США опинилися на порозі торговельної війни з Мексикою.
У травні президент США Дональд Трамп пригрозив південному сусідові підвищенням тарифів на всі товари з 10 червня. З усього мексиканського імпорту до США передбачалося стягувати в 5-відсоткове мито і поступово довести його до 25%. Однак метод, який Вашингтон використав у відносинах з Китаєм, хазяїн Білого дому цього разу застосував, щоб змусити мексиканську владу вжити заходів для боротьби з нелегальною міграцією, оскільки Трамп вважає її загрозою для національної безпеки.
Після термінових переговорів делегацій двох країн мексиканська влада зобов'язалася боротися з нелегалами. У результаті Вашингтон відклав запровадження мит. Однак використання економічного шантажу для вирішення зовнішньополітичних проблем викликало зростання невдоволення в самих Штатах, де вважають, що Трамп порушує принципи функціонування гілок влади, а його політика діяти "надзвичайними заходами" у всіх питаннях шкодить країні.
Що передбачено в "секретному договорі"
В адміністрації президента США називають угоду, досягнуту з Мексикою, великим успіхом. Хоча документ назвали секретним, Дональд Трамп вийшов з ним до журналістів 12 червня і, розмахуючи складеним кілька разів аркушем, сказав, що цей "односторінковий договір" має велике значення для двох країн. Таким чином йому вдалося за кілька днів вирішити питання, яке інші американські політики до цього не могли вирішити. "Без погрози підвищити тарифи ми не мали б цього договору", - наголосив американський президент, додавши, що Мексика вже почала виконувати його положення.
Журналістам усе-таки вдалося сфотографувати і потім навіть прочитати окремі положення документа, який було видно на просвіт. У ньому йдеться про те, що Мексика погодилася за 45 днів внести зміни до внутрішнього законодавства, які передбачали б заходи щодо запобігання міграції, і за цей самий час продемонструвати практичні результати щодо зменшення потоку мігрантів, які потрапляють до Мексики, щоб потім просити притулку в США.
Також, уже згідно з повідомленням американського Держдепу, було вирішено, що осіб, які шукають притулку в Сполучених Штатах, відправлятимуть назад на територію Мексики, де вони й чекатимуть рішення суду у своїй справі. Період очікування при цьому не має перевищувати 90 днів. Мексика зобов'язується надавати мігрантам на цей час роботу, медичне обслуговування й освіту.
США серед іншого пропонували створити "безпечну третю країну", це означає, що мігранти мають просити притулку насамперед у тієї країни, чий кордон вони перетинають першим. Так, для Гватемали це була б Мексика, для Гондурасу - Гватемала тощо. Це положення Мехіко довго відкидало, оскільки це потребуватиме угоди з іншими країнами регіону, звідки мігранти прямують до кордону США, використовуючи Мексику й інші країни лише як транзитний пункт.
Очільник мексиканського МЗС Марсело Ебрард, який очолював делегацію на переговорах у Сполучених Штатах, заявив, що Вашингтон навіть зажадав від Мексики, щоб та повністю запечатала свої кордони для нелегалів. Але мексиканські представники сказали, що це практично неможливо, однак водночас заявили, що рішуче боротимуться з організаторами нелегального переправляння людей через кордон.
Щодо реалізації заходів, погоджених зі США, стало відомо, що мексиканська влада вирішила відправити шість тисяч солдатів з нещодавно сформованого міграційного підрозділу національної гвардії на кордон із Гватемалою. Саме тут зосереджені канали переправляння нелегалів до Мексики, в основному через прикордонну річку Сучьяте. Кількість затриманих тут нелегалів за останні місяці перевищила 20 тисяч людей.
Марсело Ебрард уже заявив, що його країні буде складно економічно інтегрувати тисячі мігрантів у разі відмови США їх прийняти. За оцінками експертів, цього року до Мексики прибуло 60 тисяч мігрантів, що вдвічі більше, ніж торік. Держава вже зазнає нестачі ресурсів для них.
Водночас для кримінальних угруповань мігранти стають важливою групою впливу: вони часто зазнають грабежу, насильства, сексуальних домагань, їх втягують у торгівлю наркотиками. За даними дослідження розташованої у Вашингтоні неурядової Американської імміграційної ради, близько 90% жінок-мігранток, змушених перебувати в Мексиці, не почуваються захищеними.
Мексика, зважаючи на все, також готується запровадити правило: якщо мігранти відмовлятимуться проходити реєстрацію, то їх відправлятимуть на батьківщину. Найближчим часом мексиканська влада має намір провести переговори з цього питання з Бразилією, Сальвадором, Панамою і Гватемалою, щоб вони також приєдналися до заходів стримування потоку нелегальних мігрантів. Марсело Ебрард заявив також про зміцнення північного кордону, щоб контролювати мігрантів, які звернулися з проханням надати статус біженця й очікують рішення американської влади.
Президент Мексики Лопес Обреро провів минулої суботи в прикордонному зі Сполученим Штатами місті Тіхуана врочистий захід, присвячений тому, що "вдалося уникнути тарифної війни зі США". Він заявив, що подає Трампу "свою відкриту руку, а не стиснутий кулак". Утім, Дональд Трамп, у звичній для нього манері "твітер-дипломатії", спочатку подякував Обреро й Ебрарду за досягнуту угоду, а наступного дня написав пост, що якщо з якихось причин мексиканська сторона не виконає зобов'язання, "ми завжди можемо повернутися до нашої дуже вигідної позиції щодо тарифів".
Неоднозначна угода
Угоду, яку Трамп називає своєю новою перемогою, у США не сприймають однозначно. Статистика свідчить, що останніми місяцями кількість мігрантів, які шукають притулку в Сполучених Штатах, лише зростає. І тільки в травні до в'язниць відправлено понад 144 тисяч нелегалів. Це найбільша кількість заарештованих мігрантів за 13 років.
При цьому статистика міграційної служби чітко показує, що в перший рік президентства Трампа наплив мігрантів був значно нижчим. Тепер же міграційна служба змушена відпускати нелегалів на волю в США, до винесення рішення суду щодо їхніх прохань, оскільки тримати їх в ув'язненні накладно для бюджету: справи деяких мігрантів суди розглядають місяцями і навіть роками.
Дані статистики свідчать, що нинішнього року 10,4 тисячі мігрантів з латиноамериканських країн повернули до Мексики зі США, де вони чекатимуть рішення суду про можливість отримати притулок у Сполучених Штатах. Відповідно до нової угоди поки що незрозуміло, скільки мігрантів з тих, що вже перебувають у країні, можуть відправити до Мексики, чи, можливо, вона стосується тільки тих, кого спіймають на кордоні після нинішніх домовленостей. Також дані свідчать, що за останні три роки спостерігається відтік мексиканських мігрантів зі Сполучених Штатів назад на батьківщину, а також істотно меншає тих, хто залишається в США жити на нелегальній основі.
Попри ці факти, основна критика на адресу Трампа нині спрямована через те, що він спробував вирішити проблему нелегальної міграції прив'язкою до економічних заходів - запровадження тарифів. Як написала USA Today, "президент Дональд Трамп не має якоїсь єдиної стратегії стосовно торгівлі чи імміграції. Все, що він робить, - це лише намагання привернути увагу до своєї персони тим, що спочатку він створює кризу (погрозами запровадити тарифи), а потім сам же цю кризу врегульовує, отримуючи політичні бали".
Наївно вважати, що погрозами запровадити тарифи на мексиканські товари Трамп зменшить бажання в якоїсь істотної частини латиноамериканських мігрантів і далі штурмувати американський кордон у надії отримати притулок. А от відносини з Мексикою загроза тарифної війни може істотно зіпсувати. При цьому тарифна війна вдарить і по самих США, для яких Мексика, поряд із Китаєм і Канадою, - ключовий партнер: американський експорт до Мексики становив торік 256 млрд дол., тоді як імпорт з Мексики до США досяг 346,5 млрд дол.
Коли стало відомо про ідею Трампа запровадити тарифи щодо Мексики, представники бізнесу і навіть сенатори від Республіканської партії в Конгресі висловили невдоволення діями хазяїна Білого дому. Підвищення тарифів ударило б передусім по американському бізнесу й американських споживачах.
Наприклад, найбільші американські виробники машин продають автомобілі на ринку США з використанням комплектуючих з Мексики або просто збирають машини повністю там. Крім автомобілів, Мексика поставляє в Сполучені Штати промислове обладнання, паливо, медичне обладнання, є найбільшим постачальником у США сільгосппродуктів, зокрема огірків, винограду, авокадо.
Американські експерти також кажуть, що запровадження мит на мексиканські товари фактично поставить хрест на Угоді про торгівлю з Мексикою і Канадою. Документ, що прийшов на зміну Північноамериканській угоді про вільну торгівлю (NAFTA), проти якої виступав Трамп, підписали наприкінці минулого року, але поки що він не набув чинности.
Білий дім, однак, вважає свої дії виправданими, бо тільки через політику надзвичайних заходів Трамп може продавлювати свої ініціативи, які Конгрес часто блокує. Нагадаємо, що надзвичайний стан Трамп формально запровадив на кордоні з Мексикою в лютому, коли законодавці не підтримали рішення про виділення коштів на будівництво стіни проти нелегалів. Це змусило президента США оголосити, що мігранти загрожують національній безпеці країни, і зажадати виділення коштів на проект стіни з бюджету Пентагону.
За останніми оцінками Інституту Геллапа, роботу Трампа схвалюють 40% американців, тоді як 55% не схвалюють. При цьому рейтинг схвалення його діяльности ніколи не перевищував 50%, і, як повідомили в інституті, за цим показником він є єдиним президентом, дії якого ніколи не схвалювала більшість. І це один з чинників, що змушують Трампа йти на такі неоднозначні заходи, як тарифні війни, жорсткі заходи проти мігрантів, і приймати неоднозначні рішення.
Адже боротьба за те, щоб залишитися президентом США й після 2020-го, для нього вже почалася.