаються профілактичні та обмежувальні заходи з недопущення подальшого поширення коронавірусу.
Серед інших тем, які обговорювалися главами зовнішньополітичних відомств, - продовження на рік кредиту на суму 50 млн євро від Угорщини на розвиток інфраструктури у прикордонних регіонах: його термін дії спливав 2 червня. Міністри говорили про реконструкцію мосту через Тису в Загоні, скоординоване будівництво автобану до кордону з угорського та українського боків, відкриття нового пункту пропуску Велика Паладь-Нодьгодош. Обговорювалася й перспектива участі Угорщини у спільних із Україною проєктах транспортування водню в ЄС.
Нарешті, знову було підтверджено готовність приїзду угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана до України. Втім, про конкретну дату візиту нині не йдеться.
Хоча тему національних меншин і освітніх законів, що опинилася в тіні пандемії, під час відеопереговорів докладно не обговорювали, вона - серед пріоритетів. Будапешт незмінно наполягає на "відновленні прав етнічних угорців на використання рідної мови" та на можливостях навчатися угорською мовою в Закарпатті, які існували до 2017 року. Коментуючи підсумки переговорів, Сіярто написав, що Угорщина не припинить блокування засідань КУН доти, доки не будуть знайдені способи вирішення цих питань.
Результати переговорів не стали несподіванкою. У Києві цього разу й не розраховували на досягнення якогось компромісу: ні угорці, ні українці не готували нових ідей, які б щось змінили. Як для української сторони, так і для угорської важливий був сам факт розмови, демонстрація руху вперед. І відеоконференція продемонструвала: попри наявність розбіжностей, Київ і Будапешт, хай і зі скрипом, але здатні вирішувати проблемні питання.
Утім, ці питання стосуються або спільних зусиль у боротьбі з пандемією, або дальшого розвитку транскордонного співробітництва в реалізації інфраструктурних проєктів. А є ж іще й інші проблеми двосторонніх відносин. Наприклад, такі як видача угорських паспортів жителям Закарпаття, фінансова діяльність угорського фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде", використання угорських державних символів в українській публічній сфері тощо.
Вирішення цих питань пов'язане з тим, як буде вирішено проблему, котра виникла навколо українських освітніх законів та інтеграції закарпатських угорців в українське суспільство. При цьому співрозмовники DT.UA впевнені: зрештою, компромісне рішення щодо освітніх законів буде знайдене. Адже Будапешт попри те, що часто публічно робить жорсткі заяви, все-таки демонструє готовність пом'якшити позицію.
А доти, доки українська й угорська сторони не знайдуть компромісу, вони гратимуть звичні ролі. Будапешт, який, за словами поінформованих співрозмовників DT.UA, вже не розраховує на скасування освітніх законів, і далі використовуватиме своє право вето для блокування засідань КУН, прагнучи в тій чи іншій формі зберегти права закарпатських угорців, якими вони користувалися до осені 2017 року.
Нагадаємо, що під час візиту до Києва Сіярто озвучив дві пропозиції щодо врегулювання конфлікту: по-перше, прирівняти угорську мову до мови корінного народу і, по-друге, збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет "Українська мова". Нагадаємо, що українська сторона тоді відкинула ці ідеї Будапешту. Цієї самої позиції Київ дотримується й тепер.
Угорська сторона, крім того, не втрачає надію в рамках адміністративної реформи створити район, більшість у якому становитимуть угорці. Про що Сіярто знову говорив під час відеопереговорів.
Своєю чергою, Київ суворо дотримуватиметься своєї позиції, не маючи наміру скасовувати прийняті освітні закони. Тим більше що в законі "Про повну загальну середню освіту", з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії, виписано збалансовану систему, при якій поступово збільшується відсоток предметів, що викладаються українською, а які предмети вивчати державною мовою, вирішуватимуть школи.
Рано чи пізно пандемія відступить, а Київ і Будапешт знайдуть компроміс. Але, доки проблему не вирішено, є загроза, що угорці використовуватимуть конфлікт у своїх внутрішньополітичних цілях.
Усі статті Володимира Кравченко читайте тут.