UA / RU
Підтримати ZN.ua

Уранці — крісло, увечері — протести

Православний російський комуніст спричинив політичну кризу в Грузії.

Автор: Олексій Коваль

Візит російської парламентської делегації до Грузії закінчився найсерйознішою кризою у відносинах Тбілісі й Москви з серпня 2008 року - моменту, коли відбулося російське збройне вторгнення на грузинську землю.

19 червня в Тбілісі в Палаці державних церемоній відкрилася сесія 26-ї Генеральної асамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я (МАП).

У рамках заходу Грузію відвідали близько ста учасників делегацій з 25 країн. Україна також є учасником організації, створеної з ініціятиви парламенту Греції 1993 року. На 26-й Генеральній асамблеї головував російський депутат від компартії Сєрґєй Ґаврілов. Він також є головою комітету Держдуми РФ з питань розвитку громадянського суспільства, громадських та релігійних об'єднань, а з 2018 року його обрано головою МАП. Грузинські активісти й опозиція наполягали на тому, щоб не допустити цього візиту, тим більше що Ґаврілов не вперше відвідує Грузію, і його вояжі вже закінчувалися провокаціями. Достатньо сказати, що він відкрито визнає незалежність Абхазії та Південної Осетії. А в лютому нинішнього року заявляв у Думі про необхідність "визнати республіки Донбасу" і запровадити для "російських співвітчизників в Україні" спрощену процедуру прийняття російського громадянства.

20 червня під час засідання МАП уже в залі пленарних засідань грузинського парламенту Ґаврілов зайняв крісло спікера законодавчого органу і виступав звідти з ідеями "гуманітарного співробітництва на основі православних і традиційних цінностей". Однак факт "окупації крісла спікера представником країни-окупанта" відразу завважили грузинські ЗМІ, і це обурило представників громадськости і депутатів грузинської опозиції від партій "Європейська Грузія" і "Єдиний національний рух". Вони зірвали проведення засідання в стінах парламенту і змусили російську делегацію ретируватися в готель Radisson.

Georgian Service / RFE/RL

Українська делегація, як також брала участь у роботі МАП, демонстративно покинула залу засідань під час виступу Ґаврілова. Посол України в Грузії Ігор Долгов зробив це на знак протесту проти агресії РФ. Так само вчинив і керівник української делегації народний депутат і релігієзнавець Віктор Єленський. Пізніше він заявив грузинським ЗМІ, що осуджує окупацію Росією православних країн - Грузії, Молдови й України, і що "дії Росії ставлять хрест на всеправославній солідарності". "Уроки, винесені нашими країнами, говорять нам, що агресора не можна задобрити. Його можна тільки зупинити", - заявив Єленський.

Російські депутати поводилися щодо Єленського агресивно, а Ґаврілов особисто погрожував виключити українського нардепа з асамблеї МАП.

Українське МЗС також зробило заяву: "Вважаємо за потрібне всюди давати відсіч будь-яким проявам гібридної війни Росії проти України, Грузії, інших країн".

До слова, у Тбілісі на засіданні МАП було помічено депутата Вадима Новинського і єпископа Баришівського УПЦ МП Віктора Коцабу, якого на заході відрекомендували як представника РПЦ. Останній на різних міжнародних майданчиках розповідає про гоніння на православних в Україні. Новинського і Коцабу запросили як гостей, і вони не виступали.

Пізніше цього ж дня Ґаврілов та інші представники РФ покинули Тбілісі, щоправда, при евакуації з готелю під прикриттям грузинської поліції російського депутата закидали яйцями й облили водою.

Після цих подій увечері 20 червня в центрі грузинської столиці почалися масові протести під антиросійськими гаслами, в яких брали участь і представники опозиції. Під парламентом грузини співали всім відому "кричалку" українських футбольних фанатів про Владіміра Путіна.

Протестувальники, кількість яких становила близько 10 тисяч, зажадали відставки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе, котрий запросив до Грузії Сєрґєя Ґаврілова, а також очільників МВС і Служби безпеки країни Георгія Гахарії та Вахтанга Гомелаурі, які не завадили візиту російської делегації.

Увечері того ж дня в будівлі грузинського парламенту відбулося силове протистояння. Влада запропонувала переговори з представниками опозиції, але коли ті підійшли до парламенту, поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі. За версією "правоохоронців", протестувальники нападали на поліцейських і намагалися штурмувати парламент. При цьому правоохоронці не попередили про застосування спецзасобів завчасно, як того вимагає грузинський закон.

Mzia Saganelidze / RFE/RL

У результаті зіткнень у ніч на 21 червня постраждали 250 осіб, при цьому у двох демонстрантів кулями вибито очі. Постраждали 80 поліцейських і понад 30 журналістів. На момент написання цього матеріялу в тбіліських клініках перебувають
28 людей. Серед пацієнтів двоє поліцейських і троє журналістів. У міністерстві охорони здоров'я Грузії стан двох потерпілих оцінюють як стабільно важкий. Також під час протестів понад 300 людей були затримані поліцією.

Уже наступного ранку, у п'ятницю 21 червня, протестувальники доповнили свою вимогу звільнити всіх затриманих ще й вимогою відставки парламенту і провести дострокові вибори зі зміною виборчого законодавства на пропорційну систему. Чергові вибори грузинського парламенту за планом мають відбутися наступного року.

Спікер грузинського парламенту Кобахідзе, а також президентка країни Саломе Зурабішвілі на момент описуваних подій перебували з офіційними візитами за кордоном - в Азербайджані й Білорусі відповідно. Президентка Грузії відразу заявила, що розкол у грузинському суспільстві вигідний Росії. "Росія - наш ворог і окупант, - написала Зурабішвілі на своїй сторінці у Фейсбуку. - Керована нею п'ята колона може виявитися нині більш небезпечною, ніж відкрита агресія …розкол країни й суспільства і внутрішнє протистояння нікому не йдуть на руку, крім Росії". Щодо інциденту з Ґавріловим президентка визнала помилку представників влади і зауважила: "Використання релігії для досягнення політичних цілей є звичною практикою для Росії! І якщо це так, чому й ми граємо в цю політичну гру?"

Водночас, як відомо, грузинська опозиція звинувачує владу країни якщо не в проросійському курсі, то принаймні в нещирості політики євроінтеграції Грузії. Як заявив в інтерв'ю газеті "КоммерсантЪ" лідер партії "Єдиний національний рух" ексочільник МЗС Грузії Григол Вашадзе, ситуація з Ґавріловим - "яскравий приклад недієздатного уряду, який не може розрахувати наслідки своїх кроків". Опозиція заздалегідь попереджала владу, що не слід впускати Ґаврілова в країну. Однак тепер, мабуть, опозиціонери готові скористатися ситуацією повною мірою і очолити народний протест проти представників правлячої партії.

У відповідь на вимоги протестувальників про свою відставку оголосив спікер грузинського законодавчого органу Іраклій Кобахідзе, також про складання депутатського мандата повідомив парламентарій від правлячої партії "Грузинська мрія" Захарія Куцнашвілі, який організував засідання МАП у Тбілісі.

Лідер "Грузинської мрії" експрем'єр Бідзина Іванішвілі, якого опозиція називає фактичним правителем країни, поширив заяву, в якій сказано, що "неприпустимо, щоб у парламенті Грузії представник країни-окупанта керував якимось форумом". За його словами, росіянин Ґаврілов опинився в кріслі спікера через "помилку протоколу, політичного значення якої, на жаль, організатори не врахували". Він закликав розібратися в причинах інциденту. Схожу заяву зробив і прем'єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе.

Тим часом православний комуніст Ґаврілов минулими вихідними виявився топперсоною всіх ключових російських ЗМІ, розповідаючи про те, що грузини самі посадили його в крісло спікера, і назвав це "звичною практикою для МАП". Він також розповідав про "екстремістів з партії Саакашвілі" (маються на увазі опозиційні депутати грузинського парламенту), які погрожували йому, і про "американських кураторів", які нацьковували на нього грузинських журналістів.

Уже наступного дня ця антигрузинська істерика в Москві вилилася в указ президента РФ Владіміра Путіна, котрий оголосив про припинення авіясполучення з Грузією з 8 липня 2019 року. Причому формальним приводом для цього рішення, за словами прес-секретаря Путіна Дмітрія Пєскова, є проблеми з безпекою для російських туристів.

Нині в Грузії перебувають п'ять-сім тисяч організованих туристів з РФ, а кількість тих, хто поїхав туди самостійно, мабуть, більша вдвічі-втричі. Російська влада наказала їм "евакуюватися" з Грузії. Однак, за повідомленнями з Тбілісі, російські громадяни не поспішають залишати Грузію. І грузинська влада, і представники опозиції запевняють, що російським туристам нічого не загрожує, і фактів агресії проти них не зафіксовано.

Niko Nergadze / RFE/RL

Водночас грузинська громадськість по-своєму відреагувала на недружні кроки з боку Кремля. Грузинська мережа кінотеатрів вирішила припинити показувати фільми російською мовою, а в кав'ярнях і барах у низці курортних міст Грузії з відвідувачів, що не визнають окупації Росією частини Грузії, почали брати додатковий 20-відсотковий збір. Саме такий відсоток грузинської території займають Абхазія і Південна Осетія, відкраяні агресором.

Поки що неясно, чим завершаться події в Тбілісі, але один висновок уже очевидний - нинішня грузинська влада, яка вже кілька років намагається шукати примирення з Росією, у відповідь отримує лише принизливі провокації з боку Кремля. Користуючись миролюбністю офіційного Тбілісі, Росія лише нарощує свою гібридну присутність і вплив у Грузії. І якщо політики виявляються такими наївними, дурними чи просто корисливими, що не помічають цього й не реагують адекватно, то принаймні зріле громадянське суспільство, яке склалося в умовах агресії і війни, може й повинне стати гарантом збереження незалежности країни.