UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ультиматуми для Сербії та Косова: терпець Заходу урвався

Схоже, Белград і Приштина нарешті почнуть домовлятися

Автор: Володимир Цибульник

Представники так званої «квінти» (Італія, Німеччина, Франція, США, ЄС) почали черговий «наступ» на Косово і Сербію. Вони провели переговори з сербським президентом Александаром Вучичем і прем’єр-міністром Республіки Косово Альбіном Курті та вручили черговий варіант німецько-французького плану врегулювання відносин між країнами. Все це, за словами Вучича, скидалося на ультиматум: або ви приймаєте план, або будете покарані. Переговори видалися дуже складними, що визнав сербський президент, а косовський прем’єр утримався цього разу від різких висловлювань.

Читайте також: Місія НАТО розібрала останні барикади на півночі Косова

У медіа від жовтня минулого року «ходять» декілька схожих варіантів німецько-французького плану. Про це, зокрема, писав і європейський Euractiv.

За словами Мирослава Лайчака (спецпредставника ЄС із переговорів між Косовом та Сербією), вони в цілому повторюють основні положення справжнього варіанту, що дозволяє зрозуміти основні зобов’язання сторін, а саме:

І жодного слова стосовно взаємного визнання. Тобто документ базується на принципі існування двох Німеччин, про що ZN.UA вже розповідало,— «співіснуємо, але не визнаємо».

Читайте також: Загострення між Сербією та Косовом: шостий крок Вучича до війни

Угода містить два принципово важливих зобов’язання кожної з країн, які завжди викликали найгостріші дискусії в переговорах.

Перше — Сербія не заважатиме набуттю членства Косовом у міжнародних організаціях, у тому числі в ООН. Цей пункт трохи формальний, адже Белграду важко заважати членству Приштини в різноманітних організаціях, де рішення зазвичай схвалюється більшістю. А в ООН набуття членства залежить від Ради Безпеки, яка дає рекомендації Генеральній асамблеї прийняти нового члена. Важко повірити, що постійні члени РБ Росія та Китай не застосують право вето щодо Косова.

Друге — має бути створена Асоціація сербських општин (АСО) на півночі Косова, що передбачено Брюссельською угодою від 2013 року, однією з 33, підписаних за час переговорів. У ній визначено 23 принципи створення АСО, зокрема сербське представництво в органах влади Косова, фінансування з Белграда, створення «своїх» органів влади, шкіл, поліції тощо. Фактично, йдеться про створення сербської автономії в Республіці Косово, трохи схожої на сепаратистські «Республіка Сербська Країна» в Хорватії, «Д/ЛНР» в Україні та ентитет Республіка Сербська в БіГ, існування яких закінчувалося війною або сепаратистськими проявами. Що не потрібно косовській владі.

Засмучені керівники Косова і Сербії побачили, що почався новий формат переговорів. ЄС і США, які зіштовхнулися з російським викликом безпеці світу й зосередилися на допомозі Україні, не мають більше ані часу, ані бажання вести тривалі та неконструктивні переговори з «героями» Західних Балкан, тому перейшли до жорсткого формату з жорсткими умовами, на які може бути тільки одна відповідь — «так» або «ні».

Читайте також: Миротворці під керівництвом НАТО у Косові відхилили вимогу Сербії дозволити її силам повернутися у край

Саме про це казав на прес-конференції за підсумками переговорів з «квінтою» Вучич, підкресливши, що вже «другим реченням» на переговорах був ультиматум — якщо Сербія не запроваджує санкцій проти Росії і не погоджується з угодою, то будуть вжиті санкції проти неї: зупинка євроінтеграції та скасування безвізу; припинення інвестицій із наступним їх відкликанням (із ЄС надходить 68% усіх інвестицій, з Росії — приблизно 5%); фінансова й економічна ізоляція (понад 60% товарообігу припадає на ЄС, на Росію7–9%). Сербія цього не витримає, сказав президент.

Курті також отримав свою порцію, оскільки й сьогодні не вважає пріоритетною тему створення АСО в переговорах. Угоди мають бути виконані — лунає у відповідь із Брюсселя. Інакше — як і Сербії, відміна безвізу з ЄС. США також наполягають на обов’язковості створення АСО і схваленні угоди від «п’ятірки», а відмова зашкодить стратегічному партнерству. Спецпредставник США із Балкан Габріель Ескобар розставив крапки над «і»: Курті не згоден, Косово згодне.

Якщо в Курті після переговорів залишився простір для маневрування на політичній сцені Косова, то Вучич опинився у складнішій ситуації. Він чудово розуміє — угода щодо визнання Косова для будь-якого сербського політика означає політичну смерть (на Балканах буває й гірше).

Читайте також: Серби потрапили в пастку "Вагнера"? Чи варто Києву непокоїтись через союз Бєлград – Москва

Побоюючись за своє політичне життя, Вучич зазначив, що змушений погодитися з планом, але остаточно його долю вирішуватимуть державні інституції або народ, як того вимагає конституція Сербії. Такий плавний перехід президента до Основного закону дає підстави припустити: якщо дійде до підписання угоди, то «зрадником», тобто підписантом, буде призначений чинний на той час прем’єр-міністр.

Подальший розвиток подій у регіоні в контексті угоди, можливий, на нашу думку, за такими сценаріями.

Перший, і найгірший із них — відмова Вучича підписувати угоду та його звернення по допомогу і захист до Росії. У відповідь — західні санкції, прощання з євроінтеграцією та візовий режим. Малоймовірно, що «браћо руси» кинуться рятувати Сербію: незрозуміло, чим і як добратися, грошей дедалі менше, та й не до того — Україна заважає. Настає колапс економіки і політична нестабільність, громадянська війна (а ось тут «братішки» допомогти можуть, провокатори вони кваліфіковані). Косово прискорить формування з Албанією федеративної держави, що дратуватиме ЄС та США, проте вони й далі підтримуватимуть Приштину. Але цей сценарій з області поганої фантастики, антиутопія.

Другий сценарій — усі згодні й підписують угоду, починають її імплементувати під контролем ЄС та США, що прискорить євроінтеграцію обох країн. Сербія запровадить антиросійські санкції. Ймовірні вуличні протести, відставка уряду та дострокові вибори. У Косово пройдуть «м’які» протести. Почнеться формування АСО з меншими правами, ніж у РС у БіГ. ЄС дасть безвіз та відкриє шлях до членства в ЄС.

Третій сценарій. Історія свідчить, що сербська армія неодноразово змінювала історію Сербії і навіть світу, спровокувавши Першу світову війну. Президента в цій ситуації публічно підтримав лише міністр оборони Мілош Вучевіч: він заявив про підтримку армією всіх дій Вучича, який останніми роками дає їй величезні гроші. Цікаво, ким міністр оборони бачить Вучича — новим сербським королем, володарем чи маршалом? Так, сьогодні XXI століття, і військового перевороту в Європі не повинно бути. Теоретично. Однак ми також не вірили в агресію Росії… А тут — Балкани!

Нарешті, сценарій останній, типово балканський — polako (повільно). Сторони підпишуть угоду. Але її імплементація обома країнами буде у стилі попередніх 33 угод — polako. Різних відмовок знайдеться багато — вибори в одній із країн-підписантів, вибори у США чи ЄС та щось ще. Москва, Пекін, Анкара аплодуватимуть і почнуть активніше проникати в регіон. Захід намагатиметься не допустити цього, що призведе до дестабілізації всього регіону. Знову витягнуть прапори великих Албанії, Сербії, Хорватії. А згодом усе само якось заспокоїться…

Більше статей Володимира Цибульника читайте за посиланням.