"У тебе там повно поганих хлопців, і ти робиш мало для того, щоб зупинити їх, гадаю, що твої військові налякані. А мої ні, тому я міг би послати свої війська, щоб подбати про них".
Така розмова відбулася між президентом США 3 і його мексиканським колегою Енріке Пенья Ньєто 1 лютого 2017 року. Президент Мексики напередодні завив, що скасує свій візит до Вашингтона для зустрічі з Трампом, оскільки новий президент США ухвалив рішення, які посягають на суверенітет сусідньої країни і порушують права мексиканців у США. З розшифровки розмови, що потрапила в ЗМІ і набула розголосу, незрозуміло - Трамп пропонує допомогу чи погрожує сусідній країні, яка робить недостатньо для того, щоб мексикансько-американський кордон був під контролем. Також неясно, кого Трамп мав на увазі під "поганими хлопцями" (Трамп ужив іспанське слово hombres) - наркоторговців чи нелегальних мігрантів (а може, і тих і тих). Однак те, що це (зазвичай з неправильною іспанською вимовою) вже не вперше злітає з вуст Трампа, вказує на те, що "поганими хлопцями" він вважає вихідців з півдня континенту - мексиканців. Трамп розпочав свою передвиборну кампанію з обвинувачень Мексики в тому, що вона посилає до США "наркоторговців, злочинців і ґвалтівників". Своє президентство він розпочав з підписання указу про негайне будівництво на кордоні з Мексикою стіни проти мігрантів.
Нині приблизно третина з 3 145 км американо-мексиканського кордону захищена парканом різної висоти і ступеня нездоланності. Перші ділянки з'явились у 1993-1994 рр., а за часів Джорджа Буша-молодшого роботи зі зміцнення кордону набули системного характеру. На існуючу стіну вже витрачено понад 7 млрд дол. США. Стіна практично повністю відгородила штат Каліфорнія від Мексики. Тепер Дональд Трамп вирішив завершити справу попереднього республіканського президента США і побудувати загородження там, де їх немає.
Однак і без нових ділянок стіна вже викликала безліч проблем. Екологи, наприклад, заявляють, що вона перешкоджає природній міграції тварин. Але, що набагато гірше, за останні 13 років зафіксовано загибель приблизно 5 тис. людей. Вони, намагаючись подолати стіну або обійти її у важкодоступних пустельних районах, гинули, збившись зі шляху.
За різними оцінками, ідеї Трампа обійдуться американським платникам податків у кругленьку суму. За словами самого Трампа, потрібно 8 млрд дол. США, тоді як експерти оцінюють потреби сумою в ширшому діапазоні - 15-25 млрд дол. Понад 2 млрд дол. йтиме щороку на її обслуговування. Однак Трамп відразу запевнив своїх співгромадян, що за цю стіну заплатять сама Мексика і мексиканські мігранти. Він заявив, що підвищить мита на мексиканські товари до 20%. Таке рішення, за словами прес-секретаря Білого дому Шона Спайсера, дозволить акумулювати до 10 мрлд дол. на рік. Також США можуть збільшити податок на грошові перекази від нелегальних мексиканських мігрантів зі США на батьківщину. За рік сума таких переказів сягає 25 млрд дол.
Ці рішення Трампа та його заяви і стали причиною найсерйознішої кризи у відносинах Вашингтона і Мехіко, змусили мексиканського президента Енріке Пенья Ньєто відмовитися від зустрічі з Трампом. Цікаво, що під час цих переговорів Ньєто саме збирався обговорювати з новим господарем Білого дому питання економічного співробітництва, міграції, інвестицій, але в категоричній формі відкинув будь-які припущення Трампа, що Мексика візьме на себе частку у фінансуванні будівництва стіни на кордоні. Проте Трамп вчинив по-своєму - підписавши указ про стіну, він також написав у Twitter, що раз Мексика не збирається платити, то візит мексиканського президента справді краще скасувати. При цьому він також згадав, що у США в торгівлі з Мексикою дефіцит у 60 млрд дол. - через дію Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA), і це призводить до величезних втрат робочих місць у США - близько 1 млн за останні 10 років. Трамп пообіцяв створити 25 млн нових робочих місць і зробити торговельний баланс Америки додатним. Таким чином, Мексика - одна з основних країн, яка заважає президенту США реалізувати стратегію торговельного протекціонізму.
Трамп поставив під сумнів давні економічні домовленості з Мексикою в рамках NAFTA. Угода діє ще з 1994 року і включає також Канаду. Припускають, що Трамп хотів говорити з Ньєто про перегляд угоди про вільну торгівлю, оскільки вважає її невигідною для США. Але одноособово ухвалити рішення про вихід з NAFTA господар Білого дому не може, оскільки угода схвалена конгресом США. Однак з огляду на те, що Мексика в результаті переговорів з новою адміністрацією США, очевидно, отримає гірші умови в торгівлі зі Сполученими Штатами, ніж має зараз, то, за словами мексиканського міністра економіки Ільдефонсо Гуахардо, вона сама може вийти з угоди зі США і Канадою. Відносини Трампа з Мексикою, що стрімко псуються, ставлять під сумнів конструктивні переговори щодо NAFTA між лідерами країн і стануть сигналом для Канади, з якою у Трампа, найімовірніше, переговори підуть іще важче.
Однак, повертаючись до проблеми стіни на кордоні, зауважимо, що критики цього проекту вказують на його повну безглуздість. Сет Стоддер, колишній помічник міністра з національної безпеки США, який займався питанням кордонів в останні 15 років, заявив, що стіна мала сенс на початку 90-х, коли кордон з боку Мексики перетинали 2 млн нелегалів на рік. Сьогодні таких нелегалів значно менше, оскільки система захисту посилилася, і дедалі менше охочих наражатися на небезпеку, а послуги провідників подорожчали в десятки разів.
Але найголовніше, що Мексика змінилася - і насправді міграційний потік тепер іде в протилежному напрямку. Офіційна статистика свідчить, що з 2009 по 2014 рік до Мексики зі США виїхало людей на 140 тис. більше, ніж охочих переселитися з Мексики на північ. І тепер це - вже стабільний тренд. Мексика стала 11-ю економікою світу, вона - третій за обсягами торгівлі партнер США з оборотом 1,6 млрд дол. на день! За багатьма параметрами мексиканська економіка інтегрована з економікою США, великі американські фірми розмістили в Мексиці свої виробництва, що дозволило істотно знизити витрати, пов'язані з оплатою праці, і знизити собівартість товарів. Американські торговельні мережі пропонують у Мексиці майже ті самі товари, що і в США. За останні 20 років обидві країни (в тому числі і в рамках NAFTA) робили все для того, щоб бар'єрів для легальної торгівлі та поїздок громадян поменшало. Щодня кордон в обох напрямках перетинає 1 млн осіб через КПП, яких обладнано понад 50. Поліпшення економіки і рівня життя в Мексиці і стало основною причиною, з якої потік нелегалів скоротився, і люди не бажають перебиратися на північ - особливо це стало очевидно після економічної кризи 2008-2009 рр.
Основний потік нелегальних мігрантів до США йде з бідних країн - Сальвадору, Гватемали і Гондурасу, і більш як половина - це жінки і діти, які втікають від насильства, бандитизму і злиденного життя. І за американськими законами, і за міжнародними конвенціями Америка повинна приймати цих біженців, якщо справді є загроза для їхнього життя і вони доведуть це.
За словами Стоддера, міграційна криза в США зовсім не така, як про неї розповідає Трамп - мовляв, мексиканці проникають до США, щоб потім, живучи в країні нелегально, відбирати роботу у законослухняних громадян і вчиняти злочини. Усе це не так, - заявляє Стоддер. Мігрантам навіть вигідно, прибувши до США, опинитися в руках прикордонної служби і подати формальну заяву на отримання притулку. Криза американської системи пов'язана з тим, що в судах нині перебуває понад 500 тис. справ про надання легального статусу, які вже розглядаються впродовж п'яти і більше років. США не можуть видворити цих іноземців до рішення суду і не можуть їх заарештувати.
Усього в США 9-11 млн мігрантів живуть нелегально або є членами сімей, де є один або кілька легалізованих мігрантів. Дехто з них іще в роки адміністрації Обами отримав повідомлення про відмову в наданні статусу біженця, а відтак повинен покинути країну. Однак частина з них просто ігнорує це рішення, вони живуть у містах і округах, які вирішили не виконувати федеральних приписів і надають нелегалам дозвіл на проживання. Ця проблема також не має простого рішення.
Спроби Трампа підвищити роль і дати нові повноваження місцевій поліції у боротьбі з нелегалами вже наразилися на заперечення та опір на місцях - поліцейські кажуть, що такі розпорядження тільки погіршать криміногенну ситуацію, загострять стосунки між нелегалами і громадянами США, призведуть до зростання порушень прав людини. Дослідження в 39 містах, де надають нормальні умови життя для мігрантів, які не отримали офіційного статусу, показує зниження рівня злочинності, бо саме ці люди - нещодавно прибувши в США - мають меншу схильність до вчинення злочинів, ніж громадяни, які народились у Штатах. Крім того, місцеві поліцейські самі не хочуть виконувати роль федеральних імміграційних агентів, оскільки це ускладнить їхню роботу з мігрантами в розкритті злочинів. Самій же імміграційній службі США бракує кількох тисяч співробітників, щоб працювати ефективно.
Погрози Трампа залучити до боротьби з нелегалами ще й армію (як було сказано в розмові з Ньєто) викликали шквал емоцій у Мексиці. Місцеві політики вказали Трампу на те, що війна з наркотрафіком на кордоні йде постійно, і жертвами у війні з наркокартелями стали вже 200 тис. людей у Мексиці. Тому звинувачувати мексиканську армію в боягузтві й неефективності щонайменше нерозумно. А слова про те, що американська армія може зайти в Мексику, викликали в сусідів найгіркіші спогади про війну між США і Мексикою середини XIX ст., коли остання втратила половину своєї території - нинішні штати США - Каліфорнію, Арізону і Неваду.
Відтоді кожен мексиканець протягом свого життя бодай раз чув таку фразу: "Бідна Мексика, вона так далеко від Бога і так близько до Сполучених Штатів". Перемога Трампа на виборах у США знову зробила її актуальною.