UA / RU
Підтримати ZN.ua

Росія ставить на облік

Українці, які нині збираються до Росії на тиждень і довше, мають бути готові до того, що вони можуть запросто стати жертвою правових колізій, пов’язаних із новим міграційним законодавством цієї країни...

Автор: Володимир Кравченко

Українці, які нині збираються до Росії на тиждень і довше, мають бути готові до того, що вони можуть запросто стати жертвою правових колізій, пов’язаних із новим міграційним законодавством цієї країни. Так, коли 30 жовтня 2004 року, в розпал президентської передвиборної кампанії, було підписано українсько-російський міжурядовий протокол, українські громадяни дістали пільгову можливість перебувати в Росії до 90 діб без реєстрації. Але влітку минулого року тамтешня влада ухвалила закон «Про міграційний облік іноземних громадян і осіб без громадянства в Російській Федерації», відповідно до якого з 15 січня 2007 року всі без винятку іноземці після закінчення трьох робочих днів із дня прибуття до Росії мають стати на міграційний облік . Ці нововведення не стосуються лише білорусів: створюючи з Мінськом Союзну державу, Москва вже не вважає білоруських громадян іноземцями. Але щодо українців до останнього часу від офіційних органів влади Росії не можна було дістати чіткої й однозначної відповіді на запитання: чи стосуються нові міграційні правила і громадян України, чи ті й надалі можуть користуватися преференціями, набутими восени 2004-го. Донедавна російський МЗС говорив одне, а Федеральна міграційна служба РФ — інше…

Щодо самих федеральних законів, то для читачів «ДТ» ми коротенько пояснимо нововведення, що напряму стосуються громадян країн, з якими Росія має як безвізовий, так і візовий режим. (Відразу зазначимо: для перетинання російського кордону українцям потрібно мати тільки паспорт — закордонний або внутрішній. І заодно поспішаємо заспокоїти: незважаючи на заяви низки ЗМІ, на кордоні України й Росії не треба пред’являти російським прикордонникам жодних медичних довідок, які засвідчують відсутність у вас пристрасті до наркотиків і позитивної реакції на ВІЛ.)

Отже, закон «Про міграційний облік іноземних громадян і осіб без громадянства в Російській Федерації» фактично скасовує реєстрацію. Тепер замість неї міграційний облік . Із 15 січня будь-який іноземець, заповнивши під час перетину російського кордону міграційну карту, після «закінчення трьох робочих днів із дня прибуття на місце перебування» має стати на міграційний облік. При цьому оповіщає місцевий територіальний підрозділ російської Федеральної міграційної служби (ФМС РФ) людина (або юридична особа), яка запросила негромадянина Росії. Недотримання цієї процедури загрожує порушникам серйозними штрафами.

Російські чиновники пояснюють, що технічно це буде матиме такий вигляд: якщо турист зупиняється в готелі, то ставити його на міграційний облік буде адміністрація. Якщо ж іноземного громадянина запросив роботодавець, постановка на облік — то є його обов’язок. Коли ж іноземця запросив його російський друг, то це вже турбота громадянина Росії.

Представники російської влади кажуть, що процедура постановки на облік має повідомний характер і не дає владі права на відмову. Цікаво, що той, хто запрошує (або, у крайньому разі, сам приїжджий), може скористатися послугами пошти, заповнивши спеціальний бланк. Відривний талон цього бланка, проштампований на пошті, й буде документом, що підтверджує законність перебування іноземного громадянина на території Росії до 90 днів. Така «поштова» реєстрація обійдеться в 118 рублів. Утім, у російських ЗМІ можна натрапити на таке попередження: оскільки механізм «безконтактної» реєстрації поки що не налагоджений, громадянам радять оформляти документи особисто в місцевому відділенні ФМС. Щодо зняття з обліку, то це також проблема сторони, що приймає: остання має поштою відправити до міграційної служби відривний талон.

Трохи спростилася й процедура одержання дозволу на трудову діяльність у Росії для іноземних громадян, що відбито в законі «Про правове становище іноземних громадян у РФ». Оскільки постановка на міграційний облік дозволяє перебувати в Росії до 90 днів, то ті, хто має намір залишитися в Російській Федерації на довший час, мають дістати дозвіл на тимчасове проживання (ДТП). Тепер, звертаючись по цей дозвіл, негромадянин Росії повинен мати такі документи: заяву про видачу дозволу на тимчасове проживання; документ, що засвідчує особу; міграційну карту й квитанцію про сплату державного мита (400 рублів).

Хоча нове міграційне законодавство Росії фактично скасовує реєстрацію, все ж до тих, хто має статус тимчасово проживаючого, зберігається вимога проходити реєстрацію за місцем проживання. Правда, ця процедура також носить повідомний характер. Довідку про відсутність захворювань, небезпечних для оточуючих, слід надати через місяць, а довідку про прибутки й постановку на облік у податковому органі — через рік.

Спростилася й процедура одержання дозволу на роботу для громадян, які прибули з країн, в яких із Росією безвізовий режим. (Для громадян держав, з якими Росія має візовий режим, зберігається старий порядок одержання трудової візи.) Тепер для того, щоб приїжджий із країн СНД міг одержати дозвіл на роботу, він має надати такі документи: заяву; міграційну карту; документ про сплату держмита (1000 руб.); копію паспорта (з перекладом російською мовою, засвідчену нотаріусом); кольорове фото розміром 3х4; довідку про аналіз крові на туберкульоз; довідку про аналіз крові на сифіліс; довідку про аналіз крові на лепру (хвороба Гансена); довідку про аналіз крові на хламідійну лімфогранульому; довідку про аналіз крові на шанкроїд; довідку з наркологічного диспансеру.

У російських ЗМІ зазначається, що, порівняно з колишньою процедурою, в нинішніх правилах визначено часові рамки для ухвалення рішення (десять днів із дня подачі заяви), а також прописані більш жорсткі критерії відмови. Загалом експерти зазначають, що федеральні закони «Про міграційний облік іноземних громадян і осіб без громадянства в Російській Федерації» і «Про правове становище іноземних громадян у РФ» досить серйозно полегшать іноземцям проходження потрібних процедур для працевлаштування в Росії. І, звісно ж, сприятимуть більш жорсткому контролю влади за іноземними громадянами. (За даними, якими користується влада, у РФ налічується 10—15 млн. трудових мігрантів). Утім, деякі українські експерти схильні думати, що нове російське міграційне законодавство — це крок Росії до введення візового режиму з країнами, з якими Москва тепер має безвізовий режим.

А от постанова уряду від 15 листопада 2006 року, яка регулює частки іноземних працівників, зайнятих у сфері роздрібної торгівлі, викликає серйозну критику. (Нагадаємо, що з 15 січня набрали чинності деякі положення закону «Про роздрібні ринки і про внесення змін до Трудового кодексу РФ».) Російські експерти зазначають, що цей жорсткий за змістом документ — «піарний» і економічно необгрунтований. Річ у тім, що за рішенням уряду з 15 січня іноземці не мають права торгувати поза магазинами алкоголем і ліками, а з 1 квітня їх не має бути взагалі в усій роздрібній торгівлі. При цьому байдуже, є в них дозвіл на роботу чи ні.

Очевидно, що російська влада тут пішла на повідку громадського настрою: більшість росіян украй негативно сприймають те, що на російських базарах і ринках торгують іноземці — азербайджанці, грузини, таджики й інші. Часто саме ринки стають у Росії місцем міжнаціональних сутичок. З другого боку, не можна виключити, що за допомогою цієї постанови у Москві намагаються розв’язати й демографічну проблему: застосовуючи економічний тиск, змусити іноземців набувати російського громадянства...

Як ця постанова позначиться на українських громадянах, нині важко спрогнозувати через відсутність вірогідної інформації про кількість українців, які працюють у роздрібній торгівлі Росії. Не виключено, що роботодавці традиційно намагатимуться обминути цю заборону. Йдеться не тільки про масове набуття російського громадянства іноземцями. Наприклад, уже тепер деяких китайців, які працюють на російських ринках, оформляють як перекладачів або інших фахівців.

Також не можна не помічати й того, що нові правила ведення роздрібної торгівлі створюють передумови для корупції чиновників. В остаточному підсумку це збільшує ризики для українських трудових мігрантів у Росії опинитися під п’ятою криміналітету, який контролює ринки. Утім, для пересічних українців небезпека мимоволі стати порушниками закону існує й у нових правилах міграційного обліку. Безумовно, ті, хто їде на заробітки до Росії, просто зобов’язані стати на міграційний облік. А як бути тим десяткам тисяч українців, які в’їжджають до РФ на відпочинок? Чи мають вони проходити цю процедуру? Адже, нагадаємо, існує міжурядовий протокол, який дозволяє українцям до 90 днів перебувати на російській території без реєстрації.

Але у ФМС Росії вирішили, що ця двостороння угода звільняє українців від реєстрації, але не від міграційного обліку. Тому, дарма що юристи ФМС й визнають, що міжурядовий протокол поки діє, чиновники цього відомства все ж наполягають на його автоматичному скасуванні. «В українсько-російській угоді було введено принцип реєстрації. Реєстрація пішла в минуле. Відповідно й сам предмет договору втратив свою юридичну чинність», — сказав у розмові з «ДТ» один із представників ФМС Росії.

Можливо, що аргументи російської міграційної служби й були б переконливими, якби не положення російської Конституції про примат міжнародних угод над внутрішнім законодавством. Це дає українській дипломатії простір для переговорів під час відстоювання нині чинного пільгового режиму для українських громадян, який дозволяє не реєструватися протягом трьох місяців. Адже поки що ніхто не відкликав підпис з українсько-російського протоколу «Про внесення змін до угоди між урядом України й урядом РФ про безвізові поїздки громадян України і РФ від 16 січня 1997 року».

У кожному разі цю проблему «проспали» в українському МЗС і нашому посольстві у Москві. Незважаючи на те, що проекти міграційних законів були доступні ще з минулого літа й їх можна було проаналізувати на предмет того, як нові міграційні правила позначаться на простих українцях, багато українських дипломатів до останнього часу запевняли своїх колег, що наших громадян, які приїхали в Росію не для роботи, а на відпочинок, нововведення абсолютно не стосуються, оскільки існує двосторонній протокол. Виявляється — стосуються.

Утім, представники українського дипломатичного корпусу у своїй оцінці спиралися на позицію своїх російських колег, які також виходили з примату міжнародних угод. «Хоча ми свого часу і сповістили МЗС Росії про зміни, які набирали чинності з 15 січня 2007 року, проте наше зовнішньополітичне відомство вчасно не зорієнтувало МЗС України», — дорікнув російським дипломатам у розмові з «ДТ» прес-секретар Федеральної міграційної служби Росії (ФМС РФ) Костянтин Полторанін.

Проте розбіжності в позиціях російських органів влади мало хвилюватимуть українських громадян, які їдуть до Росії і не знають про нові міграційні правила, зате пам’ятають про тримісячну відстрочку. Адже вони можуть зіштовхнутися з проблемою сплати штрафів. Росіяни кажуть, що суми ці невеликі. Але при цьому існує проблема, яка загрожує щонайменше кількома неприємними хвилинами спілкування з російськими правоохоронцями. З одного боку, уявіть картину, коли ви пояснюєте простому московському міліціонеру положення його Конституції про примат міжнародних угод над внутрішнім законодавством. І уявіть його реакцію... З другого боку, велика ймовірність, що ситуацією не забаряться скористатися нечисті на руку співробітники міліції.

Після того, як 15 січня міграційні закони набрали чинності, українська дипломатія кинулася врегульовувати проблему. Справа не обмежилася тільки надсиланням декількох нот. Минулого тижня в Москві відбулися переговори, під час яких російські дипломати підтвердили, що у двосторонніх українсько-російських відносинах і далі залишатиметься чинний міжурядовий протокол. Що ж до імплементації положень закону «Про міграційний облік іноземних громадян і осіб без громадянства в РФ», то було досягнуто компромісного рішення: доти, доки триватимуть консультації з цієї проблеми, до українських громадян не будуть застосовуватися санкції, якщо ті не стануть на міграційний облік за місцем їхнього тимчасового перебування на території Росії. Якщо, звичайно, термін їхнього перебування не перевищує 90 днів, і українець має міграційну карту з позначкою російських прикордонників. Цю інформацію, яку вже має генпрокуратура Росії, також повинні одержати й інші органи влади. Залишається сподіватися, що там своєчасно її одержать. І в українських громадян не виникне проблем під час спілкування зі співробітниками міліції або міграційної служби, а у двосторонніх відносинах не з’явиться нова проблема, яку Москва буде розв’язувати за рахунок Києва.