Одного спекотного дня в липні минулого року тихе університетське містечко Лексінгтон у штаті Вірджинія (де я працюю й живу частину року) наводнили кілька сотень білих бородатих чоловіків у камуфляжі зі зброєю — переважно з мисливськими гвинтівками, але дехто був з автоматом.
Майже всі ці люди приїхали на пікапах, на яких майоріли прапори південної Конфедерації — тієї самої, що відстоювала рабство у війні між Північчю та Півднем (1861–1865). Багато хлопців були в червоних бейсболках із гаслом Дональда Трампа, але, попри пандемію, жоден не носив маски.
Всі вони щільно товпилися на вузьких тротуарах навколо старовинного міського цвинтаря, на якому похований генерал громадянської війни Стоунволл Джексон — їхній герой.
У наше місто цих хлопців привело брехливе й розраховане на підігрів пристрастей повідомлення у Facebook про те, що якесь ліве угруповання нібито планує зносити пам'ятник Джексону, встановлений на його могилі. Приїхали вони, судячи з номерів машин, із різних неблизьких Південних штатів — від Північної Кароліни до Джорджії — й налаштовані були агресивно: «Ми тут для захисту порядку. Зараз усе спокійно, бо ми озброєні», — пояснив мені один із бороданів. Від мого зауваження про маски відмахнувся: «Вірус — це обман, підстава для дурнів».
Увесь день цей натовп мордувався біля цвинтаря, напружуючи жителів міста, які не ідеалізують борців за рабство і носять маски від вірусу. Лише пізно ввечері, коли озброєні люди, сильно напідпитку, вже почали роз'їжджатися, жителі Лексінгтона зітхнули з полегшенням.
На один день дві непримиренні групи американців опинилися в невеликому просторі, але взаєморозумінню це не сприяло. Річ у тому, що демократично налаштовані жителі міста (на всіх виборах наше місто дружно голосує за Демократичну партію) і озброєні «трампісти» не тільки різняться ідеологією, а й живуть у різних інформаційних реаліях.
На сьогодні основні інформаційні поля, що розділяють населення країни на два табори, — це коронавірус і президентські вибори. Хоча у США вже понад 340 тисяч людей померли від коронавірусу, чималий відсоток прибічників Трампа, черпаючи дезінформацію з соцмереж та ультраправих сайтів, не вірить у небезпеку вірусу.
Згідно з останніми опитуваннями Pew Research Center, тільки 43% прибічників республіканців вважають, що COVID-19 становить собою серйозну загрозу здоров'ю. І лише 16% демократів сумніваються в небезпеці вірусу.
Крім того, багато цих людей вірять у всілякі теорії змови, що поширилися в соціальних мережах не гірше від самого вірусу. Ось декотрі з цих теорій: COVID-19 створений навмисне; він убив набагато менше людей, ніж повідомлялося; вірус — це обман, і насправді його немає; цей обман — наслідок того, що світом управляє таємна кліка, якій вигідні пандемія та паніка. Ніяка статистика, ніякі виступи вчених і лікарів не можуть переконати у протилежному споживачів цих брехливих версій.
Те ж саме відбувається і з темою виборів. Згідно з опитуванням NPR/Ipsos, проведеним у двадцятих числах грудня, менше половини республіканців повідомили, що вони згодні з результатами виборів, а дві третини опитаних заявили, що фальсифікація результатів голосування допомогла Байдену перемогти на виборах.
Цих людей не збентежило, що численні суди, працівники виборчих комісій та Міністерство юстиції не виявили жодних доказів шахрайства, яке б могло змінити результати виборів. Навпаки, тільки 11% демократів вважають, що фальсифікація результатів голосування могла допомогти Байдену виграти вибори, а 93% згодні з їх результатом.
Одна з найтривожніших частин опитування NPR/Ipsos стосується QAnon, крайньої правої і гротескної теорії змови, що стверджує: кліка лібералів-педофілів, які поклоняються сатані, керує всесвітньою мережею торгівлі дітьми з метою сексуальної експлуатації і замишляє змову проти Дональда Трампа, який із цією клікою бореться. QAnon також запевняє, що Трамп планує день розплати, відомий як «Буря», коли заарештують тисячі членів кліки.
Коли під час опитування NPR/Ipsos у респондентів запитували, чи вірять вони QAnon, 17% відповіли, що це правда, і 37% сказали, що не знають. Тобто майже половина населення США, заплутавшись у лабіринтах дезінформації, припускає, що ця фантастична маячня може бути реальністю.
Сюжети фантасмагоричних змов, брехня про реальний стан речей у тяжкі для країни часи, брехливі відомості про вибори — все це, вважали раніше американці, буває при авторитарних режимах, а при демократичному правлінні такого бути не може. Адже повага до фактів лежить в основі демократії. Без базових фактів діалог неможливий. А демократія базується на діалозі різних груп суспільства і досягненні між групами компромісу. Без фактів не може бути й верховенства закону — основного принципу демократії. Крім того, логіка демократичного правління передбачає, що люди, обираючи уряд, роблять раціональний вибір, який базується на реальних даних, а не на брехні й фантазіях. Але якщо одні люди дотримуються фактів, а інші — міфів, країна стає некерованою.
Теорії змови й усілякі фальшивки ходили й раніше, але донедавна вони були поживою маргіналів. Як же так сталося що Америку затопила хвиля дезінформації? Багато хто звинувачує іноземний вплив, а саме — режим Путіна. У звіті спеціального прокурора Міністерства юстиції Роберта Мюллера, який розслідував зв'язок передвиборної кампанії Трампа з Росією, йдеться про «широкомасштабні й системні» дії Росії з поширення дезінформації з допомогою соціальних мереж. Російська «фабрика тролів» не тільки купувала політичну рекламу у поміч Трампу. Її співробітники, видаючи себе за американців, писали власні пости й меми, роздмухуючи з допомогою дезінформації конфлікти, які вже тліли в суспільстві. Facebook стверджує, що російське Агентство інтернет-досліджень могло охопити до 126 млн користувачів, а Twitter оголосив, що близько 1,4 млн людей, можливо, контактували з акаунтами російських тролів.
Звіт Мюллера 2019 року не підтвердив підозри, що кампанія Трампа координувала свою роботу з Росією. Але він показав: російська тактика сподобалася Трампу та його команді. Наприклад, один із синів Трампа і старша радниця президента Келліенн Конвей неодноразово ретвітнули брехню російських тролів, хоча, можливо, вони робили це, не знаючи, хто джерело. У справі дезінформації Трамп повністю перебрав російські принципи, підсумовані недавно соціальними психологами Крістофером Полом і Міріам Метьюз (The Russian Firehose of Falsehood Propaganda Model). Російська дезінформація, згідно з цими дослідниками, рине потоком із різних точок; вона побудована на численних повторах; зв'язку з реальністю може взагалі не бути; послідовність версій тієї чи іншої події не важлива. Такий метод, кажуть психологи, дійовий. Багатократно повторена брехня, особливо якщо вона пов'язана з емоціями, перетворюється в умах людей на правду. Люди охоче вірять будь-яким небилицям, якщо вони збігаються з їхнім баченням світу. При цьому суперечності можуть сприйматися як багатство доказів.
Дезінформація згубна, і це особливо унаочнилося під час пандемії.
З початку появи COVID-19 президент і його прибічники повідомляли, що вірус цей не страшніший за звичайний грип, що з теплою погодою вірус зникне, що пандемія під контролем, що вона позаду, що у США один із найнижчих показників смертності у світі. Жителька Каліфорнії, виступивши на конвенції демократів, публічно обвинуватила Трампа у смерті свого батька. «Мій батько вірив у Дональда Трампа, він слухався його, й він помер від COVID-19», — написала вона. «Батько сказав мені: «Крістін, чому губернатор і президент говорили, що небезпеки немає, коли це не так?». Але небезпека була. І мій батько поплатився життям».
Від часу листопадових виборів Трамп написав близько 800 твітів — понад дві третини становили безпідставні заяви про шахрайство на виборах. Зміст твітів підхоплювали сайти його прибічників та ультраконсервативні ЗМІ.
У дусі російської дезінформації, Трамп і його команда не переймалися послідовністю аргументів. То Трамп звинувачував програмне забезпечення машин для підрахунку голосів, яке, за його словами, зробило так, щоб «десятки тисяч голосів передати Байдену»; то запевняв, що у Джорджії бюлетені з голосами за нього були заховані у валізу під столом; то штаб Трампа стверджував, що на виборах у голосуванні було використано дані покійників. Усі ці твердження відхилили суди через відсутність фактів та доказів. Утім, зайшлася одна людина в Пенсільванії, котра використала ім'я покійного родича, та ось халепа — сфальсифікований голос був відданий за Трампа.
Нікого вже не дивує, що на Новий рік Трамп ретвітнув восьмихвилинне відео, яке стверджує, буцім Комуністична партія Китаю таємно пробралася в Америку через Голлівуд і газети й купила Джо Байдена. До твіту Трамп приписав: «6 січня. Побачимося у Вашингтоні». І через кілька днів додав: «Великий протест у Вашингтоні 6 січня. Будьте там, там буде спекотно!» Трамп, очевидно, закликає своїх прибічників, таких, як і ті, хто приїжджав у моє містечко, взяти участь у масовій демонстрації у Вашингтоні і, якщо буде треба, пустити в хід зброю в день, коли Конгрес затверджуватиме результати виборів.
Із дезінформацією боротися важко, але робити це потрібно в кожній країні, яка прагне зберегти демократію. Багато хто чекає на створення технології, котра блокуватиме фейки в соцмережах. Уже зараз більшість твітів і постів президента США публікуються на Twitter і Facebook із попередженням про дезінформацію, що міститься в них. Це перший крок. Крім того, важливо зміцнювати роботу традиційних ЗМІ, яким треба чітко розмежовувати аналітику й новини. (Часто ці жанри важко розділити, особливо в передачах на ТБ.) Такий підхід посилить довіру до професійних журналістів, які хочуть об'єктивності.
Уроки інформаційної грамотності в школах могли б допомогти наступному поколінню відрізняти факти від вигадок. І, звісно, треба починати з себе: ми не повинні пересилати чужі твіти й пости, якщо не знаємо їх джерела й не впевнені на всі сто, що не поширюємо брехню.
Більше статей Анни Бродські-Кроткіної читайте за посиланням.